Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Дулгерова Ольга Миколаївна. Культурно-освітня діяльність сільськогосподарської кооперації України у добу непу : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси, 2006. — 202арк. — Бібліогр.: арк. 179-202.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Реформування аграрного сектору економіки України вимагає невідкладних заходів держави по допомозі селянству. Важливого значення набуває завдання підвищення виробничих потужностей сільськогосподарського виробництва. Разом із тим, перехід на нові методи господарювання потребує і соціальної підтримки безпосередньо виробника – селянина. Ринкові відносини в аграрному секторі вимагають від нього постійного підвищення як загальної, так і виробничої культур, розширення знань з агротехніки, зоотехніки, агрохімії, механізації сільського господарства та невпинного удосконалення виробничих процесів. Йому потрібне також постійне оновлення юридичних знань, бухгалтерського обліку, фінансово-кредитного та податкового законодавства тощо. Лише на цій основі сучасний український селянин може впевнено розвивати своє господарство й захищати свої економічні та соціальні позиції у конкурентній боротьбі. Це тим більше важливо через особливу специфіку ведення сільського господарства, яка полягає у тому, що виробник не може сподіватися на постійний прибуток через великий вплив на виробництво погодних умов та ринкової кон’юнктури. Саме тому важливе місце у подальшому розвитку вітчизняного сільського господарства, яке в той чи інший спосіб визначає умови життєдіяльності половини населення України, має належати державній допомозі та регулюванню економічних відносин в аграрному секторі національної економіки. Оскільки сільськогосподарське виробництво особливо чутливе до непродуманих та помилкових рішень, особливого значення сьогодні набуває звернення до досвіду схожих за своїм змістом історичних періодів переходу від адміністративно-командних до ринкових методів господарювання. Це дозволяє у схожих історичних умовах переосмислити попередній досвід, творчо використати його, запобігти повторенню прорахунків і помилок у проведенні реформ.

Катастрофічне наростання кризових явищ у економічному та політичному житті країни впродовж 1920 р. яскраво продемонструвало хибність воєнно-комуністичного курсу. В аграрній країні, якою тоді залишалася УСРР, ігнорування інтересів селянина-одноосібника спричинило різке пригнічення його господарської ініціативи, а отже і скорочення обсягів продрозверстки. Тому не випадково, що реалізація нової економічної політики розпочалася насамперед у сільському господарстві, перш за все із заміни продрозверстки продподатком.

Однак окрім суб’єктивних труднощів здійснення завдань нової економічної політики, пов’язаних із атавізмами воєнно-комуністичного мислення партійно-радянського апарату, його непідготовленістю до роботи у ринкових умовах, існували і об’єктивні. Тривалі воєнні дії на території України та не менш руйнівні для економіки роки „воєнного комунізму” зумовили значний спад виробничих можливостей одноосібних селянських господарств. За умов крайньої економічної слабкості і самої радянської держави фактично єдиним чинником сприяння господарсько-економічного розвитку селянства стає кооперація. Сама кооперативна мережа могла нарощувати свої потужності лише за умови економічного підйому її основної ланки господарства – селянина-кооператора. Кооперативні товариства і союзи вишукували різноманітні форми дієвої допомоги селянству з підвищення продуктивності їхніх господарств. Виходячи з цього, вивчення добре апробованих життям практичних форм вирішення кооперативними організаціями важливих суспільно-економічних завдань, здатних і на сьогоднішньому етапі віднайти подібні ефективні методи вирішення сучасних проблем у житті українського селянства, є актуальним і важливим.

Інтенсифікація сільського виробництва неможлива без підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів і рядових трудівників, селянства загалом. Звернення до досвіду кооперативних організацій доби НЕПу свідчить, що поширення сільськогосподарської освіти на селі, доведення до кожного господарства необхідного обсягу конкретних виробничих знань із рільництва, тваринництва, садівництва, переробки сільськогосподарської продукції було дієвим фактором підвищення продуктивності цих галузей.

Незважаючи на суттєву відмінність сучасної ситуації, слід все ж зазначити, що, як свідчить практика, і сьогодні село потребує невідкладних заходів, спрямованих на вирішення виробничих проблем культурно-просвітницького характеру. Тому досвід роботи сільськогосподарської кооперації у цій сфері може стати базисом її подальшого ефективного розвитку.

Слід відзначити також, що зберігає свою актуальність не лише в історико-пізнавальному, але і в конкретно-прикладному сенсі з’ясування справжньої сутності широкої діяльності кооперації не лише в господарсько-економічному, але і в громадсько-культурному житті села, її ролі та впливу на процес розбудови радянського суспільства, очищення поглядів на цю проблему від подальших численних кон’юнктурно-вульгаризаторських інтерпретацій.

Отже, обрана для дослідження тема має наукове, загально-гуманітарне, суспільно-політичне значення, що і обумовлює її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно наукової проблематики кафедри новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Вона органічно пов’язана з темою наукового пошуку Науково-дослідного інституту селянства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького „Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної самоорганізації українського селянства” (номер державної реєстрації 0102U006796).

