Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Фольклористика

Диссертационная работа:

Підгорна Лілія Миколаївна. Фольклористична діяльність Миколи Костомарова (методологічний аспект) : дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. — Луцьк, 2006. — 221арк. — Бібліогр.: арк. 194-221.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дисертаційної теми. Микола Костомаров належить до тієї плеяди піонерів української фольклористики, які визначали шлях її розвитку на багато років вперед. Тому вивчення його творчості набуває актуальності з кожним новим етапом розвитку цієї науки. Зацікавлення його багатогранною діяльністю попри різні ідеологічні заборони, не послаблювалося навіть у роки радянської тоталітарної системи. Водночас певні політичні застороги, щодо цієї визначної постаті, які існували в радянський період, не давали змоги розкрити значення М. Костомарова в повному обсязі. Не винятком у цьому була і фольклористична діяльність ученого.

Фольклористична діяльність ученого, зокрема й методологічний аспект, частково розглянуто у дослідженнях учених ХІХ – поч. ХХ ст. : О. Пипіна, В. Науменка, М. Драгоманова, М. Сумцова, О. Огоновського, Л. Білецького; сучасних дослідників: Т. Комаринця, М. Яценка, Л. Смілянської, Б. Кирдана, В. Качкана, М. Дмитренка, Я. Гарасима. Однак фольклористична діяльність М. Костомарова загалом та методологія його фольклористичних досліджень зокрема ще не були предметом окремого дослідження.

В історії української фольклористики (як і російської), української літератури та етнографії фольклористична діяльність ученого була висвітлена доволі скупо або взагалі була поза увагою. Це було пов’язано з тим, що постать цього видатного українського мислителя, історика, письменника, фольклориста М. Костомарова в радянські часи не “вписувалася” в різноманітні псевдонаукові схеми, тому окремі її аспекти почасти висвітлені тенденційно й досі. Тепер, коли праці вченого перевидано, потребує нового прочитання вся його наукова спадщина, й фольклористична передусім.

Фольклористичні концепції вченого, методологія його досліджень з українського та слов’янського фольклору становлять помітний крок у розвитку української та світової фольклористики. З уваги на це фольклористичні ідеї М. Костомарова потребують системного розгляду в контексті сучасних йому тенденцій української та зарубіжної фольклористики, що дасть змогу повніше, ніж це було досі, з’ясувати і місце української науки про народну творчість в європейській фольклористиці першої половини ХІХ ст.

Ґрунтовного осмислення вимагає глобальне питання методології вченого і таких аспектів її інтерпретації, як еволюція усної словесності, історизм, діалектика національного й загальнолюдського, символіка, естетична вартість.

Важливим є й питання ролі М. Костомарова у виробленні наукової методики фольклорних записів. Хоча окремі з них частково порушували дослідники різних поколінь, однак узагальнювальної праці про ці аспекти наукової творчості нема й досі. Можливість усебічного й неупередженого вивчення його наукової спадщини з’явилася лише з відновленням української державності.

Методологічні засади наукової діяльності М. Костомарова обговорювало багато науковців. Зокрема Л. Білецький, даючи класифікаційну систему наукових шкіл у літературознавстві та фольклористиці, відніс фольклористичний доробок ученого до історичної, культурно-історичної та символічної шкіл; О. Колесса відніс його винятково до романтиків; М. Яценко вбачав у ньому представника культурно-історичної школи; Я. Гарасим акцентує увагу на культурно-історичній концепції ; М. Дмитренко виявив в його фольклористичних працях характерні риси міфологічної та культурно-історичної шкіл.

Теоретичну оцінку науково-публіцистичних, полемічних та етнографічних праць М. Костомарова дав М. Грушевський. Про зацікавлення М. Костомарова слов’янською міфологією довідуємося з листування М. Костомарова та І. Срезневського.

Дослідники переважно акцентували на окремих фактах життя і наукової діяльності М. Костомарова. До прикладу, Н. Білозерська, М. Вороний, В. Міяковський писали про інтерес М. Костомарова до народної пісні, про працю вченого над вивченням фольклору того чи того регіону.

Едиторській діяльності українських фольклористів першої половини ХІХ ст., зокрема М. Костомарова, присвячена монографія Б. Кирдана, у якій автор акцентував на діяльності М. Костомарова переважно як збирача творів усної народної словесності.

Окремих аспектів фольклористичної діяльності М. Костомарова у своїх працях торкалися такі сучасні дослідники, як М. Яценко, Т. Комаринець, Л. Смілянська, В. Івашків, Я. Гарасим. Саме М. Яценкові належить спроба інтерпретувати спадщину М. Костомарова в контексті тогочасних фольклористичних досліджень у Європі.

Назріла проблема вимагає нового системного вивчення фольклористичної спадщини М. Костомарова, який своїми науковими дослідженнями усної словесності зробив вагомий внесок у розвиток і української, і європейської фольклористики. Вивчення методологічного аспекту фольклористичних студій М. Костомарова – одна з найважливіших віх на цьому шляху, оскільки без неї взагалі неможливо осягнути загальну значущість наукового доробку в галузі фольклористики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота була розпочата і виконувалася під час навчання в аспірантурі на кафедрі української фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка, а завершена на кафедрі української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Напрям дисертації узгоджений із науковими програмами та навчальними планами кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема, відповідає кафедральній темі “Актуальні проблеми теорії фольклору та історії української фольклористики” та кафедри української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки „Історично – естетичні аспекти української літератури: традиції та сучасність”.

Мета дисертації – цілісно розглянути методологію фольклористичної спадщини М. Костомарова, визначити місце вченого серед сучасних йому шкіл і напрямів, осмислити вагу його методологічно-концептуальних принципів для української та європейської фольклористики.

