Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Економічні науки
Економічна теорія

Диссертационная работа:

Бочан Ігор Омелянович. Формування приватного сектора в умовах ринкової трансформації економіки України: проблеми інституціональної теорії і практики: Дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002. - 396 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 373-396.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Формування економічної системи, в основу якої покладено дію ринкових механізмів із соціальною орієнтацією, передбачає вирішення проблеми трансформації планової економіки у ринкову, а отже, докорінну перебудову відносин власності. Успіх в цьому значно залежить від темпів становлення повноцінного й ефективного приватного сектора економіки.

Результати наукових досліджень переконують, що сьогодні формування по-справжньому ефективного господарського механізму можливе лише за умови інституціонального підходу, тобто з урахуванням усього комплексу особливостей: історичних, етнічних, культурних тощо. Приватний сектор сам по собі є об’єктом інституціонального макро- і мікроаналізу уже тому, що він грунтується на інституті власності.

Українське суспільство вже втомилося від безконечних реформ та їхньої імітації. Однак відсталість і диспропорції треба долати і, головно, на шляхах розвитку приватної ініціативи. Економіка України перебуває у стані трансформації невиправдано довго. Стає очевидним, що на шляху розвитку приватного сектора постає новий деструктивний чинник – трансформаційна стабільність. Суть у тому, що коли економіка тривалий час перебуває у стані невизначеності, то окремі господарчі суб’єкти, керуючись інстинктом самозбереження, намагаються пристосуватися до нього. З цією метою кожен займає свою економічну нішу, забезпечуючи собі власну стабільність. Згодом відносно стабільні мікросистеми, що утворились в умовах системної нестабільності, починають чинити опір реформаторським змінам. У результаті всі нібито виступають за рішучі і радикальні зміни, але протистоять змінам, якщо вони торкаються саме їхньої діяльності. В цьому явищі яскраво відображено інституціональний парадокс економічних трансформацій.

Проблеми ринкової трансформації економіки України, становлення і функціонування господарського механізму, визначення шляхів ефективного розвитку зумовили вибір теми дослідження та визначення мети наукового пошуку: з позиції інституціоналізму проаналізувати еволюцію приватного сектора у різних економічних системах, з’ясувати його значення для становлення національної економіки України. Вихідними положеннями є визнання власності як основи суспільного ладу, яка змінює спосіб життя і спосіб мислення людей. На якій би стадії розвитку не перебував інститут приватної власності, нехай навіть у зародковій чи слаборозвиненій, всюди процес становлення ринкової економіки мав характер боротьби за володіння майном, супроводжувався жорстокою боротьбою за виживання. Приватна власність є, була і буде визначальним чинником вільного розвитку особи і сім’ї. Вона є цінністю, яка переходить від людини до людини і тому відображає економічну генетику розвитку суспільства та головні засади і правила людського співжиття.

Сьогодні приватна форма власності панує у всіх розвинутих економічних системах. Країни Заходу вважають приватний сектор рушієм свого тривалого прогресу та його ефективності і тому ревно охороняють права кожного на придбані або створені ним об’єкти власності.

Назріла потреба довести, що у перехідній економіці приватна власність створює альтернативу державній, тим самим забезпечуючи розмаїття її форм, конкуренцію їх суб’єктів – власників цінностей. Вона формує базу для розвитку похідних і змішаних форм; сприяє утворенню середнього класу в суспільстві; викорінює менталітет недбалого ставлення до майна, виховує почуття господаря і відповідальності за свою працю, стимулює людей до ефективної діяльності; сприяє утвердженню політичної та економічної свободи в суспільстві. Отже, приватна власність є важливим чинником процесів реформування в цілому.

Приватна власність є одним із найефективніших засобів економічного прогресу, рушієм соціально-економічного розвитку. Вона, поряд з державною та іншими формами, вкрай необхідна для повноцінного розвитку економіки.

У дослідженні застосовано методи порівняльного, факторного, логічного, історичного аналізу. Актуальність наукового підходу з позицій інституціоналізму для оцінки становлення та розвитку приватного сектора полягає в тому, що рушійною силою економіки є не тільки матеріальні фактори, а й духовні, моральні, правові та інші, взяті в історичному контексті. В дослідженні дістало подальший розвиток те, що завдяки інституціоналізму сучасна економічна теорія вийшла за межі виробництва і розподілу матеріальних благ, і поширила свій “ареал” на сім’ю, спорт, антропологію, психологію тощо.

