Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Фольклористика

Диссертационная работа:

Пономаренко Людмила Григорівна. Пісні Марусі Чурай: текстологічний аспект: дисертація канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Вивчення історії українського фольклору є складним і багатобічним завданням сучасної фольклористики, й один із малодосліджених його напрямків – це висвітлення деяких, використовуючи текстологічний термін, “темних місць” її. Йдеться про тексти, що викликають підозру щодо свого усного, традиційного походження, при чому й позафольклорний їх генезис теж залишається гіпотетичним. Справді, продовжується полеміка навколо питання стосунку до усної традиції деяких пісень із “Запорожской старины”; після критичних зауважень О. Дея залишається незрозумілим, чи можливе користування записами П. Куліша із “Записок о Южной Руси” як автентичними тощо. Особливу гостроту цій проблемі надає широка популяризація (аж до включення до шкільних та університетських програм) безперечної фальсифікації середини XX ст. – підробленої російськими емігрантами Ю. Миролюбовим й А. Куром “Велесової книги”. Небезпека не тільки в тому, що в суспільній думці розмиваються наукові та етичні критерії оцінки патріотично інтерпретованої фальсифікації: страждає репутація української гуманітарної науки в світі.

Пропонована робота присвячена одному з таких “темних місць” історії вітчизняного фольклору і, мабуть, найзагадковішому. Маруся Чурай, проживши яскраве і доволі повнокровне життя в українській літературі, особливо після втілення її образу в блискучому романі у віршах Ліни Костенко (1979), стала, безперечно, “духовною реалією” української культури. Тож не дивно, що статті про неї друкуються в енциклопедіях та історико-літературних довідниках, як народна поетеса XVII ст. вона вивчається в школі, а пісні, що їй приписуються, розглядаються серед “пісень літературного походження” у підручнику з української народної творчості для вищих навчальних закладів. Водночас із позицій наукової фольклористики Маруся Чурай залишається постаттю вельми невизначеною: загальновідомим є існування “легенди” про неї, проте жодних фольклорних записів, що не походили б від літературних джерел, не знайдено. Тож і думки дослідників щодо історичності особи Марусі Чурай та походження пісень, які їй приписуються, розділилися. За таких умов і виникає необхідність провести наукову атрибуцію пісень, що традиційно приписуються Марусі Чурай – піснетворці XVII ст., а також комплексне (та в першу чергу текстологічне) дослідження “легенди” про неї.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана з науковою темою кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Еволюція художнього мислення у літературі та народній творчості: науковий та освітній аспекти” (01БФО44-01).

Мета дисертаційної роботи – атрибутувати пісні, що приписуються Марусі Чурай, та датувати “легенду” про неї. Це зумовило необхідність вирішення низки більш конкретних задач, зокрема:

висвітлити історію вивчення “легенди” про Марусю Чурай в дослідженнях XIX–XX ст.;

розглянути твердження про Марусю Чурай як про авторку XVII ст. певних пісень на тлі традиційних уявлень про авторство в українському фольклорі та інтерпретувати “легенду” про неї як феномен взаємозв’язків фольклору з літературою;

визначити жанрову специфіку гіпотетичної усної основи “легенди”, поставити питання про можливість співвіднесення “легенди” про Марусю Чурай із західноєвропейською “міською легендою”;

з’ясувати стосунок аналізованої “легенди” до літературних містифікацій та стилізацій періоду романтизму, зокрема романтичних фальсифікатів в українській фольклористиці першої половини XIX ст.;

шляхом вивчення особливостей української антропонімії XVII ст. встановити можливість іменування героїні “легенди” в ті часи прізвищем “Чурай” та іменем “Маруся”;

розглянути специфіку “легенди” про Марусю Чурай на тлі її найближчих “історико-типологічних аналогій” (В. Жирмунський);

за допомогою формульного та ейдологічного аналізу пісень, які приписуються Марусі Чурай, зробити висновок про можливість їх виникнення в середині XVII ст.

Об’єктом дослідження є “легенда” про Марусю Чурай в українській культурі Нового часу.

Предметом дослідження є пісні, приписувані Марусі Чурай, та тексти, що репрезентують початок традиції про неї.

Методологічною основою роботи є сучасні принципи фольклористичної текстології, студій над фольклорно-літературними зв’язками й фольклористичної компаративістики. Використані порівняльний та частково структурний методи аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів вбачається в тому, що вперше досліджується художня специфіка пісень, приписуваних Марусі Чурай, їх формульна структура на тлі інших втілень відповідних формул в українській пісенності XVII–XIX ст.; робиться спроба їх атетези цій гіпотетичній народній поетесі XVII ст. й датування; пропонується шлях реконструкції виникнення “легенди” про Марусю Чурай та гіпотеза про її інтелігентський характер; визначається місце розглянутої “легенди” серед романтичних містифікацій XIX ст. та в колі типологічно подібних феноменів; уперше вивчаються форми імені та прізвища героїні “легенди” як аргументи “за” чи “проти” її історичної достовірності.

Наукове значення роботи полягає у тому, що в ній вивчається на новому, українському матеріалі проблема романтичної містифікації як явища національної культури першої половини XIX ст. Картина українського романтизму першої половини XIX ст. доповнюється цікавим феноменом фольклорно-літературних та міжнаціональних літературних і фольклорних зв’язків. Методика формульного аналізу використовується як прийом текстологічного дослідження, що дозволяє визначити неавторський, народний характер певних пісенних текстів і датувати їх.

Практичне значення одержаних результатів вбачається в тому, що проведене дослідження “легенди” про Марусю Чурай пропонує інтерпретацію, яка може допомогти в подальших спостереженнях над феноменом легенди в фольклористиці, над місцем містифікації в романтичній літературі. Отримані результати можуть бути використані в університетських курсах з фольклору та історії української літератури XIX ст., у спецкурсах, методичних рекомендаціях та навчальних посібниках.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійній розробці методики комплексного текстологічного дослідження (фольклористично-текстологічний, ономастичний, історико-літературний аспекти), яка дозволила датувати пісні, приписувані Марусі Чурай, та “легенду” про неї першою третиною XIX ст., а також у результатах формульного аналізу відповідних пісенних текстів.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях на міжнародній науковій конференції “Русская литература на рубеже третьего тысячелетия” (Київ, 2000), на міжнародних науково-практичних читаннях, присвячених пам’яті М. Пазяка “Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків” (Пазяківські читання) (Київ, 2001); на міжнародній конференції “Україна на межі тисячоліть: етнос, культура, нація” (Київ, 2002).

Подобные работы
Кузьменко Оксана Мирославівна
Стрілецькі пісні (аспекти фольклоризму, фольклоризації і фольклорності)
Сокіл Галина Василівна
Обхідні календарно-обрядові пісні українців: структурно-семантичний та естетичний аспекти
Слюсарева Олеся Володимирівна
Епітетика українських весільно-обрядових пісень (структурно-семантичний і функціональний аспекти)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net