Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філософські науки
Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури

Диссертационная работа:

119. Розумна Оксана Петрівна. Аскетичний ідеал в українській православній проповіді сімнадцятого століття: релігієзнавчо-філософський аналіз: дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди. - К., 2004.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Одна з найгостріших проблем сучасності – підміна традиційних духовних цінностей, адаптованих до реального життя, штучно створеними, запозиченими з чужих культур, навіяними або нав’язаними стереотипами масової свідомості. Проте для людства ніколи не втрачала значення потреба в ідеалі самовдосконалення, яке починається із самопізнання. Увага до внутрішніх інтересів людини, до її духовного начала – ось чого потребує сьогодні суспільство. Майбутнє – за науками, що здатні вдосконалити гуманітарну сферу, серед них – релігієзнавство, що розглядає людину як суб’єкта і об’єкта гуманітарного знання.

Актуальність дослідження аскетичного ідеалу зумовлена духовними потребами сучасної людини і суспільства, які сьогодні перебувають у пошуку вартостей і моделей самореалізації.

Важливість дослідження цього ідеалу полягає ще й у тому, що зазвичай аскетизм сприймається у вузькому сенсі – лише як система фізичних самообмежень, не торкаючись духовної суті цього явища. Сутність же справжнього аскетичного ідеалу – у сприйнятті людини як духовно-тілесної цілісності, у її вічному прагненні до вдосконалення обох своїх природ –тілесної і духовної.

У сучасному релігієзнавстві актуалізуються питання етноконфесійності, дослідження взаємозв’язку національного та релігійного чинників у певній культурі. Діяльність вітчизняних науковців у гуманітарній сфері відзначається інтенсивними пошуками власних духовних коренів. Філософсько-релігієзнавчий аналіз аскетичного ідеалу відбувається в контексті української культури сімнадцятого століття, доби активного пошуку шляхів культурного розвитку, вирішення міжконфесійних конфліктів, національного відродження, найвищого розвитку Українського Православ’я як специфічного культурно-історичного феномену. Дослідження історії української духовності сімнадцятого століття детермінують суспільні процеси, що відбуваються всередині нашої держави та поза її межами. Численні міжконфесійні конфлікти, проблеми гармонізації державно-церковних відносин, питання створення Єдиної Української Помісної Церкви неможливо вирішити поза традиційними цінностями українського народу, його історичним досвідом, що формувався в межах православної культури. Адже проблеми, що були актуальними для України сімнадцятого століття, гостро постають і в сучасному українському суспільстві. Дослідження інтерпретацій аскетичного ідеалу в українській релігійній думці дає можливість з’ясувати особливості українського етосу, накреслити шляхи подолання багатьох кризових ситуацій, в яких час від часу опиняється українське суспільство зокрема, і людство в цілому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у контексті наукових досліджень кафедри філософії Національного аграрного університету, зокрема, теми: “Українське релігієзнавство: філософський вимір”, затвердженою Вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету 15 січня 2000 р. (протокол № 3).

Мета дослідження – на основі релігієзнавчо-філософського аналізу аскетичного ідеалу в українській православній проповіді XVII століття виявити його особливості, духовну сутність та рівні впливу на особу і тогочасне суспільство, та на формування Українського Православ’я.

Відповідно до мети дослідження були означені наступні завдання:

виявити сутність аскетичного ідеалу в православній традиції на основі релігієзнавчо-філософського аналізу праць візантійських письменників-патристів, їхніх поглядів на людину як духовно-матеріальну цілісність, можливостей людини подолати власну гріховність;

з’ясувати місце аскетичного ідеалу у справі духовного вдосконалення особи і суспільства, визначити його структурні складові;

простежити генезу розвитку аскетичного ідеалу в православному вченні;

визначити зміст поняття “українська проповідницька культура сімнадцятого століття”, з’ясувати правомірність його використання;

виявити філософські засади проповідництва аскетичного ідеалу в православній Україні ХVІІ століття;

проаналізувати розуміння українськими проповідниками місця аскези в реальному житті людини і суспільства згідно з національною традицією проповідування.

Об’єкт дослідження – українська православна проповідницька культура сімнадцятого століття.

Предмет дослідження – зміст і сутність аскетичного ідеалу в українській православній проповіді XVII століття у релігієзнавчо-філософському вимірі.

