Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філософські науки
Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури

Диссертационная работа:

Коваленко Інна Ігорівна. Духовні цінності Збройних Сил України в умовах соціокультурної трансформації суспільства: дисертація канд. філос. наук: 09.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Суттєві зміни у воєнній політиці України, що зумовили необхідність реформування Збройних Сил, численні проблеми, пов’язані із загальною соціокультурною ситуацією, висувають ряд нових завдань у сфері військово-культурологічних досліджень. В таких умовах особливої важливості набуває аналіз духовних цінностей армії. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається наступними підставами.

По-перше, складними процесами будівництва і реформування Збройних Сил України, якісними змінами у характері військової діяльності. Армія як соціальна система для свого функціонування потребує сьогодні системи ідеалів, норм, цілей, орієнтирів, навичок, умінь, які відповідали б духовним цінностям суспільства, що оновлюється, зростаючим вимогам до культурного обличчя армії. В умовах соціокультурних трансформацій система цінностей українського суспільства і його Збройних Сил набуває суттєвих змін. Такі традиційні поняття як Батьківщина, обов’язок, честь і гідність воїна, професіоналізм, відповідальність та ін. зазнають певних перетворень, значною мірою втрачають свій колишній зміст і значення.

По-друге, необхідністю подальшого концептуального розвитку понять цінність, духовні цінності, духовні цінності армії в контексті соціокультурних змін в Україні, а також забезпечення спадкоємності розвитку духовних цінностей, відродження тих, що були забуті.

По-третє, потребами дослідження особливостей духовних цінностей сучасної української армії, що обумовлені процесом будівництва військової організації держави; безпосередньою участю частин і з’єднань у проведенні миротворчих операцій.

По-четверте, недостатньою науковою розробкою проблеми духовних цінностей української армії як елемента культури суспільства і військової субкультури. У зв’язку з цим виникає необхідність філософського переосмислення суті і змісту духовних цінностей, тенденцій їх розвитку і особливостей формування на сучасному етапі становлення і розвитку української державності, духовного оновлення суспільства і Збройних Сил.

По-п’яте, зростанням значення виховної роботи в сучасних умовах, найважливішим напрямком якої є формування духовних цінностей особового складу; недостатнім досвідом і підготовленістю частини особового складу до виконання професійних завдань; наявністю істотних прогалин у вихованні молоді, що призивається; недостатньо ефективною діяльністю офіцерського складу щодо морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ. Такий підхід потребує адекватної теоретичної і практичної підготовки командирів і вихователів усіх рівнів, їхньої орієнтації на постійне вивчення духовних процесів, що відбуваються в армійському середовищі..

Інтерес до даної проблеми обумовлений і новою соціокультурною ситуацією, що характеризується релятивізмом щодо будь-яких культурних проявів і сприяє легалізації багатьох феноменів культури. Вивчення духовних цінностей армії потребує врахування специфіки історико-культурного процесу в Україні, аналізу тенденцій функціонування на сучасному етапі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний із завданнями комплексних науково-дослідних робіт (НДР) ”Гуманізація”, Гуманізація-2”, ”База”, що здійснюються кафедрою філософії Харківського військового університету за завданням Міністерства оборони України. Результати дослідження знайшли відображення у проміжних та заключних звітах про НДР. Проблеми, яким присвячене дисертаційне дослідження, тісно пов’язані з реалізацією положень Воєнної доктрини України та Державної програми реформування і розвитку Збройних Сил України.

Ступінь наукової розробки проблеми. У науковій літературі накопичений значний матеріал, сформовані певні напрямки у визначенні природи, сутності цінностей, духовних цінностей зокрема. Огляд та систематизація літератури з проблематики дисертації дозволяють виділити декілька взаємопов’язаних тематичних напрямків у дослідженнях місця і ролі цінностей у соціокультурних процесах.

Перший напрямок складають праці зарубіжних і вітчизняних вчених, що присвячені вивченню методологічних і загальнотеоретичних проблем цінностей, їх ролі у культурі, впливу на духовний розвиток особистості, соціальних груп.

