Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Моргун Василь Андрійович. Суспільно-політичні проблеми розбудови громадянського суспільства в незалежній Україні: історичний аспект : Дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2003. — 490арк.+ дод. — Бібліогр.: арк. 431-490.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження зумовлена низкою чинників, котрі знайшли концентроване відображення вже у формулюванні самої назви дисертації – “Суспільно-політичні проблеми розбудови громадянського суспільства в незалежній Україні: історичний аспект”.

Центральним в темі дисертаційного дослідження є поняття “громадянського суспільства”. Вибір його у якості об’єкта вивчення зумовлений низкою обставин. По-перше, воно є центральним у наукових пошуках вітчизняних та зарубіжних вчених з 80-х років ХХ ст., коли стала очевидною криза світової системи соціалізму, антиномія “соціалізм – капіталізм” почала втрачати вирішальне значення в типологізації та періодизації біопсихосоціогенезу (розвитку людини і суспільства), а в суспільствознавстві виник дефіцит концепцій суспільного розвитку позитивного змісту. По-друге, це поняття дозволяє розглянути історію незалежної України в контексті історії світової цивілізації. Згідно з нашими уявленнями, громадянське суспільство у звичному його розумінні – як сукупність об’єднань громадян на засадах самоврядування з метою вирішення власних, суспільних або державних проблем – існувало у різні епохи та періоди психоісторії людства, при різних типах біопсихосоціогенезу. А не виникло тільки у Новий час у процесі формування буржуазних демократій, як це вважає переважна більшість вітчизняних та зарубіжних дослідників. По-третє, воно – у якості суспільного ідеалу – знаходиться у центрі всіх громадсько-політичних дискусій в Україні.

Ми зосереджуємося на “суспільно-політичних проблемах” розбудови громадянського суспільства в незалежній Україні, керуючись наступними міркуваннями. По-перше, українська модель громадянського суспільства у значній мірі політизована, на що вказують її дослідники. Це склалось історично, оскільки громадські рухи та організації спочатку створювались з орієнтацією на політичні цілі, а після проголошення незалежності України еволюціонували у політичні партії. І це означає, що вивчення українського громадянського суспільства в контексті суспільно-політичних проблем його розбудови дасть змогу зробити найбільш об’єктивні наукові висновки щодо його сутності, а також сформулювати обґрунтовані практичні рекомендації щодо його вдосконалення. По-друге, гіпертрофованість громадсько-політичної сфери українського суспільства призвела до того, що вона охопила чи не всі інші його сфери: соціальну, економічну, культурну. Отож, вивчення політичної обумовленості громадянського суспільства дозволить одночасно аргументовано аналізувати і його соціально-економічні та культурно-психологічні чинники. По-третє, стосунки держави, як, головним чином, політичної системи, та громадянського суспільства як, переважно, системи неполітичної залишаються однією з малодосліджених проблем розбудови громадянського суспільства в Україні. Причина у тому, що притаманна Україні “західна” чи, навіть, “американська” модель громадянського суспільства передбачає його відокремлення від держави. По-четверте, проблеми взагалі і суспільно-політичні зокрема є чи не найбільш характерними явищами українського життя. На думку Голови Верховної Ради України, члена-кореспондента НАНУ В. Литвина, “…окремі конфлікти вже давно утворили систему, переплелися та поєдналися, сформувавши своєрідний зсув, який загрожує як державі, так і суспільству”. Ми, загалом, згодні з таким висновком і розцінюємо власну наукову розвідку, у тому числі, і як спробу допомогти державі та народу в усуненні загрози громадсько-політичної конфронтації.

В поняття “історичний аспект” ми вкладаємо досить широкий зміст. По-перше, це означає розгляд суспільно-політичних проблем розбудови громадянського суспільства в незалежній Україні в суто історичному плані. Тобто, в межах певних хронологічних рамок, зберігаючи хронологічну послідовність у викладенні матеріалу, з виокремленням певних етапів та періодів у розвитку досліджуваних явищ та подій. По-друге, використання цього поняття передбачає розгляд проблеми у контексті усього психоісторичного досвіду людства, від найдавніших часів до сьогодення. По-третє, дозволяє приділити максимальну увагу методологічним засадам дослідження, використати багатий теоретичний арсенал історії як однієї із провідних суспільних наук.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена на Відділі сучасної історії Інституту історії НАН України 25 квітня 1999 р. в контексті науково-дослідної програми “Проблеми історії України другої половини ХХ століття”. Дисертація виконана у межах держбюджетної теми “Держава та конституювання сучасної української нації, 90-ті роки ХХ ст.” (номер державної реєстрації 0100U005084) у Донецькому національному університеті.

