Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Дрогобицький Ігор Іванович. Культурно-освітня діяльність Василіянського Чину в Галичині (друга половина XIX - початок ХХ ст.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2006. — 259арк. — Бібліогр.: арк. 186-230.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми обумовлена специфікою національного відродження другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Реалії суспільно-політичної та міжетнічної ситуації в Галичині спричинили посилення самоорганізації українців, зокрема, в розвитку культурно-національного життя. Незаперечним й обґрунтованим є внесок Греко-Католицької Церкви (ГКЦ) у цей процес. Культурно-освітня складова простежувалася в діяльності багатьох її інституцій, у тому числі й Чину св. Василія Великого (ЧСВВ).

Причетність ченців-василіян до піднесення рівня освіти серед українського населення, просвітницькі аспекти їхньої місійно-проповідницької роботи, участь у справі формування та утвердження національного світогляду, протидія чинникам денаціоналізуючого характеру потребують глибокого дослідження. Це дозволяє детальніше проаналізувати розгортання українського національного руху в Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ століть.

Сьогодення засвідчує намагання Церкви активно впливати на суспільні процеси, виходячи із засад християнського вчення. Перш за все йдеться про розвиток духовності широких верств населення, подолання апатії у ставленні до проблем моралі, що зумовлено як впливом атеїстичної пропаганди, так і гедоністичними ідеями розвинутого постіндустріального Заходу. Подібні завдання вирішувалися василіянами в досліджуваний період. Тому актуальним є використання їхнього досвіду для піднесення рівня морально-релігійного життя нації.

Сучасна суспільно-політична ситуація в державі позначена існуванням конфронтацій регіонального характеру. Це спостерігається в різновекторності політичних орієнтацій еліт, відмінностях у виборі економічних пріоритетів розвитку тощо. Необхідність подолання такого стану потребує врахування методів, які застосовувалися василіянами з метою поширення серед громадськості ідей єдності українського народу.

У досліджуваний період представники ЧСВВ розробили базові засади концепції “суспільного служіння” та соціальної доктрини греко-католицизму. Вагомим є їхній внесок у справу формування підростаючого покоління. Діяльність сучасних релігійних інституцій в Україні підтверджує необхідність урахування цих набутків.

Праця над дисертацією велась у руслі проблематики науково-дослідницької програми Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Етнополітичні і культурно-духовні процеси в країнах Центральної і Східної Європи ХІХ–ХХ ст.” (держреєстраційний № 0101U002448).

Об'єктом дослідження виступає чоловіча гілка ЧСВВ як одна з чернечих інституцій ГКЦ.

Предметом роботи є культурно-освітня діяльність василіян, зокрема, їхня роль у функціонуванні навчальних закладів різного рівня; просвітницький напрям місійно-проповідницької, реколекційної праці та душпастирського служіння в осередках, які мали статус парафій.

Метою роботи є вивчення культурно-освітньої активності ченців-василіян у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. в умовах національного відродження та змін, зумовлених Добромильською реформою Чину 1882 року.

Виходячи із цілей дослідження автор визначив такі завдання:

а) показати взаємозв'язок між розвитком внутрішнього життя ЧСВВ і рівнем культурно-освітньої діяльності його представників; зясувати вплив на неї процесів трансформації ГКЦ, обставин суспільно-політичного, економічного та культурного становища українців краю;

б) дослідити стан та специфіку навчально-виховної роботи василіян, розкрити її значення у справі національного відродження;

в) виокремити просвітницькі складові місійно-проповідницької, реколекційної та парафіяльної діяльності представників ЧСВВ, простежити обумовленість розвитку цих напрямів еволюцією світового католицизму й особливостями місцевого суспільного життя Галичини;

г) виділити роль окремих ченців у розвитку шкільництва й етапи праці просвітницького характеру.

Хронологічні рамки дисертації означені другою половиною ХІХ–початком ХХ століть. Нижньою межею визначено 1850 р., коли відбулися перші спроби реформування внутрішнього життя Чину, які відобразилися у його культурно-освітній праці. Верхня - означена початком Першої світової війни (1914 р.), події якої зумовили згортання просвітницької діяльності ЧСВВ.

Визначений хронологічний відрізок дозволяє простежити стан та еволюцію культурно-освітньої активності василіян на етапі стагнації ЧСВВ (1850–початок 1880 років), у ході проведення Добромильської реформи (1882–1904 рр.) та після її завершення (1904-1914 рр.).

