Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Мови народів азії, африки, аборигенних народів америки та австралії

Диссертационная работа:

Бушаков Валерій Анатолійович. Історична топонімія Криму : Дис... д-ра філол. наук: 10.02.13 / НАН України; Інститут сходознавства ім. А.Ю.Кримського. — К., 2005. — 526арк. : карт — Бібліогр.: арк. 445-503.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дисертації обумовлена виключною важливістю для тюркології вивчення походження нетюркських і тюркських етносів Криму, їхніх мов і культури, складовою частиною котрих є топонімія. Актуальність проведеного дослідження безперечна і з точки зору історії Криму й суміжних з ним реґіонів.

Топонімія є джерелом надійної й важливої інформації про життя народу на протязі величезного історичного періоду. Видатний топоніміст В. Никонов назвав історизм основним законом топоніміки, оскільки кожна географічна назва – це історія, виражена засобами мови. На Кримському п-ві за століття склалася унікальна тюркська топонімічна система, яка становить інтерес не лише для топоніміки як галузі мовознавства, але й для історії корінних народів Криму, вивчення їхніх мов та культури.

Відставання у вивченні історичної топонімії Криму на сучасному етапі розвитку топоніміки та тюркології можна пояснювати тим, що її плановим вивченням, яке потребує багаторічної праці наукових колективів, не займались наукові заклади України, зокрема, Криму. Топонімія Криму пов`язана з етнічною й культурною історією всіх корінних народів півострова. Вивчення формування топонімічної системи кримськотатарської мови допоможе уточнити й скориґувати висунуті на підставі інших джерел концепції з етнічної й культурної історії кримських татар, румеїв, караїмів та кримчаків, оскільки систематичне й послідовне вивчення географічних назв дає змогу глибоко зазирнути в історичне минуле народу й дослідити його контакти з іншими етносами. Зокрема, етнотопонімічний матеріал дозволяє визначити номенклатуру тюрко-монгольських племен і родів, котрі оселилися у Криму, ступінь консолідації кримськотатарського етносу, етапи його етнічної історії та етногенезу. Топонімія дає матеріал для характеристики певних моментів історії суспільства й конкретної мови, а подекуди є єдиною основою для вирішення багатьох питань історичної географії, діалектології, етнографії та історії народу.

Процес виникнення постійних поселень та їхніх назв в усіх кочових і напівкочових народів доволі однорідний, тому історія формування кримськотатарської ойконімії має важливе значення для розуміння виникнення ойконімів у кочових у минулому народів.

Актуальність проведеного дослідження пов`язана також із тим фактом, що в історії Криму є чимало невирішених питань, розв`язанню котрих могла би сприяти достовірна етимологізація непрозорих топонімів, які використовуються істориками й археологами без достатніх на те підстав як незаперечні арґументи на користь їхньої точки зору.

Утворення географічних імен спричинене потребою диференціювати географічні об`єкти. Диференціюючу роль виконує семантика топонімів, але для функціювання топоніма достатньо, щоби він відрізнявся від інших, передусім сусідніх, топонімів своєю звуковою оболонкою. Це обумовлює деетимологізацію географічних імен, яка спричиняє різнорідні зміни їхньої форми та народноетимологічні переосмислення. При взаємодії неспоріднених мов запозичені топоніми піддаються численним і багатоманітним фонетичним та словотворчим субституціям, перекладаються й переосмислюються. Вони можуть нести відбитки двох чи більше мов. Системне дослідження історичної топонімії Криму дає змогу моделювати етнолінґвістичну ситуацію на півострові у минулі віки. Несистемний підхід виключає вивчення топонімії з урахуванням взаємозв`язків усіх її рівнів і розділів, а в деяких випадках призводить до неприпустимих у науковій практиці помилок і навіть перекручень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була одним з напрямів науково-дослідної роботи відділу Україна і Схід, а нині є одним з напрямів науково-дослідної роботи відділу Історіографії та джерелознавства Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (№ 0103U006524).

