Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Економічні науки
Економічна теорія

Диссертационная работа:

Ковальчук Станіслав Сергійович. Формування і реалізація національних економічних інтересів у транзитивній економіці : дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 411арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 373-402.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Дослідження процесів системної трансформації постсоціалістичного суспільства є одним із найскладніших у сучасній економічній теорії. Воно зумовлено гострою необхідністю пошуку та визначення конкретних орієнтирів, шляхів забезпечення стабільного динамічного розвитку національної економіки в умовах формування ринкового середовища, зміни соціально-інституційних засад економічного зростання при одночасному збереженні й зміцненні суверенітету України. Потрібні наукові пізнання формування закономірностей перехідних процесів, а також розробка власної стратегії соціально-економічного розвитку, яка б відповідала новітнім уявленням людства про цивілізоване суспільство, об’єднане цінностями національних економічних інтересів. Саме останні мають складати основу наукового обґрунтування економічної політики держави, виступати метою і критерієм життєдіяльності найвищої спільноти (нації). Тому проблема дослідження сутності національних економічних інтересів, шляхів їх ефективної реалізації та захисту набуває важливого значення.

На сьогодні національні економічні інтереси недостатньо враховуються у здійснюваній економічній політиці, що не лише ускладнює, а часом навіть унеможливлює реалізацію інших рівнів системи економічних інтересів, негативно позначається на результатах діяльності суб’єктів господарювання. Суб’єктно-об’єктне наповнення змісту економічних інтересів свідчить про суперечливу взаємодію цілей і потреб всіх учасників процесу національного розвитку. З огляду на це необхідно розробити наукове підґрунтя стратегії формування національних економічних інтересів, визначити основні шляхи їхньої реалізації. І, враховуючи виклики сучасної глобалізації, важливого значення набуває дослідження проблеми міжнародної конкурентоспроможності країни, захисту власних національних економічних інтересів у світовому просторі.

Без утвердження національних економічних інтересів, перетворення їх у самовідтворювальну систему та використання для досягнення соціально-економічних цілей розвиток громадянського суспільства не має реальної концептуальної основи. Тому нагальною потребою у науковому плані є дослідження категорії національного економічного інтересу як визначальної рушійної сили поступального руху соціально-економічної системи.

Ступінь дослідження проблеми. Національні економічні інтереси стали предметом науково-теоретичного дослідження відносно нещодавно. І говорити про наявність глибоких теоретичних розробок у сфері цієї проблематики не доводиться. Правда, достатньо вагомі наукові здобутки досягнуті в загальній теорії інтересів, яку започаткували славнозвісні стародавні мислителі (Аристотель, Демокріт, Епікур, Платон), надалі розвинули Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Гельвецій, П.Гольбах, Д.Дідро, Г.Гегель, А.Сміт, Д.Рікардо, А.Тюрго, Дж.Мілль, І.Бентам, В.Ленін, К.Маркс, Ф.Енгельс, Г.Плєханов, М.Вебер та інші представники економічної і філософської думки. У їхніх працях економічні інтереси розглядалися у взаємозв’язку з виробничими відносинами, потребами, власністю, працею, стимулами, мотивами та іншими економічними категоріями.

Суттєві доробки концептуального значення внесено у теорію економічних інтересів під час широкої тематичної дискусії на сторінках періодичних фахових видань у семидесятих роках минулого століття. Напрацьовані вони головним чином в контексті дослідження генезису та природи економічних інтересів, визначення і вирішення суперечностей в їх структурі, побудови механізму матеріального стимулювання в різних сферах діяльності. Глибинні методологічні засади теорії економічних інтересів розкривалися такими вітчизняними і зарубіжними вченими, як: Л.Абалкін, Б.Гершкович, П.Єщенко, А.Здравомислов, І.Комарницький, Я.Кронрод, В.Куліков, Ю.Палкін, Б.Ракитський, І.Саяпін, М.Черковець.