Територіальні межі роботи охоплюють Галичину, зокрема її східну частину, заселену переважно українським населенням. У досліджуваний період вона входила до адміністративно-територіальної одиниці під назвою “Королівство Галичини і Володимирії” у складі Австро-Угорської імперії. На сучасному етапі в її кордонах знаходяться Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області України та частина земель Перемишльського воєводства Республіки Польща.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

  1. проаналізовано еволюцію освітньої праці василіян та культурно-просвітницьких складових їхньої місійно-проповідницької активності;

  2. вивчено роль представників Чину у формуванні національної ідеології й поширенні її елементів серед широких верств;

  3. висвітлено значення релігійного обряду для розвитку національної самосвідомості українців краю;

  4. розкрито форми співпраці ченців зі світським духовенством, представниками суспільно-політичних сил та організаціями культурницького спрямування;

  5. уведено до наукового обігу значну кількість маловідомих джерельних матеріалів (135 справ із 16 фондів пяти архівних установ).

Теоретико-методологічна основа дослідження опирається на принципи історизму та об'єктивності. У процесі опрацювання матеріалу застосовувався проблемний підхід. Для ґрунтовного виконання поставлених завдань автор використовував такі загальнонаукові методи, як системно-структурний, логічний, систематизації, узагальнення, абстрагування. У ході роботи були задіяні і спеціальні методи історичного дослідження: компаративного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, типологічний.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її результатів у вивченні курсів з нової історії України, історії релігій у нашій державі, культурології.

Деякі здобутки василіян в освітній справі заслуговують на застосування у формуванні концепції розвитку сучасної школи. Доречним буде впроваджувати в навчально-виховний процес певні дидактичні прийоми, що практикувалися представниками ЧСВВ у праці з молоддю.

Форми душпастирського служіння василіян та напрацьована ними методика роботи з широким загалом населення заслуговують на практичне втілення церковними інституціями у сьогоденні.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у ході обговорень на засіданнях кафедри історії України Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також під час проведення VІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ - Дніпродзержинськ, 20-4 січня 2003 р.), ІV Міжнародної конференції молодих учених “Україна - Польща: Шлях до Європейської співдружності” (Тернопіль, 15-16 травня 2003 р.), Міжнародної наукової конференції “Добромильська реформа і відродження Української Церкви” (Львів, 15-16 травня 2003 р.), ІІ Міжнародного наукового конгресу українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (Камянець-Подільський, 17-18 вересня 2003 р.), І Міжнародної наукової конференції “Духовна вісь України: Галичина - Наддніпрянщина - Донеччина” (Івано-Франківськ, 24-25 червня 2004 р.), ІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції “Знаки питання в історії України: українська історія у східноєвропейському контексті” (Ніжин, 5-6 листопада 2004 р.), Всеукраїнської наукової конференції “Роль УГКЦ у розбудові української нації і держави в ХХ ст.” (Івано-Франківськ, 5 листопада 2004 р.), науково-практичної конференції “Християнство в Україні на межі третього тисячоліття” (Івано-Франківськ, 26 лютого 2001 р.).

Подобные работы
Донік Олександр Миколайович
Доброчинна та культурно-освітня діяльність родини Терещенків в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.)
Петров Олексій Олександрович
Діяльність земських статистичних закладів південноукраїнських губерній у другій половині XIX - на початку XX ст.
Бухальська Магдаліна Андріївна
Наукова діяльність та історико-культурна спадщина Миколи Петрова (друга половина XIX - початок XX ст.)
Гузенко Юрій Іванович
Становлення і діяльність громадських благодійних об'єднань на Півдні України в другій половині XIX - на початку XX ст. (на матеріалах Херсонської губернії)
Зуляк Іван Степанович
Діяльність товариства "Просвіта" у національно- культурному відродженні українського народу Східної Галичини (друга половина XIX - початок ХХ ст.)
Олешко Петро Степанович
Еволюція землеволодіння на Волині - друга половина XIX - початок XX ст.
Рахно Олександр Якович
Олександр Русов у науковому і громадсько-політичному житті України (друга половина XIX - початок ХХ ст.)
Бєліков Юрій Анатолійович
Купецтво Харківської губернії (друга половина XIX - початок XX ст.)
Довжук Ігор Володимирович
Роль важкої промисловості Донбасу в розвитку економіки Наддніпрянської України (друга половина XIX - початок XX ст.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net