Методи дослідження. Релігієзнавчо-філософський аналіз аскетичного ідеалу в українській православній проповіді XVII століття вимагав передусім застосування феноменологічного і герменевтичного методів, які дозволили виявити його специфіку, особливість, сутність та вплив на Українське Православ’я, формування специфічної моделі богомислення й допомогли визначити українську православну проповідницьку культуру як самоцінне оригінальне явище.

Порівняльний метод дозволив встановити суттєве й уникнути другорядного, виявити спільне та відмінне у теологічних інтерпретаціях аскетичного ідеалу. Структурно-функціональний та аналітичний методи допомогли з’ясувати місце аскетичного ідеалу в православній богословській думці та в православній культурі в цілому, визначити вплив православної традиції на українську богословську думку сімнадцятого століття.

Автор виходила також із загальних методологічних принципів наукового аналізу, зокрема, сходження думки від абстрактного до конкретного (поле розуміння аскетичного ідеалу поступово звужується від розгляду місця аскетики в православній проповіді до конкретних форм інтерпретації цього ідеалу у творах українських проповідників першої половини XVII ст.); з принципу єдності логічного та історичного (аскетичний ідеал розглядається в розвитку, в річищі його історичної динаміки, починаючи з витоків православного вчення, обґрунтованих письменниками-патристами, до досліджуваної доби).

Дисертаційне дослідження ґрунтується на таких загальнонаукових принципах, як об’єктивність, історизм, світоглядний плюралізм, системність, та специфічно релігієзнавчих: гуманізм, толерантність, позаконфесійність, світськість.

Наукова новизна одержаних результатів.

Внаслідок дослідницького аналізу наявних оригінальних проповідей найяскравіших представників української проповідницької культури XVII ст. виявлено, що аскетичний ідеал як система релігійних уявлень про можливості людини і суспільства досягти стану залучення до сфери трансцендентного, поєднання з божественним, розвивалася в українській проповідницькій культурі XVII ст. і набувала при цьому рис суспільної ідеології, що мала національний вияв, потяг до патріотизму та народної етики. Ці висновки обґрунтовані й розвинені низкою теоретичних положень, які відзначаються науковою новизною й виносяться на захист:

сутність аскетичного ідеалу в українській православній проповіді XVII століття, що формувалася в контексті православної традиції, полягає в визнанні можливості людини подолати спричинену гріхопадінням роздвоєність на тілесне та духовне; досягнення цього ідеалу передбачало систему тілесно-духовного вдосконалення людини з наголосом на моральному вдосконаленні;

дістало подальший розвиток положення про тріадну структуру доктринальної основи аскетичного ідеалу з його складовими: антропологічною – пов’язаною із специфічним розумінням людини у православній традиції; гносеологічною – що вказує на особливе місце самопізнання на шляху морального вдосконалення християнина та вольової (енергійної), без участі якої неможливий вільний вибір людського розуму і людської природи; ця структура збігається з антропоцентричною доктриною православного вчення;

сутнісна характеристика аскетичного ідеалу виявляється через його структурні складові: доктринально-догматичну (ідеальна людина як духовно-тілесна цілісність, порушена внаслідок гріхопадіння); праксеологічну (відновлення духовно-тілесної цілісності людини завдяки обожненню через виконання низки практик); проповідницьку (потреба поширення доктрини для реалізації її в конкретному житті);

розкриваються такі специфічні особливості української проповідницької культури XVII століття як релігійного феномену, як відкритість і світськість, які проявилися у механізмі саморефлексії, високому рівні освіти та застосуванні наукових знань, переважанні усної форми проповідей, запозиченні методів інтерпретацій із протестантських і католицьких проповідей, їх актуальності, відповідності часові;

своєрідність аскетичного ідеалу в українській православній проповіді ХVІІ століття проявлялася в наголосі на духовному модусі аскетичного ідеалу, в апеляціях до народної етики, наставлянь у традиційному українському дусі, що втілені у системі духовного вдосконалення особистості, яку можна умовно визначити як “аскетичний ідеал”;

особливістю аскетичного ідеалу як системи уявлень про можливості людини до осягнення трансцендентного була потреба реалізації особистості не лише через подвижництво, але й у світському житті, зокрема, через працю, враховуючи свій становий, майновий, громадянський статус, сімейний стан.

