Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Коваль Ігор Михайлович. Наукова та громадська діяльність Ярослава Пастернака (1913-1969 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2006. — 216арк.+ дод. — Дві книжкові одиниці. — Бібліогр.: арк. 177-216.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Звернення дослідників до призабутих і зовсім невідомих імен української наукової спадщини – це об’єктивна потреба часу, що вимагає повноти висвітлення розвитку національної етнологічної та історичної науки ХХ століття, їх неупередженої й незаідеалізованої оцінки. У зв’язку з цим у Державній програмі «Повернуті імена» наголошується на важливості встановлення єдності між минулим і сучасним за допомогою вивчення ролі суб’єкта наукової творчості в історичному процесі.

Дослідник української старовини Ярослав Пастернак (1892 – 1969) – настільки велика і яскрава постать у вітчизняній науці, що його історіографічна спадщина повним обсягом мусить бути повернута науковій громадськості України і всьому загалу світового українства. Він відіграв особливу роль у розгортанні археологічних досліджень і розвитку історичної науки в ХХ ст. Діапазон наукової творчості вченого охоплював антропологію, етнологію, етнографію, музеєзнавство, історичне краєзнавство, педагогіку, фольклористику, практично всі спеціальні історичні дисципліни. Особливого резонансу отримало його наукове вивчення княжого Галича (1934 – 1943). Водночас відсутність в українській історичній науці спеціальних досліджень про Я. Пастернака актуалізує поглиблене вивчення його наукової, культурно-освітньої та громадської діяльності, відтворення повної наукової біографії вченого, осмислення місця і ролі дослідника у вітчизняній науці. Необхідність дослідження зумовлене також тим, що маловивченим аспектом творчості Я. Пастернака є запропонована ним оригінальна схема історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до кінця ХІV ст., вироблена на основі власних археологічних досліджень. Не втратила свого значення і дотепер авторська концепція автохтонності й безперервності етнічного розвитку українців. Надзвичайно важливе значення має ознайомлення громадського загалу з науковою спадщиною вченого, його публіцистикою, вивчення та популяризація праць Я. Пастернака.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у контексті наукової планової теми Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника „Етнополітичні трансформації в Україні (західноукраїнські землі в кінці ХІХ – початку ХХІ ст.)” (№ державної реєстрації 0106U002247).

Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні наукової спадщини Я. Пастернака, яка характеризує його як визначного етнолога та історика України, окреслити вплив наукових відкриттів та культурно-громадської діяльності вченого на розвиток національної свідомості українського населення Галичини, консолідацію діаспори Канади.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

-простежити шлях становлення Я. Пастернака як видатного вченого, охарактеризувати його внесок у розвиток української етнології та історичної науки;

-проаналізувати наукові праці вченого, які розкривають вклад дослідника у становлення вітчизняної археології, антропології, етнографії, фольклористики, історичного краєзнавства та музеєзнавства;

-дослідити основні етапи реалізації наукової програми Я. Пастернака з нагромадження джерельної бази для розв’язання проблеми етногенезу українського народу і слов’ян загалом;

-дати оцінку етноісторичній концепції ученого, проаналізувати її актуальність щодо сучасного стану етнологічної науки;

-розкрити еволюцію поглядів ученого на проблеми походження українського народу;

-з’ясувати практичне значення польових досліджень Я. Пастернака давньоруських міст для вивчення етногенетичних процесів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі.

Об’єктом дисертаційного дослідження є наукова спадщина та світоглядні позиції Ярослава Пастернака.

Предмет дослідження – формування наукових поглядів та концепцій Я. Пастернака, основні напрями і здобутки наукової та громадської діяльності, а також їхній вплив на розвиток вітчизняної етнологічної й історичної науки, формування національної свідомості українців Галичини.

Хронологічні рамки дослідження, з одного боку, визначаються роками життя та діяльності Я. Пастернака (1913 – 1969), що дає можливість окреслити його місце в національній історії. З іншого, при висвітленні наукових концепцій автора з проблем етногенезу українського народу прослідковують етнічну історію від появи людини на сучасній території України до втрати незалежності Галицько-Волинської держави, а в підсумку – духовні основи історичного розвитку українського народу дослідник аналізує на пам’ятках християнської і церковної археології ХV – ХVІІІ століть.

Територіальні рамки дослідження охоплюють територію Галичини в австро-угорський період (1892 – 1914). Під час першої еміграції Я. Пастернака вони стосуються земель Чехії, Словаччини й Закарпаття. У польський період діяльність археолога поширювалася на теренах трьох воєводств – Львівського, Станіславського і Тернопільського. Останній період життя вченого припадає на час його перебування в Австрії, Західній Німеччині й Канаді.

Теоретико-методологічною основою дисертації є теорія наукового пізнання; принцип взаємозв’язку і взаємозумовленості явищ та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; положення про те, що людина є найвищою цінністю суспільства, а життя народу – джерелом його культурної самобутності. Принцип об’єктивізму та історизму, стійкою опорою якого є документальна база, дає змогу проаналізувати наукову та громадсько-культурну діяльність Я. Пастернака.

