|
Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) вважається найважливішою соціально-економічною і медичною проблемою, тому що посідає значне місце в структурі непрацездатності, інвалідизації та смертності населення (Арабідзе Г.Г., 1997; Карпов Ю.А., 2002; Сіренко Ю.М. та співавт., 2004). Передумови до виникнення серцево-судинних захворювань (ССЗ) виявляються вже в дитячому та підлітковому віці (Бєлоконь Н.А., Кубергер М.Б., 1987; Коренєв М.М. та співавт., 1997). У кожної третьої дитини, яка має підвищення артеріального тиску (АТ), в майбутньому існує можливість формування гіпертонічної хвороби (Богмат Л.Ф. та співавт., 1996; Мутаф'ян О.А., 2002; Ровда Ю.І., 2002). У теперішній час вивчені механізми розвитку захворювань серцево-судинної системи у дорослих, розроблена стратегія їх профілактики, в основу якої покладена концепція факторів ризику ССЗ, що підтверджена численними епідеміологічними і клінічними дослідженнями (Оганов Р.Г., 2001; Глезер М.Г. та співавт., 2002). Однак, у педіатрії концепція факторів ризику (ФР) не одержала широкого поширення: дітей, підлітків та осіб молодого віку до останнього часу традиційно відносили до групи низького ризику (Ощепкова Є.В., 2002; Ровда Ю.І., та співавт., 2004). Тому багато аспектів дії ФР на розвиток АГ у дітей і підлітків залишаються недостатньо вивченими. Значний вплив на рівень артеріального тиску кліматичних, метеорологічних, етнічних, мікросоціальних і інших чинників визначає необхідність епідеміологічних досліджень в окремому регіоні (Гакова Є.І., Асеєва С.І., 2001) для розробки місцевих нормативів і більш точної оцінки поширеності АГ та її факторів ризику в даній популяції. У зв’язку з вищевикладеним важливим для визначення пріоритетних напрямків у розробці програм профілактики є вивчення меж коливань АТ у дітей і підлітків, поширеності серед них артеріальної гіпертензії та факторів ризику її виникнення та прогресування. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей і підлітків АМН України (м. Харків) у рамках теми науково-дослідної роботи “Реабілітація підлітків з первинною артеріальною гіпертензією, профілактика її ускладнень” (номер держреєстрації 0100U001127), яка увійшла до «Програми профілактики артеріальної гіпертензії в Україні», затвердженої Указом Президента України за № 117/99 від 4 лютого 1999 р. Мета і задачі дослідження. Удосконалення методів профілактики артеріальної гіпертензії у школярів на підставі вивчення факторів ризику виникнення і прогресування даної патології з урахуванням сучасних факторів шкільного середовища та психологічних особливостей дітей і підлітків. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: 1. Визначити коливання нормальних значень артеріального тиску в школярів популяції м. Харкова. 2. Вивчити поширеність артеріальної гіпертензії у дітей різних віково-статевих груп. Виділити групу дітей з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). 3. Виявити характер і частоту факторів ризику в школярів із ПАГ. З’ясувати роль факторів шкільного середовища у формуванні даної патології у дітей і підлітків. 4. Установити психологічні особливості школярів із первинною артеріальною гіпертензією. 5. Розробити систему заходів щодо профілактики виникнення і прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів із урахуванням факторів шкільного середовища та психологічних особливостей школярів. Об’єкт дослідження: первинна артеріальна гіпертензія. Предмет дослідження: межі коливань АТ у дітей і підлітків, поширеність артеріальної гіпертензії у школярів, фактори ризику виникнення та прогресування АГ у дітей та підлітків з урахуванням факторів шкільного середовища та їх психологічних особливостей. Методи дослідження. Епідеміологічне дослідження для визначення показників АТ, меж коливань його нормальних значень у дітей та підлітків та вивчення поширеності АГ; загально клінічні, інструментальні та біохімічні методи дослідження для верифікації захворювання; анкетування для встановлення факторів ризику виникнення ПАГ у школярів; психодіагностичне дослідження для вивчення психологічного статусу підлітків; аналітико-статистичні методи. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше оцінено прогностичну значущість факторів ризику виникнення первинної артеріальної гіпертензії у школярів із урахуванням факторів шкільного середовища та їх психологічних особливостей і проведено ранжування показників у порядку зменшення їх інформативності. Встановлено, що головними з них є спадкова обтяженість серцево-судинними захворюваннями та психологічні особливості підлітків, на фоні яких діють інші фактори: учбові навантаження, медико-біологічні фактори, соціальний статус сім’ї, особливості харчування підлітків, характер проведення вільного часу підлітками та їх фізична активність. На підставі отриманих прогностичних критеріїв розвитку захворювання вперше розроблено узагальнений алгоритм індивідуального прогнозу виникнення ПАГ у школярів. За допомогою аналізу прогностичної інформативності участі різних факторів у розвитку захворювання та результатів кореляційного аналізу між ними вперше створено алгоритм індивідуальної первинної профілактики ПАГ у школярів, який складається з декількох етапів: встановлення групи ризику виникнення цього захворювання, визначення основних несприятливих прогностичних факторів та шляхів їх нейтралізації. На основі даних про рангову значущість патогенетичних факторів і їх інтеркореляцій обґрунтовано схему розвитку ПАГ, у якій послідовність факторів розміщена на основі середніх значень прогностичної інформативності показника. Доведено існування статевої селективності у спадкуванні ПАГ. Домінуючими факторами розвитку ПАГ виступає як загальна обтяжена спадковість по материнській лінії, так і наявність АГ та її ускладнень у батьків підлітків із ПАГ. Отримано нові регіональні нормативи коливань АТ для різних віково-статевих груп школярів популяції м. Харкова. Встановлена поширеність АГ та відтворюваність підвищеного АТ у сучасних дітей і підлітків. Практичне значення одержаних результатів. Встановлено межі коливань нормальних значень АТ для різних віково-статевих груп школярів популяції м. Харкова та поширеність АГ. Доведена необхідність використання регіональних нормативів АТ для дітей та підлітків. Розроблено узагальнений алгоритм прогнозу виникнення ПАГ, який дозволяє визначити індивідуальний ризик формування захворювання для кожної дитини на підставі прогностичних критеріїв розвитку первинної артеріальної гіпертензії у школярів та прогностичних коефіцієнтів основних факторів ризику. Для попередження захворювання створено алгоритм первинної профілактики ПАГ, який передбачає визначення керованих негативних прогностичних факторів та шляхів їх нейтралізації. Використання вищеозначених алгоритмів буде сприяти ранній та цілеспрямованій многофакторній профілактики цього захворювання у школярів. Основні результати проведених досліджень впроваджено в роботу консультативної поліклініки і клініки Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків АМН України, МДКЛ № 23 м. Харкова, Обласних дитячих клінічних лікарень м. Сум, м. Львову, м. Кременчука, м. Полтави, а також використовуються в педагогічній роботі кафедри педіатрії та кафедри підліткової медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти. Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проводила патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою дисертації, епідеміологічні дослідження АТ у школярів, формування комп’ютерної бази даних, встановлення меж коливань артеріального тиску у дітей і підлітків та поширеності артеріальної гіпертензії у даного контингенту. Розробила спеціальну анкету для виявлення факторів ризику виникнення ПАГ у школярів. Провела анкетування та психологічне дослідження з використанням психодіагностичних методик. Самостійно виконала статистичну обробку отриманих результатів із використанням різних видів аналізу, розробила алгоритми прогнозу виникнення ПАГ у школярів та її первинної профілактики. Обґрунтувала всі положення дисертації, самостійно оформила роботу, підготувала наукові дані до публікацій і виступів на конференціях. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Всеросійській конференції з міжнародною участю «Сучасний підліток» (м. Москва, 2001), науково-практичних конференціях із міжнародною участю «Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень» (м. Харків, 2002), «Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах» (м. Чернівці, 2002), засіданні Асоціації педіатрів (м. Харків, 2005) та кардіоревматологів (м. Харків, 2006). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, з них 3 статті в наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 3 – у збірниках тез доповідей. Опубліковано інформаційний лист. Результати дисертаційних досліджень внесені до методичних рекомендацій "Реабілітація дітей і підлітків із первинною артеріальною гіпертензією".
| 
Вы находитесь:
