Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Диссертационная работа:

Афанасьєв Олег Євгенович. Географічне дослідження топонімічної системи України : Дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / Дніпропетровський національний ун-т. — К., 2006. — 276арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 193-210.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан географічної науки характеризується інтенсивним розвитком її пограничних галузей і розділів. Самі наукові дослідження в сфері раціонального природокористування здавна набули трансграничного, міждисциплінарного характеру. Це стосується й топоніміки, яка окрім свого пограничного положення в географії, може бути охарактеризована ще й як наскрізна для неї, що охоплює усю родину географічних наук. Крім того, сьогодні в Україні триває активне відродження національної самосвідомості народу, характерна тенденція повернення до культурної спадщини попередніх поколінь. Саме географічні назви – топоніми, за умовою наукового підходу до їх вивчення, здатні надати багато відомостей про минулі історичні епохи, географічні типи господарювання й процеси опанування українським народом геопростору. Законом України «Про географічні назви» визначається, що «встановлення назв географічних об'єктів, а також їх унормування, облік, реєстрація, використання та збереження має важливе значення для вирішення завдань національної безпеки, розвитку економіки, науки і освіти, державного будівництва, міжнародного співробітництва, а також у повсякденному житті громадян».

Інтеграція топоніміки з географічними науками потребує вирішення проблеми стосунків в системі «топонімія – географія» на сучасних теоретико-методологічних засадах, обґрунтування напрямів топонімо-географічних досліджень; перегляду, уточнення та оновлення концептуальних положень топоніміки, виходячи із новітніх здобутків географії; розкриття з конструктивістських позицій закономірностей просторово-часової організації топонімічної системи України; розробки концепції топонімічної карти та принципів картографування топонімічних територіальних систем країни тощо.

Комплексне географічне дослідження топонімії держави здатне значно розширити уявлення про образ території народу, його географічний, історичний, політичний простір, а це є одним із завдань сталого розвитку соціальної сфери країни. Актуальність зумовлюється і практичною необхідністю узагальнення вітчизняного досвіду топонімо-географічних досліджень, здійснення цілісного комплексного топонімо-географічного забезпечення України як території, на якій протягом історичного часу в умовах різних географічних формацій склалася лише їй притаманна унікальна культура географічних назв, що потребує свого всебічного дослідження методами конструктивної географії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках держбюджетної теми кафедри фізичної та економічної географії Дніпропетровського національного університету № 2–008–02 «Концепція, розробка і створення серії топонімічних карт до Національного атласу України» (2002–2004 рр. № державної реєстрації 0102U004413).

Мета і завдання роботи. Метою роботи є обґрунтування цілісної концепції системного топонімо-географічного дослідження території загальнодержавного рівня як актуального завдання конструктивної, прикладної географії; розробка і практичне застосування в загальнодержавному та регіональному аспектах топонімічного продукту (карт, інформаційно-пошукових програм тощо) на базі досягнень науково-технічного прогресу. Мета дослідження визначила його задачі:

  1. визначення місця і ролі топоніміки серед географічних наук, розгляд методологічного апарату топонімічних досліджень в географії;

  2. проведення аналізу наукових географічних видань для визначення рівня розробленості та вивчення накопиченого у вітчизняній науці та країнах СНД досвіду щодо питань топонімо-географічних досліджень;

  3. апробація методики збирання, зберігання, обробки й картографічного подання топонімічної інформації, а саме: укладання банку даних «Топонімія України» і картографування його змісту;

  4. розробка концепції топонімічних карт як цілісного картографічного тематичного твору; обґрунтування загальної методології розробки і укладання топонімічних карт загальнодержавного територіального рівня як специфічної підсистеми тематичних карт і головного продукту конструктивно-географічних досліджень топонімічного змісту;

  5. залучення графоаналітичних прийомів та математичного моделювання для визначення існуючих взаємозв’язків топонімічних територіальних систем між собою та з оточуючим їх геопростором; визначення синтетичних характеристик топонімічної системи України;

  6. розробка рекомендацій щодо використання матеріалів дослідження в науково-практичній діяльності, зокрема, в процесі проведення комплексних регіональних географічних досліджень, під час здійснення атласного картографування як загальнодержавного, так і регіонального рівнів, тощо.

Об’єктом дослідження є топонімічна система України як географічне явище із притаманними властивостями територіальності та просторової неперервності.

Предметом дослідження є методологія комплексного географічного дослідження топонімів і топонімічних територіальних систем території України.

