Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Лильо Орест Миколайович. Мистецьке життя Львова у 1730-1770-х роках: архітектори, скульптори, малярі : Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2006. — 173арк. — Бібліогр.: арк. 153-173.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. До кола малодосліджених проблем в історичній науці належить процес відродження та розвитку культурно-мистецького осередку Львова у 17301770-х рр. На підставі архівних матеріалів можна відтворити особливості формування середовища львівських архітекторів, скульпторів, малярів, яких, крім суто професійних інтересів, нерідко пов’язували також родинні зв’язки. На сучасному етапі існує обмежена кількість моноґрафічних праць, де робляться спроби оцінки творчості та робіт окремих майстрів. Разом із цим на сьогоднішній день відсутнє узагальнююче дослідження, в якому б комплексно, з науковою неупередженістю аналізувався увесь складний процес розвитку Львова як мистецького центру українських земель у складі Речі Посполитої, обґрунтовувалися роль і місце митців у суспільно-політичному та культурному житті міста XVIII ст. Дане дослідження має на меті висвітлити особливості становлення й розвитку мистецького життя Львова XVIII ст. і таким чином заповнити прогалину з даної проблеми в сучасній історії України та українського мистецтва загалом.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження написане в рамках виконання державної програми кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка “Історія українського мистецтва” та “Мистецька культура Львова XIIIXVIII ст.”

Об’єкт дослідження львівський культурно-мистецький осередок 17301770-х рр., предмет історія становлення, розбудови мистецького середовища архітекторів, скульпторів і малярів та їх діяльність у даний період.

Мета і завдання дисертації. Метою дослідження є відтворення процесу формування і розвитку львівського культурно-мистецького осередку 17301770-х рр. Мета конкретизована у наступних дослідницьких завданнях:

проаналізувати становлення і розвиток мистецького середовища львівських майстрів архітектури, скульптури, малярства XVIII ст.;

показати внесок майстрів-іноземців з Центральної і Західної Європи у розбудову львівського мистецького осередку XVIII ст.;

відтворити діяльність “фабрик-майстерень” на основі аналізу творчості окремих представників мистецьких середовищ Львова;

прослідкувати контакти майстрів архітектури, скульптури і малярства з іншими мистецькими центрами західноукраїнських земель, що входили до складу тогочасної Речі Посполитої;

висвітлити участь львівських митців у мистецькому, професійному і суспільно-політичному житті міста.

Нижня хронологічна межа дослідження: 30-ті рр. XVIII ст. початок культурно-мистецького піднесення у місті. Саме в 3040-х рр. до Львова прибули перші майстри, здебільшого німецького походження, які заклали основу для майбутнього осередку; верхня межа: 70-ті рр. XVIII ст. Характерною особливістю цього періоду був поступовий занепад у розвитку львівської пізньобарокової скульптури, архітектури і малярства після включення західноукраїнських земель до складу Австрії у 1772 р.

Методологічною основою дисертації є принципи об’єктивності та історизму, системний підхід до вивчення мистецько-культурних та соціально-економічних явищ у їх розвитку і взаємозв’язках. Використання загальнонаукових методів аналізу та синтезу, узагальнення, системно-структурного, порівняльно-історичного, проблемно-тематичного, описового та історико-хронологічного підходу із одночасним залученням до наукового обігу маловідомих та нововиявлених документів дозволило оптимально вирішити завдання дослідження.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній:

визначено роль митців західноєвропейського походження у встановленні і розбудові середовища львівських архітекторів, скульпторів та малярів, важливе місце в житті яких відіграв момент європейських зв’язків;

зібрано й систематизовано, як вже знані, так і нові відомості про майстрів мистецького осередку Львова середини XVIII ст. – архітекторів М. Урбаніка, Ф. Кульчицького, А. Косинського, скульпторів К. Кученрайтера, С. Фесінгера, Ф. Оленського, Я. Оброцького, М. Римського, Я. Ґертнера, малярів Я. Зембицького, Т. Богушевича, П. Вітаницького та ін.;

проаналізовано кількісний склад середовища малярів Львова 2030-х рр. XVIII ст.;

висвітлено процес та особливості протистояння львівських митців з цехом та з’ясовано роль у цій боротьбі професійних об’єднань “фабрик-майстерень”;

на прикладі окремих персоналій простежено контакти львівських майстрів з іншими культурними центрами Руського воєводства;

встановлено соціальний статус майстрів та їх активну участь у мистецькому та громадсько-політичному житті Львова 17301770-х рр.

Практичне значення. Результати і висновки дослідження можуть бути використані для написання узагальнюючих наукових праць з історії Львова та українського мистецтва XVIII ст., навчально-методичних посібників, програм, загальних спеціальних курсів з краєзнавства, історії України у вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення на наукових семінарах кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, на засіданнях кафедри історії України Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, у виступах на наукових конференціях студентів історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка (1997, 1998), IV науковій конференції “Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації” (Луцьк, 1997), на семінарах Міжнародної гуманістичної школи Центрально-Східної Європи при Варшавському університеті (Orodek badaс nad tradycj№ antyczn№, 2000) “Warsztat i metody historii spoіecznej XIX i XX wieku”, українсько-німецькій сесії, присвяченій захисту пам’яток мистецтва “Einfьhrung in die Theorie und Praxis der Denkmalpflege” (Мюнхен, 2002).

В основу структури дисертації покладено проблемно-хронологічний принцип. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Обсяг тексту дисертації – 173 c., перелік використаних джерел і літератури складає 253 позиції.

Подобные работы
Сіромська Ганна Миколаївна
Русько-народний Інститут "Народний Дім" у Львові в громадському житті галицьких українців (середина ХІХ - початок ХХ ст.).
Лильо Ігор Миколайович
Фінансове господарство міста Львова. 1730-1750 рр.
Александрович Володимир Степанович
Малярі у суспільно-політичному та культурному житті України XVI-XVII століть (з досвіду вивчення письмових джерел до історії українського мистецтва)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net