Наукова новизна дослідження полягає передусім у розробці загальних принципів і закономірностей утворення й розвитку історичної топонімії Криму. При цьому одержано такі результати:

- виділені та охарактеризовані основні етапи розвитку історичної топонімії Криму;

- уперше проаналізовано основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови в тісному зв`язку з розселенням, міґраціями, господарською діяльністю населення півострова, а також порушено питання її відродження;

- доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О. Трубачовим;

- уперше вся кримська топонімія розглядається в історичній динаміці та семантико-типологічному аспекті;

- уперше подано аналіз лексичного складу, семантичної бази, словотвірної структури тюркської топонімії Криму в її повному обсязі;

- уперше зроблено спробу дослідити на кримському матеріалі загальні моменти й закономірності утворення й розвитку топонімії як реґіональної топонімічної системи;

- запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, реґіональних термінів та етнонімів із широким залученням екстралінґвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і реґіонів;

- уперше весь топонімічний матеріал використано як самостійне джерело у вивченні етногенезу кримськотатарського народу й за даними топонімії виявлено етногенетичні зв`язки кримських татар з іншими етносами;

- на основі вивчення ойконімії вперше простежується схема еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища;

- у науковий обіг уведено значний топонімічний матеріал, вилучений з різноманітних джерел;

- укладено картосхему кадиликів і каймакамств у Кримському ханстві.

Мету дослідження можна сформувати як ряд взаємопов`язаних цілей:

- виявити й дослідити закономірності формування топонімічної системи кримськотатарської мови;

- показати етапи формування історичної топонімії Криму;

- сформувати концептуальні уявлення щодо еволюції кримської топонімії;

- виявити й дослідити етногенетичні зв`язки кримськотатарського етносу з іншими народами;

- створити концепцію системного дослідження кримської топонімії, яка послугувала би подальшому розвитку теорії топоніміки та тюркської топоніміки зокрема.

Відповідно до цілей дослідження були поставлені й вирішені такі задачі:

- виявлено й проаналізовано з лексико-семантичної, структурно-словотвірної, фонетичної та етимологічної точок зору нетюркські (іранські, грецькі, італійські, вірменські), тюркські й гібридні румейсько-тюркські топоніми Криму;

- виявлено й описано основні принципи та закономірності виникнення й розвитку кримських топонімів;

- установлено основні етапи формування історичної топонімії півострова;

- виявлено соціально-економічні та історико-культурні передумови формування топонімічної системи кримськотатарської мови;

- виявлено склад племен і родів, котрі прийняли участь в етногенезі кримських татар, і встановлено етногенетичні зв`язки кримськотатарського етносу з іншими народами;

- створено передумови подальшого дослідження історичної топонімії Криму.

Методичну основу й методи дослідження визначив характер роботи. Принципове положення, яке лежить в основі дослідження історичної топонімії Криму, можна сформулювати як системність, що обумовлюється поняттям система. Системність у топоніміці передбачає врахування лінґвістичного, історичного й географічного факторів формування кожного топонімічного ареалу. Системний підхід єднає історичний аналіз, етимологічний, формантний, ареальний та статистичний методи, топонімічне картографування тощо. Усі вилучені з джерел топоніми були розписані на картках за відображеними в них тюркськими й грецькими географічними термінами та іншими топонімотвірними словами, а також словотвірними й граматичними афіксами. Характер і повнота різних рядів кримського топонімікону визначали застосування того чи іншого методу їх дослідження. Весь зібраний топонімічний матеріал піддано ретельному лексико-семантичному й структурному аналізу. Історична топонімія Криму становить глибоку структурну єдність і тому аналізується з урахуванням системних зв`язків як у топонімічних рядах, так і між рядами та із залученням типологічних паралелей з інших тюркських і нетюркських ареалів. Безумовно, що топоніми як знаки мови відображають характерні особливості території, що обумовлює стійкі для неї семантичні моделі топонімікону, втілені засобами різних мов (у Криму – іранських, грецької та тюркських), також соціальний устрій суспільства, його матеріальну та духовну культуру. В результаті етнолінґвістичних змін і фонетичних перетворень топоніми також втрачають первинну семантичну прозорість, переосмислюються в іншій мові. Визначити внутрішні мотиви таких десемантизованих знаків можна лише шляхом пошуку їхньої достовірної етимології. Достовірна етимологія деяких історичних топонімів Криму має вирішальне значення при розгляді суперечливих питань його історії.