Значний внесок у вивчення інституціональних основ ринкової економіки зробили У.Адамс, А.Алчіан, Й.Барцель, Г.Беккер, У.Берлі, Т.Веблен, Ф.Гайєк, Дж.К.Гелбрейт, У.Гордон, Г.Гроссман, Г.Демсец, М.Дженсен, К.Ейрес, Дж.М.Кларк, Ф.Клейн, Дж.Коммонс, Р.Коуз, М.Крепс, А.Лоув, К.Маркс, У.Меклінг, С.Мелман, Г.Мінц, У.Мітчелл, Г.Мюрдаль, Ф.Найт, Д.Норт, М.Олсон, У.Петерсон, А.Пігу, У.Семюелс, Р.Тагвелл, Г.Таллок, О.Уільямсон, Р.Хайлбронер, Г.Харт, С.Чен, Й.Шумпетер та інші.

Окремі питання інституціонального розвитку приватного сектора в перехідних економіках досліджено у працях Г.Колодка, Я.Корнаї, Дж.Стігліца, А.Ноува, В.Радаєва.

Методологічне значення для сучасного інституціоналізму має праця Т.Парсонса і Н.Дж. Смелсера “Економіка і суспільство. Аналіз інтеграції економічної і соціальної теорії”. У ній обґрунтовано необхідність поєднання економіки і соціології як цілісної теорії, спрямованої пояснити зміни в суспільстві.

На розвиток інституціональних теорій значно вплинули праці шведського вченого Г. Мюрдаля, який називав себе інституціоналістом, часто критикував своїх колег за надмірне захоплення економетрикою і недооцінку моральних основ економіки. Він виділив два види оперативного регулювання приватного сектора, які мають методологічне значення для нашого дослідження: перший застосовують за рішенням чиновника, наділеного правом діяти за власним розсудом, а другий відбувається автоматично згідно з визначеними правилами. У разі переважання першого виду регулювання підприємці змушені прокладати шлях через адміністративні “джунглі”. “Порозумівшися” з урядовими чиновниками, вони за доступними цінами отримують дефіцитні ресурси, гарантії збереження монопольного становища в сфері виробництва або збуту. До того ж, для них відкриваються лазівки у податковому законодавстві, вони вишукують способи ухилятися від сплати податків тощо. За таких умов конкурентне середовище не підтримується, внаслідок чого занепадає стимул удосконалювати виробництво, підвищувати ефективність і продуктивність праці тощо.

В економічній літературі описано чимало причин кризи української економіки: недосконалість податкової системи, втрата виробничих зв’язків, криміналізація суспільства, корумпованість чиновників, надмірна монополізація, недієздатність держави тощо. Однак, на нашу думку, головною причиною є руйнування інституціональної системи і виникнення інституціонального вакууму внаслідок невизнання і відкидання більшості суспільних інститутів, масового порушення формальних та неформальних прав і норм поведінки суб’єктів господарювання. На думку автора, системний вакуум з’являється передусім у країнах, які використовують найбільш радикальні методи для демонтажу попередніх суспільних інститутів. Цей вакуум став наслідком цілковитого скасування старих інститутів без утворення нових (“ні плану, ні ринку”).

Стара система розподілу з її неефективністю була занадто швидко демонтована, а нова система ринкової економіки ще не створена. Природний взаємозв’язок між економічним розвитком і соціальною еволюцією порушений. Виник так званий “дикий ринок”, і це позначилось на економічній ефективності й розподілі благ не на користь їхніх виробників.

Дослідження економічної історії країн світу залежно від панування тої чи іншої форми власності дало змогу виділити серед них такі три групи:

країни, у яких державний сектор відігравав панівну роль, а приватний був ліквідований. Такі країни неодмінно потрапляли в економічну катастрофу;

країни, де переважав приватний сектор, економіка швидко розвивалася;

країни, де співіснують приватна і державна власність. Для них характерним є повільний розвиток економіки. Україна належить до першої групи. Формування та розвиток її приватної економіки у центрі уваги даного дисертаційного дослідження.


