Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Нормальна анатомія

Диссертационная работа:

Цигалко Денис Валерійович. Топографо-анатомічне та морфологічне обгрунтування лікування стегнових гриж : Дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2005. — 149арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 115-140.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Актуальність проблем герніології обумовлена значним поширенням гриж передньої черевної стінки. 4% населення усього світу хворіють на дану патологію. Серед кожного мільйона населення земної кулі у 40 000 знаходять грижі живота, з яких 70% – пахвинні, а 10-18% – стегнові. Отже, лікування таких хворих – це проблема не тільки медична, але й соціально-економічна, яка до цього часу остаточно не вирішена (Черень-
ко М.П., 1995; Мариев А.М., Ушаков Н.Д., 1998; Ороховский В.М., 2000; Власов В.В., Суходоля А. І., Микиктюк С.Р., 2004; Nyhus L., 1995).

Кількість оперативних втручань з приводу гриж передньої черевної стінки з роками не тільки не зменшується, але й має тенденцію до повільного зростання. Так, кількість операцій з приводу гриж у всьому світі становить 10-15% від усіх оперованих (Кузин Н.М., Далгатов К.Д., 2002; Ger. R., 1997).

Серед усіх оперованих пацієнтів 1% становлять хворі на пахвинну і стегнову грижу (Kingrorth A., 2000). В Україні такі операції щорічно становлять 7% від усіх оперативних втручань (Саенко И.Ф., Белянский Л.С., Манойло И.В., 2002).

Стегнові грижі за частотою виникнення стоять на другому місці після пахвинних. Причому, на стегнову грижу головним чином хворіють жінки (88%), у котрих вона частіше утворюється після пологів. Причину розвитку цього захворювання дослідники пов’язують з анатомо-фізіологічними особливостями жіночого таза. Не менш важливими є покажчики різниці гістологічної будови всіх складових частин підчеревної ділянки, що залежить не тільки від статі, але й від віку, адже стегнові грижі виникають переважно у жінок і у людей похилого віку (Фелештинський Я.П., Піотрович С.М., Ігнатовський Ю.В., 2003).

Проблема морфологічного дослідження гіпогастральної ділянки живота є актуальною, так як її будова пов’язана з наявністю в ній слабких місць, що призводить до утворення хірургічної патології у вигляді гриж.

Складність оперативного втручання пов’язана з близьким розташуванням великих кровоносних судин, непіддатливістю елементів грижових воріт, важкістю вибору анатомічних елементів і способів для закриття грижових воріт.

Про недосконалість методів лікування стегнових гриж свідчить великий відсоток рецидивів – від 0,8 до 36 (Ковальчук В.М., Северин В.И., Такуев К.С., 1990; Антонюк С.М., Ахромеев В.Б., Головня П.Ф. і співавт., 2003). Існує ще недосконалість діагностично-лікувального алгоритму для хворих на стегнову грижу з різним перебігом, який викликає необхідність розробки індивідуального підходу до їх хірургічного лікування (Ороховский В.М., Папазов Ф.К., Васильченко В.Г. і співавт., 1989).

Розвиток хімії полімерів, створення нових шовних синтетичних матеріалів, а також застосування ендоскопічних методів пластики обумовили швидкий прогрес в герніології (Иванов Ю.В., 2000; Гузеев А.П., 2001; Brun W., Dudd W., Wеnre E., 1996). Проте такий підхід остаточно не вирішив проблему рецидивів гриж, саме тому до цього часу залишається застосування стегнової герніопластики за методом Бассіні (85%) і Руджі-Парлавеччо (14%) Брацлавец В.М., Бондаренко Т.В., Самарец И.Ф., 2003). Але при цьому не приділяється певна увага початковій слабкості анатомічних структур гіпогастрального відділу передньої черевної стінки, що, на нашу думку, призводить до утворення рецидивів гриж. Все вищенаведене вказує на необхідність досконалого наукового вивчення топографо-анатомічних структур гіпогастрального відділу передньої черевної стінки із визначенням їх міцності та розташування, що дасть змогу враховувати ці особливості в стегновій герніопластиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова “Морфофункціональне обґрунтування нових способів хірургічного лікування захворювань органів черевної порожнини в експерименті„ (№ державної реєстрації 0101U006801). У її виконанні автор провів дослідження гіпогастральної ділянки передньої черевної стінки, що послужило підставою дисертаційної роботи.

Мета дослідження. Топографо-анатомічно обґрунтувати та експериментально визначити доцільність застосування нового способу стегнової герніопластики.

Завдання дослідження.

1. Дослідити значення об’ємної анатомічної будови гіпогастрального відділу передньої черевної стінки залежно від вікових та статевих особливостей у виникненні стегнових гриж.

2. Визначити морфометричні параметри глибокого стегнового кільця, його висоту, ширину та площу.

3. Визначити та порівняти біофізичні характеристики фасціально-сухожилкових елементів пахвинно-стегнової ділянки у чоловіків та жінок залежно від віку.