При етимологізації субстратних топонімів важливе значення має розкриття системних зв`язків шляхом пошуку корелятивних членів у фонетиці, семантиці й словотворенні, ареальних опозицій та моделювання компонентів топонімічної системи. Кінцевим результатом етимологізації має бути встановлення топонімічного етимона. Оскільки топонімотворенню притаманні типологічні закономірності, на які слід спиратися при лексико-семантичному й лексико-граматичному аналізі топонімів, невід`ємною процедурою при етимологічному дослідженні деетимологізованої субстратної топонімії є пошук типологічних паралелей у топоніміконах реґіонів зі схожими природно-географічними ознаками і, що особливо бажано, спорідненими мовами.

Практичне значення дисертації насамперед полягає у введені до наукового обігу практично всього масиву кримського історичного топонімікону, створенні теоретичної бази для подальших досліджень іранської, румейської та тюркської ономастики, історії та етнографії кримських татар, караїмів, кримчаків, румеїв та урумів. Основні положення та висновки дослідження можуть використовуватися у практиці вищої школи при розробці лекційних курсів та спецкурсів з ономастики, лексикології та діалектології кримськотатарської мови, історії та культури корінних народів Криму. Підготовлено лекційний курс “Історична топонімія Криму” для студентів Кримського державного інженерно-педагогічного університету. Історико-етимологічні матеріали роботи можуть використовуватися географами, істориками та краєзнавцями.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідалися на сумісному засіданні Комісії етнографії та Топонімічної комісії Московської філії Географічного товариства СРСР (16.XII.1987), установчій конференції Кримського товариства краєзнавців (Сімферополь, 22 .IX.1990), Міжнародній науковій конференції “Проблеми історії Криму” (Сімферополь, 23-28.IX.1991), Міжнародній науковій конференції “Україна і Османська імперія XV–XVIII ст.: проблеми джерелознавства та історіографії” (Київ, 20-26.X.1991), ІІІ Республіканській науково-практичній конференції “Ономастика Узбекистану” (Урґенч, 3-5.XII.1991), Міжнародній науково-практичній конференції “Кримськотатарська мова: проблеми переходу на латинську графіку” (Сімферополь, 17-21.VI.1992), Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження А. Ковалівського (Харків, 17-19.IV.1995), науковому семінарі в Інституті сходознавства НАНУ (3.IV.1997), Міжнародному конґресі тюркологів (Уфа, 9-13.VI.1997), II Сходознавчих читаннях А. Кримського (Київ – Звенигородка, 9-10.VI.1998), науковому семінарі “Українська ономастика” в Інституті української мови НАНУ (Київ, 9-10.IX.1998), IV Сходознавчих читаннях А. Кримського (Київ, 13-15.IX.2000), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження І. Гаспринського (Сімферополь, 14-16.V.2001), ІХ Всеукраїнській ономастичній конференції (Кіровоград, 4-5.X.2001), Щорічній реґіональній конференції Американської ради наукових товариств “Гуманітарна програма у Білорусі, Росії та Україні” (Київ, 28.IX.2002) та на Науковій конференції “Кримські татари. Історія. Культура. Право” в контексті сучасних процесів інтеґрації кримських татар в українське суспільство (Київ, 17.ХІІ.2002).

Публікації. Результати дослідження кримської топонімії опубліковані дисертантом у наукових та науково-популярних журналах, збірках наукових праць, матеріалах і тезах наукових конференцій та семінарів, у газеті “Голос Крыма”. За темою дисертації опубліковано монографію та 34 статті.


© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net