Об’єктом вивчення є українське селянство в добу НЕПу (1921-1929 рр.).

Предмет дослідження – культурно-освітня діяльність сільськогосподарської кооперації.

Хронологічні межі роботи охоплюють період нової економічної політики (1921-1929 рр.) – час бурхливого розвитку і різнобічної діяльності сільськогосподарської кооперації. Нижня хронологічна межа (1921 р.) зумовлена запровадженням НЕПу, а верхня – 1929 р. – згортанням цієї політики, поверненням радянського керівництва до командно-адміністративних методів управління народним господарством.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються території УСРР, що у 1922 р. увійшла до складу СРСР.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявленого комплексу джерел і досягнень історіографії дослідити сукупність, характер та особливості культурно-освітньої діяльності кооперативних організацій із підвищення продуктивності селянських господарств України у період НЕПу, висвітлити конкретні методи цієї роботи.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

- визначити стан наукової розробки теми, рівень і повноту забезпечення джерельної бази;

- з’ясувати загальне економічне становище селянських господарств України у період НЕПу, головні тенденції їхнього розвитку, що стало основою для становлення і еволюції кооперативного руху;

- дослідити культурно-просвітницьку роботу кооперативних організацій, спрямовану на підвищення продуктивності рільництва у селянських господарствах, її значення для розвитку сільського господарства в цілому;

- проаналізувати значення культурно-просвітницької роботи сільськогосподарської кооперації для підвищенні продуктивності та товарності селянського тваринництва;

- розкрити характер та особливості культурно-просвітницької діяльності кооперативних організацій, сутність їхньої допомоги культурно-освітнім установам села;

- визначити завдання і зміст кооперативної освіти в Україні доби НЕПу, її вплив на розвиток культури українського села.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- вперше на дисертаційному рівні комплексно досліджено культурно-просвітницьку діяльність кооперативних організацій із підвищення продуктивності селянських господарств України у добу НЕПу;

- на основі відомих, але критично переосмислених матеріалів, та введення в науковий обіг значного масиву нових документів істотно доповнено знання про характер та сутність агрокультурної роботи кооперації;

- проведено аналіз різнопланових культурно-просвітницьких заходів кооперації, спрямованих на підвищення продуктивності селянського рільництва і тваринництва;

- доведено, що завдяки інтенсивній і конкретній культурно-просвітницькій роботі сільськогосподарської кооперації зросла товарність селянських господарств;

- переглянуто твердження радянської історіографії щодо пріоритету пропаганди колгоспної системи сільськогосподарського виробництва у культурно-освітній роботі кооперації;

- зроблено висновок про вагомий внесок кооперативних організацій у розвиток продуктивності селянських господарств України у період НЕПу.

Практичне значення полягає у тому, що його фактичний матеріал, результати і висновки можуть слугувати як для подальшої розробки проблеми кооперативного руху в Україні, так і при написанні узагальнюючих праць та посібників із історії українського селянства, історії України ХХ століття, довідкових видань, наукового дослідження проблем соціально-економічного та культурно-освітнього характеру. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні загальних лекційних курсів з історії України та у розробці спецкурсів з аграрної історії України. Основні положення та висновки також можуть бути використані в ході проведення сучасних аграрних перетворень.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри новітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, ради Наукового товариства істориків-аграрнків.

Загальна концепція дослідження та окремі його положення знайшли своє відображення у повідомленнях на V Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 2004), науковій конференції „Україна Соборна” (Переяслав-Хмельницький, 2005), Богданівських читаннях (Черкаси, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток наукових досліджень” (Полтава, 2005), науковій конференції „Україна Соборна”, (Черкаси, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Наука та освіта-2006" (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 6 наукових статей, 4 з яких – у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 друкованого аркуша.

Подобные работы
Цьомра Тетяна Сергіївна
Сільська інтелігенція УСРР та її вплив на розвиток культури та продуктивних сил українського села в добу НЕПу
Георгізов Григорій Михайлович
Українське селянство доби непу: динаміка політичних настроїв та свідомості.
Молоткіна Валентина Костянтинівна
Культурно-освітня діяльність громадських організацій України в умовах НЕПу (1921-1929 рр.)
Філіппов Костянтин Валерійович
Сільскогосподарська кооперація України в 20-і роки ХХ століття.
Паскаленко Владислав Євгенович
Заможне селянство в сільськогосподарській кооперації України (1921-1929 рр.): соціально-економічний аспект
Філіппов Костянтин Валерійович
Сільськогосподарська кооперація України в 20-і роки ХХ століття
Власенко Валерій Миколайович
Кредитна кооперація Лівобережної України другої половини ХІХ- початку ХХ ст.
Цибуленко Геннадій Володимирович
Кредитна кооперація на півдні України в кінці XIX- на початку XX століття

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net