Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська мова

Диссертационная работа:

Місник Наталія Володимирівна. Формування української медичної клінічної термінології: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. - К., 2002. - 173арк. - Бібліогр.: арк.: 150-163.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Дисертація присвячена дослідженню української медичної клінічної терміносистеми – однієї з підсистем загальномедичної термінології.

Сучасна медицина як одна з найрозвиненіших галузей української науки послуговується належним чином організованою національною фаховою мовою, основу якої становить спеціальна лексика. Українська медико-клінічна термінологія – це не лише один з найбільших розділів загальномедичної термінології, який об’єднує блоки термінів різних медичних спеціальностей, але й найменш унормована група термінологічної лексики медичних наук, невпорядкованість якої пов’язана передусім з наявністю таких явищ, як полісемія, синонімія, варіантність. Основним чинником, що зумовив неоднорідність складу української медичної термінології, складність її поняттєвої системи, є багатовікова історія розвитку медицини, різноманітність джерел поповнення її словникового складу.

На важливість досліджень у галузі медичної термінології вказували як мовознавці, так і медики. Вона зумовлена тим, що це найдавніша термінологія, на прикладі якої можна простежити шляхи становлення, розвитку та вдосконалення термінів, реалізацію семантичних процесів, певні тенденції, способи і засоби словотворення, а також функціонування цих засобів саме в галузі медицини.

Вітчизняні дослідники зверталися до вивчення деяких проблем медичної термінолексики. Зокрема, історичний аспект становлення і розвитку медичної лексики (на основі пам’яток української мови до XVIII ст.) розглядали В.Німчук, І.Чепіга, В.Передрієнко та ін.; на діалектологічному рівні цей лексичний шар досліджувала Я.Вакалюк; у декількох дисертаційних працях проведено аналіз окремих підсистем медичної термінології – кардіологічної (Р.Стецюк), радіологічної медицини (І.Корнейко), шкірних хвороб (О.Петрова), судово-медичної термінології (Т.Лепеха). Роботи Г.Краковецької, Р.Беляєва присвячені етимологічному аналізові греко-латинських медичних терміноелементів.

Проте в україністиці досі немає комплексної праці, в якій би було всебічно досліджено медико-клінічну терміносистему на основі системно-семасіологічного, ономасіологічного і функціонально-комунікативного аналізу, що уможливило б реалізацію завдання семіологічного опису лексики.

Пропонована робота – це перша спроба систематизації та опису української медичної клінічної термінології (УМКТ). Вибір теми дисертації зумовлений недостатнім вивченням медико-клінічної термінолексики, невпорядкованістю її словникового складу, що пов’язано з відсутністю в українській мові словника клінічних термінів, а також відсутністю повного переліку клінічних термінів із визначеннями в наявних медичних тлумачних словниках.

Спеціальне дослідження УМКТ дає змогу подати цей лексичний шар як упорядковану систему, що відповідала б сучасному рівневі розвитку науки і потребам практики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в межах наукової теми кафедри україністики Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця “Культура мови лікаря”. Тема дисертації пов’язана з проблемами, над якими працюють у відділі термінології та ономастики Інституту української мови НАН України.

Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження клінічної терміносистеми української мови, виявлення й аналіз особливостей її формування та функціонування.

Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:

розглянути питання про мовний статус медико-клінічного терміна, з’ясувати його знакову специфіку;

проаналізувати шляхи формування системи клінічної термінології, визначити джерела її поповнення;

дослідити способи термінотворення, вказати на основні словотвірні моделі, визначити статус і семантичні характеристики формантів – складників терміна;

виявити лексико-семантичні особливості досліджуваної термінології; проаналізувати причини, що зумовили синонімізацію найменувань у підмові даної галузі;

визначити шляхи унормування УМКТ на сучасному етапі.

Об’єктом дослідження є медична клінічна терміносистема як частина загальномедичної термінології і водночас окрема система термінів комплексу медичних дисциплін.

Предметом дослідження є процес формування української медико-клінічної термінології, її лексико-семантичні особливості та структурно-граматична будова.

Джерелами дослідження послужили лексикографічні праці, зокрема такі медичні словники: Золотухін Г.О., Місник Н.В. Українсько-англо-російський медичний словник-розмовник. – К.: Україна, 2001; Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наук. думка, 1996; Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник: У 2 т. – Львів, 1995; Червяк П.Р. Медична енциклопедія. – К.: Просвіта, 2001.