Реалізація цієї мети зумовила розв’язання конкретних історико-теоретичних і практичних завдань:

- розглянути процес формування концептуальної парадигми романтизму та застосування і розвиток її у фольклористичній спадщині М. Костомарова;

- обґрунтувати й узагальнити науково – методичні принципи збирання і записування творів усної словесності в інтерпретації ученого;

- показати процес становлення на засадах позитивізму української культурно – історичної школи та участі, ролі й значення М. Костомарова в розробленні її методологічних принципів;

- показати наукову цінність і новизну генологічної концепції усної словесності ученого;

- вивчити динаміку та еволюцію методологічних уподобань українського фольклориста.

Методологічною основою дисертації стали наукові розробки українських та зарубіжних фольклористів: Й. Гердера, М. Максимовича, О. Бодянського, О. Потебні, М. Драгоманова, М. Грушевського, Л. Білецького, О. Лосєва, Дж. Кокк’яри, Я. Козачка, М. Дмитренка, Я. Гарасима. Методика дослідження підпорядкована основним завданням дисертації і має комплексний характер.

Для дослідження теоретично-методологічних і практично-пошукових завдань важливим є застосування системи спеціальних дослідницьких підходів та методів, зокрема, біографічного, історико-порівняльного, типологічного, генетичного, ареального тощо.

Теоретичним підґрунтям до вивчення динаміки розвитку фольклористичної думки в Україні послужили праці сучасних українських фольклористів І. Денисюка, Н. Шумади, В. Бойка, В. Качкана, Л. Дунаєвської, В. Погребенника, В. Давидюка, Л. Копаниці, О. Таланчук, Н. Малинської, В. Буряка, І. Зварича, В. Сокола, Ж. Янковської.

Предмет дослідження – еволюція фольклористичної думки середини ХІХ ст. та місце Миколи Костомарова в контексті тогочасних наукових шкіл, особистий внесок вченого в розвиток теоретичних основ української фольклористики.

Об’єктом дослідження були фольклористичні праці М. Костомарова. Окремі висновки і спостереження фольклориста містяться також у його літературознавчих та історіософських дослідженнях і рукописних матеріалах, що зберігаються у Відділі рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології імені М. Рильського НАН України, відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, Львівському обласному архіві, Центральному державному історичному архіві у Львові. Використано також його фольклорні записи, матеріали преси, фактологічні дані української наукової літератури.

Наукова новизна дисертації у тому, що це:

- перше комплексне дослідження методології фольклористичної спадщини Миколи Костомарова, в якому наукові методи вченого поставлено в контекст і української, і загальноєвропейської науки про народну творчість;

- уперше звернено увагу на розроблення вченим генологічної концепції українського фольклору, чимало положень якої актуальні дотепер;

- аналіз наукових праць дослідника дає змогу по-новому окреслити й значення української фольклористики в розвитку основних європейських тенденцій цієї науки загалом.

Практичне значення одержаних результатів. Окремі положення цієї дисертації можуть бути використані для узагальнювальних праць з історії української фольклористики, лекційних і спеціальних курсів з цього ж предмета, написання підручників, укладання хрестоматій, методичних праць з історії української фольклористики для студентів-фольклористів та етнологів.

Особистий внесок здобувача полягає в системному, комплексному аналізі методологічних засад М. Костомарова в галузі фольклористики та його значущості в її історії. Результати дисертації здобуті самостійно.

Апробація результатів дисертації. Окремі наукові положення дисертації доповідалися на таких наукових конференціях та семінарах: регіональні наукові читання “Фольклор у духовному житті українського народу” (24–25 січня 1991 р., м. Львів), Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми української фольклористики” (27–28 квітня 1993 р., м. Львів), всеукраїнська наукова конференція “Українське козацтво: історія і сучасність”, присвячена 400-річчю від дня народження гетьмана Богдана Хмельницького і 345-річчя Зборівської битви (17–19 жовтня 1994 р., м. Тернопіль), Міжнародна конференція “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”, присвячена 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті (23–25 жовтня 1998 р., м. Львів), міжнародні науково-практичні читання “Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків”, присвячені пам’яті українського фольклориста Михайла Пазяка (23–24 травня 2000 р., м. Київ), всеукраїнська наукова конференція “Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ–ХХ століття (з нагоди 130-річчя з дня народження Філарета Колесси) (22–24 листопада 2001 р., м. Львів), наукова конференція “Актуальні проблеми україніки”, присвячена 75-річчю з дня народження професора Теофіля Комаринця (18–19 квітня 2002 р., м. Львів), а також щорічних звітних конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у восьми наукових публікаціях, три з яких вміщено в наукових фахових виданнях ВАК України.

Подобные работы
Васильчук Микола Миколайович
Українські видання в Коломиї (друга половина ХІХ - ХХ ст.): історико- функціональний і тематичний аспекти
Дужик Наталія Степанівна
Мовна особистість Миколи Хвильового в аспекті стилістики та історії літературної мови
Васьківський Юрій Петрович
Економічний аспект діяльності друкованих ЗМІ України
Іващенко Вікторія Людвігівна
Конотативно-оцінний аспект семантики назв осіб за родом діяльності, місцем проживання та національною належністю
Пелипась Микола Іванович
Лінгвістична діяльність Максима Рильського
Тимошик Микола Степанович
Українознавчі проблеми в науковій, публіцистичній, редакторській і видавничій діяльності Івана Огієнка
Cтадник Микола Миколайович
Трансформація ставлення християнства до науки: релігієзнавчо-філософський аспект.
Стадник Микола Миколайович
Трансформація ставлення християнства до науки: релігієзнавчо-філософський аспект
Хміль Микола Миколайович
Принцип неприпустимості зловживання правом (теоретико-правові аспекти)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net