Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Економічні науки
Економічна теорія

Диссертационная работа:

Криклій Артур Станіславович. Формування трудового потенціалу в умовах трансформаційної економіки : Дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005. — 532арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 421-461.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Підвищення ролі людського фактору у суспільному виробництві привертає все більшу увагу представників науки та практики до необхідності дослідження проблем формування трудового потенціалу на всіх рівнях економічної діяльності. В умовах трансформаційної економіки послуги робочої сили перетворюються на самостійний об’єкт економіко-теоретичного аналізу, оскільки стають товаром, капіталом, власністю і є предметом фіскального інтересу держави, фінансовим активом для індивідуальних та інституціональних інвесторів. Тому перебудова та підвищення ефективності системи формування трудового потенціалу на макрорівні і, зокрема, на рівні окремого виду економічної діяльності стає на сучасному етапі найважливішим фактором соціально-економічного розвитку всього суспільного виробництва.

Нові можливості для реалізації цих перетворень пов'язані зі здійсню- ваною в нашій країні реформою загальноосвітньої і професійної школи, її глобалізацією та модернізацією, створенням системи неперервної і дистан- ційної освіти, приєднанням України до Болонського процесу та загостренням конкуренції на світовому ринку освітніх послуг. Всі ці чинники потребують активного пошуку принципово нових наукових підходів, які слугували б теоретичним підґрунтям для розробки практичних заходів щодо забезпечення ефективного функціонування механізму формування трудового потенціалу.

Методологічні основи аналізу ролі людського фактора у суспільному відтворенні закладені в роботах представників різних наукових шкіл – А.Сміта, Д.Рікардо, К.Маркса, Дж.Мілля, Ф.Тейлора, Й.Шумпетера. Вони отримали подальший розвиток у працях сучасних дослідників-економістів далекого зару- біжжя: Р.Абрамса, Д.Аллена, М.Армстронга, Г.Беккера, В.Гаскова, П.Готлиба, Е.Денісона, Е.Джона, Л.Доствана, П.Злаги, Р.Еренберга, К.Ерроу, В.Іскри, К.Кобаяши, Я.Мінсера, Г.Хентце, В.Шаміра та ін.

Вагомий внесок у розробку зазначеної проблеми зробили вчені СНД і близького зарубіжжя: А.Анчишкін, О.Апостолов, І.Генкін, А.Добринін, О.Дігіліна, С.Дятлов, В.Іноземцев, А.Кібанов, М.Крітський, В.Маневич, Д.Нестерова, А.Новицький, А.Панкратов, К.Рофе, Е.Саруханов, С.Струмилін, А.Тучков, С.Шекшня, В.Щетинін та інші. Різнобічні аспекти цієї проблеми в контексті ринкової трансформації економіки досліджували вчені України: В.Базилевич, Ю.Бажал, І.Бланк, С.Бандура, П.Буряк, З.Варналій, В.Геєць, А.Гальчинський, П. Єщенко, М.Зверяков, А.Колот, І.Комарницький, М.Кім, Е.Лібанова, Ю.Ніколенко, А.Чухно та ін.

Однак проблеми соціально-економічної природи та механізму функціонування різних етапів та складових відтворення трудового потенціалу залишаються ще відкритими, про що свідчать праці вітчизняних вчених: Д.Богині, В.Буковинського, П.Буряка, О.Власюка, О.Гришнової, В.Давиденко, Б.Данілішина, Г.Дмитренка, М.Долішнього, С.Дорогунцова, Т.Збрицької, С.Злупка, І.Каленюк, Т.Каширіної, Л.Кривенка, В.Куценка, В.Мандибури, Н.Ничкало, В.Онікієнка, В.Петюха, С.Пірожкова, В.Савченка, О.Сидоренка, В.Томашенка, Н.Тюхтенка, Л.Чижової та інших.

