Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Андрєєва Світлана Серафимівна. Взаємини Запорожжя і Кримського ханства періоду Нової Січі (1734-1775 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Запорізький національний ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 289арк. — Бібліогр.: арк. 211-289.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Піднесення національної самосвідомості, а також прагнення незалежної української держави знайти своє місце в сучасній системі міжнародних відносин потребує нового погляду на історію взаємин українців з іншими народами та їх впливу на розвиток української державності.

В різні періоди територіальні складові України було інкорпоровано до складу інших держав, що позначилося на закономірностях їх розвитку. Тому історія Запорожжя, також і відносини Нової Січі з Кримським ханством разом з підвладними йому ногайськими ордами, турецьким Очаковом, хоча і є частиною української історії, повинні розглядатися з урахуванням особливостей Південної України у XVIII ст. в цілому – як взаємодія політичних організмів в складі Російської та Османської імперій, в контексті їх внутрішньої та зовнішньої політики.

Відносини Запорожжя і Кримського ханства у традиційній історіографії представлені як національно-визвольна боротьба українців разом з іншими слов'янськими етносами проти турецько-татарської агресії. Це не відбиває всієї складності, розмаїття та взаємовпливів двох порубіжних спільнот. 300 років співіснування сприяли тісним контактам запорожців з кримськими татарами і ногайцями, були формуючими в різних проявах їх життя – господарство, політична культура, повсякдення тощо.

Реконструкція взаємин запорожців з кримськотатарським етносом та спорідненим ногайським як частини унікального етнокультурного середовища Південної України у всіх багатокультурних проявах історичного буття має значення для формування традицій економічного, суспільного і духовного життя регіону на сучасному етапі і виховання молоді в дусі національної та релігійної толерантності.

Зв'язок з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми історичного факультету Запорізького національного університету «Міжконфесійні відносини в етнічних процесах Південної України у XVIII-XX ст.» №16/97 (державний реєстраційний № 0197U012794).

Об'єктом дослідження є Запорозька Нова Січ і Кримське ханство в системі міжнародних відносин Східної Європи XVIII cт.

Предметом дослідження виступають політико-правовий, економічний, етноконфесійний та культурно-побутовий аспекти взаємин та дипломатичні зносини Запорожжя і Кримського ханства в часи Нової Січі.

Хронологічні межі дослідження визначаються часом існування Нової Запорозької Січі – 1734-1775 рр., одного з основних суб'єктів запорозько-кримських відносин XVIII століття. Для реконструкції тривалих історичних процесів та вивчення традиціоналізму запорозько-кримських взаємин хронологічні межі дослідження значно розширюються.

Територіальні межі дослідження охоплюють історико-географічний регіон Південної України з урахуванням політико-адміністративних реалій часів існування Нової Січі і визначаються специфікою державних утворень – Запорожжя і Кримського ханства. Запорозька Нова Січ практично в традиційних межах території Вольностей перебувала під протекторатом Російської імперії і в адміністративному плані поділялася на воєнно-територіальні одиниці – паланки. Територія васально залежного від турецького султана поліетнічного ієрархічно розбудованого в політико-адміністративному плані Кримського ханства складалася з власне Криму, основи кримськотатарської державності, та підвладних йому ногайських кочових орд степу (Причорномор’я, Приазов’я, Прикубання); власне в складі Османської імперії перебували окремі міста Криму та Очаків.

Мета роботи полягає в аналізі змісту основних напрямків відносин запорозьких козаків з населенням Кримського ханства за часів Нової Січі та реконструкції офіційної політики Коша та ханської адміністрації щодо проблем двосторонніх взаємин, а також визначення загальних тенденцій і факторів впливу на розвиток Південної України протягом XVIII ст.

Для досягнення означеної мети зосереджено увагу на розв’язанні наступних дослідницьких завдань:

1. Проаналізувати розстановку політичних сил у Східній Європі і головні тенденції розвитку системи міжнародних відносин, перш за все на лінії протистояння Російської та Османської імперій у XVIII ст.;

2. Визначити специфіку політичного статусу Запорозької Нової Січі та Кримського ханства та дати обґрунтування правових засад комплексу їх взаємовідносин, виділити основні форми дипломатичної діяльності;

3. Дослідити реалізацію основних напрямків економічних зв’язків Запорожжя і Криму в часи Нової Січі, а також вплив на них митної і монетарної політики Російської імперії та Кримського ханства;

4. Висвітлити колонізаційні змагання Криму та Запорожжя, виділити спільне та розбіжне в їх політичних та економічних інтересах на Півдні України, а також показати позицію різних верств щодо господарських, торговельних, політичних взаємин;

5. Довести складність та плідність етноконфесійних та культурно-побутових контактів населення Південної України в часи Нової Січі;

6. Показати особливості порубіжжя Запорозьких Вольностей і Кримського ханства в середині XVIII ст., викрити причини конфліктного становища на кордоні, встановити місце прикордонних конфліктів у комплексі взаємних відносин та загальній ситуації в регіоні Південної України.