Певне уявлення про ідентифікацію національних економічних інтересів і їхня значимість у житті суспільства відображено в працях І.Бентама, Дж.Бюкенена, Т.Веблена, Дж.Кейнса, Ф.Ліста, А.Маршалла, К.Менгера, Д.Корта, М.Олсона, Г.Саймона, Е. де Сото, Й.Шумпетера та інших всесвітньо відомих економістів. Дана проблематика поки що не знайшла належного опрацювання в теорії економічних інтересів. Проте закладені в ній визначальні положення використані у наукових розробках парадигми трансформаційних перетворень національної економіки та їх суперечностей (В.Базилевич, В.Бодров, О.Гаврилюк, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, Б.Кваснюк, І.Радіонова, А.Чухно та інші визнані вітчизняні вчені). Окремі її постулати висвітлені в працях вітчизняних дослідників та дослідників близького зарубіжжя М.Єрмошенка, П.Канапухіна, Г.Пастернак-Таранушенка, Т.Таранова, Н.Чернецової, С.Ярошенка (формування, структурна класифікація та механізми захисту національних економічних інтересів); І.Бінька, Т.Ковальчука, М.Мандибури, В.Мунтіяна, В.Шлемка (проблеми економічної безпеки); З.Варналія, В.Зянька, А.Колота, В.Сизоненка (стимулювання підприємницької діяльності); В.Александрової, Л.Антонюк, Б.Губського, І.Крюкової, В.Сіденка, Л.Федулової (конкурентоспроможність національної економіки, перехід на інноваційний шлях економічного зростання); О.Білоруса, Д.Лук’яненка, Ю.Пахомова, В.Рокочі, А.Румянцева, А.Філіпенка (глобалізація та проблеми розвитку національної економіки).

Нинішній стан розробки проблеми національних економічних інтересів свідчить про нагальну необхідність комплексного дослідження, створення цілісної теорії їх формування і використання в економічній стратегії розвитку країни. По суті немає фундаментальних праць, присвячених національним економічним інтересам як самостійному об’єкту аналізу та складної системи взаємодії інтересів суспільства, держави, трудових колективів, окремих громадян. З огляду на це закономірно актуалізується проведення дослідження природи, сутності, умов формування та реалізації національних економічних інтересів.

Звязок із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема держбюджетних тем 01БФ040-01 “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (реєстраційний номер 0101U006977) і “Трансформація економічних систем і становлення ринкової економіки в Україні” (реєстраційний номер 97149). Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних основ дослідження національного економічного інтересу, визначенні його ролі та місця в трансформаційних процесах, пошуку шляхів переходу на інноваційну модель розвитку та формування нової системи міжнародної економічної взаємодії.

Наукові здобутки, що містяться в дисертації, знайшли відображення також у науково-практичних розробках. Автор був науковим керівником і виконавцем держбюджетної теми “Вдосконалення фінансово-кредитного механізму агропромислового виробництва в перехідний період до ринкової економіки” (реєстраційний номер 97153). Його особистий внесок полягає у визначенні заходів для вдосконалення системи оподаткування суб’єктів сільськогосподарського виробництва, запровадження механізму забезпечення їх кредитними ресурсами, фінансовою підтримкою держави. Як керівник і виконавець укладеної з АНТК імені О.К.Антонова госпдоговірної наукової теми “Експериментальна методика економічного впливу на ефективність і якість льотних випробовувань літаків” (реєстраційний номер 2000Д005) запропонував шляхи вдосконалення методики визначення собівартості здійснюваних робіт, механізму заохочення учасників льотних випробувань і забезпечення надійності авіаційної техніки.

Мета і завдання. Головною метою дослідження є розробка концептуальних засад формування та реалізації національних економічних інтересів у період трансформаційних змін.

Досягнення цієї мети обумовило необхідність вирішення таких наукових завдань:

визначити теоретико-методологічні основи дослідження економічних інтересів;

дослідити еволюцію поглядів на економічні інтереси та розкрити їх гносеологічно-онтологічну природу;

з’ясувати сутність і роль національного економічного інтересу та показати його структуроутворюючу функцію у системі економічних інтересів;

проаналізувати процеси реформування відносин власності та становлення нової системи економічних інтересів у трансформаційний період;

розкрити економічні суперечності між розширенням економічної відособленості суб’єктів господарювання і необхідністю посилення цілісності національного господарства;

дослідити структурну перебудову вітчизняної економіки та формування внутрішнього ринку як необхідних умов забезпечення інтегральних потреб суспільства;

розкрити взаємодію важелів ринкового та державного регулювання економікою в механізмі реалізації національних економічних інтересів;

визначити шляхи переходу на інноваційну модель розвитку національної економіки;

показати вплив глобалізації на формування та реалізацію національних економічних інтересів і обґрунтувати способи їх захисту у світовому просторі.

Обєктом дослідження виступає сукупність соціально-економічних відносин, що виникають між суб’єктами економічних інтересів.

Предметом дослідження є національні економічні інтереси, їх зміст, структура, особливості формування та реалізації у транзитивній економіці.