Об’єктом дослідження обрані суспільні відносини, що складалися в Україні протягом останнього десятиліття ХХ – на початку ХХІ ст. Передусім, суспільно-політичні проблеми, які виникали в процесі розбудови громадянського суспільства.

Предметом дисертаційного дослідження є історія виникнення та розвитку головних суспільно-політичних проблем, пов’язаних з розбудовою громадянського суспільства в незалежній Україні. Вибір предмету суперечить поширеним уявленням, які поділяє і переважна більшість істориків, що тема громадянського суспільства “не історична”, належить до царини теорії держави та права, юриспруденції, соціології, політології, філософії тощо. Тобто, чи не всіх гуманітарних наук, крім історії. Ми вважаємо помилковим підхід, який виключає важливі теоретико-методологічні проблеми, що знаходяться в центрі історичного процесу, із сфери історичних досліджень. На наш погляд, він пов’язаний із загальним зниженням теоретичного рівня історії. Його подолання в контексті обраної теми ми розглядаємо як одне із головних завдань і важливий елемент наукової новизни дисертації.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період існування незалежної України. Вони зумисне не визначені у роках. Нижня межа – тому, що процес державотворення, який формально розпочався у його класичній психоісторичній формі із проголошенням Акту незалежності (24 серпня 1991 року), був фактично започаткований Декларацією про державний суверенітет України (16 липня 1990 року). Крім того, деякі суспільно-політичні проблеми зароджувалися ще раніше, за часів Радянського Союзу. Верхня межа – тому, що багато складових державотворчого процесу не отримали завершення до часу захисту дисертації.

Територіальні межі дослідження осягають всю Україну як самостійну державу у її кордонах.

Мета роботи полягає в тому, щоб на підставі аналізу стану і тенденцій розвитку процесів соціо- та державотворення в незалежній Україні визначити шляхи подолання гострих суспільно-політичних проблем, що постали перед Українським народом у перехідний період від одного до іншого типу суспільного устрою.

До комплексу завдань дослідження входить розробка наступних проблем:

висвітлити сутність, напрямки та етапи розбудови в Україні незалежної, демократичної, правової, соціальної держави;

розкрити зміст поняття громадянського суспільства, проаналізувати його психоісторичні типи та специфіку вітчизняної моделі, простежити еволюцію його головних інституцій за час незалежності;

вивчити закономірності розвитку соціально-економічної та політичної систем, формування нових владних структур, становлення політичного плюралізму, еволюції партій та громадських організацій, змін умов життя, соціально-професійного складу та свідомості населення;

з’ясувати ставлення українського народу до дій владних структур, їх зусиль щодо впровадження в Україні обраної ними у якості еталону “західної” моделі громадянського суспільства, відомої як “буржуазна демократія”;

створити адекватну меті і завданням методологію наукового пошуку, котра враховувала б новітні досягнення історії та інших суспільних наук.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є однією з перших спроб комплексного історичного дослідження напрямків зміни суспільної системи, проведення адміністративних, громадсько-політичних та соціально-економічних реформ, ґрунтовного вивчення позитивних і негативних наслідків та уроків розвитку України за роки незалежності.

На основі всебічного аналізу широкого кола виявлених архівних джерел, матеріалів періодичної преси та даних, опублікованих у виданнях органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій, автором в історичному контексті:

досліджено сучасний стан наукової розробки проблеми, систематизовано нормативно-правову базу та визначено концептуальні засади становлення громадянського суспільства в Україні;

обґрунтовано статус України як незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, досліджено особливості створення законодавчої бази реформування політичної та економічної системи;

проведено ретроспективний аналіз розвитку багатопартійності в процесі розбудови держави на сучасному етапі;

окреслено етапи формування державних органів влади та управління на принципах громадянського суспільства;

розкрито механізм взаємовідносин та взаємодії між собою політичних партій, громадських організацій та органів державної влади;

охарактеризовано сутність та роль демографічних, етнонаціональних та релігійних аспектів у суспільно-політичному житті сучасної України;

розроблено типологію політичних партій та рухів, громадських організацій за соціальною та ідеологічною спрямованістю;

показано механізм формування громадської свідомості і виявлені типологічні тенденції її розвитку;

вивчено ставлення населення до соціально-економічних та політичних процесів у сучасній Україні, форми та методи відстоювання громадянами своїх конституційних прав;

сформульовано відповідні практичні рекомендації щодо закріплення позитивних і подолання негативних результатів реформування політичної та економічної систем в незалежній Україні і забезпечення стабільного її розвитку.