Крім того, поза увагою наукових досліджень залишаються питання комплексного вивчення актуальних теоретико-методологічних, методичних і практичних питань формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності. Серед українських і закордонних учених немає консенсусного розуміння щодо визначення соціально-економічної сутності і взаємозв'язку економічних категорій і понять, що становлять методологічний інструментарій аналізу процесу формування трудового потенціалу та визначення його ролі в економічному зростанні в умовах трансформаційної економіки, що загострює потребу у поглибленні теоретико-методологічної бази досліджень у даній сфері економічної теорії. Актуальною проблемою є і проведення компаративного аналізу особливостей минулого і сучасного, зарубіжного і вітчизняного досвіду розвитку освітньо-професійної складової системи формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності з метою розробки методичних та практичних пропозицій щодо підвищення її ефективності.

До цього часу досить слабко опрацьовані методологічні, методичні та організаційні питання формування потреби в персоналі та підвищення науко-вого рівня планування його підготовки і неперервного професійного навчання на рівні окремого виду економічної діяльності. Відсутні й розробки щодо під-вищення конкурентоспроможності персоналу шляхом удосконалення кредитної політики та механізму фінансування і стимулювання процесів його професійно-кваліфікаційного росту, атестації і сертифікації. У зв’язку з постійним зростан-ням матеріальних, фінансових і людських ресурсів, пов’язаних із формуванням трудового потенціалу у кожному виді економічної діяльності, найбільш важли-вим теоретичним, методичним та практичним питанням стає удосконалення методів оцінки соціальної і економічної ефективності кожного з його етапів.

Актуальність вказаних проблем, їх недостатня теоретико-методологічна і методична розробка визначили вибір теми даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертаційної роботи покладені результати досліджень, які проводились автором протягом останніх 20 років в рамках науково-дослідних тем, які виконувалися науково-дослідницькими та навчальними закладами України, зокрема: Науково-дослідним інститутом праці і зайнятості населення МПСП України № 1.2. "Шляхи удосконалення системи професійного навчання кадрів на виробництві як суттєвого чинника підвищення якості робочої сили" (номер державної реєстрації 0103U005585), де автором були визначені ефективні форми оцінки і підтвердження професійної компетентності персоналу підприємств та пропозиції щодо удосконалення системи професійного навчання кадрів на виробництві; Київським державним торговельно-економічним університетом: № 204/33 "Комплексна програма відповідності обсягів підготовки та перепідготовки кваліфікованої робочої сили потребі організацій та підприємств на період до 2005 р." (номер державної реєстрації 01880059450), де автором була досліджена забезпеченість галузей робочою силою, запропонована нова методика визначення потреби в персоналі і розроблено прогноз підготовки кваліфікованих робітників на період до 2005 р.; № 175/33 "Розробка цільової комплексної програми "Кадри" на період до 2000 року" (номер державної реєстрації 01860072044), де автором були розроблені прогнози щодо оптимізації обсягів та структури професійної підготовки та підвищення кваліфікації робітників на період до 2000 року; Київським національним університетом імені Тараса Шевченка № 301.БФ040-01 „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0101U006977), де автором були розроблені теоретико-методологічні засади освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу відповідно до сучасних вимог функціонування трансформаційної економіки та ін.

Результати наукових досліджень, підготовлених автором індивідуально, відображені в розділах наукових звітів із зазначених тем.

Монографії виконані відповідно до планів науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського державного торговельно-економічного університету, Полтавського універ-ситету споживчої кооперації України.

Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи є комплексне дослідження теоретико-методологічних і методичних засад формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності, і на цій основі розробка теоретичного, методичного та практичного обґрунтування пріоритетних напрямів підвищення ефективності його освітньо-професійної складової в умовах трансформаційної економіки України.

Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлені такі завдання:

- дослідити еволюцію наукових поглядів на генезис та соціально-економічну сутність трудового потенціалу як предмета і об’єкта економіко-теоретичного дослідження, визначити взаємозв'язок категорій "робоча сила", "персонал", “економічно активне населення”, "трудові ресурси", “людський капітал”, "трудовий потенціал" і "особистісний потенціал";

- визначити місце категорії “трудовий потенціал виду економічної діяльності” в системі економічних категорій і понять, проаналізувати особливості його формування в різних соціально-економічних умовах та провести його систематизацію як методологічної основи структурування;