Історіографію проблеми складають праці Г. Лотце, В. Віндельбанда, Г. Ріккерта, М. Бердяєва, І. Канта, М. Вебера, В. Дільтея та інших філософів.

На сучасному етапі культурологічні аспекти вивчення цінностей (конфігурації цінностей, культурні орієнтації) розглядаються у роботах К. Клакхона, Д. Лі, К. Роджерса, Т. Парсонса, Д. МакДональда, С. Грофа, Ф. Адлера.

Радянські вчені розглядали аксіологічні категорії в межах марксистської теорії цінностей. Відомими дослідниками у цій галузі є С.Ф. Анісімов, Л.М. Архангельський, О.Г. Дробницький, А.Г. Здравомислов, О.К. Улєдов, М.С. Каган, В.Н. Сагатовський, В.П. Тугаринов, М.П. Бочаров, О.А. Ручка та ін.

Дослідження сучасних вітчизняних філософів присвячені проблемам вивчення духовних цінностей у контексті становлення української культури, в процесі антропосоціогенезу. Так, у роботах В.П. Андрущенка, Є.К. Бистрицького, Ю.П. Богуцького, М.В. Дяченка, З.Г. Залевської, С.Б. Кримського, В.С. Лук’янця, В.А. Малахова, В.А. Сіверса, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука, І.З. Цехмістра, С.О. Явоненка та інших дослідників репрезентується багатогранність і складність осягнення феноменального буття української культури як сукупності національних формотворень культури у контексті розв’язання універсальних, загальнометодологічних питань, що стосуються феномену культури взагалі. У роботах Е.А. Афоніна, О.А. Ручки, містяться соціологічні дані, що підтверджують теоретичні викладки щодо зміни ціннісних орієнтацій у сучасному українському суспільстві, у тому числі в армії.

Аналіз наукових джерел свідчить також, що категорія цінності має інтердисциплінарний характер. Так, у філософських роботах головна увага приділяється сутнісному аспекту цінностей як складової теорії особи, духовності соціальних спільностей, розкриваються їхні онтологічна, гносеологічна, соціальна та інші сторони функціонування, об’єктивні і суб’єктивні фактори формування, методологія дослідження та інші проблеми. Цій проблематиці, крім вже зазначених, присвячені також праці А.І. Арнольдова, Е.А. Орлової, дисертаційні дослідження Л.Н. Єгорової, О.М. Корнієнка, А.А. Кавалерова, В.А. Сіверса.

Психологами обґрунтовується особлива природа людських цінностей як прояву психічних процесів, станів, властивостей і явищ суб’єктів; вивчаються динаміка змін ціннісних орієнтацій, проблеми самосвідомості. У цій галузі знання відзначаються праці Б.Г. Анан’єва, Б.І. Додонова, В.І. Ковальова, Ш.А. Надирашвілі, М.Й. Варія, В.С. Мухіної, А.В. Барабанщикова.

У педагогічній науці цінності розглядаються як основа, засіб і мета процесу навчання і виховання. Такі аспекти ціннісної проблематики досліджуються в роботах Н.В. Алексеєвої, Ю.В. Шарова, В.С. Мухіної. Окрему підгрупу складають праці, присвячені питанням культурологічного навчання та виховання військовослужбовців. Це, насамперед, дослідження Л.І. Карпової, В.С. Маслова, І.Г. Колодія, Л.Н. Дорогової, Б.В. Сафронова, В.А. Ремізова.

Автори другої групи характеризують духовні цінності, головним чином, у контексті теорії цінності особистості через виділення в них конкретних видів та властивостей: корисності (Л.Н. Столович); приємності, гідності (Б.В. Орлов); соціальної значимості (Г.П. Вижлецов). У даних підходах ще чимало неясного, такого, що розуміється неоднозначно і не дає цілісного уявлення про зміст і розвиток духовних цінностей соціуму та особистості.

