Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Державне управління
Механізми державного управління

Диссертационная работа:

Цибуліна Ірина Вячеславівна. Державна політика у сфері забезпечення захисту прав дитини в Україні : дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Харківський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. — Х., 2006. — 224арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 161-171.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Сучасне українське суспільство є досить складним середовищем для підростаючого покоління. Права дитини, визначені в Конвенції ООН, визнаються нашою державою, але за відсутності досконалих механізмів їх реалізації політичні, економічні й суспільні перетворення стають причиною виникнення гострих питань, що стосуються прав дітей, на національному та регіональному рівнях. Особливо негативно трансформаційні зміни позначаються на дітях як найуразливішій категорії громадян. Залишаються невирішеними багато завдань у сфері навчання, виховання, охорони здоров’я, соціального і правового захисту дітей, що потребує від органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування нових форм і методів роботи. Необхідна також розробка досконалих нормативно-законодавчих актів стосовно забезпечення прав дитини і дієвих механізмів їх запровадження. Сучасні умови потребують пошуку та апробації нових форм роботи з дітьми. Важливим у цьому сенсі є створення та організація роботи спеціалізованих установ (центрів, служб, інших інституцій), вивчення й узагальнення досвіду діючих структур, опрацювання відповідних нормативних положень, методичних рекомендацій.

Поряд з позитивними досягненнями щодо формування нормативно-правової основи забезпечення прав дитини в Україні, визначення на законодавчому рівні суб’єктів реалізації державної політики та формування засад їх діяльності ще не повною мірою забезпечуються проголошені положення стосовно сприяння процесу становлення дитини. Оцінка стану дотримання її прав, захисту та управління виходить на рівень головних питань національної безпеки країни.

Формування правового суспільства та інтеграція нашої країни до європейської спільноти неможливі без виваженої державної політики захисту прав дитини. Тому для України особливо актуальним є розвиток міжнародного співробітництва в зазначеній галузі, оскільки подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, усиновлення дітей, запобігання їх залученню до секс-індустрії можна забезпечити лише у тісній співпраці з іншими державами та з використанням їх досвіду.

Нова якість життя вимагає від науки державного управління вивчення практики, опрацювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо розв’язання існуючих суперечностей в організаційному та правовому забезпеченні захисту прав дитини, запровадження такого механізму державного управління, який би відповідав сучасним умовам.

Вищеназвані обставини зумовлюють актуальність теми дослідження в умовах розбудови України як соціальної, демократичної й правової держави.

У вітчизняній науці державного управління наукова розробленість питання захисту прав дитини відповідає початковому етапу досліджень і не кореспондується з потребами практики реалізації державної політики цього спрямування.

Дослідженням питань державного управління, виховання, захисту прав дитини плідно займалися вітчизняні вчені В.А. Авер’янов, Ю.П. Битяк, В.М.Князєв, Н.Р. Нижник, Г.С. Одінцова, В.М. Цвєтков та ін. Вагомий внесок у розробку проблематики змін філософської парадигми про світосприйняття дитини зробили Н.С. Корабльова, В.В. Корженко, В.М. Леонтьєва, Т.Г. Лубенець, А.Я. Мамонтов, Я.Ф. Чепіга. Підґрунтям для розгляду правових аспектів захисту прав дитини стали роботи С.П.Головатого, Б.І. Ісмаїлова, Ю.М. Колосова, В.С. Нерсесянца, М.А. Рахімової, В.П. Ревина, О.Ф. Скакун та ін.

Методологічною й теоретичною підвалиною дослідження державно-управлінських перетворень у сфері захисту прав дитини слугують праці О.М. Балакірєвої, Л.О. Бєлової, В.Г. Биховського, Л.С. Волинець, С.О. Горбунової-Рубан, Л.Д. Дмитрієвої, Г.В. Задорожного, О.В. Коваленко, О.Л. Копиленка, Л.Ф. Кривачук, О.О. Ластовецького, О.К. Сусол, Б.А. Сутиріна, І.М. Трубавіної, Л.В. Хоміна, О.О. Яременка та ін.

Але незавершеність наукових розробок державного управління захистом прав дитини та істотна практична значущість цього питання для держави підтверджують актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась згідно з планом наукових досліджень Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у межах НДР „Удосконалення механізмів професійного зростання державних службовців на регіональному рівні” (номер державної реєстрації 0104U000087) кафедри державного будівництва, в якій автор дисертаційного дослідження брала безпосередню участь. Зокрема у звіті про виконання НДР запропоновано результати вивчення особливостей професійної підготовки державних службовців у сфері захисту прав дитини.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – обґрунтування теоретичних засад та опрацювання методичних положень і практичних заходів щодо удосконалення механізмів державної політики забезпечення захисту прав дитини в Україні.

Відповідно до мети, визначено такі завдання:

з’ясувати специфіку історичного розвитку системи забезпечення прав дитини;

уточнити зміст поняття „державна політика забезпечення захисту прав дитини” з позицій системного підходу в управлінні;

узагальнити зарубіжний досвід організації забезпечення прав дитини;

визначити суперечності у сфері забезпечення прав дитини в трансформаційний період розвитку українського суспільства;

обґрунтувати підходи щодо вдосконалення діяльності органів державної виконавчої влади, що опікуються захистом прав людини;

виявити особливості української законодавчої бази, яка регламентує розвиток системи захисту прав дитини;

запропонувати нові принципи державного управління сферою захисту прав дитини;

розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму реалізації державної політики забезпечення прав дитини в Україні.

