Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Мазурок Валентин Петрович. Самостійницький рух на Волині в 40-х - на початку 50-х років ХХ століття : Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / НАН України; Інститут історії України. — К., 2006. — 213арк. — Бібліогр.: арк. 169-205.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. У зв’язку з розбудовою української суверенної держави, демократизацією усіх сфер життя в суспільстві зріс інтерес до складних і суперечливих сторінок нашого минулого. Широкий доступ до архівних джерел, зарубіжної літератури, спогади учасників національно-визвольних змагань першої половини ХХ ст. створили умови для більш повного, глибокого й об’єктивного висвітлення героїчних і водночас трагічних сторінок української історії періоду Другої світової війни і повоєнного часу.

І хоч вітчизняні історики протягом останніх 15-ти років багато зробили для переосмислення цих подій, все ж існує нагальна необхідність їх спеціального, детального дослідження на рівні певних регіонів.

Одним із таких регіонів стала Волинь. З’ясування місця й ролі українського чинника у політиці гітлерівського окупаційного режиму в 1941–1944 рр. та утвердженні сталінської суспільної моделі у 1944–1950 рр. на Волині потребує комплексного, всебічного і неупередженого опрацювання.

І донині події на західноукраїнських землях у часи німецько-радянської війни і післявоєнний період сприймаються неоднозначно. Це вимагає наполегливих, цілеспрямованих наукових зусиль, спрямованих на подолання ідеологічних стереотипів та об’єктивне висвітлення суспільно-політичних процесів. У зв’язку з цим потрібно всебічно проаналізувати історичні й військово-політичні чинники, які спричинили до зародження, розвитку, спаду самостійницького руху на Волині, політичну орієнтацію, взаємовідносини його учасників; простежити основні напрями діяльності похідних груп українських націоналістів та їх спроби утвердити українську адміністрацію на зайнятій гітлерівцями Волині; стосунки населення з окупантами й усіма військово-політичними чинниками, які були присутні у краї.

Актуальним залишається питання про діяльність “червоних” партизанів на Волині в часи німецької окупації, оскільки в радянській історіографії майже не йшлося про причини, які негативно вплинули на розгортання боротьби в даному регіоні. Не досліджено у повному обсязі діяльність представників органів держбезпеки, які, опираючись на партизанські загони, насаджували свою агентуру з метою виявлення наявних та потенційних ворогів радянської влади, що мала повернутися в регіон.

Недостатньо вивченими є обставини, що супроводжували зародження самостійницького руху в регіоні, який на початковому етапі був представлений формаціями “Поліської Січі”, Фронту української революції, ОУН(б), ОУН(м), гетьманцями, загонами без чіткої політичної орієнтації. Суперечливими залишаються відомості про діяльність бандерівської СБ та органів НКВС – НКДБ у краї, здійснення ними спецоперацій із взаємного поборювання, втрати, яких зазнали сторони у післявоєнний період.

Потребують детального вивчення практика “другої радянізації” Волині, методи радянського керівництва, якими забезпечувалась інтеграція регіону в загальносоюзний організм.

Суспільна актуальність даної теми полягає у тому, що виведення її з ідеологічно-тенденційного трактування дозволить більш об’єктивно сприймати ситуацію на Волині у той період та сприятиме консолідації українського суспільства в наш час.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця виконана в рамках НДР відділу історії України НАН України у 2001–2003 рр. “Трансформація суспільно-політичних, економічних та культурних відносин в Україні під впливом повоєнних подій 1939-го – середини 40-х років (реєстраційний № 0101U000624) та у 2004–2006 рр. “Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни” (реєстраційний № 0104U003293).

Мета дисертаційного дослідження полягає у реконструкції та уточненні суспільно-політичних подій на Волині під час Другої світової війни і в перші повоєнні роки, пов’язаних зі збройною боротьбою українців за відродження суверенної держави.

Дисертант поставив перед собою завдання: – Окреслити стан наукової розробки даної проблематики у науковій літературі, визначити рівень і характер її джерельного забезпечення.