Третій напрямок складають роботи військових вчених, що містять філософсько-методологічні підходи до дослідження різних аспектів функціонування духовних цінностей військовослужбовців у тих чи інших сферах життєдіяльності суспільства та армії, а також зв’язку духовних цінностей армії зі збройним захистом держави. Такі орієнтири, зокрема, відзначені у роботах С.П. Галченка, В.І. Гідиринського, В.Н. Ксенофонтова, Е.А. Афоніна, Л.В. Важеніна, О.Х-А. Рахимова, М.М. Шахова та ін. В цих роботах духовна сфера життєдіяльності армії розглядається як один з найважливіших напрямків реформування воєнної організації держави і зміцнення духовного потенціалу воєнної безпеки. Проте слід зазначити, що вказані дослідження представляють лише початкові кроки на шляху системного дослідження духовної сфери армії і її духовних цінностей зокрема.

У дисертації використовувались праці зарубіжних вчених, присвячених військовій проблематиці: М. Яновіца, Дж. Кафоріо, Ж. ван Дорна, Н. Коупленда.

Вітчизняні ж дослідження специфіки духовних цінностей Збройних Сил України майже відсутні. Це обумовлено складними процесами становлення українського суспільства і його Збройних Сил, браком практичного досвіду для масштабних теоретичних узагальнень.

Віддаючи належне внеску вказаних авторів у розробку проблем духовних цінностей і особливостей їх функціонування в армійському середовищі, зазначимо, що їх роботи складають теоретичні основи і методологічні орієнтири філософсько-культурологічного аналізу духовних цінностей Збройних Сил України. При цьому важливо підкреслити, що тема духовних цінностей армії України у сучасному її звучанні і значенні розроблена недостатньо повно. Так, наприклад, ще не складений цілісний концептуальний підхід до дослідження духовних цінностей армії в системі духовної культури суспільства, майже не досліджувались тенденції, закономірності, протиріччя процесу формування духовних цінностей армії. Практично невивченими залишаються проблеми функціонування духовних цінностей армії в нових соціокультурних реаліях, класифікації та механізму формування. Дана обставина суттєво знижує практичну ефективність окремих досліджень і не дозволяє повноцінно використовувати накопичений теоретичний та емпіричний матеріал у повсякденній військовій діяльності.

Мета і задачі дослідження. Дана робота знаходиться у сфері перетину інтересів філософії культури, філософської антропології, соціальної філософії. У зв’язку з цим мета дослідження полягає у філософсько-культурологічному осмисленні сутності духовних цінностей Збройних Сил України як культурного феномену, аналізі їх соціокультурного змісту і розробці на цій підставі теоретичних і практичних рекомендацій, спрямованих на зміцнення духовного потенціалу української армії.

Предмет дослідження та його мета обумовили постановку і вирішення конкретних дослідницьких завдань:

- визначити сутність, зміст, специфіку духовних цінностей армії як елементів військової субкультури, показати їх місце і роль у життєдіяльності армії;

- здійснити класифікацію духовних цінностей армії, розкрити специфіку особливостей і змісту духовних цінностей української армії на сучасному етапі соціокультурного розвитку;

- проаналізувати основні структурні елементи системи засобів формування духовних цінностей армії, визначити протиріччя, що характеризують розвиток цієї системи; з’ясувати тенденції функціонування духовних цінностей Збройних Сил України;

- обґрунтувати механізм формування духовних цінностей української армії як елемента культури суспільства;

- визначити основні напрямки, ефективні форми, засоби і методи оптимізації функціонування системи духовних цінностей армії, підвищення духовної складової воєнної безпеки України.

Об’єктом дослідження є духовні цінності сучасної української культури.

Предмет дослідження – духовні цінності Збройних Сил України на етапі їх реформування та розвитку.

Загальнотеоретична і методологічна основа. У процесі роботи над дисертацією вивчені та узагальнені теоретичні положення, що висунуті у монографіях та наукових публікаціях вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі філософської антропології, філософії культури, історії філософії, соціальної філософії, психології, педагогіки.

