Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Корекційна педагогіка (сурдопедагогіка та тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка та логопедія)

Диссертационная работа:

Пахомова Наталія Георгіївна. Формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі : дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / Інститут спеціальної педагогіки АПН України. — К., 2006. — 258арк. — Бібліогр.: арк. 175-195.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Концептуальні засади реформування дошкільної і початкової ланок освіти, визначені у „Базовому компоненті дошкільної освіти” (1999), “Концепції 12-річної загальноосвітньої школи” (2000), Законі України “Про дошкільну освіту” (2001), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2001) окреслюють ключові тенденції в розвитку сучасної системи національної освіти, нові вимоги до підготовки дітей шестирічного віку до навчання, передбачають виховання свідомого ставлення до мови як національно-культурної цінності та обов’язкове оволодіння основами української літературної мови як провідної передумови засвоєння шкільних знань, умінь і навичок. Все це надає особливої актуальності вивченню проблеми формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення й зумовлює необхідність дослідження розвитку мовлення таких дітей та процесу їх мовленнєвої підготовки до навчання.

В сучасних умовах особливого значення набуває пошук інноваційних шляхів підготовки дітей із дизартрією до школи, що реалізували б напрями, визначені в “Концепції лінгвістичної підготовки аномальних дітей до шкільного навчання” (Є. Соботович, 1997), “Концепції державного стандарту освіти учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку” (В. Тарасун, 2000), “Концепції стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку” (Є. Соботович, 2002), у нерозривному зв’язку з онтогенезом мовленнєвого розвитку. Зважаючи на те, що розвиток мовлення є важливим надбанням дошкільного періоду, то формування мовленнєвої готовності дітей з дизартрією розглядається як процес підготовки до школи й особистісного становлення кожної дитини відповідно до її індивідуальних можливостей, що забезпечує успішність соціальної інтеграції дошкільника у шкільне життя.

Проблема мовленнєвої підготовки дітей до школи знайшла широке відображення у світовому і вітчизняному історико-педагогічному досвіді (Я. Коменський, Й. Песталоцці, Ж. Піаже, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.).

Педагогічні і методичні аспекти мовленнєвої підготовки дітей до школи розглядалися вченими А. Богуш, М. Вашуленко, В. Гербова, Л. Дейниченко, А. Іваненко, Л. Калмикова, Г. Каше, Н. Орланова, Є. Соботович, М. Шеремет та ін.

У контексті проблем спеціальної педагогіки вивчалися особливості розвитку мовлення глухих та слабочуючих дітей (Р. Боскіс, В. Кондратенко, К.Коровін, Н. Морозова, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.), сформованість граматичних умінь у дітей із затримкою психічного розвитку (А. Колупаєва, Т. Марчук, Р. Тригер, С. Шевченко та ін.), порушення усного і писемного мовлення у школярів із дитячим церебральним паралічем (О. Гопіченко, Е. Данілавічютє, О. Мастюкова, В. Тищенко, Л. Халілова та ін.), мовлення дітей із фонетико-фонематичним та загальним недорозвиненням мовлення (Л. Вавіна, О. Жильцова, Р. Левіна, Є. Соботович, Л. Спірова, В. Тарасун, Л. Трофименко, М. Шевченко та ін.), питання підготовки до опанування писемним мовленням, формування та удосконалення лексико-граматичної сторони мовлення (Л. Бартєнєва, Л. Дідкова, Л. Журова, Н. Нікашина, Н. Орланова, Г. Чіркіна, М. Шеремет та ін).

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про тенденцію зростання і виявлення у дітей старшого дошкільного віку порушень усного мовлення, особливо дизартрії, її стертих форм, що спричинює спочатку несформованість мовленнєвої готовності таких дітей до школи й труднощі оволодіння писемним мовленням та неуспішність навчання в цілому. Загострюється суперечність між вимогами початкової школи до мовленнєвої підготовки майбутніх школярів та якістю мовленнєвої готовності дітей із дизартрією до школи. У зв’язку з цим, необхідно з’ясувати причини такого явища, стан мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією, педагогічні умови забезпечення відповідної організації процесу мовленнєвої підготовки, що сприятиме фізичному, психічному і соціальному розвиткові у відповідності до сучасних вимог початкової школи.

Констатуючи суттєвий унесок учених (Л. Вавіна, Є. Соботович, В.Тарасун, М. Шеремет та ін.) у розробку проблеми підготовки дітей із обмеженими психофізичними можливостями до школи, слід відзначити, що серед значної кількості досліджень, які є свідченням її важливості, немає таких, у яких би висвітлювався й обґрунтовувався процес мовленнєвої підготовки до навчання дітей із дизартрією.

