Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська мова

Диссертационная работа:

Іваненко Олександр Володимирович. Походження назв населених пунктів Сумської області : дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. — К., 2006. — 199арк.+ 261арк. (дод.) — Дві кн. одиниці. — Бібліогр.: арк. 187-199.

смотреть введение
Введение к работе:

Територія сучасної Сумської області розташована на північному сході України (в основному в межах Придніпровської низовини), її крайня північна частина – в межах Поліської низовини, а на сході та північному сході області розташовані відроги Середньоруської височини. У фізико-географічному плані територія Сумщини розподіляється між поліською та лісостеповою зонами. На півночі і сході Сумська область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації, на півдні й південному сході – з Полтавською та Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.

Заселення території сучасної Сумщини почалося приблизно 15 тисяч років тому (від часів палеоліту) й тривало безперервно до наших днів. На досліджуваній території засвідчена послідовна наступність археологічних культур: від часів скіфів (близько VIII ст. до н. е.), зарубинецької (ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.), київської (ІІІ-V ст. н.е.), колочинської (VІ-VІІ ст. н.е.), волинцівської, яка зникла з появою роменської культури (останні дві датуються приблизно VII-VIIІ або VIIІ – початком ІX ст.), і до появи містобудівної традиції (з VIIІ до XІV ст.). В епоху Київської Русі землі нинішньої Сумщини входили до складу порубіжних зі степом Переяславського, Чернігівського, а пізніше (із середини ХІІ ст.) і Новгород-Сіверського князівств (хронологічно – перша колонізаційна хвиля).

Найактивніше процес заселення території відбувався в XVI-XVII ст. (хронологічно – друга колонізаційна хвиля). Основною рушійною силою в цьому процесі виступали переселенці з Правобережжя та селяни-втікачі з Московської держави. Вони заснували населені пункти Бишкинь, Вистороп, Ворожба, Журавне, Кириківка, Лебедин, Марківка, Миропілля, Низи, Річки, Рясне, Сироватка, Суми, Терни, Тростянець, Штепівка та ін.

Спільність процесів заселення, змішування в межах певної (досить великої) території, нині званої Слобожанщиною, різних етнічних груп (українців, білорусів та росіян) відбились на цьому терені у спільності лексичного, фонетичного й морфологічного мовних рівнів, спільності словотвірних (продуктивних чи, навпаки, непродуктивних) моделей. Ці та різного роду діалектні риси не завжди відбиті в офіційному реєстрі назв населених пунктів, проте засвідчені в історичних джерелах та наявні в місцевому мовленні.

Отже, ландшафтна характеристика, характеристика етномовних процесів території – невід’ємні складові компоненти, які визначають шляхи ойконімотворення і сприяють лінгвістичному аналізу ойконімікону Сумської області.

Актуальність дослідження. У сучасному українському мовознавстві регіональну ойконімію розглянуто в дослідженнях Д.Г. Бучка, М.М. Габорака, Н.М. Герети, Ю.О. Карпенка, В.В. Котович, З.О. Купчинської, В.В. Лободи, Я.О. Пури, Л.Н. Радьо, М.М. Торчинського, М.Л. Худаша, І.Б. Царалунги, В.П. Шульгача.

Різні розряди топонімів Чернігівсько-Сумського Полісся неодноразово ставали предметом вивчення в роботах О.М. Трубачова та В.М. Топорова. Останні 30-40 років топонімію цього краю проаналізовано в розвідках О.Л. Бабічевої, А.П. Корепанової, Т.І. Поляруш, Є.О. Черепанової. Власне сумській ойконімії присвячено кілька статей та книга Т.П. Беценко «Етюди з топонімії Сумщини» (множинні назви).

Із праць, присвячених ойконімії інших територій Слобожанщини, відзначимо появу досліджень російських ономастів. Це праця І.І. Жиленкової «Региональная топонимика (ойконимия Белгородской области)» (Бєлгород, 2001) та монографія С.О. Попова «Ойконимия Воронежской области в системе лингвокраеведческих дисциплин» (Вороніж, 2003).

Але, попри наявність у науковому обігу значної кількості досліджень, говорити про всебічне вивчення ойконімії Сумської області або Слобожанщини й Чернігівсько-Сумського Полісся передчасно.

Тому пропонована дисертація покликана до певної міри заповнити прогалину в дослідженні топонімії таких історично важливих і складних для вивчення регіонів, як Чернігівсько-Сумське Полісся та Слобожанщина. У цьому ракурсі тему «Походження назв населених пунктів Сумської області» вважаємо актуальною.

Звязок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою темою відділу ономастики Інституту української мови НАН України «Регіональна ономастика України».

Мета роботи – всебічне дослідження ойконімії Сумської області й підготовка матеріалів до ойконімного словника Сумщини.

Роботу виконано в руслі традиційної методики дослідження регіональної ономастики. Критерії таких досліджень свого часу чітко сформулював А.О. Білецький: 1) встановлення розподілу топонімних фактів (топонімів) у досліджуваному просторі; 2) встановлення характеру топонімних фактів залежно від позначуваних ними реалій досліджуваного простору; 3) статистична класифікація топонімних фактів в абсолютних числах, відсотках, релятивних цифрах (відносно статистичних даних якогось іншого простору) і в узагальнених приблизних висновках: поширені, рідкісні, одиничні (унікальні, виняткові) факти; 4) морфологічна (фономорфологічна) класифікація за зв’язком із морфологією відомої мови: морфологічний аналіз структурних топонімів; 5) семантична класифікація топонімних фактів за зв’язком із коренями чи основами загальної лексики мови; 6) історична, хронологічна класифікація чи періодизація топонімічних фактів: а) власне хронологічне датування (абсолютна хронологія) – у рідкісних випадках; б) топологічне датування (релятивна хронологія) – у більшості випадків. Крім того, необхідне встановлення, у разі наявності різномовних топонімів, їхньої мовної належності та етимології.