Теоретичне й практичне значення дослідження.

Проведене дослідження дало можливість у релігієзнавчо-філософському аспекті з’ясувати особливості такого явища, як “українська проповідницька культура сімнадцятого століття”, та основні її риси, що визначали саме український спосіб інтерпретації головних ідей християнства, відмінний від класичних католицької та православної традицій на основі пропонованих українськими православними проповідниками сімнадцятого століття шляхів досягнення аскетичного ідеалу.

Практичне значення роботи полягає в тому, що основні її положення можуть бути використані в релігієзнавчих дослідженнях, при викладанні курсу “Релігієзнавство”, “Історія філософії України”, а також таких гуманітарних дисциплін, як культурологія, історія культури, історія України та інших. Матеріали дисертації можуть бути корисними при розробці концепцій духовності, культури українців, геополітичних орієнтирів української спільноти.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на:

міжнародній науково-практичній конференції “Християнство на межі тисячоліть (економічні, правові, історичні та культурологічні аспекти)” (Київ, 15-16 березня 2001 року);

всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна в новому тисячоліття очима молодих фахівців” (Миколаїв, 30 березня 2000 року);

всеукраїнській науково-практичній конференції “Християнство і мораль” (Тернопіль, 3 листопада 2001 року);

всеукраїнській молодіжній науковій конференції “Міф у політиці і культурі” (Миколаїв, 3-4 квітня 2003 року).

Матеріали дослідження були використані дисертантом у навчальному процесі з курсів “Філософія”, “Релігієзнавство” у Національному аграрному університеті.

Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри філософії Національного аграрного університету.

Публікації. Основні положення дисертації відображені у чотирьох статтях автора в наукових фахових журналах та у чотирьох публікаціях у збірниках матеріалів та тез наукових конференцій.

Структура дисертації обумовлена логікою дослідження, зумовленою його метою та поставленими завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, що послідовно розв’язують завдання дисертації, висновків, бібліографії і додатків.

Перший розділ дисертації присвячений проблемі висвітлення питання аскетичного ідеалу в науковій літературі, мірі вивченості проблеми в філософії та релігієзнавстві. Другий розділ з’ясовує особливості розуміння аскетичного ідеалу у вченні православної церкви та особливості його інтерпретації в проповіді. При цьому розкривається сутність аскетичного ідеалу у православній традиції, розглядається феномен проповідництва як засобу поширення доктринального та практичного структурних компонентів аскетичного ідеалу. Це дозволяє в третьому розділі дослідити, які зміни відбуваються з сутнісним змістом аскетичного ідеалу в українській православній проповіді сімнадцятого століття та визначити національну специфіку цього ідеалу. У висновках підбито результати проведеного дослідження.

Повний обсяг дисертації становить 164 сторінки (без списку літератури і додатків), список використаних джерел включає 237 найменувань.

Подобные работы
Мурашкін Михайло Георгійович
Досвід самодостатності в містицизмі ХХ століття (релігієзнавчий аналіз)
Кондратик Леонід Йосипович
Філософсько-соціологічний аналіз релігієзнавчої спадщини діячів українського національного відродження початку ХХ століття
Вальчук Анатолій Миколайович
Релігієзнавчий аналіз проблеми життя та сметрі в українській думці ХІ-ХV століть
Погорелова Олена Олександрівна
Трансформація гносеологічних концепцій науки ХХ століття: методологічний аналіз
Левченко Ніна Олександрівна
Образні трансформації в художній культурі XX століття: естетичний аналіз
Ємельянова Тетяна В'ячеславівна
Абстракціонізм в контексті культуротворчих процесів ХХ століття (естетико- мистецтвознавчий аналіз)
Савченко Ольга Олександрівна
Західна парадигма освіти на початку ХХІ століття (соціально-філософський аналіз)
Корсак Костянтин Віталійович
Соціально-філософський аналіз тенденцій розвитку тріади "людина - суспільство - освіта" на початку XXI століття
Базалук Олег Олександрович
Екзистенціально-філософський аналіз феномену життя в західноєвропейській філософії кінця ХIХ - першої половини ХХ століття.
Кендус Олександра Зіновіївна
Проблема національного ідеалу в українській філософській думці першої половини XX століття

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net