Зв
язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота пов’язана з виконанням досліджень, передбачених планом науково-дослідних робіт економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, викладені у дисертації положення є складовою частиною завершеної у 1998–2001 рр. науково-дослідної теми “Розробка організаційно-економічного механізму функціонування приватних підприємств” (№ ДР D 196 Y 017393). Як член відділення вищої освіти Науково-методичної комісії з вищої освіти (соціальний і гуманітарний напрями) згідно з наказом № 619 Міністерства освіти і науки України від 26.12.2000р. автор на базі матеріалів дисертації обґрунтував конкретні розділи навчальних програм з соціології, економіки і підприємництва, менеджменту, взяв участь у виробленні рекомендацій щодо змісту організації науково-дослідної роботи студентів.

Актуальність, важливість і нерозробленість проблеми формування ефективного приватного сектора економіки зумовили вибір теми дослідження, його мету і завдання.

Мета і завдання дисертаційного дослідження.

Мета дисертації полягає в тому, щоб з позицій інституціоналізму дослідити феномен приватного сектора сучасної економіки й окреслити головні проблеми та перспективні напрями його розвитку в Україні.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено такі завдання:

з’ясувати значення інституціонального підходу до вивчення проблем сучасної економічної науки;

дослідити історичну еволюцію та чинники розвитку інституціоналізму як напряму сучасної економічної теорії;

дослідити інституціональні інструменти та умови розвитку приватного сектора сучасної економіки;

висвітлити суть, структуру та функції приватної власності в перехідних і ринкових економіках;

дослідити роль приватної власності у вільному розвитку економіки, родини і людини;

виділити головні компоненти приватного сектора та дати якісну і кількісну характеристику їхнього розвитку;

дослідити теоретичну спадщину видатних українських і зарубіжних економістів-інституціоналістів та їхні погляди на приватну власність і підприємництво;

з’ясувати особливості розвитку приватного сектора в командній, перехідній і ринковій економічних системах;

виявити соціально-інституціональні умови та особливості формування приватного великого підприємництва;

дослідити процеси малої і великої приватизації та їхні наслідки;

з’ясувати механізми стимулювання розвитку малих і середніх підприємств як важливого елементу приватного сектора;

визначити головні чинники та особливості легалізації тіньової господарської діяльності в перехідній економіці;

визначити концептуальні засади державного регулювання приватного сектора економіки.

Предметом дисертаційного дослідження є економіко-інституціональні закономірності та особливості формування і розвитку приватного сектора в перехідних і ринкових економіках.

Об’єктом дослідження є головні компоненти та суб’єкти приватного сектора трансформаційної економіки України.

Методологічною основою дослідження є наукові положення інституціональної економічної теорії, на яких ґрунтується система приватного господарювання, закони та принципи сучасної теорії ринкової економіки, розроблені в наукових працях зарубіжних та вітчизняних вчених. Використано системний метод, на підставі якого приватний сектор розглянуто як явище і процес, що розвивається під впливом сукупності економічних, соціальних, політичних чинників перехідної економіки. Під час виконання дослідження застосовано методи порівняльного, факторного, логічного, історичного аналізу, наукового абстрагування, прогнозування, аналогії тощо.

У роботі застосовано системний підхід, який зумовлює вибір необхідних методів аналізу і джерел інформації. Згідно з інституціональною методологією передусім звернуто увагу на стимули, що їх створює конкретне інституціональне середовище. Інституціональний аналіз приватного сектора потребує використання великої кількості джерел. У роботі використано джерела різного характеру (економічні, соціологічні, юридичні, політологічні): фактичні матеріали, опубліковані в науковій літературі; офіційні документи законодавчої і виконавчої влади; результати соціологічних опитувань, експертних та поглиблених інтерв’ю з основними суб’єктами приватного господарювання; матеріали ЗМІ.

Наукова новизна дослідження. У дисертаційній роботі одержано такі наукові результати, які мають новизну:

Із позицій інституціоналізму виконано системне дослідження проблем формування приватного сектора в умовах ринкової трансформації економіки України. За основу аналізу взято не тільки економічні проблеми, а й соціальні, політичні, правові, етичні, психологічні, біологічні, статистичні, національні, духовні тощо.