– З’ясувати особливості суспільно-політичного, соціально-економічного, етноконфесійного життя на початковому етапі Другої світової війни.

– Охарактеризувати соціально-економічні та етнополітичні передумови виникнення та розвитку самостійницького руху, дати оцінку військово-політичних сил, що діяли в регіоні в роки Другої світової війни та післявоєнний період, дослідити їх тактику і стратегію боротьби.

– Показати згубний вплив розколу українських політичних сил, їх протистояння та взаємне поборювання на перебіг і результати національно-визвольної боротьби.

– Простежити особливості радянського партизанського руху на Волині; встановити особливості стосунків “червоних” партизанів та збройних формувань самостійницького спрямування.

– Проаналізувати причини, перебіг і наслідки українсько-польських суперечностей у роки Другої світової війни, висвітлити участь у них різних військових формувань.

– Розкрити зміст протистояння між українським самостійницьким рухом і сталінським режимом у повоєнний період.

Об’єктом дослідження є суспільно-політичні процеси на Волині в роки Другої світової війни та повоєнний період.

Предмет дослідження становлять зусилля українських політичних сил національно-демократичного і націоналістичного спрямування у боротьбі за відродження Української суверенної соборної держави; радянський партизанський рух, а також дії радянського керівництва, спрямовані на придушення самостійницького руху в даному регіоні.

Хронологічні межі дисертації охоплюють період 40-х – початок 50-х років ХХ ст., протягом якого зафіксовано найвищий рівень самостійницького руху в усіх його виявах (збройна боротьба, агітаційно-пропагандистська, організаційна, культурно-просвітницька робота тощо). Складовою частиною цих процесів стали події німецько-радянської війни 1941–1945 рр., позначені протистоянням військово-політичних сил різної політичної орієнтації і державної приналежності.

Географічні рамки дослідження обмежується Волинню – історичним регіоном, до якого на початок німецько-радянської війни входили Волинська, Ровенська* і частина Тернопільської областей.

Методологічну основу дослідження складають теоретичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних науковців. Дисертант обстоює думку, що всі збройні та суспільно-політичні акції на Волині слід розглядати в контексті військово-політичних подій Другої світової війни, а також етноконфесійної та соціально-економічної ситуації, що склалася тут до її початку. Виходячи з цього, самостійницький рух трактується як закономірний результат історичного розвитку, природний вияв волі українців до відродження національної форми державності. У такому ж концептуальному ключі подається українсько-польський конфлікт на Волині. Усі зусилля “червоних” партизанів як політичних представників більшовицької влади, а також радянських силових структур спрямовувалися на дискредитацію і знешкодження українського визвольного руху.

Нацистський окупаційний режим трактується як антиукраїнський, що доводить не лише його політика на Волині, а й ставлення до нього широких верств населення та різних військово-політичних сил (радянських партизанів, українського і польського національного підпілля).

Відповідно до даних методологічних підходів обирався дослідницький інструментарій. Застосування комплексу пошукових методів у ході польових експедицій та методів усної історії (відеозапис, аудіозапис, інтерв’ю та збирання письмових спогадів учасників тогочасних подій) поповнило джерельну базу дослідження унікальними матеріалами, що дало підстави для уточнення цілої низки фактів, явищ і подій.

Базуючись на засадах історизму та об’єктивності, автор побудував працю за проблемно-хронологічним принципом. Порівняльний метод дозволив не лише виявити специфічні риси досліджуваних явищ на Волині, але й синхронізувати їх з аналогічними процесами в інших регіонах України.

Шляхом типологізації і класифікації військово-політичних інституцій з’ясовано спектр сил, які протистояли один одному на теренах регіону. Методи воєнно-історичної науки дозволили схарактеризувати стратегію і тактику всіх учасників збройної боротьби, показали рівень бойової підготовки, ефективність тих чи інших військових акцій.