- розробити категоріальний апарат і методологічний інструментарій дослідження освітньо-професійної складової трудового потенціалу шляхом визначення соціально-економічної сутності низки категорій і понять, які дозволяють дослідити процес формування трудового потенціалу, а саме таких як: "профорієнтація", "професійна підготовка", "неперервне професійне навчання", “форми (види) профорієнтації”, “форми (види) неперервного професійного навчання”, “професія”, “спеціальність”, “загальна потреба у персоналі”, “додаткова потреба у персоналі”, “рух персоналу”, “вибуття персоналу”, “плинність персоналу” та ін;

- визначити теоретичні засади системи управління формуванням трудового потенціалу, проаналізувати існуючі підсистеми, форми і методи профорієнтаційної роботи, професійної підготовки і неперервного професійного навчання персоналу та запропонувати їх класифікацію;

- узагальнити етапи, тенденції і досвід розвитку профорієнтації в Україні та визначити сутність механізму самовизначення особи в процесі професійної орієнтації;

- виявити основні чинники та мотиви руху персоналу на рівні окремого виду економічної діяльності як важливого чинника формування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці;

- обґрунтувати методологічні підходи щодо визначення і формування загальної і додаткової потреби в персоналі на рівні окремого виду економічної діяльності, класифікувати її чинники та удосконалити методичні підходи, існуючі форми балансів і статистичної звітності персоналу щодо планування його підготовки;

- розробити методологічні та методичні підходи щодо планування неперервного професійного навчання персоналу на рівні окремого виду економічної діяльності;

- провести компаративний аналіз особливостей минулого і сучасного стану, зарубіжного і вітчизняного досвіду розвитку та функціонування освітньо-професійної складової трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності в інфраструктурі ринку праці, виявити основні напрями її оптимізації та підвищення ефективності з урахуванням вимог глобалізаційних процесів;

- розробити теоретичні засади побудови системи неперервного професійного навчання персоналу, а також методологічні підходи щодо його планування на рівні окремого виду економічної діяльності з урахуванням вимог ринку праці;

- обґрунтувати методологічні підходи та визначити критерії, методи і показники оцінки соціально-економічної ефективності різних етапів формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності.

Методологічною та теоретичною базою є роботи класиків економічної теорії та роботи закордонних і вітчизняних вчених-економістів з питань формування та розвитку трудового потенціалу в процесі суспільного відтворення.

Інформаційною базою дослідження є наукова монографічна література та статті вітчизняних і зарубіжних учених, закони України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, інших міністерств і центральних органів виконавчої влади та матеріали наукових конференцій і симпозіумів з досліджуваної проблеми.

Об’єктом дослідження є система соціально-економічних та організаційно-правових відносин в процесі суспільного відтворення з приводу формування трудового потенціалу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності та її впливу на макроекономічні процеси в Україні.

Методи дослідження. Для досягнення мети роботи використано низку загальнонаукових і специфічних методів дослідження: діалектики, індукції й дедукції, конкретного й абстрактного (Розділи 1-4), а також: історико-логічний метод - при дослідженні освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу на різних етапах історичної еволюції та її взаємозв’язку з системою соціально-економічних відносин (Розділи 1-4); класифікаційно-аналітичний метод – при дослідженні діючої системи формування трудового потенціалу на різних його етапах (Розділи 1-4); економіко-математичний метод – при аналізі та розробці критеріїв і показників планування та визначення ефективності (Розділи 2-4); метод статистичного аналізу – для оцінки стану та тенденцій розвитку професійної підготовки та неперервного професійного навчання персоналу в різних видах економічної діяльності (Розділи 3-4); соціологічний – для моніторингу соціально-групових, соціально-демографічних, соціально-територіальних, соціально-професійних та між-особистісних чинників сучасного стану й ефективності управління формуванням трудового потенціалу в розрізі різних видів економічної діяльності (Розділи 2-4): відповідно до розробленої програми дослідження автором проведено анкетне опитування 23 тисяч школярів, 5 тисяч студентів вищих і професійно-технічних навчальних закладів і одної тисячі слухачів факультетів і курсів підвищення кваліфікації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному, системному еволюційно-економічному аналізі методології світової та української економічної думки щодо питань функціонування ринку праці в процесі суспільного відтворення; виокремленні та обґрунтуванні сутнісно-функціональних особливостей формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності та визначенні пріоритетних напрямів підвищення його ефективності в умовах трансформаційної економіки.