Отже, реформування спеціальної освіти в Україні передбачає наступність дошкільної і початкової освітніх ланок у формуванні мовленнєвої готовності дітей із дизартрією до навчання в школі, забезпечення доцільних педагогічних умов та системи організаційно-методичних і корекційно-логопедичних заходів для формування мовленнєвої готовності, а недостатність науково-теоретичної розробленості цієї проблеми в спеціальній педагогіці дає підстави для визначення теми дослідження: „Формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження проводилось у рамках комплексної наукової теми лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки АПН України „Науково-методичне забезпечення реалізації змісту початкової загальноосвітньої освіти дітей з тяжкими порушеннями мовлення” (№ 0105V000341). Тема роботи узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 21.09.2004 року).

Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку з дизартрією.

Предмет дослідження: методична система формування мовленнєвої готовності у старших дошкільників зі стертою дизартрією.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-дидактичної моделі забезпечення мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі.

Гіпотеза: формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі буде ефективним у результаті дотримання взаємопов’язаних організаційно-педагогічних, загальнодидактичних й технологічних умов: проведення педагогічної й логопедичної діагностики розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з дизартрією; формування мотивації комунікативно-мовленнєвої діяльності; застосування комплексного підходу до розвитку мовлення і навчання мови; створення педагогічно доцільно організованого навчально-корекційного і комунікативно-мовленнєвого середовища.

Для реалізації поставленої мети і перевірки гіпотези було окреслено завдання:

проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою уточнення сутності понять “мовленнєва підготовка”, “мовленнєва готовність”, “комунікативна готовність”, “мовленнєва компетенція” в контексті дослідження проблеми мовленнєвої підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі;

з’ясувати стан вивчення проблеми формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку у педагогічній практиці;

визначити критерії і показники мовленнєвої готовності до навчання в школі та рівні її сформованості у дітей старшого дошкільного віку з дизартрією;

визначити педагогічні умови формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання у школі;

розробити й експериментально апробувати методику формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі.

Методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні положення про мову як суспільне явище, її сутність як засобу спілкування і пізнання, систему мовної організації (Л. Виготський, О. Лурія, Ж. Піаже та ін.); вчення про мовлення як умовно-рефлекторну діяльність (І. Павлов, І. Сеченов), його взаємозв’язок з першою сигнальною системою (М. Кольцова, М. Красногорський); положення мовознавства щодо взаємозв’язку мови і мовлення (О. Потебня , Ф. де Сосюр та ін.), психології щодо навчання мови як мовленнєво-мисленнєвої діяльності, взаємозв’язку вербального і невербального спілкування в комунікативній діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Лурія, С. Рубінштейн та ін.); психолінгвістичні підходи аналізу мовленнєвого розвитку дитини і його формування у процесі нормального та порушеного онтогенезу (М. Жинкін, О. Леонтьєв, Ф. Сохін, О. Шахнарович, Н. Юрьєва та ін.).

Теоретичною основою роботи виступили: закономірності формування мовлення та принципи організації мовленнєвої діяльності дітей (А. Богуш, Л. Калмикова, Е. Короткова, Є. Соботович, О. Ушакова, Л. Федоренко, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.), концепція про структуру мовних знань, механізми їх засвоєння на практичному рівні оволодіння мовленнєвою діяльністю (М. Жинкін, І. Зимня, О. Леонтьєв, Д. Слобін, О. Шахнарович та ін.), концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку (Є. Соботович), праці зарубіжних учених (Ж. Піаже, Е. Еріксон, Дж. Чейпі та ін.).

Методи дослідження. У роботі використовувались теоретичні і практичні методи наукового дослідження. Теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення педагогічної, логопедичної, психолого-педагогічної і методичної літератури з питань мовленнєвої готовності старших дошкільників до навчання у школі; аналіз навчальних програм та методичних посібників; теоретичне обґрунтування методики формування мовленнєвої готовності дітей зі стертою дизартрією до навчання; синтезування результатів експерименту. Емпіричні: цілеспрямоване спостереження за навчально-виховним процесом та мовленням старших дошкільників із порушеннями мовлення і без них, бесіда; педагогічний експеримент (науково-розвідувальний, констатувальний і формувальний); статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних щодо рівнів сформованості мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією та без порушень мовлення до навчання в школі.

Організація дослідження. Дослідження проблеми здійснювалося впродовж 2001-2006 рр. і складалося з трьох етапів.

На першому етапі (2001-2004 рр.) вивчалася та аналізувалася психолого-педагогічна, лінгвістична та лінгводидактична література з проблеми мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку до навчання в школі, визначалися мета, предмет і завдання дослідження, формулювалася робоча гіпотеза; розроблялася методика діагностики мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання, проводився констатувальний експеримент, аналізувалися одержані результати.

На другому етапі (2004-2005 рр.) розроблялася організаційно-дидактична модель та методика формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку із дизартрією до навчання в школі, зміст формувального експерименту; перевірялася ефективність запропонованої методичної системи.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) було завершено формувальний експеримент, здійснено узагальнення і систематизацію наукової інформації та результатів експериментальної роботи. На основі аналізу дослідницьких матеріалів були підведені підсумки і сформульовані висновки дослідження.

