Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів

Диссертационная работа:

Веприк Наталія Петрівна. Зміни ландшафтів Північної Буковини у кінці ХVІІІ - на початку ХХ століття: Дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / Інститут географії НАН України. - Чернівці, 2000. - 292арк. - Бібліогр.: арк. 180-206.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження.

У кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. зміни ландшафтних комплексів (ЛК) Північної Буковини під впливом антропогенної діяльності відбувались набагато інтенсивніше, ніж від їх природної еволюції. З’ясування головних складових історичних змін ЛК в цей добре документований період і набутого досвіду природокористування (негативного та позитивного), крім науково-пізнавального інтересу, має безпосереднє прикладне значення. З огляду на сучасні тенденції в природокористуванні всієї України це важливо для визначення шляхів раціоналізації майбутнього природокористування. Подібність соціально-економічних чинників розвитку природокористування, зокрема у приватній власності на землю в минулому і тепер, може бути врахована при проведенні земельної реформи. Досвід раціонального і нераціонального природокористування, набутий у цей період представниками кількох поколінь, сприятиме уникненню небажаних наслідків, що були властиві земельній реформі у минулому. Все це і складає актуальність історико-ландшафтознавчих досліджень Північної Буковини документованого періоду.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною дослідницької теми відділу ландшафтознавства Інституту географії НАНУ (номер держреєстрації 0199U002042 “Ландшафтне різноманіття рівнинної території України: методологія дослідження та систематики”, 1998-2001 рр.)

Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження – виявити зміни ЛК Північної Буковини, набуті під впливом природних та антропогенних чинників у період із кінця ХVІІІ – до початку ХХ ст. Метою дослідження також є оцінювання інтенсивності антропогенного впливу на ЛК регіону, вдосконалення теоретико-методичних складових регіональних історико-ландшафтознавчих досліджень змін природи та встановлення позитивного історичного досвіду природокористування у регіоні для запровадження його у сучасному природокористуванні.

Основні завдання дослідження:

з’ясувати, уточнити і використати придатні теоретико-методичні та джерелознавчі напрацювання – історико-географічні та історико-ландшафтознавчі – для проведення регіонального дослідження змін ландшафтів у часі;

визначити етапи змін ландшафтів регіону та найістотніші чинники впливу на природокористування (етнічні, соціально-економічні);

створити серію історико-ландшафтознавчих картосхем;

дослідити просторові особливості природокористування у ландшафтах Північної Буковини, визначити їх вплив на ЛК; для ключових ділянок і регіону в цілому реконструювати стани антропогенно змінених ЛК різних часових зрізів, з’ясувати перебіг і ступінь антропогенізації ландшафтів Північної Буковини;

ввести в ландшафтознавче і прикладне географічне застосування відомості про різні етнокультурні традиції буковинців у природокористуванні.

Об’єкти і предмет дослідження. Вибір об’єктів дослідження – ландшафтів Північної Буковини і їх змін природокористуванням різних видів і різними етносами у кінці XVIII - на початку XX ст. – зумовлений кількома чинниками:

- різноманітністю природокористування різних видів у ландшафтах регіону (сільськогосподарського, лісогосподарського, транспортного і водогосподарського).

- недостатністю вивчення змін ЛК і особливостей природокористування в регіоні на досліджуваний період;

- поліетнічністю Північної Буковини;

- високою ландшафтною різноманітністю краю, поєднанням на відносно невеликій території ландшафтів трьох класів (рівнинних, передгірських, гірських) та численної кількості інших класифікаційних різновидів ЛК.

Предметом дослідження є з’ясування змін у ландшафтах Північної Буковини у кінці XVIII – на початку XX століття під впливом сільськогосподарського, лісогосподарського, транспортного і водогосподарського природокористування.

Методи дослідження. Методика дослідження історичних змін ландшафтів під впливом природокористувань різних видів – складна. У роботі використані принципи, підходи й методи досліджень філософського, загальнонаукового та конкретно-наукового методологічних рівнів пізнання. З філософського рівня пізнання застосовані принципи об’єктивності, взаємозв’язку і розвитку, причинності; з-поміж загальнонаукових принципи узагальнення, самоорганізації, історичності та інші. Із принципів конкретно-наукового рівня методології науки в цьому історико-ландшафтознавчому дослідженні використані принципи територіальної цілісності та еволюційності. Продуктивними в історико-ландшафтознавчому використанні виявились дослідницькі підходи: загальнонаукового рівня – історичний та екологічний і конкретно-наукового методологічного рівня пізнання – географічний. Для дослідження часових змін ландшафтів залучені картографічний, картографо-статистичний, мікропопонімічний методи, метод порівняння історико-ландшафтознавчих зрізів, метод актуалізму, методи математичної статистики. Зазначенні методи тісно пов’язані між собою, тому для досягнення наміченої мети у роботі щоразу використовувались кілька методів у поєднанні. Наприклад, історичний, географічний та картографічний – або картографо-статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вдосконалено методику проведення регіональних історико-ландшафтознавчих досліджень змін ландшафтів за документований період, зокрема обґрунтовано слушність використання в таких дослідженнях мікротопонімів. Виділені етапи і чинники антропогенних змін ландшафтів регіону дослідження, розкрито зміст кожного етапу і чинника ландшафтних змін, розглянуто вплив природних чинників на зміни ЛК. Через подібність соціально-економічних чинників розвитку природокористування у приватній власності на землю у минулому (середина ХІХ ст. – початок ХХ ст.) і тепер – з’ясовано, як впливали на антропогенізацію ЛК Північної Буковини тодішні відносини власності на землю і як позитивний поліетнічний досвід можна застосовувати у сучасному природокористуванні. Зміни у ландшафтах за досліджуваний період розкриває вперше створена серія різномасштабних історико-ландшафтознавчих та історико-географічних картосхем. Це побудовані для трьох історичних зрізів картосхеми лісистості, розораності, густоти річкової мережі, ступеню антропогенної зміненості та інші для виділів фізико-географічного районування (ландшафтних районів і областей) і адміністративного поділу (окремих громадських земель), а для ключових ділянок – карти станів антропогенно змінених ЛК, теж на три часові зрізи, які доповнюються відображеннями сучасної ландшафтної структури.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаного дослідження можуть бути корисними щодо наступного: для з’ясування майбутніх перспектив раціоналізації природокористування у Північній Буковині в цілому - та на землях дрібних і середніх селянських господарств; для уникнення негативних явищ і негативного досвіду, які мали місце в минулому й полягали у роздрібненості землеволодінь і недосконалому землеустрої; для збагачення можливостей раціоналізації природокористування; для вивчення етнокультури природокористування загалом і зокрема у Північній Буковині; для просвітницько-виховної роботи і патріотичного та геоекологічного спрямування. Методичні здобутки можуть бути корисними при здійсненні дослідження часових змін ЛК в інших регіонах.

Особистий внесок здобувача. При написанні дисертації здобувачем особисто зібрано різноманітний матеріал: архівний – описовий, статистичний, картографічний; літературний; польовий; на основі всебічного опрацювання зібраних матеріалів із приведенням їх у зіставний стан, придатний для дослідження історичних змін ландшафтів, створено серію оригінальних різномасштабних історико-ландшафтознавчих та історико-географічних картосхем; проведено кількісний аналіз змін, набутих ЛК переважно під дією антропогенних чинників; встановлено кореляційний зв’язок між виявленим скороченням протяжності річок і збільшенням розораності та збезлісенням; за кадастровими картами зібрана та опрацьована мікротопонімія Північної Буковини, обґрунтовано нові можливості використання в історико-ландшафтознавчих дослідженнях мікротопонімічного методу; у формі рекомендацій викладено набутий у минулому досвід позитивного природокористування у ландшафтах регіону.

Апробація роботи. Основні положення дисертації апробовані на міжнародних наукових і науково-методологічних конференціях “Людина в ландшафті XXI століття: гуманізація географії” (Київ, 1998); “Ландшафт як основа науки. Проблеми постнекласичних методологій” (Вінниця, 2000); “Буття ландшафту та буття в ландшафті” (Київ, 2001); “Проблеми ландшафтного різноманіття України” (Київ, 2000); “Наука та освіта в Україні” (Київ, 2000); на семінарі Ради молодих учених та спеціалістів Інституту географії НАНУ “Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих учених” (Київ, 2000); на засіданнях відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України (2000 – 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 одноосібних наукових праць, у тому числі: 8 статей, із них 5 у фахових виданнях, і одні тези. Загальний обсяг публікацій - 3,1 д. а.

Структура, обсяг дисертації. Робота має вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел (літературних – 233, з них 52 латиницею, картографічних – 30, архівних – 297) і 10 додатків. Дисертація нараховує 295 с., із них 148 с. тексту; ілюстрацій – 25, таблиць – 23.

Подобные работы
Гурова Дар'я Дмитрівна
Зміни ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування на території Запорізької області (кінець ХVІІІ - початок ХХ ст.)
Сорокіна Людмила Юріївна
Антропогенні зміни ландшафтів Чорнобильської зони та радіонуклідне забруднення фітокомпоненту
Мельничук Ярина Маноліївна
Становлення та розвиток музичної освіти на Буковині (кінець XVIII - початок ХХ століття).
Бродська Ростислава Володимирівна
Становлення публіцистичного стилю української мови на Буковині в кінці ХІХ на початку ХХ століття
Гречанюк Андрій Юрійович
Роль газети "Буковина" в загальноукраїнському літературному процесі кінця XIX - початку XX століття
Худолій Анатолій Олексійович
Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця XX - початку XXI століття
Дубровська Ольга Тарасівна
Еволюція жанру оди на зламі століть (кінець XVIII - початок XIX)
Коваленко Любов Миколаївна
Просвітницько-педагогічна діяльність вчених Педагогічного відділу Харківського університету кінця XIX - початку XX століття
Карпенко Ганна Володимирівна
Концепт символу у західноєвропейській культурі кінця XIX - початку XX століть (на матеріалі текстів французької культури)
Хороб Степан Іванович
Українська драматургія кінця ХІХ - початку ХХ століття в системі модерністського художнього мислення

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net