З’ясовано нові риси та функції інституціоналізму і визначено його місце у сучасній економічній теорії. Доведено, що інституціональна економічна теорія власності ґрунтується на тому, що власність визначає норми взаємовідносин і поведінки людей. Утверджено новий напрям у вітчизняній економічній науці “Інституціональна теорія приватного сектора”, його наукова обгрунтованість і цінність зацікавить широке коло дослідників в економічній науці.

Доведено, що серед причин економічної кризи в Україні є відсутність або нерозвинутість багатьох необхідних інститутів, які опосередковують зв’язки між ринком, державою і суспільством.

Визначено теоретичні принципи аналізу, інституціональні інструменти та умови розвитку приватного сектора сучасної економіки з позицій мікро- та макрорівня, коротко- і довготермінової перспективи. Встановлено, що інституціональний погляд на приватний сектор в перехідній економіці України утверджує думку, що тут панують неконкурентний капітал і бізнес, які перерозподіляють, а не виробляють, спекулюють, а не інвестують. Показано, що в Україні руйнація інститутів приватного сектора виявляється в багатьох негативних явищах – таких як збільшення частки тіньової економіки; нагромадження неплатежів і простроченої заборгованості; доларизація і бартеризація економіки; зниження частки банківських кредитів; ослаблення захисту контрактів і прав власності; зростання корупції і злочинності. Зроблено висновок дисертанта про первинність інституціональних змін у ході реформування пострадянської економіки України.

З позицій наукового плюралізму визначено роль та функції приватної власності у вільному та ефективному розвитку економіки, родини та людини, а також виконано кількісну і якісну параметризацію компонентів приватного сектора. За системно-інституціональним підходом головними компонентами приватного сектора визначено домогосподарства, офіційні приватні господарства, тіньові приватні підприємства й офіційну підприємницьку діяльність фізичних осіб. Доведено, що економіка не може повноцінно розвиватися у разі існування тільки однієї форми власності, а добробут суспільства можливий лише за умов рівноправного та гармонійного розвитку альтернативних форм власності. Не треба нехтувати тими формами власності, що об’єктивно виникли в процесі еволюції економічних систем, оскільки кожна з них має свої функції та призначення, які є важливими та незамінними. Всі вони тісно взаємозв’язані, а також залежать одна від одної.

Виявлено внутрішні і зовнішні причини розвитку тіньових економічних процесів та запропоновано комплекс програмних заходів держави щодо легалізації тіньового капіталу і детінізації української економіки. З’ясовано, що головними причинами наростання тіньової підприємницької діяльності в Україні є: державні заборони та обмеження в економічній сфері; спадок адміністративно-командної системи; поглиблення трансформаційної кризи і зростання корупції державних чиновників. Визначено, що для легалізації тіньової компоненти приватного сектора потрібна передусім сильна державна політика, головними елементами якої, на наш погляд, повинні бути: антиінфляційні заходи; механізми стабілізації і вдосконалення банківської системи; проведення податкової реформи, яка б стимулювала бізнес; розробка механізмів залучення тіньових коштів до легального обігу.

На підставі системного підходу розглянуто особливості та закономірності формування, функціонування і розвитку приватного сектора в різних економічних системах з проекцією зарубіжного досвіду на українські реалії. Встановлено, що у країнах ринкового типу співвідношення між державним і приватним секторами складаються на користь останнього. Успіх трансформаційних змін економічної системи у Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Словенії пояснюється тим, що там перед радикальними реформами відбувся процес становлення інституціональних передумов, серед яких для формування ринкової економіки конкуренція має вагоміше значення, ніж приватизація. Конкуренція повинна розвиватися випереджувальними темпами і забезпечувати умови для розвитку і зміцнення приватної власності.

