Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Архітектура
Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Диссертационная работа:

Косаревська Раддаміла Олександрівна. Семіотика архітектурно-пейзажних формоутворень доби класицизму в Україні на прикладі білоцерківського парку "Олександрія" : дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. — К., 2007. — 214арк. — Бібліогр.: арк. 156-176.

смотреть введение
Введение к работе:

Історичні об‘єкти садово-паркового мистецтва, що були створені в Україні у другій половині XVIII — на початку XIX століть, представляли собою монументальні картини, які мали великий естетичний вплив. Їх композиційний задум був основою всіх заходів перетворення ландшафту. При цьому кожний архітектурно-пейзажний елемент парку був не тільки невід'ємною частиною конкретної високохудожньої картини природи, але і символом, що створював його художній образ. Формальний підхід, тобто визначення лише стилю та прийомів композиції деревних і квіткових рослин, а також декоративного оздоблення до вивчення парків як творів мистецтва мало що додає і є недостатнім для їх розуміння.

Садово-паркове мистецтво є синтезом мистецтв: садівництва, архітектури, живопису, скульптури, поезії і музики. І це не випадково: сади і, насамперед, парки з давніх часів були втіленням різних релігійних і етнічних концепцій відношення людини до природи, відображенням філософських поглядів епохи на життєве середовище. Семіотичні моделі, що були застосовані в них, підпорядковувались загальній системі традиційної культури, основаної на каноні (ціннісному орієнтирі, міфопоетичному стереотипі). Тому історичні парки — пам‘ятки садово-паркового мистецтва — є вагомим компонентом національної культури.

Актуальність теми дослідження. Незважаючи на великий науково-дослідний матеріал, присвячений ансамблям садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку ХІХ ст., переклад асоціативного змісту символічних означень просторових форм архітектурно-пейзажних композицій парку на вербальну мову не проводився. Це суттєво знижує сприйняття естетичної якості цих пам‘яток та не дає повного уявлення про особливості паркобудування доби класицизму в Україні.

Розуміння "тексту" історичних парків цього періоду дозволить відтворювати і підтримувати їх у тих стильових і художніх образах, що були їм притаманні свого часу; збагатить уявлення про символічну направленість історичних парків, надасть можливість здійснити їх систематизацію, простежити загальний розвиток архітектурно-ландшафтної семіотики в Україні, визначити її місце у загальнокультурному процесі європейської цивілізації.

Дослідження, присвячені проблемам паркобудування, можна умовно розділити за наступними напрямками: аспектам планувальної організації і прийомам формування паркової композиції та впливам на неї природних компонентів було приділено увагу в дослідженнях А.Вергунова, В.Горохова, А.Жирнова, Л.Залесської, М.Коржева, І.Косаревського, Ю.Курбатова, Д.Сугарева; художньо-естетичним характеристикам історичного садово-паркового простору – Т.Венгела, В.Дормідонтової, З.Ніколаєвської, С.Ожегова, С.Палентреєр, Л.Рубцова, Г.Цьолек; особливостям історії розвитку парків, їх зовнішнього вигляду та декоративно-рослинного оздоблення – Р.Aфтаназі, І.Богова, М.Волошина, М.Квятковскі, В.Курта, О.Липи, В.Овсійчука, О.Родічкіна та І.Родічкіної, А.Салатича, О.Сокольської, Л.Стойчева, А.Федорука, Л.Фурсової, Щ.Щерева; як проявам естетичних концепцій дослідження паркобудування – І.Байди, С.Галкіна, О.Гурковської, О.Затлоукала, М.Козака, Д.Ліхачова, М.Мікешина. Є.Чернецького; питанням методології та проведенню практичних робіт з реставрації історичних об‘єктів ландшафтної архітектури – М.Архіпова, Н.Ільїнської, О.Кедринського, А.Крашенінікова, Н.Кремшевської, Д.Криворучка, Л.Майдецькі, М.Петрова, Є.Петрової, А.Раскіна, Л.Тверського; семіотичним дослідженням архітектурного середовища – Р.Барта, М.Бахтіна, У.Еко, Ю.Лотмана, М.Мамардашвілі, О.Трошкіної, М.Хайдеггера, Ю.Янковської; загальнотеоретичні положення архітектурної науки викладено в роботах М.Дьоміна, В.Куцевича, Г.Лаврика, А.Мардера, Т.Панченко, О.Сєдака, В.Тімохіна, В.Товбича, Г.Фільварова, І.Фоміна, Б.Черкеса. Вони склали методичну основу для проведення даного дослідження.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами наукових розробок кафедри інформаційних технологій в архітектурі Київського національного університету будівництва і архітектури та присвячена одній з актуальних проблем, визначених Державним комітетом України з науки і техніки. Результати даної роботи були використані: у навчальному процесі при розробці робочої програми, плану, лекційного курсу та проведенні практичних занять у 2005-2007 рр. з дисциплін "Історія мистецтва", "Історія та сучасне українське мистецтво" для студентів першого-другого курсів спеціальності 7.020208 "Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво" (Київський національний університет будівництва і архітектури); у обстеженні та наукових дослідженнях парків-пам‘яток садово-паркового мистецтва України, створених наприкінці XVIII – початку ХІХ ст., в тому числі пам‘яток містобудування і архітектури національного значення: Алупкінський парк в Криму; Березово-Рудківський парк на Полтавщині; Качанівський, Сокиринський та Тростянецький парки на Чернігівщині; парк "Олександрія" у м. Білій Церкві Київської області; парк "Софіївка" у м. Умані Черкаської області та ін. (Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини); у наукових дослідженнях архітектурної спадщини Великої Ялти, зокрема Воронцовського палацово-паркового комплексу в Алупці, а також у дослідженнях ландшафтних об‘єктів культурної спадщини м. Києва (Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування); брала участь у розробленні концепції розташування та будівництва храмового комплексу Св. Марії Магдалини з комплексним благоустроєм центральної алеї та прилеглої частини парку на території історичної зони НТУУ "Київський Політехнічний Інститут" (Українська академія архітектури).