Базою дослідження виступили навчально-виховний комплекс № 26 „Перші кроки”, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 59 „Малятко” м. Полтави, ясла садки комбінованого типу № 25, № 59 та „Школа-дитячий садок” № 29 м. Луганська, дитячі дошкільні заклади № 79, № 182, № 366 м. Харкова, Харківська обласна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступеня для дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Експериментом було охоплено 225 дітей старшого дошкільного віку, серед яких 175 діти зі стертою дизартрією та 50 їх однолітків без порушень мовлення.

Наукова новизна дослідження: вперше розроблено й експериментально перевірено організаційно-дидактичну модель формування мовленнєвої готовності до школи дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією, виявлено її послідовні етапи: організаційно-діагностичний, комунікативно-діяльнісний, функціонально-мовленнєвий; визначено педагогічні умови (організаційно-педагогічні, загальнодидактичні, технологічні), напрями і засоби формування мовленнєвої готовності дітей зі стертою дизартрією до шкільного навчання; уточнено поняття „мовленнєва готовність дітей із дизартрією до школи”, „комунікативна готовність дітей із дизартрією до школи”.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що теоретично узагальнені історико-педагогічні тенденції мовленнєвої підготовки дітей до школи; з’ясовано сучасний стан та особливості процесу формування мовленнєвої готовності дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією; на основі трансформації загальнодидактичних підходів виявлені спеціальні дидактичні принципи формування мовленнєвої готовності дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією; визначено дидактичний зміст; розроблено критерії, показники та рівні сформованості мовленнєвої готовності дітей із дизартрією до шкільного навчання; уточнено складові мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією; розроблено й експериментально перевірено методику формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розробленої організаційно-дидактичної моделі формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією до школи дозволило підвищити рівень сформованості мовленнєвої і комунікативної компетентності. Розроблена „Методика формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією” може бути використана в організації й проведенні комплексної діагностики мовленнєвої готовності дітей до навчання в загальноосвітніх і спеціальних закладах. Отримані результати доцільно використовувати при розробці корекційних програм мовленнєвої підготовки до школи, спецкурсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та викладанні фахових курсів у вищих педагогічних навчальних закладах за спеціальністю “Дефектологія. Логопедія”.

Апробація результатів дисертації відбувалася під час виступів із доповідями на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти” (м. Полтава, 2001), „Актуальні проблеми теорії і практики спеціальної педагогіки і психології” (м. Херсон, 2002), „Корекційна педагогіка. Стан і перспективи” (м. Луганськ, 2004), “Теорія і практика навчання і виховання дітей з обмеженими фізичними і психічними можливостями: інноваційний підхід” (м. Полтава, 2004), „Подготовка дефектологов в системе высшей школы: состояние, перспективы развития” (м. Мінськ, 2005), „Підвищення ефективності логопедичної роботи в умовах здійснення дошкільної та початкової освіти” (м. Херсон, 2006), „Інноваційні технології навчання і виховання дітей з особливими потребами” (м. Київ, 2006); на педагогічних нарадах базових спеціальних дошкільних закладів, на методичних об’єднаннях логопедів дошкільних і шкільних закладів м. Луганська, Полтави та Харкова. Проміжні та кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної і корекційної педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових статей, 14 із них –– у фахових виданнях.

Структура дисертації визначена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи –– 258 сторінок, з них 174 сторінки основного тексту, список використаних джерел (257 найменувань на 21 сторінці), додатки ––

62 сторінки. У роботі подано 4 таблиці, 13 рисунків (на 18 сторінках).

Подобные работы
Шеремет Марія Купріянівна
Психолого- педагогічні основи підготовки слабочуючих дітей до навчання в школі
Висоцька Алла Михайлівна
Підвищення ефективності виробничої адаптації випускників допоміжної школи в процесі професійно-трудового навчання
Рейда Кароліна Віталіївна
Виховання готовності учнів допоміжної школи до праці в системі професійно- трудового навчання
Ремажевська Віра Миколаївна
Корекційна спрямованість навчання обслуговуючій праці учнів 5-10 класів школи сліпих
Татьянчикова Ірина Володимирівна
Особливості формування життєвих орієнтацій в учнів допоміжної школи
АРДОБАЦЬКА Катерина Володимирівна
Корекційна спрямованість дидактичних ігор у формуванні кількісних уявлень в учнів допоміжної школи
Коган Ольга Вікторівна
Формування здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи
Савіцька Галина Іванівна
Формування морально-етичних норм поведінки в учнів допоміжних шкіл у процесі соціально-побутового орієнтування
Мога Микола Данилович
Корекція рухових порушень у дітей дошкільного віку з дитячим церебральним паралічем
Холодов Сергій Анатолійович
Формування навичок ходьби у дітей дошкільного віку із спастичними формами дитячого церебрального паралічу

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net