Уперше у вітчизняній науці зроблено розгорнутий аналіз економічних ідей учених-інституціоналістів у контексті проблем становлення приватного сектора в Україні. Значний внесок у розвиток інституціональної теорії приватної власності і приватного підприємництва зробили економісти світової слави: Т. Веблен, Дж. Коммонс, У.К. Мітчелл, Л.Мізес, Дж.К.Гелбрейт, Р.Коуз та ін. Доведено, що українська економічна думка містить усі базові цінності інституціоналізму. В науковій спадщині М.Тугана–Барановського, М.Левитського, Б.Мартоса, С.Бородаєвського утверджується індивідуалізм і незалежна гордість українського характеру. В дисертаційному дослідженні розкрито наукову спадщину українських вчених-економістів у теорії приватної власності і підприємництва. Досліджено та узагальнено погляди на приватну власність та підприємництво І.Вишенського, І.Мазепи, К.Зіновіїва, І.Вернадського, М.Зібера, М.Бунге, Д.Піхна, Д.Журавського, О. Русова, П.Червінського, В.Варзара, В.Навроцького, В.Барвінського, І.Франка, Ф.Щербини, П.Чомпи, наших сучасників А.Гальчинського, В.Геєця, І.Лукінова, А.Чухна, М.Долішнього, С.Злупка, І.Михасюка, С.Мочерного, М.Павлишенка, С. Реверчука, І.Тивончука та ін. З’ясовано, що теоретична спадщина українських учених-економістів з цієї проблеми і нині до кінця не вивчена та належно не оцінена.

Визначено проблеми і перспективні напрями розвитку приватного сектора в перехідній економіці України. Доведено, що стабілізація та ефективний розвиток української економіки суттєво залежить від формування та успішної діяльності великого бізнесу як основи піднесення та ефективного використання ресурсного і науково-технічного потенціалу країни. Великі бізнес-структури повинні стати провідниками національної промислової політики і сприяти досягненню стратегічних цілей економіки. Цей процес є об’єктивним і відображає загальні закономірності розвитку світового господарства. Дисертант доводить, що розвиток великого бізнесу веде до його відкритості та інформаційної прозорості. З тієї причини тіньову економіку поступово витісняє офіційна. Велике підприємництво впорядковує правове поле.

Досліджено, що в Україні проблеми малої приватизації повільно переросли в площину післяприватизаційної підтримки діяльності малих підприємств, а проблеми великої приватизації є довготривалими і перебувають під впливом як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Переведення діяльності великих підприємств і комплексів на ринкові засади наштовхуються на три невирішені і гострі проблеми: демонополізація, конкуренція і державне регулювання.

Визначено, обґрунтовано і структуровано економічні функції української держави у розвитку приватного сектора в умовах провадження якісних і кількісних ринкових трансформацій адміністративно-командної системи, виявлено помилки та перспективи політики зміцнення інституту приватної власності в Україні. З’ясовано, що з позицій ролі української держави у формуванні приватного сектора під час проведення економічної реформи були допущені такі помилки: грошова стабілізація не забезпечила фінансову стабілізацію; на тлі лібералізації не створено стимулювальної податкової системи; сертифікатна приватизація не забезпечила формування ефективного власника; банківська система не виконала ролі “локомотива реформ”.

Зазначено, що сьогодні головні завдання української держави полягають у створенні необхідних умов для досягнення максимальної прибутковості від функціонування підприємств, і, зокрема: зниження інвестиційного ризику, зростання довір’я народу до держави та її політики, спрямування державної політики в антиінфляційно-створювальному напрямі за оцінним критерієм приросту ефекту, розбудова інституціональних структур, які б забезпечували ефективне господарське управління.

Теоретична цінність дослідження полягає у поглибленні і розширенні наукового знання з проблеми становлення та розвитку приватного сектора з позицій інституціонального підходу. Дисертаційне дослідження окреслює й утверджує новий напрям у вітчизняній економічній науці “Інституціональна теорія приватного сектора”. Інституціональний спосіб розгляду приватного сектора допоміг визначити перспективні шляхи та механізми формування приватного сектора в трансформаційній економіці України.

Практична цінність дослідження – розробка конкретних рекомендацій з удосконалення механізмів формування і функціонування приватного сектора. Практичні рекомендації можуть бути корисними виконавчій владі різних рівнів для розробки і втілення державної політики формування приватного сектора і проведення ринкових трансформацій в цілому. Дисертаційне дослідження може стати основою для формування навчальних програм, лекційних курсів і спецкурсів, підручників та посібників з проблеми формування перехідної економіки. Результати дослідження знайшли часткове впровадження у науково-дослідній і освітянській сферах, а також у діяльності органів виконавчої влади, зокрема під час розробки наукових показників розвитку підприємництва та приватного сектора економіки, що лягли в основу практичного вирішення питань комплексного розвитку Львівщини (Акт впровадження Львівської обласної державної адміністрації № 5/12–5200/2–10 від 29.12.2001 р.), регіональних програм приватизації (Акт впровадження Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області № 6/11–7411 від 27.12.2001 р.); а також читання курсів лекцій “Економічна теорія”, економічного спецкурсу “Системна трансформація економіки України, особливості перехідного періоду до ринкової економіки”, які читають у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Акт впровадження в навчальний процес №810 від 07.01.2002р.) та Львівському економічному бізнес-коледжі (Акт впровадження в навчальний процес № 01/233 від 29.12.2001 р.). Результати дисертаційного дослідження автор використовував під час написання двох навчальних посібників “Предмет і метод економічної теорії” і “Основи теорії суспільного вибору”, а також індивідуальної наукової монографії “Приватний сектор сучасної економіки”, які видані з грифом Міністерства освіти і науки України та рекомендовані для викладачів, аспірантів, студентів і підприємців.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто. Переважна більшість публікацій – одноосібні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Дисертант розширює наукові знання з проблем становлення та розвитку приватного сектора з позицій інституціоналізму як своєрідного напряму в економічній науці, що матиме широке коло дослідників і цілком закономірно буде в центрі уваги вчених-економістів – теоретиків і практиків.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Теоретичні положення, висновки, рекомендації, одержані дисертантом, отримали схвальні відгуки на регіональних, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, серед яких:

“Народ, нація, держава: українське питання в європейському вимірі”. Львів– Мюнхен. ЛДУ ім. І.Франка – УВУ, 1993.

“Соціально-економічні проблеми вивчення видавничо-поліграфічного комплексу (ВПК) та його інфраструктури”. м. Львів, УАД, 1996.

“Екологія і економіка”. Львів, ЛДУ, 1997.

“Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” V Міжнародний конгрес українських економістів. Львів. ІРД НАН України, 2000.

“Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. Ірпінь, АДПС, 2000.

“Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2000.

“Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова”. Львів. ЛКА. 2001.

“Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні”. Львів. ІРД НАН України, ЛДФЕІ. 2001.

“Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні”. Львів, ЛНУ ім. І.Франка, 2001.

“Формування нової парадигми економічної теорії в Україні”. Львів, ЛНУ ім. І.Франка, 2001.

Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 30 опублікованих працях обсягом авторського матеріалу понад 40 д. а., серед них одна індивідуальна наукова монографія, два навчальних посібники, розділи в колективних монографіях і навчальних посібниках, 20 наукових статей, три наукові доповіді.

Структура дисертації та її обсяг. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (347 джерел). Обсяг основного тексту дисертації – 396 сторінок. У дисертації наведено 39 таблиць, 7 рисунків.

Подобные работы
Семоненко Віктор Васильович
Формування конкурентного середовища у сфері послуг суспільного сектора економіки в умовах ринкової трансформації
Кухар Олег Володимирович
Державний сектор в умовах ринкової трансформації економіки України
Головінов Олег Миколайович
Людський капітал в умовах трансформації економіки України: інвестиційні проблеми
Карлін Микола Іванович
Формування механізму стимулювання праці в перехідній економіці: проблеми теорії і практики
Шаравара Роман Іванович
Становлення ринку цінних паперів в умовах трансформації економіки України
Фурдас Борис Васильович
Підприємництво в аграрній сфері в умовах трансформації економіки України
Гунченко Марія Володимирівна
Мотивація праці в умовах трансформації економіки України
Ходакевич Сергій Іванович
Безробіття в умовах трансформації економіки України
Лех Галина Андріївна
Сімейні господарства в умовах ринкової трансформації економіки України
Кудин Соломія Ігорівна
Акціонерна власність в умовах ринкової трансформації економіки України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net