Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філософські науки
Соціальна філософія та філософія історії

Диссертационная работа:

Скворець Володимир Олексійович. Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні : дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Запорізький обласний ін-т післядипломної педагогічної освіти. — Запоріжжя, 2007. — 206арк. — Бібліогр.: арк. 179-206.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу теоретичних моделей громадянського суспільства та пошуку шляхів оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

Актуальність методологічного аспекту проблеми зумовлена необхідністю гармонізації суспільних відносин в Україні, бо існуючі моделі громадянського суспільства відірвані від практики, що спричиняє низьку якість процесів соціального управління.

Розвиваючи ідею гармонізації відносин між особою і державою, Платон, Аристотель, Цицерон, Ж. Боден, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, А. Фергюсон, В. Гумбольдт, І. Кант, Г. Гегель, А. Токвіль, К. Маркс створили основу теорії громадянського суспільства.

Сучасні західні соціологи Дж. Александер, Е. Арато, Ю. Габермас, Е. Геллнер, Дж. Кін, Дж. Коген, Р. Патнам, І. Шапіро розглядають грома-дянське суспільство у зв’язку з демократичною державою, а їхні моделі відображають лише одну традицію суспільної думки, яка характеризує зріле громадянське суспільство. На відміну від країн Євро-Атлантичної цивілізації, такий підхід не є виправданим для країн Східної Європи, зокрема України, бо ігнорує іншу традицію суспільно-політичної думки, яка пов’язує громадянське суспільство з існуванням будь-якої держави.

У сучасному українському та російському суспільствознавстві вивчення громадянського суспільства здійснюється за такими напрямками: еволюцію теорії громадянського суспільства досліджують В.А. Варивдін, В.А. Демидов, Ф. Канак, А.Ф. Карась, В. Князєв, А. Колодій, А.П. Кочетков, І.І. Кравченко, Л.С. Мамут, В.А. Моргун, А.В. Одинцова, І.В. Орлова, Я.І. Пасько, Ю.М. Рєзнік, А.І. Соловйов; В.І. Шинкарук; зв’язок громадянського суспільства з державою – В.Б. Безверхий, В.А. Варивдін, В.І. Воловик, А.Г. Володін, К.С. Гаджієв, А.Ф. Карась, С.О. Кириченко, А.Ф. Колодій, Л. Кравченко, В.М. Литвин, Л.С. Мамут, В.А. Моргун, Н.І. Матузов, А. Мацюк, І. Магнов-ський, А.В. Одинцова, І.В. Орлова, Ф. Рудич, В.Ф. Сіренко, О. Скрипнюк, А.І. Соловйов, В. Степаненко, М. Цимбалюк, Ю. Шемшученко, В.І. Шинкарук, Г.П. Щедрова, Е. Щербенко, Р.А. Черноног; формування громадянського суспільства – В.А. Варивдін, Ю. Дмитрієв, Б.Я. Замбровський, І.І. Кальной, Ф. Канак, В. Князєв, Б.І. Коваль, А.П. Кочетков, І.Б. Левін, І.Н. Лопушанський, Ю.В. Павленко, С. Сокольський, В.Г. Хорос; становлення громадянського суспільства в Україні – М.С. Арудов, В.Ю. Барков, В.І. Безродна, В.І. Воловик, В. Геєць, С.Б. Жданенко, О.І. Задоянчук, С.О.Кириченко, Ф. Канак, В. Князєв, В.Й. Коцюбинський, В.М. Литвин, В.А. Моргун, Т. Розова, Ф.М. Рудич, В. Сте-паненко, О.С. Рєзнік, В.І. Шинкарук; зв’язок громадянського суспільства і права – П. Євграфов, М.М. Жовтобрюх, Т.І. Ковальчук, І. Магновський, Л.С. Мамут, О. Мучник, В.Ф. Сіренко, О. Скрипнюк, Ю. Шемшученко; зв’язок громадянського суспільства із суспільною модернізацією – Ю.А. Васильчук, Г.Г. Водолазов, В.І. Воловик, А.Г. Володін, І. Воронов, В.В. Глазунов, Б.Ю. Кагарлицький, Ю.А. Красін, Б.І. Краснов, Ю.П. Корнілов, М.Н. Кузьмін, І.Б. Левін, Л.С. Мамут, В.А. Моргун, В. Мельниченко, О.Г. Нестеренко, М.А. Павловський, О.С. Рєзнік, Ю.М. Рєзнік, В. Степаненко, В.Г. Хорос, В.І. Шинкарук, Г.П. Щедрова, Е. Щербенко; громадянське суспільство сучасних зарубіжних країн – Б.Я. Бляхман, Т.Є. Ворожейкіна, О.В. Загорський, М. Чешков, Я.В. Шимов; зв’язок громадянського суспільства з місцевим самоврядуванням – Я.Р. Дашкевич, В. Демидов, С.В. Трохимчук.