В основу історичного пошуку покладені принципи системності й інтегративності. У роботі використано ряд методів наукового дослідження історичних явищ: проблемно-хронологічний, порівняльний, джерелознавчий і ретроспективний, а також емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез) і загальнонаукові теоретичні методи (логічний, абстрагування, узагальнення, індукції та дедукції).

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше:

  1. комплексно досліджено основні етапи життя і діяльності Я.Пастернака;

  2. розкрито значення його наукових праць для історичної науки, участь ученого в діяльності європейських і регіональних наукових товариств, репрезентацію ним здобутків української антропології, археології, етнології та історії на міжнародних наукових форумах;

  3. доведено через використання наявних джерел, а також на основі наукових концепцій вченого роль Я. Пастернака у розв’язанні актуальних проблем етногенезу українського народу;

  4. обґрунтовано концептуальні підходи науковця до питань етнокультурного розвитку княжих міст Галицько-Волинської держави;

  5. окреслено духовні основи історичного розвитку українського народу в науковій спадщині дослідника;

  6. на прикладі наукової діяльності й археологічних відкриттів Я. Пастернака показана роль творчої інтелігенції в українському національному русі ХХ століття.

Теоретичне і практичне значення праці. Результати дослідження є необхідними для подальшого вивчення широкого кола наукових зацікавлень Я. Пастернака як антрополога, етнолога, історика, фольклориста, педагога, публіциста, музеєзнавця, краєзнавця, знавця старовинних обрядів і звичаїв українського народу, а також для нагромадження знань про його громадську та культурно-освітню діяльність.

Матеріали й висновки дисертаційного дослідження можуть доповнити підручники з давньої історії України, археології, української етнології, культури і мистецтва; слугувати при викладанні лекційних і спеціальних курсів з археології України, церковної (християнської) археології, історії мистецтва.

Практична значущість дослідження визначається тим, що його результати можуть бути використані у навчальному процесі, застосованими у краєзнавчій роботі, при укладанні путівників-довідників, формуванні туристично-екскурсійних маршрутів, створенні музейних експозицій, реставрації архітектурних пам’яток.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження апробовані у виступах на Міжнародній науковій конференції «Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції» (Галич, 19-21 серпня, 1993 р.), Міжнародній науковій ювілейній конференції «Галич і Галицька земля у державотворчих процесах України» (Івано-Франківськ – Галич, 18-20 вересня, 1998 р.), Міжнародній науковій конференції «Християнство в Україні на межі третього тисячоліття» (Івано-Франківськ, 2002 р.), Міжнародній науковій ювілейній конференції «Збереження та використання культурної спадщини України: проблеми та перспективи» (Галич, 4-6 листопада, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Галицький Успенський собор: минуле і сучасність» (Галич, 14 жовтня 2005 р.), Міжнародній науковій конференції «Християнська спадщина Галицько-Волинської держави: ціннісні орієнтири духовного поступу українського народу» (Івано-Франківськ, 30 червня 2006 р.), Першій регіональній науково-практичній конференції «Відновлення історичної справедливості у висвітленні історії Галича» (Галич, 1995 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Давній Галич в документах і матеріалах» (Львів, 1996 р.), щорічних «Пастернаківських читаннях» (Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001-2004 рр.), щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, 2003-2006 рр.), науково-практичних конференціях, доповідях і виступах перед слухачами Івано-Франківського обласного інституту післядипломної підготовки педагогічних працівників.

Публікації. Основні результати дослідження викладені в монографіях «Дослідник підземного архіву України» (Галич-Львів, 1999. – 173 с.) і «Ярослав Пастернак – дослідник старожитностей України» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – 144 с. – у співавторстві) та 12 наукових статтях, з них 4 – у фахових виданнях ВАК України.

Подобные работы
Мартинюк Ярослава Миколаївна
Становлення та діяльність органів місцевого самоврядування на Волині (1919- 1939 рр.)
Олянич Лариса Володимирівна
Створення та діяльність Всеукраїнського товариства “Друзі дітей” (1924-1936 рр.): організаційний статус, структура та функції
Павлишин Олег Йосифович
Формування та діяльність представницьких органів влади ЗУНР- ЗОУНР (жовтень 1918- червень 1919 рр.)
Баличева Лариса Вікторівна
Створення, організація та діяльність системи пожежної безпеки в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.)
Дірявка Юрій Павлович
Українська комуністична партія (укапістів): утворення, діяльність та ліквідація (1920-1925 р.р.)
Соловйова Вікторія Вікторівна
Формування та діяльність дипломатичних представництв українських національних урядів 1917-1921 рр.
Кравчук Леонід Васильович
Культуротворча діяльність та просвітницький рух в період української державності 1917-1920 рр.
Крикніцький Олександр Петрович
Утворення та діяльність Київського Особливого військового округу в травні 1935 – червні 1941 рр.
Бухальська Магдаліна Андріївна
Наукова діяльність та історико-культурна спадщина Миколи Петрова (друга половина XIX - початок XX ст.)
Павко Анатолій Іванович
Становлення та діяльність політичних партій і організацій в Україні наприкінці XIX - на початку ХХ ст.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net