Методи дослідження дисертаційної роботи: загальнонаукові та специфічні для економічної теорії, що витікають із окреслених завдань предмету дослідження. В основу аналізу покладено системний підхід, який дозволив розкрити різновиди економічних інтересів у їх взаємозв’язку та взаємореалізації. Зокрема, застосовувалися такі методи: діалектичний метод наукового пізнання, у тому числі наукової абстракції, для розкриття природи та сутності економічних інтересів (розділ І); метод поєднання історичного і логічного – при поглибленому аналізі теорії економічних інтересів у ретроспективі (розділ І), а також характеристиці їх особливостей в умовах специфічного перехідного періоду (розділ ІІ); метод аналізу та синтезу – при ідентифікації економічних інтересів і визначення в їх системі місця та ролі національних економічних інтересів (розділ ІІ); структурно-функціональний метод – при обґрунтуванні структуроутворюючої функції національних економічних інтересів і забезпеченні потреб суспільного розвитку (розділ ІІ), заходів функціонально-інвестиційного забезпечення ринкових перетворень і структурної перебудови вітчизняної економіки (розділ ІІІ); метод кількісного та якісного аналізу – при оцінці кількісних показників реалізації національних економічних інтересів (розділ ІІІ) і характеристиці нового якісного шляху інноваційного економічного розвитку (розділ IV); метод порівняльного аналізу – при з’ясуванні рівня відкритості національної економіки та пошуку оптимальних шляхів її входження до світового економічного простору (розділ V).

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є творче переосмислення основних досягнень економічної науки, положень класичної, марксистської, кейнсіанської, неокласичної, інстутиційної й інших теорій, фундаментальних праць вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених аналізу проблем функціонування та реалізації економічних інтересів на різних стадіях цивілізаційного розвитку.

Інформаційною базою дослідження виступають офіційні статистичні дані, публікації в економічних виданнях, аналітичні матеріали, законодавчі та нормативно-правові акти України, розробки наукових установ та організацій, монографічні дослідження, статті вітчизняних і зарубіжних авторів у періодичних виданнях, соціологічні обстеження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні системи економічних інтересів, розкритті сутності, особливостей формування та реалізації національних економічних інтересів у транзитивній економіці.

Результати, які одержані особисто автором і виносяться на захист, такі:

вперше

розроблено концепцію формування національних економічних інтересів та механізм їхньої реалізації в транзитивній економіці. Показано, що національний економічний інтерес як економічна категорія відображає суспільні потреби, суперечливу єдність різнорівневих інтересів, діалектичну взаємодію продуктивних сил і виробничих відносин, усуспільнення виробництва та економічної відособленості господарюючих суб’єктів, монополізації економіки і конкуренції, багатоаспектності форм власності й господарювання

у запропонованій теоретичній концепції статус носія національного економічного інтересу закріплюється не просто за титульною нацією, якій мають підпорядковуватися всі складові життєдіяльності суспільства. Обґрунтовується, що лише на основі консолідації (об’єднання) народів і народностей нашої країни можна визначити головний суб’єкт національних економічних інтересів. Це сприятиме формуванню загальнонаціональної ідеї як підґрунтя побудови громадянського суспільства;

доведено, що визначальним орієнтиром ринкової трансформації національної економіки має стати ефективна взаємодія суб’єктів господарювання з різними формами власності. У множинності останніх закладено нагальну потребу поєднання індивідуальних, колективних, державних і національних інтересів. Реформування відносин власності має здійснюватися через посилення інтегративних функцій держави, конкурентності в економічній діяльності;

розкрито співвідношення державних і національних економічних інтересів. Обґрунтовано двоїстість держави як інституту управління та носія національного економічного інтересу. Вказується на недопустимість породження державного патерналізму та підміни національного економічного інтересу державним. Доведено, що порівняно з останнім національний економічний інтерес є поняттям більш містким і, по суті, інтегративним, оскільки включає не лише поточні, а й стратегічні інтереси підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на світовому ринку, зміцнення економічної безпеки країни, формування принципово нової інноваційної моделі розвитку та побудови постіндустріального суспільства.

Набули подальшого розвитку:

трактування об’єктивності економічних інтересів і необхідності їх аналізу в контексті результатів господарської діяльності, у яких вони набувають матеріальної форми. Матеріальність форми і зумовлює їхній об’єктивний характер. Реальні матеріальні форми економічних інтересів не втрачають свого речового змісту, а постійно змінюються залежно від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Це означає, що економічні інтереси у процесі еволюції включають моменти історизму;

визначення основних шляхів удосконалення інституційного забезпечення розвитку національного ринку, спроможних формувати повноцінні інститути підприємництва, забезпечувати прямі та зворотні зв’язки між економічною політикою й існуючими інститутами, видозмінювати останні для посилення їхнього функціонального впливу на загальну ефективність господарювання. Виходячи із довготермінової стратегії побудови постіндустріальної економіки, важливо при формуванні внутрішнього ринку закласти такі інституціональні форми, які у майбутньому стануть інструментами трансформації вже зрілої ринкової економіки та її просування на шляху до нової, більш розвинутої моделі економічної системи.