Методи дослідження. В роботі реалізовані визначальні методологічні принципи (засади) конструктивно-географічних досліджень, а саме: системність, генетичний та історичний підходи, хорологізм, емерджентність тощо. Для їх реалізації застосовані методи: картографічні (основний метод дослідження, що застосований при розробці картографічних моделей, які характеризують просторово-територіальні властивості топонімічної системи України), порівняння (для порівняльної характеристик топонімічних систем окремих регіонів та територій країни), просторового аналізу (для виявлення та з’ясування просторових відмінностей у територіальній організації топонімічних систем), моделювання (для побудови моделей картографічного опрацювання топонімічної інформації, структури топонімічних банків даних території України, представлення топонімічної інформації у вигляді формально-знакових моделей), системного підходу (розгляд топонімів як специфічної суспільно-географічної системи, що утворюють певну цілісність, спільність за особливостями утворення, номінації, зв’язками, структурою та функціями), статистичний (для формування вибірки топонімів, узагальнення та аналізу кількісного поширення топонімічних явищ і характеристик, кореляційного аналізу взаємозв’язків топонімічних територіальних систем з іншими географічними системами), історичний (для характеристики динаміки топонімічних територіальних систем, з’ясування походження окремих топонімів), класифікації (для систематизації топонімічної інформації, укладання семантичної, категорійної, територіальної, кількісної класифікації топонімів України, розробки класифікації топонімічних карт), районування (для виділення принципів та методів здійснення топонімічного районування території України), геоінформаційний (для системної організації топонімічної інформації засобами баз та банків даних, розробки електронних топонімічних інформаційно-пошукових програм, укладання електронних топонімічних карт), топонімічний і географічний методи в широкому їх розумінні.

Основу дослідження склали теоретико-методологічні розробки в галузі конструктивно- та суспільно-географічних, топонімічних, математичних, картографічних методів досліджень, викладених у працях Паламарчука М.П., Пістуна М.Д., Топчієва О.Г., Шаблія О.І. (дослідження з методології прикладних географічних досліджень, формування і функціонування географічних територіальних систем різного рангу), Берлянта А.М., Євтєєва О.А., Жупанського Я.І., Саліщева К.О. (питання комплексного картографування територіальних систем, картографічної генералізації, способів зображення), Жекуліна В.С., Жучкевича В.А., Мурзаєва Е.М., Ніконова В.А., Подольської Н.В., Черняхівської Є.М. (розробки з теорії топоніміки, методів топонімічних досліджень), Поспєлова Є.М. (роботи з методики картографічного втілення топонімічної інформації), Зеленської Л.І., Стрижака О.С., Янко М.Т. (питання методики збирання, зберігання та обробки топонімічної інформації) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше комплексно розглядається питання цілісного забезпечення території України комплексними географічними дослідженнями топонімічного змісту. Поглиблені та розширені теоретико-методологічні засади створення топонімічних баз даних для територій різного рівня (загальнодержавного, регіонального, локального). Зокрема в роботі:

суттєво поглиблені та розширені теоретико-методологічні засади топонімо-географічного дослідження топонімічної територіальної системи України, надано авторських визначень дефініцій «топоніміка», «топонімічна територіальна система», «топонімічна карта», обґрунтовано виділення у структурі топоніміки нових розділів – «гідроороніміки», «геостратоніміки», «екотопоніміки»;

розширено та методологічно поглиблено методику наукометричного аналізу періодичних географічних джерел; вперше її застосовано щодо оцінки результатів географічних топонімічних досліджень в Україні;

вперше з географічних позицій запропонована та обґрунтована концепція хорологічності й просторової континуальності топонімічної системи України; обґрунтована наявність територіальних топонімічних систем, які утворюються в межах природних та антропогенних територіальних комплексів;

вперше запропонована концепція комплексного топонімічного вивчення території України, що включає в себе методологічні засади збирання, обробки, систематизації і картографування топонімічної інформації засобами ГІС-технологій, визначення класифікаційних ознак та особливостей генералізації топонімічної інформації;

змістовно дороблена методика класифікації топонімів України за семантичними й категорійними ознаками, вперше запропоновані методи відбиття цих ознак на різномасштабних тематичних топонімічних картах;

вперше географічними методами доведено наявність взаємозв’язків різного ступеня прояву між топонімічними територіальними системами України та географічними системами іншого генезису;

поглиблена та розширена теорія топонімічного районування, вперше виділені чинники топонімічної диференціації території України, запропоновані принципи та методи здійснення топонімічного районування держави;

вперше пропонується поняття топонімічної репрезентативності топонімічної територіальної системи та її кількісного визначення.