Структурний метод ліг в основу реконструкції організаційних форм самостійницького руху, який став головним опонентом сталінського режиму у боротьбі за вплив у краї. За допомогою системного методу автор намагався відтворити цілісну картину і послідовність усіх процесів, які стали предметом дослідження. Методи формальної логіки використані для формулювання теоретичних положень, узагальнень і висновків. Бібліографічна й археографічна методики застосовані в процесі виявлення, обробки, характеристики джерел та літератури.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому що:

у дисертації комплексно досліджено військово-політичну діяльність різних етнополітичних сил, що діяли на Волині в роки Другої світової війни та повоєнний період;

до наукового обігу вперше введено нові архівні документи та зібрані дисертантом шляхом опитування учасників тих подій свідчення, які уточнюють або доповнюють ретроспективу національно-визвольного руху в роки Другої світової війни і повоєнний період у регіоні;

подаються нові факти, що роблять більш об’ємними уявлення про національно-патріотичну місію УПА Т.Бульби-Боровця, ФУР, ОУН(б), ОУН(м), УПА, окремих політиків та польових командирів, які були провідниками українських національних інтересів у період німецької окупації та повоєнний час на Волині;

виокремлено особливості протистояння самостійницьких сил і радянського режиму в краї, які залишались поза увагою сучасної української та зарубіжної історіографії;

сформульовано низку теоретичних положень, висновків та узагальнень, у яких міститься оцінка суспільної і військово-політичної ситуації на Волині воєнної доби.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дисертації, фактичний матеріал та висновки можуть використовуватися для вивчення історії національно-визвольного руху українського народу першої половини ХХ ст., при написанні узагальнюючих і спеціальних праць із новітньої історії України, розробці відповідних курсів лекцій та спецкурсів. Роботу над дисертацією здобувач суміщав із практичними пошуковими зусиллями й заходами з увічнення пам’яті про загиблих борців за волю України (облаштування й спорудження пам’ятних знаків та меморіалів).

Апробація дослідження. Основні положення дисертації апробовані на засіданнях відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України Національної академії наук України, а також на обласній конференції “Євген Коновалець – воєначальник, державний діяч, теоретик українського націоналізму” (5 червня 2001 р., м. Кременець); регіональній конференції “Україна в роки Другої світової війни” (25–26 червня 2002 р., м. Кременець); міжвузівському науковому семінарі “Велика Вітчизняна війна: бачення через роки” (30–31 березня 2004 р., м. Бердянськ); міжнародних наукових конференціях “Незабутні сторінки історії нашого народу” (до 60-річчя звільнення України від гітлерівських загарбників) (17–18 грудня 2004 р., м. Київ); “Наслідки Другої світової війни: український вимір” (29 вересня 2005 р., м. Київ) та у 5 наукових публікаціях загальним обсягом 24 друк. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Список використаних джерел нараховує 446 найменувань.

Подобные работы
Дудка Раїса Анатоліївна
Суспільно-культурна діяльність інтелігенції України у другій половині 50-х на початку 60-х років ХХ століття
Сірук Наталія Михайлівна
Політичний контроль тоталітарної держави за культурно-науковою сферою України (друга половина 40-х – початок 50років ХХ ст.)
Ніколаєв Ігор Євгенович
Репресії проти військовослужбовців та працівників органів ДПУ-НКВС України в 20 - 50-ті роки XX століття
Ігнатьєва Тетяна Володимирівна
Торговельно-економічні зв'язки Правобережної України наприкінці XVIII - 50- ті роки XIX століття
Боднар Галина Анатоліївна
Міграція сільського населення до Львова в 50-80-х роках ХХ століття
Самойленко Євген Миколайович
Військове питання в програмних документах партій та рухів в Україні (кінець 80-х - початок 90-х років ХХ століття)
Бондаренко Сергій Васильович
Народний Рух України та його роль у національно-політичному житті наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття
Сивирин Микола Анатолійович
Депортація та переміщення населення західних земель України 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст.
Сивирин Микола Анатолійович
Депортація та переміщення населення західних земель України 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст.
Сивирин Микола Анатолійович
Депортація та переміщення населення західних земель України 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net