Найбільш вагомі наукові результати, що характеризуються науковою новизною, отримані особисто і виносяться на захист, полягають у наступному:

В п е р ш е:

- розроблено необхідний категоріальний апарат і методологічний інструментарій дослідження освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу в інфраструктурі ринку праці та отримано теоретичне обгрунтування економічного змісту категорії “трудовий потенціал”, яке, на відміну від існуючих поглядів, дає можливість розглядати його як предмет і об’єкт еконо- міко-теоретичного дослідження, визначити вплив його якісних і кількісних характеристик на макроекономічні процеси та виявити шляхи їх оптимізації в умовах трансформаційної економіки;

- визначено системні зв’язки у понятійному апараті економічної теорії через визначення категорій “трудовий потенціал виду економічної діяльності” і “формування трудового потенціалу виду економічної діяльності” та виявлення особливостей його становлення в умовах ринкової трансформації економіки, що дозволило провести його класифікацію та систематизацію, і обґрунтувати теоретичні засади системи управління формуванням трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності;

- обґрунтовано методологічні підходи до критеріїв і показників визначення основних складових формування загальної і додаткової потреби в персоналі, чинників та мотивів його руху, розробки зведеного балансу кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою на рівні окремого виду економічної діяльності, що дозволило провести їх класифікацію та запропонувати нові методичні підходи до визначення потреби і планування підготовки персоналу, які, на відміну від існуючих, є комплексними, адаптованими до вітчизняної статистичної бази та дозволяють ліквідувати наявні диспропорції в обсягах і структурі підготовки кваліфікованих робітників і фахівців, удосконалити механізм їх працевлаштування з урахуванням вимог ринку праці та отримати значний соціально-економічний ефект;

- обґрунтовано методологічні та методичні засади щодо планування неперервного професійного навчання персоналу на рівні окремого виду еконо- мічної діяльності, що дозволяє підвищити науковий рівень і точність розрахунку планів соціально-економічного розвитку;

- запропоновано методичні підходи до визначення соціально-економічної ефективності неперервного професійного навчання персоналу на рівні окремого виду економічної діяльності, що дозволило удосконалити методи її вимірювання, які адаптовані до вітчизняної статистичної бази і дають можливість проводити необхідні розрахунки в умовах нової моделі соціально-трудових відносин з урахуванням вимог суспільного відтворення.

У д о с к о н а л е н о:

- понятійний апарат економічної теорії через визначення наступних категорій і понять: “кадри”, “персонал”, “трудові ресурси”, “людський капітал”, „трудо- вий потенціал”, “особистісний потенціал”, “управління формуванням трудового потенціалу”, “профорієнтація”, “потрібна чисельність у персоналі”, “загальна потреба в персоналі”, “додаткова потреба в персоналі”, “рух персоналу”, „вибуття персоналу”, “плинність персоналу”, “професія”, “спеціальність”, „вироб- ниче (внутрішньофірмове) навчання персоналу”, “неперервне професійне навчання персоналу”, “форми (види) профорієнтації”, “форми (види) непе- рервного професійного навчання”, а також інших, пов'язаних з ними категорій і понять, які, на відміну від існуючих визначень, дають комплексне розуміння системи формування трудового потенціалу в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки в єдності її кількісних та якісних характеристик, що дозволяє розглядати трудовий потенціал як стійке соціально-економічне явище, що постійно розвивається;

- класифікацію чинників та підсистем формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності в умовах функціонування ринкової економіки, що дозволяє виділити пріоритетні напрями макроекономічної політики у сфері зайнятості та у сфері професійної підготовки і неперервного професійного навчання персоналу;

- визначення критеріїв та принципів періодизації становлення і розвитку системи профорієнтації та неперервного професійного навчання персоналу в Україні, економічних суперечностей, притаманних сучасному етапу, що дозволило запропонувати нові підходи щодо концепції їх структурної перебудови, оптимізації та підвищення ефективності з урахуванням вимог ринку праці;

- систему показників вимірювання соціально-економічної ефективності профорієнтаційної роботи і неперервного професійного навчання персоналу на рівні окремого виду економічної діяльності, що дає можливість значно покращити оцінку конкурентоспроможності персоналу на ринку праці і підняти рівень аналітичної роботи, планування і визначення ефективності різних етапів формування трудового потенціалу на суттєво новий рівень.