Мета дослідження. Інтерпретація художніх образів архітектурно-пейзажних форм білоцерківського ансамблю садово-паркового мистецтва "Олександрія" (Київська область) станом на 1839 рік.

Для досягнення зазначеної мети визначені наступні завдання дослідження:

вивчення місця семіотичних досліджень в архітектурі;

з‘ясування семіотичних механізмів продукування змістів в архітектурі;

визначення комунікативної моделі "Парк-Адресат";

проведення екзегетики архітектурно-пейзажних форм парку "Олександрія" (1782-1839);

аналіз та узагальнення результатів проведеного дослідження;

порівняння запропонованого методу інтерпретації архітектурно-пейзажних форм парків з існуючими.

Об‘єкт дослідження. Архітектурно-пейзажні формоутворення паркобудування доби класицизму в Україні на прикладі парку “Олександрія” в місті Біла Церква Київської області.

Предмет дослідження. Семіотична змістовність архітектурно-пейзажних форм ансамблю садово-паркового мистецтва "Олександрія".

Метод дослідження ґрунтується на використанні усталених та нових методів наукових досліджень: історичного аналізу, трансдуктивної логіки, семіотичного та порівняльного аналізу, бібліографічні та архівні пошуки, узагальнення та натурні обстеження й фотофіксація.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

застосуванні семіотичних методів до пам’яток садово-паркового мистецтва доби класицизму;

стверджені, що специфічною ознакою паркобудування цього періоду стало присвоєння архітектурно-пейзажним формам символічної означеності, асоціативні проекції яких передавали зміст художнього образу парку. Загальна тематика символіки парків відображала тогочасні модні тенденції та духовні і філософсько-естетичні уподобання їх володарів;

розробці комунікативної моделі "Парк-Адресат", яка демонструє процес виявлення змістовної сутності архітектурно-пейзажних форм парків;

застосуванні правил і прийомів екзегетики до інтерпретації архітектурно-пейзажних форм парку "Олександрія";

представленні виявленого ідейно-художнього задуму парку "Олександрія".

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть використовуватись в архітектурній теорії, практиці та освіті: для розширення понятійного апарату теорії архітектури, подальшого розвитку семіотичних основ сучасного паркобудування у процесі розробки нових проектів; для розробки та реалізації програм навчання студентів-архітекторів, мистецтвознавців, реставраторів й перепідготовки кадрів викладачів вищих навчальних закладів архітектурного профілю; виявляти художні образи відомих історичних парків України, проводити систематизацію їх тематики (тенденції направленості) і тим простежити загальний розвиток ландшафтної семіотики, її залежність від загальнокультурного процесу. Сприяти науковій обгрунтованості проведення реставраційно-відновлювальних робіт в парках доби класицизму відповідно до ідейного задуму, що закладався в символіці їх архітектурно-пейзажних форм; визначати регламенти і застереження, у разі пристосування парків до сучасних потреб.

Апробація результатів дисертації здійснювалась упродовж 2001-2007 років. Зміст та основні положення розділів роботи були оприлюднені автором у 13 повідомленнях: на міжнародній науковій конференції "Мова символів – мова вічності", м.Київ, 2001; на двох міжнародних конференціях "Сучасне храмобудування", КиївЗНДІЕП, Київ (2002) та Чернігів (2003); на ІІІ науковій конференції молодих вчених "Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах", КиївЗНДІЕП, м.Київ, 2004; на V міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми стилю і форми в теорії та історії архітектури ІІІ тисячоліття", НАОМА, м.Київ, 2003; на VІ міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми творчого методу та роль особистості в теорії та практиці архітектури й мистецтва", НАОМА, м.Київ, 2004; на ІV науково-практичній конференції "Глобалізація проблем теорії та історії архітектури на межі тисячоліть", НАОМА, м.Київ, 2001; на 63, 66, 67, 68 науково-практичних конференціях КНУБА, м.Київ, 2002, 2005, 2006 та 2007.

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 8 статтях: 6 – у фахових збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 1 – в збірці матеріалів наукової конференції та 1 – у періодичному виданні.

Подобные работы
Чепелик Оксана Вікторівна
Національні аспекти теорії архітектури (на прикладі України)
Ольховська Олена Владіславівна
Формування архітектури університетських центрів ХІХ — першої третини ХХ століття (на прикладі України)
Бевз Микола Валентинович
Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України)
Яременко Наталя Михайлівна
Архітектурно-планувальна організація прибережної забудови приморських міст України (на прикладі м. Одеса)
Осиченко Галина Олексіївна
Методичні основи реконструкції композиційних структур історичних міст (на прикладі міст Центральної України)
Дида Ірина Андріївна
Природа як фактор формування духовності архітектурного довкілля (на прикладі міст Західної України)
Мельник Наталія Василівна
Архітектура комплексів громадсько-житлової забудови міст півдня України кінця XVIII - початку ХХ ст. (на прикладі міст Херсону, Миколаєва, Одеси)
Водотика Оксана Юріївна
Архітектурно-типологічні основи формування православних храмів України (на прикладі Центрального регіону)
Семикіна Олена В'ячеславівна
Архітектура бізнес-центрів в системі аеропорту (на прикладах об'єктів цивільної авіації України)
Семикіна Ольга В'ячеславівна
Архітектура бізнес-центрів в системі аеропорту (на прикладах об'єктів цивільної авіації України)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net