обґрунтування специфічності формування національних економічних інтересів в умовах ринкової трансформації, коли водночас із закономірним зростанням усуспільнення відбуваються і зворотні процеси, зокрема у вигляді роздержавлення та приватизації. Встановлено, що передчасне виведення держави з економіки (до становлення ринкового механізму) провокує спад виробництва, зубожіння народу й інші негативні явища, що поглиблюють суперечності між потребами розвитку продуктивних сил і станом виробничих відносин, істотно гальмують процес формування національних економічних інтересів;

поглиблення характеристики особливостей взаємодії економіки та політики у трансформаційному суспільстві. Доведено, що соціальним механізмом, через який економіка знаходить своє втілення в політиці, виступають корпоративні, а не національні економічні інтереси. Поєднання монополії власності та влади продукує своєрідну модель і вектор розвитку суспільства в інтересах корпоративного капіталу. Звідси витікає визначальна причина використання ідеології неолібералізму та ринкового фундаменталізму, що зробило здійснювану економічну політику в країні деструктивною.

Удосконалено:

теоретичні положення про регулюючу роль держави на базі розвитку її інтегративних функцій, законодавчого й інституціонального забезпечення захисту інтересів, формування підприємництва та ринкової культури у населення, цивілізованої етики бізнесу, зрілої юридичної та соціальної відповідальності. Доведено, що завдання держави в період трансформаційних зрушень полягає у створенні належного суспільного контролю над умовами праці, розв’язання суперечностей між економічним і соціальним розвитком за допомогою інститутів та інструментів ринкової саморегуляції. Зроблено висновок, що активізація ролі держави має здійснюватися шляхом запровадження індикативного планування, регулювання пропорцій відтворення та споживання, поєднання прямих і опосередкованих методів впливу, виходячи за межі ринкових відносин у реалізації національних економічних інтересів;

обґрунтування особливостей трансформації національних економічних інтересів, відповідно до яких країна, зберігаючи цілісність і незалежність, отримує позитивний ефект від процесів глобалізації за рахунок використання інноваційного потенціалу інтеграції, що блокує загрози впливу інструментарію глобалізації. Запропоновано шляхи підвищення конкурентоспроможності країни у світовому економічному просторі та підходи щодо розробки, вибору стратегії й тактики утвердження України як рівноправного учасника міжнародних економічних відносин. Доведено доцільність застосування світового досвіду щодо захисту національних інтересів і забезпечення гарантій економічної незалежності завдяки використанню фундаментальних засад економічного зростання, зокрема, макроекономічної стабілізації, інвестицій, інтелектуального капіталу;

визначення основних напрямів і пріоритетів інноваційної діяльності в економічній сфері. Доведено, що реальну незалежність і самодостатність реалізації національного економічного інтересу мають лише ті країни, які здатні забезпечувати перехід на інноваційну модель розвитку. Обґрунтовано пропозиції щодо інституційного та фінансового забезпечення науково-технічної діяльності, формування сучасної інфраструктури ринку технологічних нововведень.

Практичне значення одержаних результатів. Методологічний характер дисертаційної роботи і викладені в ній концептуальні положення визначають вагомість внеску автором у розробку малодослідженої у вітчизняній економічній науці проблеми формування та реалізації національних економічних інтересів. Отримані наукові результати можуть бути теоретичною базою для подальшого поглибленого аналізу питань узгодження та взаємореалізації складових системи економічних інтересів, визначення і посилення функціональної ролі національного економічного інтересу. Сформульовані у дисертації пропозиції, узагальнення та висновки мають вагому практичну значимість для розробки державної економічної політики, яка б виходила із пріоритетності реалізації національних економічних інтересів.