Н а б у л о п о д а л ь ш о г о р о з в и т к у:

- понятійний та категоріальний апарат, класифікації, моделі і методики, які надають генетичний ключ, теоретико-методологічну основу та інструментарій дослідження проблем освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності, що дає можливість адаптувати їх до вимог нової моделі соціально-трудових відносин в Україні;

- структурно-функціональні підходи до визначення основних підсистем, форм та методів діючої системи профорієнтації на різних рівнях економічної діяльності, що дало можливість провести їх відповідну класифікацію та систематизацію з метою отримання синергічного ефекту за рахунок інтеграції окремих складових в єдину систему;

- обґрунтування основних напрямів вдосконалення механізму формування трудового потенціалу на засадах трипартизму на рівні окремого виду економічної діяльності, які передбачають нові підходи та конкретні шляхи щодо підвищення ефективності його освітньо-професійної складової, розвитку соціального партнерства і забезпечення конкурентоспроможності персоналу на ринку праці, з урахуванням глобалізаційних процесів в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення, викладені у дисертації, доведено до рівня цільових комплексних програм, методичних розробок та прикладних моделей, зокрема: цільової комплексної програми “Організація та управління неперервним професійним навчанням” (Довідка Міністерства освіти і науки України від 18.02.2005р. № 15/2-64); цільової комплексної програми: “Кадри” (Довідка АКБ „Столичний” від 24.04.2003 р. № 1-1/223).

Крім того, пропозиції автора щодо концепції побудови системи неперервного професійного навчання персоналу, покращення механізму фінансування та держзамовлення на підготовку і перепідготовку кадрів в умовах становлення ринкових відносин були використані при підготовці науково-експертних висновків щодо внесення змін до відповідних законодав-чих актів України (Довідка Верховної Ради України від 05.05.2005 р. № 735).

Рекомендації автора щодо визначення ефективних форм оцінки та підтвердження професійної компетентності персоналу підприємств були використані НДІ праці і зайнятості населення при підготовці пропозицій Міністерству праці і соціальної політики України щодо удосконалення системи професійного навчання кадрів на виробництві (Лист НДІПЗН від 18.12.2003 р. № 05/4-384).

Наукові та методичні розробки автора щодо удосконалення планування, фінансування, оцінки та підвищення ефективності системи профорієнтації, професійної підготовки та неперервного професійного навчання в Україні використовувалися при підготовці проектів законів, матеріалів колегій і положень Міністерства освіти та науки України (Довідки Міністерства освіти та науки України від 05.02.2003 р. № 6/3-26 та від 18.02.2005 р.№ 15/2-64).

Результати дисертації та пропозиції щодо удосконалення Державного класифікатора професій України (ДК.003-95), Державного класифікатора видів економічної діяльності (ДК.009-96), форм державної статистичної звітності, а також кодифікатора кодування персоналу за видами економічної діяльності використані Державним комітетом статистики України у практичній діяльності (Довідка Держкомстату від 17.03.2005р. № 13/1-05/28).

Теоретичні положення, понятійний апарат, класифікації, моделі і методики, що викладені в дисертації, використані у навчальному процесі в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та в Інституті міжнародної економіки і фінансів (довідки від 19.11.2004 р. № 6259 та від 07.04.2005 р. № 040/330) при викладанні курсів „Економічна теорія”, „Макроекономіка”, „Економіка праці та соціально-трудові відносини”, „Менеджмент персоналу”, „Мікроекономіка”, “Управління персоналом”, “Розміщення продуктивних сил”.

Особистий внесок здобувача полягає в авторському підході щодо методології дослідження трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності та вдосконалення механізму його формування в системі освіти та неперервного професійного навчання в умовах трансформаційної економіки України. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, визначено окремо у списку публікацій.

