Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська література

Диссертационная работа:

Макаренко Лариса Вікторівна. Поліфункціональність метафори в поезії Юрія Клена : дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Житомир, 2007. — 174арк. — Бібліогр.: арк. 159-174.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Українська поезія першої половини ХХ століття позначена активними художніми пошуками, але не всім їм судилося (передовсім через політичні та ідеологічні обставини) повною мірою репрезентувати літературний процес, національну специфіку письменства. Частину творчого доробку поетів було вилучено з художньої свідомості України і на тривалий час приречено перебувати в забутті, а інша потрапила поза межі України і там саморозвивалася, утримуючи тяглість літературного розвитку, додаючи до нього нові риси. Нині маємо можливість не лише реконструювати поступ українського слова в означеному півстолітті, актуалізувати його художній та ідейний смисл, а й по науковому виважено дослідити специфіку естетичних пошуків, зародження і розгортання нових художніх ідей, реалізованих у численних творах, котрі донедавна були зовсім не відомі читачеві в Україні.

Сучасний погляд на творчість проскрибованих раніше літературних імен засвідчує, що вона може бути перечитана заново й істотно доповнена, а нерідко може і внести корективи в наше уявлення про літературне життя певної епохи, його естетичні особливості, жанрово-стильову динаміку.

Юрій Клен – Освальд Бургардт – також належав донедавна до "забутих" письменників. Творчість Юрія Клена, яка вирізнялася серед поетичного доробку митців Радянської України та еміграції синтезом київської неокласичної традиції, світоглядних принципів "вісниківської квадриги" та трагічного оптимізму "празької школи", цілком закономірно стала об’єктом літературознавчих студій та ґрунтовних критичних розвідок як в Україні, так і поза її межами.

Проте естетична природа образної мови творів самобутнього поета на сьогодні вивчена недостатньо. У 40-50-х роках ХХ ст. нечисленні виступи Д. Донцова, Є. Маланюка, Ю. Шереха про творчість митця позначені публіцистичним пафосом. Чи не єдиною спробою структурного вивчення Кленового твору (поеми "Попіл імперій") були дослідження В. Державина, котрий розробив методологічну базу для її текстової та композиційної інтерпретації. Вивчення ж окремих аспектів стильової парадигми поета (Н. Герцен-Русова, В. Міяковський, Ю. Лавріненко, Я. Славутич, О. Тарнавський, П. Шум-Стебельська) не розкривало цілісної картини його творчої оригінальності. Спроби формування літературного портрету митця належать Ж. Бургардт та К.Ф. Зісу, в яких поряд із біографічним матеріалом аналізуються деякі ідейно-тематичні пласти його творчості. З кінця 80-х років ім’я Юрія Клена передусім як "неокласика", що продовжив київську традицію в екзилі, з’явилося у періодичних виданнях України завдяки Ю. Коваліву, М. Неврлому, Л. Череватенку. У контексті "неокласики" і "празької школи" його згадують О. Астаф’єв, В. Брюховецький, І. Дзюба, М. Ільницький, М. Крупач, Г. Райбедюк. Своєрідність поетичної мови неокласиків, і Юрія Клена зокрема, аналізується в дисертаціях Л. Кравець, Л. Ставицької, фразеологічних особливостей – В. Калашника, зіставної лексичної семантики – Л. Савченко, культурологічної семантики окремих образів – у працях О. Ашер, М. Ласло-Куцюк, Л. Новиченка, Л. Таран. На особливу увагу заслуговують літературознавчі дослідження Л. Тимченко "Український неокласицизм 20-х років ХХ ст.: генезис, естетика, поетика" (1997), М. Богач "Світогляд і поетика Юрія Клена" (1998), В. Сарапин "Поезія Юрія Клена та її місце в літературному процесі першої половини ХХ ст." (2000). Вивченню творчості Юрія Клена з лінгвістичних позицій присвячене дослідження О. Черевченка "Ідіостиль Юрія Клена в контексті інтелектуалізаторських мовних традицій українського неокласицизму" (2005).

Актуальність дисертації зумовлена і кількома іншими чинниками:

1) необхідністю дослідження самобутності поетичних творів Юрія Клена, зокрема її неокласичної домінанти, що дасть змогу з’ясувати особливості засвоєння українською поезією ХХ віку класичних світових традицій та витворення на цій основі національних художніх цінностей;

2) проникнення у художній світ поезії Юрія Клена, з’ясування естетичної природи його мови через дослідження художньої природи та особливостей реалізації у поетичних текстах Юрія Клена метафори дасть можливість значно розширити уявлення про вербальні механізми творення образів у тексті;

3) індивідуальний стиль Юрія Клена не описано досі повною мірою, хоча художня вартість його творчості визнана сучасниками (в діаспорі) і високо оцінена в подальших літературознавчих дослідженнях;

4) метафористика поезії Юрія Клена ще не була предметом спеціального літературознавчого дослідження, хоч саме вона здебільшого визначає ідейно-естетичний характер його поезії та дає змогу глибше пізнати особливості малодослідженого ідіостилю поета-неокласика.

