Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Кісіль Іван Миколайович. Соціально-економічне становище міщан Гетьманщини (друга половина XVII - друга половина XVIII ст.) : Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 254арк. — Бібліогр.: арк. 186-211.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Соціально-економічні відносини в суспільстві є одним із найпотужніших факторів, що визначають розвиток держави. Гетьманщина була державним утворенням із стійкими групами-станами, що вирізнялися соціальною і економічною самостійністю. Формування станової структури Гетьманщини розпочалося під час Національно-визвольної війни
1648–1657 рр., а чітких ознак вона набула на початку XVIII ст. В суспільстві вибудувалась вертикальна ієрархія, в якій політичний, правовий і соціальний статус особи визначався приналежністю до певної соціальної групи. Міщани були станом населення, що суттєво впливав на економічний розвиток ряду міст Гетьманщини. Однак соціально-економічне становище цього стану було нестійким. Намагання міщан зберегти свої права в обсязі, наданому їм урядом Речі Посполитої у період з кінця XVI – в першій половині XVII ст., вступали у протиріччя з новими реаліями. Відсутність єдиного загальнодержавного законодавства, що визначало б засади станової структури, спричиняла конфлікти між окремими становими органами самоуправління і представниками різних станів. Тому в середині ХVІІІ ст. міщани могли відстоювати свої права лише у великих і економічно сильних містах, що могли успішно протидіяти втручанню у їх справи козацько-старшинської влади. У інших випадках міщани переходили до інших станів.

Зміни у соціально-економічному становищі міщан визначали не лише характер їх суспільної поведінки, а й опосередковано впливали на розвиток самоврядування, обсяг зібраних податків і виконаних повинностей, економічні та політичні процеси в державі.

Поряд з науковою актуальність теми не можна не вказати на її вагоме прикладне значення. Адже дослідження соціально-економічних процесів, діяльності органів державної влади, відповідає потребам сучасної розбудови держави, які спрямовані на поширення та поглиблення засад самоврядування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках науково-дослідної теми “Історія формування і розвитку Української держави” (державний реєстраційний
№ 01 БФ 046-01), що включена до тематичного плану Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є законодавчі, нормативно-правові, економічні, соціальні умови, що визначали соціально-економічне становище та роль міщан Гетьманщини.

Предметом дослідження є форми і результати економічної, соціальної та іншої активності міщан Гетьманщини, а також особливості соціальної політики місцевої та царської адміністрацій.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу комплексу документальних джерел й узагальнення історіографічних здобутків з’ясувати місце міщан у соціальній структурі населення та їх роль у розвитку економіки Гетьманщини

Відповідно до поставленої мети визначено такі основні завдання дослідження:

проаналізувати стан і ступінь дослідження проблеми в історіографії, визначити рівень і повноту джерельної бази;

– висвітлити основні етапи політики царського та гетьманського урядів стосовно міщан та причини її зміни;

– з’ясувати правовий статус міщан та визначити їх місце у соціальній структурі населення Гетьманщини;

– дати комплексну характеристику міщанських господарств та розглянути напрями їх господарської діяльності, джерела формування капіталу;

– дослідити організаційну структуру магістратів і ратуш;

– розкрити характер взаємовідносин магістратів і ратуш з органами державної влади, з’ясувати причини втрати містами самоврядного статусу та наслідки цього для міщан;

– показати наслідки внутрішньої політики Російської держави для міст і міщан Гетьманщини.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1648 по 70 роки
XVIII ст. Нижня хронологічна межа зумовлена початком Національно-визвольної війни та радикальними змінами, що відбулися у становій структурі Гетьманщини, верхня – ліквідацією адміністративної автономії Гетьманщини, в результаті чого міщани поступово втрачають свої права й привілеї і зрівнюються в правах з рештою міського населення Російської імперії.

Географічні межі дослідження визначаються територією поширення юрисдикції владних інституцій Гетьманщини, яка з 1654 р. перебувала в залежності від Московської держави (з 1721 р. – Російської імперії).