Дисертація не містить захищених раніше наукових положень та наукових результатів кандидатської дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення проведеного дослідження апробовані в проектах законодавчих актів, методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, викладені у монографіях, навчальних посібниках, статтях, впровадженні в навчальний процес. Крім того, вони доповідалися, обговорювалися та значною мірою увійшли до прийнятих рекомендацій на 26 міжнародних і 24 вітчизняних науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема на: наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Київського державного торговельно-економічного університету (м. Київ, 1991 - 2003 рр.); I Ялтинському Форумі країн СНД і Балтії “Кадровий менеджмент” (м. Ялта, березень 2003 р.); XII Міжнародному конгресі (м. Санкт-Петербург, Росія, червень 2003 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (м. Севастополь, вересень 2003р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку інтерактивних форм навчання при підготовці фахівців фінансово-економічного профілю” (м. Москва, Росія, березень 2004 р.); Науковій конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Філософія господарства” С.М.Булгакова: на шляху до нової парадигми політекономії” (м. Київ, квітень 2004 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Досвід і шляхи удосконалення наукового і методичного забезпечення процесу підготовки фахівців із фінансової, банківської справи та оподаткування” (м. Свалява, травень 2004 р.); Міжвузівській науково-методичній конференції “Підготовка фахівців без відриву від виробництва в умовах реформування вищої освіти” (м. Полтава, травень 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, вересень 2004 р.); І Міжнародному науково-практичному семінарі “Україна на шляху до Європейського Союзу: приготування та реалізація політики пріоритетів в інноваційно-інвестиційній та соціально-трудовій сферах” (м. Хмельницький, вересень 2004 р.); Регіональній науково-методичній конференції “Формування стратегії конкуренто-спроможності освіти в регіоні” (м. Жовті Води, жовтень 2004 р.); Науково-практичній конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Основні засади розвитку вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу” (м. Київ, жовтень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу’2004” (м. Дніпропетровськ, листопад 2004 р.); Міжнародній інтер-відео конференції “Освіта і наука без кордонів” (м. Дніпропетровськ, грудень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Державне управління в сфері ринку праці та зайнятості населення” (м. Київ, січень 2005 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта’2005” (м. Дніпропетровськ, лютий 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (м. Чернівці, березень 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансова система України: становлення та розвиток” (м. Острог, квітень 2005 р.); XII Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, червень 2005 р.); VІ Міжнародному науково-практичному семінарі “Освіта дорослих для демократії” (м. Київ, вересень 2005 р.); а також на Вченій Раді економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (квітень 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 63 наукових працях, у тому числі у 3 одноосібних монографіях (51,3 др.арк.), 1 колективній монографії (безпосередньо автору в якій належить 0,5 др.арк.), 1 навчальному посібнику (особисто автору в якому належить 0,5 др.арк.), 30 індивідуальних наукових статтях у фахових виданнях (25,7 др.арк.), 28 наукових працях (14,3 др.арк.), опублікованих в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 92,3 др.арк., в т.ч. у монографіях і фахових виданнях – 77,5 др.арк., які повністю висвітлюють основні результати дисертації.

Подобные работы
Прошак Василь Васильович
Інтелектуальний потенціал України в умовах ринкової трансформації економіки
Трубич Степан Юрійович
Трудовий потенціал і зайнятість населення України в умовах ринкової трансформації економіки
Лазня Ігор Вікторович
Відносини власності в умовах формування ринкової економіки в Україні
Тимченко Богдан Петрович
Вплив тіньової економіки на формування доходів населення в умовах ринкової трансформації
Бочан Ігор Омелянович
Формування приватного сектора в умовах ринкової трансформації економіки України: проблеми інституціональної теорії і практики
Горняк Ольга Василівна
Закономірності формування сучасних підприємств в умовах ринкової трансформації економіки
Михайлишин Ростислав Васильович
Формування національного ринку праці в умовах перехідної економіки України
Діденко Миколи Марковича
1/Формування рівноваги АПК в умовах ринкової трансформації економіки України
Тютюнникова Світлана Володимирівна
Формування доходів населення в умовах ринкової трансформації економіки інверсійного типу
Діденко Микола Маркович
Формування рівноваги АПК в умовах ринкової трансформації економіки України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net