Провідним методологічним інструментарієм дисертації є фундаментальні дослідницькі засади наукового аналізу: принципи об’єктивності, системності, цілісності, єдності історичного та логічного, класифікації, детермінізму, розвитку і взаємозв’язку, які дозволяють розглянути динаміку духовних цінностей у культурморфічних процесах, визначити їх родову спільність та видові відмінності у соціокультурному поступі. Автор дослідження розглядає духовні цінності армії як елемент військової субкультури, соціокультурний феномен, який посідає значне місце у структурі сучасної української культури.

У даному дослідженні застосовувалися методи структурного функціоналізму і синергетики, які полягають, зокрема, у тлумаченні предмета дослідження як цілого, системи, що підлягає флуктуації, в аналізі взаємодії духовних цінностей культури і духовних цінностей армії у культурморфічних процесах. Важливе методологічне значення для дослідження обраної проблеми мали теоретичні положення про сутність культури, цивілізації, співвідношення формаційного, цивілізаційного і соціокультурного підходів до інтерпретації культурно-історичного процесу. У роботі враховувались також постмодерністські філософські пошуки останнього десятиріччя, вчення про архетипи національної культури тощо.

У дисертації використовуються матеріали і документи державних органів України з військових питань, Міністерства оборони України, а також матеріали науково-практичних конференцій та періодичної преси з обраної проблематики.

Емпіричну базу дисертації склали: матеріали оброблених комплексних соціологічних досліджень Українського науково-дослідного інституту проблем молоді; результати соціологічних досліджень, проведених військовими вченими (Е.А. Афоніним, О.П. Дзьобанем, Є.М. Мануйловим, О.Ю. Панфіловим, В.Г. Рибалкою, М.П. Требіним,); результати вивчення соціально-політичної, економічної, воєнно-політичної, духовної, морально-психологічної ситуації в сучасному українському суспільстві і його Збройних Силах на підставі контент-аналізу матеріалів періодичної преси.

Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні філософсько-культурологічного аналізу системи духовних цінностей Збройних Сил України в умовах соціокультурної трансформації. На підставі цього аналізу розкриті сутність і специфіка духовних цінностей української армії як елементів військової субкультури; проаналізовані проблеми формування духовних цінностей, а також визначені основні шляхи оптимізації цього процесу.

В рамках дослідження висунуто ряд положень, що мають наукову новизну і виносяться на захист:

- концептуалізовані духовні цінності Збройних Сил України як елемент військової субкультури. Цей феномен визначається як усвідомлені соціально значущі для духовного розвитку армії явища та процеси або їх якості та сторони, що функціонують в системі історично визначених суспільно-громадянських та військово-професійних відносин, позитивно впливають на удосконалення духовного життя армії та об’єктивацію елементів світогляду особового складу, пов’язаних з проявом духовної культури військовослужбовців, розумінням їх як особистостей та захисників Вітчизни;

- здійснено класифікацію духовних цінностей української армії: за основними сферами існування; за специфікою військової діяльності та її співвідношенням з іншими видами діяльності; за носіями в сфері військової діяльності; за видами військової діяльності та військових відносин; за характером спілкування;

- дістала подальшого удосконалення філософська рефлексія сутності і змісту духовних цінностей Збройних Сил загальногромадянського і військово-професійного характеру, визначені їх специфічні риси та особливості на сучасному етапі соціокультурного розвитку;

- розкриті основні структурні компоненти системи засобів формування духовних цінностей армії; набув подальшого розвитку аналіз протиріч процесу формування і головних тенденцій функціонування духовних цінностей армії України в умовах соціокультурної трансформації;

- вперше визначений механізм формування духовних цінностей Збройних Сил України. Він виступає способом забезпечення відповідного потребам армії і адекватного досягнутому рівню розвитку суспільства систематизованого і цілісного духовного осягнення світу в різних видах і формах відображення, яке визначає характер і спрямованість діяльності, функціонування та розвитку армії, внутрішнього світу і життєдіяльності військовослужбовців, виступає основою їх світосприйняття та світорозуміння. Цей механізм детермінований закономірностями функціонування та розвитку армії, духовного життя і формування особистості і реалізується через систему суб’єктно-об’єктних відношень;

- запропоновані пріоритетні напрямки оптимізації процесу формування і функціонування духовних цінностей сучасних Збройних Сил України, зміцнення їх духовного потенціалу в умовах соціокультурної трансформації суспільства.