Методологічні засади дослідження ґрунтуються на загальнонаукових принципах об’єктивності, історизму та системності. Відповідно до мети й завдань дисертації використовуються загальнонаукові та спеціальні методи історичного пізнання. У роботі провідним методом є проблемно-хронологічний, який дозволяє виявити закономірності функціонування предмета дослідження, систему і способи взаємозв'язків між його елементами. В оцінках особливостей соціально-економічного стану міщан різних міст регіонів використано методи: порівняльно-історичний, економічного аналізу, статистичні. Одночасно у роботі застосовано методи систематизації, типізації або соціологізації, вивчення предмета у комплексі з визначальними чинниками історичної доби, врахування його динаміки та еволюційних змін.

Наукова новизна роботи визначається постановкою проблеми, яка до цього часу не була об’єктом спеціального дослідження. На основі значного джерельного матеріалу, переважно раніше не запровадженого до наукового обігу, дисертантом запропоновано нову концепцію державної політики стосовно міщан Гетьманщини, показано і проаналізовано суть її основних етапів. Розкрито і проаналізовано характер взаємовідносин магістратів і ратуш з органами державної влади та вказано причини втрати містами магдебурзького права. Вперше дано комплексну характеристику міщанських господарств, з’ясовано напрями економічної діяльності, джерела формування капіталів, визначено їх місце у господарській системі держави. Переглянуто питання участі міщан в організації міського самоврядування, його структури та функцій.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається їх відповідністю потребам розбудови сучасної держави, спрямованих на поширення та поглиблення засад самоврядування. Сформульовані в дисертації концептуальні положення й висновки дозволяють під іншим кутом зору розглянути питання політичної й соціальної історії Лівобережної України, розширити знання щодо станової організації населення, дієвості правових норм. Тому результати дослідження можуть бути використані при підготовці праць-узагальнень, спеціальних досліджень і науково-популярних видань з історії України, політичної системи та окремих інституцій, а також при розробці нормативних і спеціальних курсів з історії України та української культури.

Наукова апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені та апробовані в формі доповідей на засіданнях кафедри історії Росії, наукових міжнародних та регіональних конференціях: “Україна і Росія: історія і сучасність” (Умань, 2002); “Німецько-французькі та українсько-польські взаємини у XX столітті в історичному порівнянні”(Київ, 2003); “ Німці в етнокультурному просторі України ”(Київ, 2004). Основні положення дисертації викладено в 4 наукових публікаціях у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою і завданням дослідження. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Обсяг основного тексту роботи – 185 с., списку використаних джерел та літератури – 26 с. (269 позицій), додатки – 43 с.

Подобные работы
Журавльов Денис Володимирович
Військова справа в слобідських козацьких полках у другій половині XVII - першій половині XVIII ст.
Бровченко Інна Юріївна
Заселення та господарське освоєння південно-східних степів України в другій половині XVII-XVIII ст.
Демура Юрій Миколайович
Іноземні колоністи в соціально-економічному розвитку Північного Приазов’я (друга половина XVIII – початок ХХ ст.).
Коптюх Юрій Віталійович
Реформи устрою Російської Православної Церкви в Правобережній Україні (кінець XVIII перша половина XIX ст.ст.)
Ліцоєва Олена Валеріївна
Митна справа в Гетьманщині в другій половині XVII-XVIII ст.
Доманова Ганна Сергіївна
Чернігівський магістрат: статус, структура та основні напрями діяльності (друга половина XVII-XVIII ст.)
Бєльський Олександр Володимирович
Старообрядництво в Південній Україні: формування та розвиток у другій половині XVIII - на початку ХХ ст.
Панфьорова Марина Анатоліївна
Соціально- економічний розвиток Південно- Східної України наприкінці XVIII- в першій половині ХІХ ст.
Володько Володимир Васильович
Чиновники системи управління та судочинства Київського намісництва (80-ті - перша половина 90-х рр. XVIII ст.): соціо-професійний портрет

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net