Мета і завдання дослідження полягають у теоретичному і практичному осмисленні специфіки вияву та функціонування метафоричних конструкцій у поетичній мові Юрія Клена, дослідженні самобутності стилю його поетичних творів.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

з’ясувати пов’язаність творчої долі Юрія Клена з неокласичними тенденціями в українській літературі;

виявити особливості використання метафори у художніх текстах поета;

визначити функціональні можливості метафори у поезії Юрія Клена;

визначити риси індивідуального стилю поета та рівень літературної майстерності.

Об’єктом дослідження обрано поетичну спадщину Юрія Клена, предметом – метафоричні конструкції, зафіксовані в його поетичних творах.

Джерельну базу склали тексти письменника, дослідження з історії української літератури, літературної критики, теорії літератури, поетики.

Теоретично-методологічною основою дисертації є літературознавчі дослідження О. Потебні, І. Франка, С. Єфремова, М. Коцюбинської, Х. Ортеги-і-Гассета та ін. У працях В. Виноградова, Ю. Тинянова, В. Григор’єва, В. Русанівського, В. Телії, Н. Арутюнової, Л. Пустовіт було здійснено всебічний аналіз процесів, що лежать в основі виникнення метафоричного значення, досліджені граматичний вияв метафори та її функціонування у тексті. Наше дослідження має комплексну методологічну базу, у якій домінантне значення надається структурно-семіотичному методові.

Наукова новизна роботи:

уперше комплексно досліджено засоби моделювання метафори та художньо-образні форми її функціонування у поетичних текстах Юрія Клена;

запропоновано класифікацію метафор у поезії Юрія Клена за їхнім походженням, художньою семантикою та функціональним призначенням;

досліджено джерела, динаміку розвитку та окреслено характерні особливості індивідуального стилю Юрія Клена.

Положення, що виносяться на захист:

метафора є одним із основних тропеїстичних засобів поетичної мови Юрія Клена, основою для створення конкретно-чуттєвих наочних образів і джерелом емоційно-оцінного змісту;

структура метафори в поетичному мовленні Юрія Клена здебільшого ускладнена іншими тропами, завдяки чому зростає її виражальний потенціал;

семантика метафори та авторське використання її в поезії Юрія Клена зумовлені українською національно-мовною традицією, літературними джерелами стилістики української мови, індивідуальною специфікою поетичного таланту автора.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана із комплексною темою кафедри української літератури Житомирського державного університету імені Івана Франка "Історична поетика української літератури". Тема і план-проспект дисертації схвалені на засіданні бюро наукової ради НАН України з Проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література".

Теоретичне значення і практична цінність дисертаційного дослідження полягає в можливості використання його результатів у процесі викладання вузівських курсів історії та теорії літератури, у процесі читання спецкурсів та проведення спецсемінарів, у написанні магістерських, дипломних та курсових робіт з проблем тропеїстики, а також для повної характеристики творчості Юрія Клена.

Апробація роботи. Матеріали дослідження були апробовані у доповідях на науковій конференції "Літературознавство: теорія та історія" (Житомир, 2004), VІІІ Міжнародній конференції молодих учених (Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Київ, 2005), на міжуніверситетському термінологічному семінарі (Житомир, 2006).

Структуру дисертації зумовлено метою, завданням та логікою розгортання проблеми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаної літератури, що нараховує 206 позицій. Загальний обсяг роботи – 174 сторінки, із них 158 сторінок основного тексту.

Подобные работы
Сарапин Віта Василівна
Поезія Юрія Клена та її місце в літературному процесі першої половини XX століття
Богач Марія Романівна
Світогляд і поетика Юрія Клена
Котик Ігор Володимирович
Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського.
Лівенко Ірина Миколаївна
Модель світу та форми її художнього вираження в поезії Юрія Тарнавського
Варич Наталія Іванівна
Структура метафори в поезії Б.-І.Антонича
Тищенко Оксана Миколаївна
Метафора у поезіях Євгена Маланюка (семантико- функціональний аспект)
Єщенко Тетяна Анатоліївна
Метафора в українській поезії 90-х років ХХ століття
Маленовський Юрій Леонідович
Фоносемантична організація поетичного твору: аспект рецепції (на матеріалі поезії Павла Тичини)
Рагузіна Людмила Юріївна
Поезія Л.Ферлінгетті в контексті творчості бітників
Горчак Тетяна Юріївна
Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net