Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Доманова Ганна Сергіївна. Чернігівський магістрат: статус, структура та основні напрями діяльності (друга половина XVII-XVIII ст.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Чернігівський держ. педагогічний ун-т ім. Т.Г.Шевченка. — Чернігів, 2006. — 230арк. — Бібліогр.: арк. 159-210.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Дослідження історії міст належить до пріоритетних напрямів вітчизняної історіографії, а одним з найпопулярніших сюжетів урбаністичних студій залишається історія міського самоврядування. Всебічне висвітлення історичного процесу неможливе без вивчення історії міст та самоврядних інституцій, адже функціонування органів міської влади тісно перепліталося із соціально-економічним та політичним розвитком України.

Засади творення новітньої Української держави, закріплення принципу місцевого самоврядування в Конституції України у формі правової гарантії диктують потребу актуалізації історичного досвіду попередніх епох у цій галузі суспільного життя.

Історія самоврядування на маґдебурзькому праві в українських містах має давню історію. Запровадження його у містах Лівобережної України почалося наприкінці ХVІ ст., але найбільші міста Чернігово-Сіверщини одержали привілеї на маґдебурзьке право лише у 20-х рр. ХVІІ ст., коли внаслідок Деулінського перемир’я 1618 р. цей регіон опинився під владою Речі Посполитої. У середині ХVІІ ст. Лівобережна Україна увійшла до складу Російської держави, і подальший її розвиток тривав у зовсім інших історичних умовах. Водночас частина міст Гетьманщини і, зокрема, Чернігів протягом другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. зберегли своє право на самоврядування.

Відсутність у вітчизняній історіографії комплексного дослідження з історії Чернігівського магістрату значною мірою зумовлена прикрими втратами джерел протягом ХVІІІ – ХХ ст. Тому запровадження до наукового обігу нововиявленого документального матеріалу, з’ясування принципів організації та функціонування Чернігівського магістрату, висвітлення соціально-економічного становища міщанства в період Гетьманщини є актуальним науковим завданням. Разом з тим, вивчення традицій та досвіду народовладдя є корисним і повчальним для діяльності органів самоврядування українських міст у наш час.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедр історії та археології України і всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Метою дисертаційного дослідження є цілісне відтворення історії Чернігівського магістрату у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. як органу міського самоврядування на маґдебурзькому праві. Для досягнення окресленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;

з’ясувати статус і структуру Чернігівського магістрату, систему виборів міських урядовців та їхні повноваження;

визначити обсяг і характер земельних володінь Чернігівського магістрату;

з’ясувати чисельність та соціально-економічне становище чернігівського міщанства;

висвітлити основні напрями діяльності міського уряду;

схарактеризувати взаємовідносини магістрату з представниками українських та російських державних установ.

Об’єктом дослідження є Чернігівський магістрат – орган міського самоврядування, що виник внаслідок надання місту маґдебурзького права й існував до кінця XVIII ст.

Предметом дослідження є статус і структура Чернігівського магістрату, основні напрями діяльності та особливості його функціонування протягом другої половини ХVII – XVIII ст. у контексті історії Лівобережної України.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють другу половину ХVII – ХVIII ст. Вибір нижньої хронологічної межі зумовлений докорінними змінами, що відбулися в суспільно-політичному житті регіону на початку Української національної революції. Верхня хронологічна межа пов’язана з ліквідацією Чернігівського магістрату як органу міського самоврядування і створенням на підставі “Жалуваної грамоти містам” 1785 р. Чернігівської міської думи.

Територіальні межі роботи охоплюють територію Чернігова та його округи, яка перебувала під юрисдикцією Чернігівського магістрату.

Методологічну основу дослідження становить принцип історизму, який дає можливість цілісно розглянути діяльність Чернігівського магістрату протягом другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст., а також виявити взаємодію конститутивних, структурних чинників системи самоврядування. У дослідженні використані, насамперед, метод аналізу та синтезу, а також історико-генетичний, історико-типологічний, порівняльно-історичний, історико-системний методи, які дозволяють всебічно дослідити історію Чернігівського магістрату.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що Чернігівський магістрат уперше став об’єктом комплексного дослідження. Автором уперше з’ясовано структуру магістрату, висвітлено функції та основні напрями діяльності міського уряду, чисельність та соціально-економічне становище міщанства, взаємовідносини Чернігівського магістрату з представниками державних установ Гетьманщини і Російської держави.

Практичне значення роботи полягає у тому, що основні положення і висновки дисертації можуть бути використані з метою подальшого дослідження історії міського самоврядування, при підготовці узагальнюючих праць з історії Чернігова, зокрема, й Лівобережної України в цілому. Матеріали дисертації також можуть бути застосовані у процесі викладання курсів історії України та історичного краєзнавства у вищій школі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференціях і семінарах: Науково-практичній конференції “Кирило Розумовський і культурна розбудова Лівобережної України в період Гетьманщини” (Чернігів, 2000); Наукових конференціях молодих учених історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (Чернігів, 2000, 2001, 2004, 2005, 2006); Десятій Всеукраїнській науковій конференції з історичного краєзнавства “Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень” (Донецьк, 2001); Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України” (Ніжин, 2002); Науково-практичній конференції “Розробка та сприяння запровадженню статутів територіальних громад в Чернігівській області”, присвяченій 380-річчю надання Чернігову маґдебурзького права (Чернігів, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України”, присвяченій 275-річчю з дня народження і 200-річчю з дня смерті К.Розумовського (Чернігів-Батурин, 2003); Другому Всеукраїнському науковому семінарі “Вивчення всесвітньої історії в Україні” (Чернігів, 2004); Другій Міжнародній науково-теоретичній конференції “Знаки питання в історії України: українська історія у східноєвропейському контексті” (Ніжин, 2004); П’ятих Костомарівських читаннях (Чернігів, 2006); Третьому Міжнародному семінарі “Проблеми всесвітньої історії: держава та суспільство в історичній ретроспективі” (Чернігів, 2006).

Структура дисертації обумовлена проблемно-хронологічним принципом з урахуванням мети та завдань дослідження. Обсяг рукопису становить 230 сторінок (з них 158 сторінок основного тексту). Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, які у свою чергу поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (496 позицій) і 7 додатків (19 сторінок).

Подобные работы
Кісіль Іван Миколайович
Соціально-економічне становище міщан Гетьманщини (друга половина XVII - друга половина XVIII ст.)
Бровченко Інна Юріївна
Заселення та господарське освоєння південно-східних степів України в другій половині XVII-XVIII ст.
Журавльов Денис Володимирович
Військова справа в слобідських козацьких полках у другій половині XVII - першій половині XVIII ст.
Ліцоєва Олена Валеріївна
Митна справа в Гетьманщині в другій половині XVII-XVIII ст.
Двуреченська Олександра Сергіївна
Органи міського самоврядування Катеринослава: формування, структура та напрями діяльності (кінець XVIII - початок XX ст.)
Кузьмук Олексій Сергійович
Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в XVII-XVIII ст.: еволюція взаємовідносин
Алексієвець Леся Миколаївна
Києво- Могилянська академія у суспільному житті України і зарубіжних слов'янських країн (XVII-XVIII ст.ст.)
Стецик Юрій Орестович
Василіанські монастирі Перемишльської єпархії: інституційний розвиток, економічне становище та релігійна діяльність (кінець XVII-XVIII ст.)
Подкупко Тетяна Леонідівна
Чорноморська проблема в контексті державницьких змагань української козацької старшини (середина XVII - початок XVIII ст.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net