Об’єкт дослідження – процес реалізації державної політики щодо забезпечення прав дитини в Україні.

Предмет дослідження – механізми державного управління у сфері забезпечення захисту прав дитини.

Методологічну й теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці українських та зарубіжних учених з різних питань щодо забезпечення прав дитини. У роботі використано широкий спектр сучасних загальнонаукових методів, що ґрунтуються на комплексному та історичному підходах. За допомогою системно-аналітичного методу здійснено огляд літератури за темою дисертації. Для теоретичного осмислення проблематики застосовувались методи аналізу та синтезу. За допомогою аналізу експертних оцінок, літературних джерел, репрезентативних статистичних відомостей обґрунтовано основні наукові положення, висновки і рекомендації.

Комплексне використання зазначених наукових методів дозволило всебічно розглянути інститут захисту прав дитини, визначити його місце і роль в системі правового статусу людини.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається теоретичним обґрунтуванням та практичною розробкою сучасних підходів до вдосконалення механізму державного управління забезпеченням захисту прав дитини.

Уперше:

запропоновано організаційно-правові та інституціональні зміни стосовно вдосконалення механізму здійснення державної політики захисту прав дитини на державному та місцевому рівнях шляхом створення виконавчих агенцій, комісій з прав неповнолітніх, ювенальної юстиції, відділів захисту прав дитини;

запропоновано до наукового обігу поняття „державна політика забезпечення захисту прав дитини” як системи діяльності суб’єктів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських формувань щодо забезпечення належних умов всебічного розвитку дитини;

виокремлено захист прав дитини у сферу дослідження з урахуванням вікових, фізичних, розумових, психічних, соціокультурних та інших особливостей дитини.

Удосконалено:

структурно-функціональну схему державного управління захистом прав дитини в Україні за рахунок його децентралізації;

систему принципів діяльності органів державної виконавчої влади у сфері захисту прав дитини (відкритості, доступності, інноваційності, субсидіарності, децентралізації та ін.);

класифікацію прав дитини за видами з урахуванням соціально-економічних, соціально-політичних та громадянських прав, а також права особистості у її взаємодії з державою.

Дістало подальший розвиток:

механізм забезпечення прав окремих соціальних груп неповнолітніх, які потребують допомоги у створенні відповідного життєвого рівня та сприятливих умов для свого розвитку;

змістовність програми підвищення кваліфікації та професійного зростання державних службовців для забезпечення захисту прав дитини, що полягає у безперервності й диференційному підході до навчання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення та висновки дисертації дозволяють виявити специфічні особливості неузгодженостей дій владних структур у сфері забезпечення прав дитини в Україні і на цій основі визначити науково обґрунтовані підходи до впровадження організаційно-правових заходів щодо оновлення національної системи забезпечення прав дитини.

Матеріали дослідження використано Харківською обласною державною адміністрацією під час розробки Положення про структуру та функціональні обов’язки працівників служби у справах неповнолітніх (акт про впровадження від 08.06.2006 р.) і Київською районною радою м. Харкова під час розробки заходів районної Програми запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності на 2006-2007 рр. (акт упровадження від 08.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, усі сформульовані в ній висновки, пропозиції ґрунтуються на особистих результатах автора і в сукупності вирішують наукове завдання щодо вдосконалення механізму управління забезпечення прав дитини.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі державного будівництва Харківського регіонального інституту управління Національної академії державного управління при Президентові України. Її основні теоретичні положення доповідалися на IV, V та VI міжнародних наукових конгресах „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, лютий 2004 р., 2005 р., 2006 р.), дев’яти науково-практичних конференціях (м. Київ, м. Львів, м. Москва, м. Одеса, м. Харків), двох міжнародних науково-практичних семінарах (Франція, Узбекистан).

Публікації. За темою дисертації опубліковано одинадцять наукових публікацій, шість з яких – у виданнях, які входять до переліку наукових фахових видань з державного управління, затвердженого ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 3,6 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 224 сторінки, у т.ч. 19 рисунків (на 8 сторінках), 5 таблиць (на 9 сторінках), 7 додатків. Список використаних джерел налічує 142 назви, з них 16 – зарубіжних авторів.

Подобные работы
Хожило Ірина Іванівна
Державна політика України у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу: механізми формування та реалізації
Дзяна Галина Олексіївна
Удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері енергозбереження України (соціально-екологічний аспект)
Лазор Олег Ярославович
Адміністративно-правові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні
Худоба Олександра Василівна
Удосконалення механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії в Україні (на прикладі Львівської області)
Кризина Наталія Павлівна
Державна політика України в галузі охорони здоров'я: механізми формування та реалізації
Мірошниченко Віктор Анатолійович
Коригування бюджетно-податкової політики України в перехідний період
Ставицька Олена Володимирівна
Регулятивна роль державного управління в контексті розвитку енергетичної політики України
Ільченко-Сюйва Леся Василівна
Державний механізм монетарної політики України в контексті Європейської інтеграції
Ковбасюк Юрій Васильович
Економічна політика співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями
Метьолкіна Наталія Борисівна
Механізми формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net