Наукова новизна дисертації полягає в комплексному дослідженні запорозько-кримських взаємин у контексті зовнішньо- та внутрішньо-політичних інтересів Запорозької Нової Січі, Кримського ханства, Російської та Османської імперій. Окремі напрямки запорозько-кримських взаємин розглянуто з урахуванням політико-адміністративного положення та етнічно-історичної специфіки ногайських орд і турецького Очакова.

Проаналізовано представницький комплекс джерел, частину яких було залучено до наукового обігу вперше, в тому числі з закордонних архівів. Простежено історіографічну традицію висвітлення взаємин Запорожжя і Криму, застосовано сучасні методологічні підходи до вивчення багатогранності запорозько-кримських взаємин та еволюцію їх традиційних напрямків в часи Нової Січі.

Автором запропоновано теоретико-методологічне обґрунтування обмеженої міжнародної правосуб’єктності Запорожжя та Кримського ханства у XVIII ст., визначення правових засад та сукупності традиційних регуляторів їх відносин. Досліджено результативність політичних контактів між Військом Запорозьким та Кримським ханством у 1734-1775 рр., конкретизовано зовнішньополітичні орієнтири Коша та різних верств запорозької спільноти.

Вперше поглиблено розкрито окремі форми дипломатичних контактів Коша з Кримом та Очаковом; досліджено діяльність комісій для задоволення взаємних претензій татар і запорожців, представництва запорозького старшини Г.Якимова в Очакові (1752 р.), врегулювання проблем запорозько-кримських відносин російським консулом в Криму О.Нікіфоровим (1763-1765 рр.).

Відтворено перебіг впровадження і функціонування карантинної служби на запорозько-татарському кордоні, доведено її незначну ефективність та використання російським урядом для контролю за порубіжною зоною.

У дисертації вперше систематизовано причини протиріч та прояви конфліктного становища на південному порубіжжі Вольностей в часи Нової Січі, показано особливість запорозько-кримського кордону середини XVIII ст. з точки зору теорії Великого степового кордону.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів при створенні узагальнюючих праць з історії країн Східної Європи, Запорозької Нової Січі та Кримського ханства, міжнародних відносин XVIII ст., а також у викладацькій практиці.

Апробація результатів дослідження відбулася у доповідях автора на наукових конференціях: 3-х міжнародних – «Міжнародні зв’язки народів Європи» (Запоріжжя, 1996 р.), «Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури» (Запоріжжя, 1997 р.), «Історіографія в системі історичної науки» (Херсон, 1999 р.); 2-х всеукраїнських науково-практичних – «Адміністративний устрій та самоврядування в Україні XVII-XX ст.» (Запоріжжя, 1999 р.) та «Церква і держава в умовах глобалізації» (Херсон, 2002 р.); регіональній – «Культурологічні та етносоціальні процеси на Півдні України XVIII-ХІХ ст.» (Бердянськ, 2001 р.); 3-х спеціалізованих науково-практичних конференціях – «350-летие Азовского осадного сидения» (Азов Ростовської обл. Російської Федерації, 1991 р.), «Митна справа в Україні» (Дніпропетровськ, 1999 р.) та «Кримські татари. Історія. Культура. Право» (Київ, 2003 р.); 4-х науково-практичних звітних конференціях студентів та аспірантів Запорізького державного університету (1996-1999 рр.) та ін.

Висновки та основні положення дисертації знайшли відображення у 10 статтях в фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, а також у чисельних статтях і тезах, публікації джерел з теми дисертації.

Мета та завдання визначили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків (210 сторінок основного тексту); списку використаних джерел та літератури (1075 найменувань).

Подобные работы
Полторак Володимир Миколайович
Взаємини запорозького та донського козацтва періоду Нової Січі (1734-1775 рр.): політико-правовий і соціально-економічний аспекти
Шпитальов Геннадій Георгійович
Військова служба запорозького козацтва періоду Нової Січі в російсько- турецьких війнах
Синяк Іван Леонідович
Джерела з історії діловодства запорізького козацтва доби Нової Січі (1734- 1775)
Тищенко Сергій Володимирович
Розвідувальна діяльність періодів Нової Запорозької Січі та Української революції: історичний аспект

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net