У сучасних дослідників громадянського суспільства в Україні та Росії склалися два підходи до визначення його сутності. Представники першого розглядають громадянське суспільство у зв’язку з демократичною державою (аристотелівська традиція). До них відносяться: В.Ю. Барков, Я. Боренько, Ю.А. Васильчук, А.Г. Володін, К.С. Гаджієв, О.М. Гребіневич, Ю.А. Дмитрієв, П. Євграфов, І.К. Калінін, А.Ф. Карась, Б.І. Коваль, А.Ф. Колодій, І. Кравченко, Ю.А. Красін, М.Н. Кузьмін, Н.І. Матузов, І.Т. Пасько, Я.І. Пасько, Ю.М. Рєзнік, Т. Розова, Ф. Рудич, В. Степаненко, В.Г. Хорос, Г.П. Щедрова.

Представники другого підходу доводять універсальність громадянського суспільства, розглядаючи його у зв’язку з будь-якою державою (боденівська традиція). Серед них: В.А. Варивдін, В.І. Воловик, Ф. Канак, В. Князєв, А.П. Кочетков, Л.С. Мамут, В.А. Моргун, А.В. Одинцова, І.В. Орлова, Ю.В. Павленко, В.К. Попов, А.І. Соловйов, В.І. Шинкарук, Г. Щокін.

У цій дисертації з’ясовується детермінованість процесу гармонізації розвитку українського соціуму розвитком громадянського суспільства.

Зазначена тема актуальна і в практичному плані, оскільки в дослідженні розглядається суб’єктність громадянського суспільства, ігнорування якої заважає модернізації українського соціуму й успіху конституційної реформи, негативно впливає на продуктивність управлінських рішень як державних органів, так і керівництва політичних партій, громадських організацій і рухів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до потреб розвитку суспільних і гуманітарних наук, серед яких пріоритетними є “проблеми розвитку людського потенціалу і формування громадянського суспільства”. Розвідка виконана у відповідності з темою науково-дослідницької роботи кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (“Філософія суспільної свідомості”).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є соціально-філософський аналіз громадянського суспільства і виявлення детермінантів оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

Для досягнення цієї мети визначено такі наукові завдання:

дослідити еволюцію уявлень про громадянське суспільство;

осмислити ґенезу явища і уточнити сутність поняття “громадянське суспільство”;

обґрунтувати закономірності розвитку громадянського суспільства;

проаналізувати суспільну роль громадянського суспільства;

осмислити проблему громадянського суспільства в сучасній Україні;

виявити детермінанти оптимізації розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні.

Мета і завдання визначили зміст і структуру дисертаційного дослідження.

Об’єктом дослідження є теоретичні моделі громадянського суспільства.

Предмет дослідження складають детермінанти оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою наукової роботи обрано діалектичний підхід до теоретичних моделей громадянського суспільства. Для виявлення зв’язку теоретичних уявлень про громадянське суспільство із конкретними соціально-історичними умовами та розмежування філософських традицій було використано компаративний підхід. Системний підхід забезпечує дослідження громадянського суспільства як певної структурно-функціональної цілісності, яка виникає і розвивається під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників.