4. Дослідити структурну будову фасціально-сухожилкових елементів у ділянці пахвинно-стегнового згину залежно від віку.

5. Встановити ступінь зменшення діаметра стегнової вени залежно від способу герніопластики.

6. Розробити новий спосіб стегнової герніопластики шляхом використан-ня клаптя із передньої стінки піхви прямого м’яза з подальшим впровадженням його у клінічну практику.

Об’єкт дослідження - стан гіпогастральної ділянки передньої черевної стінки.

Предмет дослідження - комплексне морфометричне та морфологічне вивчення фасціально-сухожилкових елементів пахвинно-стегнового згину, глибокого стегнового кільця та його відкрита автопластика.

Методи наукового дослідження - макроскопічний – для візуального вивчення стану глибокого отвору стегнового каналу; мікроскопічний – для вивчення мікроструктури складових частин гіпогастрального відділу передньої черевної стінки; функціональний – для вивчення фізичних властивостей анатомічних структур; статистичний – для визначення достовірності отриманих цифрових даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в повному обсязі проведено морфометричне дослідження глибокого стегнового кільця та вивчені зміни діаметра стегнової вени під час герніопластик. Вперше морфологічно обґрунтовано частоту утворення пахвинних гриж у чоловіків і стегнових у жінок. Вперше визначена межа міцності фасціально-сухожилкових елементів пахвинно-стегнової ділянки живота. Вперше визначена та морфологічно обґрунтована суттєва перевага нового розробленого способу герніопластики стегнових гриж перед існуючими.

Практичне значення отриманих результатів. Дані морфометричного дослідження анатомічних структур глибокого стегнового кільця мають важливе значення у визначенні анатомо-фізіологічних причин виникнення стегнових гриж як у чоловіків, так і у жінок. Розроблений новий спосіб герніопластики стегнових гриж з використанням клаптя передньої стінки піхви прямого м’яза живота має важливе значення для хірургічної практики як метод індивідуальної пластики та зменшення частоти їх рецидивів (Рішення про видачу деклараційного патенту на винахід “Спосіб стегнової герніопластики” / Цигалко В.Ф., Цигалко Д.В.– 37037А, від 16.04.2001 р.).

Наукові результати дисертації впроваджені в програму навчального процесу та для використання в науковій роботі на кафедрах нормальної анатомії, гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького та в лікувальний процес хірургічних відділень обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова і РТМО № 2 міста Вінниці.

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовано мету та визначені методи для її досягнення, обрано напрямки та методи дослідження, здійснено розробку основних теоретичних та практичних заходів. Автор брав участь у розробці винаходу (“спосіб стегнової герніопластики”), на який був отриманий деклараційний патент 37037А, від 16.04. 2001; самостійно виконав експериментально-морфологічні дослідження; брав участь у всіх хірургічних втручаннях з приводу стегнових гриж, проведених в рамках дослідження. Автором також проаналізована наукова література та патентна інформація щодо герніопластики стегнових гриж, проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднили на: II науково-практичній конференції РТМО №4 м. Вінниці (1995), науково-практичній конференції кафедри хірургії та проктології ХМАПО (Харків 2000), 4-х засіданнях товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Вінниця 2002, 2003), I Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нові технології в лікуванні гриж живота” (Київ, 2003), Всеукраїнській науковій конференцій “Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць (із них 5 самостійних, серед яких 4 в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), в співавторстві отримано один патент на винахід.

Подобные работы
Грицуляк Володимир Богданович
Морфо- функціональний стан кровоносного русла і паренхіми яєчка при пахвинній грижі та після пластики пахвинного каналу
Кризина Павло Степанович
Морфофункціональна оцінка перебігу ранового процесу при застосуванні ксенопротекторів, антимікробних середників та біостимуляторів при місцевому лікуванні інфікованих ран (експериментальне дослідження)
Смеречанський Роман Романович
Морфофункціональні зміни респіраторного відділу легень і активності сурфактанту при синдромі кислої аспірації та в процесі його лікування метилпреднізолоном
Парфентьєв Роман Сергійович
Ефективність сучасних методів лікування пахвинних гриж
Воровський Сергій Миколайович
Оперативне лікування пахвинних гриж із передочеревинногодоступу
Харпола Андрій Ярославович
Хірургічне лікування защемлених гриж черевної стінки з використанням алопластичних матеріалів
Плахотніков Іван Олександрович
Обґрунтування ефективності безнатяжних методик у лікуванні пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку (клініко-експериментальне дослідження)
Лисенко Руслан Борисович
Оптимізація хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж великих розмірів у хворих із ожирінням
Керимов Енвер Якубович
Оперативне лікування післяопераційних вентральних гриж способами багатошарової м(язово-апоневротичної пластики і ретромускулярної аутодермопластики (клініко-експериментальне дослідження ).
Кiсляков Валерiй Валерiйович
Кліниіко-морфологічна характеристика і лікування рецидивних пахвинних гриж.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net