Наукова новизна дисертації полягає і у використанні автором нетрадиційних теоретико-методологічних підходів до проведення історичного дослідження. Зокрема, психоісторичного підходу, заснованого на переконанні автора у спільності методів наукового пошуку історії і психології. Обидві науки мають один предмет дослідження – людину і суспільство – і у майбутньому, вочевидь, зіллються в одну науку – психоісторію. Така наука вже існує з 50 – 60-х років ХХ ст., але на сьогодні вона тяжіє, швидше, до західного психоаналізу гатунку З. Фрейда, ніж до історії. На теренах колишнього СРСР вона поширилась у вигляді ідейно залежних філій Інституту психоісторії у Нью-Йорку, діючих у Санкт-Петербурзі та Мінську. Ми ж бачимо у ній синтетичну науку майбутнього.

Автор ввів у дисертацію і свою психоісторію, власний досвід і пошук життєвого шляху, який виявився тісно пов’язаним з долею українського народу та його відродженої державності. У тому числі, певний досвід особистої участі у розбудові громадянського суспільства в Україні, як ініціатора створення та президента Асоціації “Український діалог”. Вона виникла у 1989 році, тобто, задовго до проголошення незалежності України, і була однією з перших громадських організацій республіканського рівня, зареєстрованих – після довгих вагань і зволікань – органами Радянської влади (рішення №77 Донецького облвиконкому від 28 лютого 1990 року).

Психоісторичні аспекти враховувались і при вивченні суспільних процесів в незалежній Україні. Тому можна говорити про презентацію психоісторичного підходу до аналізу індивідуального і суспільного буття та свідомості. Свідомо він використовується у вітчизняній історіографії вперше. Ми вважаємо, що за ним – майбутнє у суспільствознавстві.

Вперше у вітчизняній і світовій історіографії зроблена спроба теоретичного аналізу громадянського суспільства взагалі та його української моделі зокрема в контексті типології та періодизації психоісторії людства. Причому, окреслені характерні риси як моделі, прийнятої до розбудови в Україні і відомої під назвою “західної демократії”, так і традиційно властивої – на думку автора – менталітету українського народу. Наукова новизна такого підходу доповнюється викладенням у дисертації авторської теорії врівноваженого біопсихосоціогенезу (розвитку людини і суспільства), яка вперше описує психоісторичні типи громадянського суспільства.

Особистий внесок здобувача полягає у постановці наукової проблеми й самостійному комплексному її вирішенні, що дозволяє більш глибоко та всебічно осмислити суспільно-політичну ситуацію в Україні у зв’язку з намаганнями держави, політичних та громадських інституцій розбудувати громадянське суспільство.

Наукові погляди автора на сутність і завдання громадянського суспільства втілені в установчих документах та діяльності Асоціації “Український діалог”, заснованої за його ініціативи низкою державних, бізнесових і громадських організацій республіканського та регіонального рівня.

Створена оригінальна методологія психоісторичного аналізу і прогнозування, виділені та охарактеризовані типи громадянського суспільства.

Практичне значення роботи полягає у можливості застосування висновків і положень дисертації у навчальному процесі, при викладанні курсу історії України у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах; під час розробки спеціальних курсів з проблем розбудови громадянського суспільства в Україні, місця та ролі політичних партій, рухів, громадських організацій у суспільно-політичному і соціально-економічному житті України; при підготовці нових законів і нормативних актів з питань державотворення, його громадсько-політичних, демографічних, етнонаціональних та релігійних аспектів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були апробовані у Відділі сучасної історії Інституту історії України НАН України (протокол №4 від 22 жовтня 2002 р.), на кафедрі історії України Донецького національного університету (протокол №17 від 19 червня 2003 р.), на п’яти міжнародних та трьох всеукраїнських наукових конференціях. З теми дисертаційного дослідження загалом опублікована індивідуальна монографія і чотири – у співавторстві. Видана в цілому 31 стаття, у тому числі 23 – у виданнях, затверджених ВАК України. Надруковані вісім повідомлень на наукових конференціях. У співавторстві вийшов один методичний посібник і одна праця як матеріали до лекцій.

Подобные работы
Моргун Василь Андрійович
Суспільно-політичні проблеми розбудови громадського суспільства в незалежній Україні: історичний аспект
Гумен Юрій Євгенович
Урбоекологічні проблеми Західного регіону України 1960-1990 рр.: історичний аспект
Литвин Наталя Миколаївна
Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920- 1930-х роках (ідеологічні аспекти проблеми)
Сажко Василь Володимирович
Проблеми аграрних перетворень в Україні у 1900-1913 роках: історико- політичний аспект
Алексієвець Марія Олександрівна
Екологічний рух в Україні (історичний аспект)
Білан Сергій Олексійович
Аграрна освіта в Україні: історичний аспект (90-ті роки ХХ - початок ХХІ ст.)
Пиріг Олександра Андріївна
Ринкові відносини періоду НЕПу в Україні: історичний аспект

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net