Основні наукові результати та практичні рекомендації дисертаційного дослідження були використані: Радою національної безпеки і оборони України при розробці “Основних засад детінізації грошового обігу”, відповідного Указу Президента України № 183/201 від 20 березня 2001 року, а також формуванні проекту Стратегії забезпечення економічної безпеки України (довідка № 6/7-80-53 від 07.06.2001); головним науково-експертним управлінням апарату Верховної Ради України у процесі здійснення наукової експертизи законопроектів та інших нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання відносин у економічній сфері (довідка № 16/3-1102 від 15.11.2006); підготовці текстів Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році”, аналітичних доповідей Національного інституту стратегічних досліджень “Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України” і “Першочергові завдання соціально-економічної політики держави: пріоритети 2007 року” (довідка № 293/557-1 від 26 жовтня 2006 р.); науково-дослідним економічним інститутом при виконанні на замовлення Міністерства економіки України наукових тем: “Розробка методології прогнозування показників ВВП за фазами відтворення, секторами економіки і видами економічної діяльності на середньо- та довгострокову перспективу”, “Науково-методичне обґрунтування заходів щодо реалізації стратегії інноваційного розвитку економіки України” (довідка №СВР/508 від 14.12.2006 р.).

Наукові розробки автора використовуються у навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні навчальних дисциплін “Політична економія”, “Основи економічної теорії”, спецкурсів “Теорія та практика підприємництва”, “Економічна безпека”, “Економіка України в сучасних умовах” (довідка № 013/1198 від 13.12.2006).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним дослідженням, у якому здійснені авторські розробки стосовно методології, змісту й особливостей реалізації національних економічних інтересів у трансформаційному суспільстві. Наукові положення, результати та практичні рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, семінарах. Серед них, зокрема: міжнародна наукова конференція “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)” (Київ, 1998); міжвузівська наукова конференція “Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 1999); І національна міжвузівська науково-практична конференція “Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Сімферополь, 1999); міжнародна наукова конференція “Україна: поступ в майбутнє” (Київ, 2000); Всеукраинская межвузовская научно-практическая конференция. “Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики” (Сімферополь, 2000); III міжнародна науково-теоретична конференція “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (Київ, 2000); ІІ міжвузівська науково-практична конференція. “Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії” (Київ, 2000); ІХ міжнародна науково-теоретична конференція “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (Київ, 2001); ІІІ міжвузівська науково-практична конференція “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київ, 2001); Х міжнародна науково-теоретична конференція “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (Київ, 2002); Міжнародна науково-практична конференція “Теорія і практика ринкових перетворень в країнах з перехідною економікою” (Київ, 2002); Научная конференция “Ломоносовские чтения-2003” (Москва, 2003); Міжнародна науково-практична конференція “Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2003); Міжнародна науково-практична конференція “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003); ХІ міжнародна науково-теоретична конференція “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (Київ, 2003); Науково-практична конференція за міжнародною участю “Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003); Всеукраїнська конференція “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” (Київ, 2004); Всеукраинская научно-практическая конференция “Теория и практика экономики и предпринимательства” (Алушта, 2004); Міжнародна науково-практична конференція “Україна у постбіполярній системі міжнародних відносин” (Київ, 2004); Всеукраинская научно-методическая конференция “Современные аспекты финансового управления экономическими процессами” (Севастополь, 2005); Міжнародна наукова конференція “Парадигма економічної теорії: суть та протиріччя” (Київ, 2005); XVI міжнародна науково-практична конференція. “Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону (Чернівці, 2005); III Международная научно-практическая конференция “Теория и практика экономики и предпринимательства” (Алушта, 2006); VI міжнародна науково-практична конференція “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (Київ, 2006).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 51 наукова праця, з яких 2 одноосібні монографії (загальним обсягом 21,3 д.а.), 1 монографія у співавторстві (особисто авторові належить 3,8 д.а.), 24 статті у наукових фахових журналах, 17 праць у збірниках наукових праць і тезах доповідей конференцій, загальним обсягом авторського матеріалу понад 39 д.а.

Подобные работы
Єгоров Андрій Ігоревич
Формування і реалізація інвестиційного потенціалу в перехідній економіці на основі фіскального регулювання
Щербіна Дмитро Володимирович
Закономірності формування та реалізації економічних інтересів
Сторощук Богдан Дмитрович
Економічні інтереси регіону в умовах трансформаційної економіки
Тимченко Богдан Петрович
Вплив тіньової економіки на формування доходів населення в умовах ринкової трансформації
Лазня Ігор Вікторович
Відносини власності в умовах формування ринкової економіки в Україні
Антонюк Лариса Леонтіївна
Венчурний капітал в системі перехідної економіки України (формування та ефективність функціонування)
Кривень Олександра Василівна
Природний капітал в системі формування екологічно збалансованої економіки
Погорєльцева Наталія Павлівна
Іпотечний ринок: природа та особливості формування в транзитивній економіці
Васильєв Сергій Вячеславович
Трансформація відносин відносин власності і формування раціональної структури економіки
Щербакова Таміла Анатоліївна
Формування конкурентного середовища в економіці України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net