Застосування принципу діалектичної єдності теорії і практики до еволюції теоретичних моделей сприяє виявленню загального і особливого у змісті поняття “громадянське суспільство” на різних етапах розвитку людства. Принципи об’єктивності, розвитку, всебічності, конкретності та діалектичної протилежності стали основою для обґрунтування закономірного характеру розвитку громадянського суспільства. Уявлення про універсальний характер громадянського суспільства для соціально неоднорідного соціуму дали підставу для пошуку внутрішнього джерела розвитку цього явища. Для побудови авторської моделі використовується узагальнення властивостей громадянського суспільства, абстрагування від його специфічних ознак в окремих моделях і синтез ідей в існуючих моделях із синергетикою. Діалектико-синергетичний метод використовується для моделювання громадянського суспільства як форми суспільної самоорганізації, структурно-функціональний аналіз – для виявлення взаємозв’язку громадянського суспільства, держави і соціуму, а метод історичного аналізу – для підтвердження суб’єктності громадянського суспільства, яка детермінує єдність або розкол соціуму, впливає на розвиток держави, соціуму і правового статусу особи. Застосування методів індукції та дедукції забезпечило перехід від виявлення ролі елементів громадянського суспільства до аналізу впливу громадянського суспільства на державу і соціум. Метод сходження від абстрактного до конкретного використано для з’ясування зумовленості гармонізації українського соціуму розвитком громадянського суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів визначається обґрунтуванням авторської моделі громадянського суспільства та виявленням зумовленості процесу гармонізації розвитку українського соціуму розвитком громадянського суспільства. Новизною наукової роботи є:

вперше запропоновано поняття “громадянське суспільство”, яке, на відміну від інших відомих понять, розкриває сутність явища через внутрішнє джерело його розвитку і використання синергетичного підходу;

подальше осмислення еволюції уявлень про громадянське суспільство з відображенням специфіки моделей аристотелівської і боденівської традицій;

обґрунтування взаємозв’язку економіки і політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства і держави як закономірності розвитку соціуму;

розвиток уявлень про вплив на державу і соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації;

поглиблено уявлення про зумовленість гармонізації сучасного українського соціуму розвитком громадянського суспільства;

подальший розвиток системного підходу до оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави і соціуму.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці авторської моделі громадянського суспільства, спрямованої на подолання відриву теорії від суспільної практики. Запропоновані методологічні підходи до громадянського суспільства можна застосувати при вивченні дисциплін “Соціальна філософія”, “Філософська антропологія”, “Соціологія”, “Теорія держави і права”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації апробовані на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування гуманістичного менеджменту як інноваційної технології в умовах модернізації українського суспільства” (м. Запоріжжя, 6-7 грудня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування загальнолюдських цінностей студентської молоді” (м. Запоріжжя, 21-22 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми” (м. Запоріжжя, травень 2005 р.); Міжнародній нау-ково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.); проблемному семінарі з соціальної філософії Запорізького національного університету та Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Запоріжжя, 2001-2006 рр.); засіданнях кафедри філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Запоріжжя, 2001-2006 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 12 публікаціях, серед яких 10 статей, опублікованих у фахових виданнях (5 д.а.), загальний обсяг публікацій – 5,2 д.а. Всі праці написані без співавторів.

Подобные работы
Даніл'ян Вадим Олегович
Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально- філософський аналіз)
Бойко Юрій Анатолійович
Соціально-філософський аналіз становлення громади та громадянського суспільства як чинників духовного розвитку соціуму (на прикладі України)
Науменко Ольга Миколаївна
Становлення і розвиток адміністративної субкультури в Україні
Лісіцин Віталій Вікторович
Детермінація суспільного розвитку і свободи вибору в історії України
Вашкевич Віктор Миколайович
Формування та розвиток історичної свідомості студентської молоді в Україні в період суспільних трансформацій (соціально-філософський аналіз)
Волова Лія Олександрівна
Діалектика традицій і новаторства у розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України
Хоанг Хай Банг
Взаємодія політики і економіки в умовах прискореної трансформації суспільств (порівняльний аналіз досвіду України і В‘єтнаму).
Коноваленко Наталія Василівна
Потреби та інтереси громадянина України як складова державотворчих процесів сучасного суспільства
Городецька Наталія Любомирівна
"Ареопагітики" та їх вплив на формування та розвиток філософської думки України XI-XVII ст.
Шмігельський Михайло Васильович
Особливості та тенденції поширення і розвитку новітніх християнських течій в Україні.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net