Під час аналізу термінологічної лексики враховувалися дані медичних словників початку ХХ ст. (Курило О. Російсько-український словничок медичної терминольоґії. – Київ, 1918; Галин М. Російсько-український медичний словник. – Київ, 1920; Кисільов В.Ф. Медичний російсько-український словник. – Харків, 1928). Для дослідження було залучено також матеріал фахових медичних текстів (монографій, підручників, статей з відповідних проблем).

Усього залучено до аналізу 4784 терміноодиниці.

Методи дослідження. Основним методом дослідження є описовий метод, реалізований способами класифікації, лінгвістичного спостереження над функціонуванням термінів у науковому тексті й у словниках та порівняльного аналізу на синхронному зрізі. Для з’ясування етимології термінів використано елементи діахронного аналізу. Допоміжним є метод кількісного аналізу (статистичний).

Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві об’єктом багатоаспектного лінгвістичного аналізу обрано українську медичну клінічну термінологію, проведено її системний опис з огляду на структурно-семантичні та словотвірні характеристики, вироблено рекомендації щодо унормування досліджуваної термінології та здійснено спробу їхньої практичної реалізації.

До аналізу залучено фактичний матеріал, більша частина якого не була раніше предметом спеціального лінгвістичного вивчення.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленні специфіки системного зв’язку в досліджуваному термінологічному просторі, з’ясуванні можливостей застосування теорії семантичних полів до термінологічних систем, поглибленні лінгвістичної характеристики таких понять, як упорядкування та унормування термінології, що розкриває перспективи для подальшого удосконалення досліджуваної терміносистеми. На основі теоретичних засад дисертаційної роботи можливе дослідження загальномедичної термінології, складником якої є клінічна підсистема.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її результати використано в навчальному процесі – вперше розроблено концепцію презентації української медичної клінічної термінології у рамках курсу ділової української мови для студентів-медиків, елективного курсу “Культура мови лікаря: термінологічний аспект” на медичному, фармацевтичному, стоматологічному факультетах Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Теоретичні положення і фактичний матеріал дисертації лягли в основу створення підручника “Фахова мова медика” (у співавторстві) та навчального посібника “Українська медична термінологія у фаховій мові лікаря” (у співавторстві), які рекомендовано МОЗ України для вищих медичних навчальних закладів.

Виокреслену в роботі структуру поняттєвого поля клінічної термінології використано у створеному на основі проведених теоретичних досліджень “Медичному словникові-розмовнику” (у співав-торстві). Усвідомлення того, що дослідження фактичного матеріалу – не лише лінгвістична проблема, а й важлива передумова підготовки майбутніх медиків, які б досконало володіли фаховою мовою, дало змогу виробити критерії раціонального відбору термінологічного мінімуму (укладено разом з галузевими фахівцями “Базовий словник студента-медика”). Результати проведеного дослідження можуть бути використані під час укладання словника медико-клінічних термінів, якого поки що немає в українській мові.

Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні положення дисертаційної роботи розроблені здобувачем самостійно. Результатом практичного впровадження в навчальний процес є 3 посібники і 2 слов-ники, створені у співавторстві (авторських 38 друкованих аркушів).

Апробація роботи. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри україністики і Центральної методичної комісії філологічних наук Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, а також на засіданні відділу термінології та ономастики Інституту української мови НАН України.

Основні теоретичні положення та результати роботи викладено в доповідях на Міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми термінології та термінографії” (Київ, 2000), VII Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології” (Львів, 2002), Міжнародній науковій конференції “Проблеми утвердження і функціонування державної мови в Україні” (Київ, 1996), на 7-ій Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій проблемам функціонування, розвитку української мови і мовної політики в Україні (Київ, 2001), на Всеукраїнській науковій конференції “Лексико-граматичні категорії у функціональному аспекті” (Херсон, 2002), на ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 1997), ІV Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2001).

Публікації. Основні положення роботи висвітлено в 10 публікаціях, серед яких 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Подобные работы
Огар Емілія Ігорівна
Українська друкарська термінологія: формування та функціонування
Цимбал Наталія Андріївна
Формування української термінології органічної хімії в 90-ті роки ХХ ст.
Овсейчик Станіслава Володимирівна
Формування української екологічної термінології
Бібла Світлана Володимирівна
Склад, джерела і шляхи формування української церковної термінології (назви церковних чинів та посад)
Дорошенко Світлана Михайлівна
Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості
Пуряєва Наталія Володимирівна
Формування української церковно-обрядової термінології (назви богослужбових предметів)
Булик-Верхола Софія Зіновіївна
Формування і розвиток української музичної термінології
Сташко Марія Василівна
Формування та розвиток української бібліотечно- бібліографічної термінології

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net