У руслі висловлених міркувань у дисертації поставлено й розв’язано такі конкретні завдання:

1) з’ясування історії заселення терену та перебігу міграційних процесів у досліджуваному регіоні;

2) вивчення структурно-семантичних зв’язків ойконімної лексики;

3) вивчення структурно-морфологічних зв’язків ойконімної лексики.

Обєктом дослідження виступає ойконімія Сумської області, засвідчена в історичних та історико-статистичних джерелах ХІІ-ХХ ст.

Предмет дослідження – структурно-семантичні та структурно-граматичні особливості й закономірності ойконімотворення, динаміка ойконімних моделей на досліджуваній території в різні історичні періоди.

Поставлені завдання зумовили застосування описового, зіставного та порівняльно-історичного методів, прийомів внутрішньої реконструкції та етимологічного аналізу.

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили довідники: Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1987 року (К., 1987); енциклопедія «Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область» (К., 1973), які відображають ойконімію сьогодення. Другий із них містить історичні дані про населені пункти, зокрема про час та умови їх заснування. Картотека, укладена на базі цих джерел, нараховує 1753 населені пункти, 174 з яких станом на 1 січня 1987 р. віднесено до зниклих.

З історико-статистичних джерел найцінніші: «Літопис Самовидця» (К., 1971), історико-архівні документи, вміщені у працях: «Архів Коша нової Запорозької Січі» (К., 2003-2005), «Універсали Богдана Хмельницького» (К., 1998), «Універсали Івана Мазепи» (К., 2002) та ін. Із пізніших – праці кінця XVIII ст.: «Черниговского наместничества топографическое описание [...]» О.М. Шафонського (1784 р.), «Описи Лівобережної України» (К., 1997), «Опис Харківського намісництва» (К., 1991), «Опис Новгородсіверського намісництва» (К., 1931), де зафіксовано численні варіанти назв поселень зазначеного періоду, «Архив Юго-Западной России» (Киев, 1864-1914), праці Д.І. Багалія «Очерки из истории колонизации Степной окраины Московского государства» (Москва, 1887), «Історія Слободської України» (Х., 1918) та ін.

Усі згадані праці фіксують численні топоніми та топонімні форми, які не відбиті в сучасному офіційному українському ойконімному реєстрі або ж дійшли до наших днів, зазнавши певних структурних трансформацій. Отже, зафіксовані в цих історико-статистичних джерелах дані сприяють перевіреній реконструкції первісних форм сучасних ойконімів.

Наукова новизна пропонованого дослідження зумовлена передусім недостатньою вивченістю ареалу в лінгвістичному плані, тоді як історико-археологічні пошуки (особливо останніх 10-15 років) істотно випереджають пошуки лінгвістів. Залучення нових історико-лінгвістичних даних сприятиме повнішому вивченню історії краю, дозволить, принаймні, частково відновити фонд географічної номенклатури досліджуваної території. До наукового аналізу вперше залучено повний реєстр ойконімів сучасної Сумської області.

Теоретичне значення. Дисертаційна робота – перше повне дослідження ойконімікону Сумської області, яка входить одночасно до складу як Полісся, так і Слобожанщини. Отримані результати важливі для системного вивчення топонімікону цих регіонів й українського топонімікону в цілому. Апелятивний і ономастичний матеріал може бути використаний для подальших лінгвістичних та історико-краєзнавчих досліджень, студій зі слов’янської ономастики та етимології.

Практичне значення. Матеріали роботи можна залучати для створення навчальних курсів з ономастики, а також для укладання історико-етимологічного словника ойконімів Сумської області та інших регіональних ономастичних словників.

Апробація дисертації. Дисертацію обговорено на засіданнях відділу ономастики Інституту української мови НАН України (2003-2006 рр.), а також на ономастичному семінарі «Регіональна ономастика в синхронії та діахронії» (Київ, 11-12 вересня 2002 р.), на конференціях: Х Міжнародна ономастична конференція «Українська ономастика на порозі ІІІ тисячоліття: стан і перспективи розвитку» (Тернопіль, 1-3 жовтня 2003 р.), ХІ Міжнародна ономастична конференція «Традиційне і нове у вивченні власних імен» (Донецьк–Горлівка–Святогірськ, 13-16 жовтня 2005 р.), ІІІ Міжнародна наукова конференція «Слов’янська ономастика в етимологічному, хронологічному та ареальному аспектах» (Гомель, 6-7 жовтня 2006 р.).

Публікації. Результати дослідження викладено в 4 статтях і 2 тезах.

Подобные работы
Марченко Тетяна Яківна
Походження назв рослин у сербській мові
Павлюк Наталія Веніамінівна
Власні назви міфологічного й біблійного походження та їх роль у поетонімогенезі
Саргош Оксана Дмитрівна
Гігієнічна оцінка техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, що утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості Полтавської області
Самодай Вячеслав Петрович
Вплив походження насіння сосни звичайної і дуба звичайного на ріст потомств у географічних культурах у Сумській області

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net