Практичне значення одержаних результатів. Робота подає системно впоряд-кований та науково обґрунтований погляд на процес наукового географічного дослідження топонімічних територіальних систем; розглянуті та практично реалізовані методологічні аспекти створення топонімічного продукту загальнодержавного рівня (топонімічні бази, банки даних різних територіальних рівнів, топонімічних карт). Запропоновані в роботі концепція й методи досліджень топонімічних територіальних систем є важливою ланкою до подальшого цілісного опису топонімії України, проведення її комплексного топонімічного районування, про необхідність чого вже неодноразово стверджувалося науковцями. Пропоновані концептуальні засади збирання, систематизації, зберігання і оновлення топонімічної інформації та її втілення на топонімічних картах можуть бути застосовані для інших територій, регіонів, при укладанні комплексних регіональних географічних атласів, у цілях навчально-виховного процесу тощо. Також теоретичні та методологічні результати роботи можуть бути застосовані з метою здійснення уніфікації системи географічних назв України згідно із положеннями Закону України «Про географічні назви». Також можливі пропозиції щодо застосування матеріалів роботи для створення продуктів так званої «практичної топоніміки» з метою моніторингу стану топонімії держави. Результати дослідження також можуть бути використані для створення словників, посібників і підручників з топоніміки й географії, для викладання низки курсів у вищих навчальних закладах тощо. Зокрема, частково матеріали роботи застосовуються у викладанні автором дисциплін для студентів спеціальності «Географія» в Дніпропетровському національному університеті: «Географія України», «Методи географічних дослід-жень», «Загальне землезнавство», «Географія рідного краю» та інших. Результати роботи у вигляді двох топонімічних баз даних та проектів топонімічних карт передані до ЗАТ «Інститут передових технологій» для подальшого впровадження у виробництво з метою створення топонімічної карти до CD–атласу «Україна та її регіони» (Акт впровадження від 29 вересня 2005 р.), а також електронного навчально-інформаційного комплексу «Топоніміка України» (два топонімічні банки даних, вісім баз даних, серія топонімічних карт, три топонімічні інформаційно-пошукових системи) для впровадження у навчальний процес кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Акт впровадження від 06 лютого 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто здійснив оцінку досвіду топонімо-географічних досліджень, запропонував концепцію топонімічної карти як комплексного тематичного твору, опрацював наукові положення та методичні підходи щодо створення топонімічних баз та банків даних, оцінив можливості застосування для цього засобів сучасних ГІС-технологій тощо. У роботі містяться теоретичні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані особисто автором. Обґрунтовано та практично реалізовано методику укладання топонімічного банку даних «Топонімія України», що складається із семи баз даних. Введені в обіг топоніміки нові дефініції – «геостратонім», «гідрооронім», «екотопонім», обґрунтовано їхню сутність, місце в загальній системі топоніміки, визначені об’єкти й предмети тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи докладені й висвітлені на наукових конференціях і семінарах: Наукові читання, присвячені пам’яті проф. Г.П. Дубинського (Харків, 2002); Міжнародна школа-семінар «Заповідна справа у суспільній свідомості: етичні й культові аспекти» (Київ, 2002); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Географічна освіта і наука в Україні» (Київ, 2003); ХІІ Міжнародний науково-методичний семінар «Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД» (Харків, 2003); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми природокористування, сталого розвитку і техногенної безпеки регіонів» (Дніпропетровськ, 2003); Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Образованность и духовность молодёжи как основа устойчивого развития туристской индустрии в Украине» (Донецьк, 2005); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Національне картографування: стан, проблеми та перспективи» (Київ, 2005); Рациональное природопользование: Международная школа-конференция молодых учёных с участием стран СНГ (МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005); Щорічні кафедральні наукові конференції (ДНУ, Дніпропетровськ, 2002–2006); щорічні наукові конференції студентів та аспірантів «Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2004–2006).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені автором в 16 наукових публікаціях, в т.ч. 13 одноосібних (загальний обсяг 13,8 друк.арк.), з яких 4 є фаховими виданнями (2,95 друк.арк.); 10 публікацій додатково розкривають зміст дисертації (1,85 друк.арк.).

Подобные работы
Дмитрук Олександр Юрійович
Ландшафтно-урбанізаційні системи України
Яцентюк Юрій Васильович
Ландшафтно-технічні системи міст центрального лісостепу України (на прикладі міста Вінниці)
Величко Сергій Анатолійович
Природно-ресурсне забезпечення гібридних геліо-вітроенергетичних систем (в межах рівнинної території України)
Набатова Олена Олександрівна
Дослідження стану Канівської природно- гідротехнічної системи з використанням методів дистанційної індикації (геоекологічний аспект)
Онищенко Марія Григорівна
Картографування телекомунікаційних систем України: теоретико-методологічні основи, практична реалізація
Смаль Ігор Вікторович
Територіальна структура рекреаційної системи Чернігівської області України
Вакуленко Олена Володимирівна
Картографування банківської системи і ринку фінансових послуг України: теоретико-методологічні основи, практична реалізація
Сонько Сергій Петрович
Теоретичні основи формування просторових соціоприродних систем у контексті концепції стійкого розвитку України
Колотуха Олександр Васильович
Дитячо-юнацький туризм в Україні як територіальна соціально-економічна система: проблеми та перспективи розвитку
Сонько Сергій Петрович
1.Теоретичні основи формування просторових соціоприродних систем у контексті концепції стійкого розвитку України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net