Теоретичне значення полягає в тому, що розроблені положення дозволяють ефективніше інтерпретувати процеси духовного життя армії і можуть мати важливе значення для вирішення проблем подолання сучасної культурної кризи та відродження духовності українського суспільства. Результати, отримані у дослідженні, сприятимуть удосконаленню концепції виховної роботи у Збройних Силах, а також можуть розглядатися як підстава для культурологічного аналізу феномену духовності макро- і мікрогруп українського суспільства і його Збройних Сил.

Практичне значення. Представлені у роботі матеріали з різних аспектів вивчення проблеми духовних цінностей можуть доповнити новим змістом ряд наук, що вивчають феномен цінності (філософію культури, соціальну філософію, культурологію, філософську антропологію, соціологію, педагогіку). Реалізація рекомендацій, спрямованих на удосконалення і оптимізацію процесу формування духовних цінностей української армії, сприятиме удосконаленню духовного виховання, формуванню позитивних основ ціннісних орієнтацій особового складу, підвищенню рівня теоретичної та методологічної підготовки кадрового складу, а також в процесі гуманітарної підготовки офіцерського складу Збройних Сил України. Отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі (у викладанні курсів з історії української культури, культурології, філософії у ВВНЗ) при підготовці навчальних і навчально-методичних посібників, при з’ясуванні ролі духовних цінностей у формуванні світоглядної позиції військових кадрів і прояву їх на практиці, при вивченні і прогнозуванні культурного розвитку українського суспільства, а також у пошуках позитивного культурно-антропологічного типу репрезентанта українського суспільства.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні і розкритті особливостей процесу формування і функціонування системи духовних цінностей української армії в умовах соціокультурних трансформаційних процесів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати і висновки дисертації були відображені в авторських публікаціях, наукових доповідях, у науково-дослідній роботі ”База”, виконаній у 2002 р. на кафедрі філософії Харківського військового університету. Деякі положення і висновки викладені у тезах виступів на Всеукраїнській науково-методичній конференції ”Гуманізація і гуманітаризація вищої технічної освіти (Харківський державний технічний університет радіоелектроніки, 2000 р.)”; науково-практичній конференції вищих навчальних закладів м. Харкова ”Основні напрямки виховання української військової інтелігенції в сучасних умовах” (22 листопада 2001р. м. Харків Харківський військовий університет), ХІІ Харківських політологічних читаннях ”Українська державність: становлення, досвід, проблеми” (23 грудня 2001р. м. Харків, Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого).

Публікації. Результати дослідження відображені у 6 статтях (1 у співавторстві), опублікованих у наукових спеціалізованих фахових виданнях, а також у тезах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації – 198 сторінок, з них 177 сторінок основного тексту, список використаних джерел містить 273 найменування.

Подобные работы
Спис Ольга Анатоліївна
Соціально-політичні і соціокультурні імплікації пізнього протестантизму в процесі трансформації українського суспільства.
Семенова Юлія Анатоліївна
Тілесна самоідентифікація людини в умовах культурних трансформацій
Хоанг Хай Банг
Взаємодія політики і економіки в умовах прискореної трансформації суспільств (порівняльний аналіз досвіду України і В‘єтнаму).
Кадієвська Ірина Аркадіївна
Українська наукова інтелігенція в умовах трансформації суспільства
Нестеренко Галина Олегівна
Cинергетичний вимір самореалізації особистості в умовах трансформації суспільства
Нестеренко Галина Олегівна
Синергетичний вимір самореалізації особистості в умовах трансформації суспільства
Нестеренко Галина Олегівна
Синергетичний вимір самореалізації особистості в умовах трансформації суспільства
Шелюк Василь Олександрович
Соціальна міграція в умовах трансформації суспільства
Шпачинський Ігор Леонідович
Творчий потенціал особистості і його реалізація в умовах трансформації суспільства
Кривега Людмила Дмитрівна
Світоглядні орієнтації особи в умовах трансформації суспільства

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net