Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Іваницька Лілія Василівна. Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині XX - на початку XXI століття: дисертація канд. іст. наук: 07.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Структура дисертації, загальний обсяг якої 179 сторінок, обумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (17 сторінок, 164 позиції), а також додатку.

Вступ. Актуальність дослідження. Невпинно зростаюча роль науки у вирішенні проблем, гігантських за своїм масштабом та складністю, що все частіше постають перед людством загалом та українським народом зокрема, вимагає найбільш повного осмислення, теоретичного узагальнення, обґрунтування та оцінки значення наукового потенціалу країни. Нині наука стає безпосередньою продуктивною силою, головним чинником та підсилювачем розвитку суспільного виробництва, а темпи розвитку економіки країни багато в чому стали безпосередньо залежати від революційності новітніх наукових та технічних розробок, а також від уміння організувати належні умови для якнайшвидшого і найбільш ефективного втілення їх у виробничі процеси та суспільне життя.

У зв’язку з цим, дослідження різних аспектів розвитку такої складової науки та техніки як кібернетична наука займає особливе значення. Адже кібернетична наука – одна з найбільш актуальних та перспективних наук, вона є невід’ємною складовою суспільно-політичних процесів, що відбуваються в Україні, та в усьому світі в цілому, що свідчить про її велику суспільну вагу та значимість. Кібернетика сьогодні фактично виконує роль певної філософії науково-технічного прогресу, філософії побудови інформаційного суспільства.

Суспільно-політична історія України буде неповною та не достатньо дослідженою без чіткої констатації і неупередженого аналізу всього комплексу помилок та прорахунків, що мали місце в розвитку кібернетичної науки в Україні. Адже розвиток цієї науки супроводжувався періодами запального вихваляння та її ж шаленої критики, навколо кібернетики точилась гостра громадсько-політична та організаційна боротьба в партії, уряді, пресі, наукових колах, в суспільстві.

Актуальність дисертації посилюється узагальненням та переосмисленням суспільно-політичних та науково-організаційних аспектів розвитку кібернетичної науки в Україні, а також аналізом накопиченого досвіду як основи для її відтворювальної концепції. Реальність безжально свідчить, що більш як десятирічне відставання від рівня розвинених країн у галузі електронізації та інформаційних технологій, яке мало місце на минулих етапах розвитку кібернетичної техніки в Україні, не скорочується, а продовжує збільшуватись, що врешті може привести до непоправних наслідків та втрачених пріоритетів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема досліджувалась згідно з планом науково-дослідних робіт історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою “Наукові проблеми державотворення України” (№ 1 01БФ046 – 01).

Об’єктом дослідження обрана кібернетична наука в Україні у другій половині XX – на початку XXI століття; державні, суспільно-політичні, науково-дослідні організації та підприємства, які відігравали і нині відіграють визначальну роль в розвитку вітчизняної кібернетики, впливали на її становлення та визначення пріоритетних національних програм. Досліджуються загальноосвітні установи, що займаються підготовкою наукових та технічних кадрів у цій галузі, а також особи вітчизняних вчених, які стояли на чолі процесу зародження, реабілітації і утвердження кібернетики в Україні та наукові праці дослідників кібернетичної проблематики.

Предметом дослідження є суспільно-політичні та науково-організаційні проблеми та закономірності становлення кібернетичної науки в Україні, процеси, що виявилися вирішальними при формуванні та подальшому розвитку кібернетики, як комплексного наукового напрямку. Поза межами даного предмета залишаються науково-технічні та галузево орієнтовані аспекти кібернетичного розвитку, оскільки це є темою дослідження спеціалістів у галузі кібернетики та інформаційних технологій.

Стан наукової розробки теми. З появою у світі загальної концепції кібернетичної науки, що зазвичай пов’язується з виходом книги Н.Вінера “Кібернетика або управління та зв’язок у тваринному та машині”1 (1948), у колишньому СРСР та в Україні, в силу цілої низки специфічних причин, склалися несприятливі умови, щодо сприйняття нового науково-технічного напрямку та проведення досліджень вітчизняними вченими у цій галузі. Тому перші позитивні наукові публікації у вітчизняній пресі, в яких розкривався предмет та загальнонаукове значення кібернетики, з’являються лише у 1955 році. Пов’язані вони із статтями А.І.Китова, О.А.Ляпунова та С.Л.Соболєва “Основні риси кібернетики” та Е.Кольмана “Що таке кібернетика?”2. В той же час об’єктивний та неупереджений аналіз сутності кібернетики як науки з філософської точки зору містила стаття А.І.Уйомова3. Серед наукових робіт, які давали уявлення про предмет та методи кібернетичної науки також слід відзначити праці академіків А.І.Берга1 та О.А.Ляпунова2, останній з яких став основним організатором та довгий час був головним редактором наукового збірника “Проблеми кібернетики”, в якому публікувались проблемні статті з питань теоретичної та практичної кібернетики, велися диспути, щодо місця кібернетичної науки та її специфічних напрямків у процесі наукового світосприйняття.

Важливим етапом дослідження стану розвитку наукових напрямків кібернетичної науки на рівні 1960-х рр. стала “Енциклопедія кібернетики”3. Приблизно до цього ж періоду відноситься перше в Україні, власне, бібліографічне дослідження наукових робіт, що найбільш повно та докладно висвітлювали основні питання вітчизняної кібернетичної науки. Вони були зібрані у праці П.В.Походзило, І.Н.Коломийської та Л.П.Березинець “Кібернетика та обчислювальна техніка в Україні.”4 Деякі досить розрізнені та фрагментарні матеріали, що присвячувались генезису часткових наукових напрямків кібернетичної науки у межах 60-70-х років XX ст.. розглядалися у збірниках “”Кібернетику – на службу комунізму”5 та “Можливе і неможливе в кібернетиці”6. Крім того, ряд методологічних проблем було оприлюднено у працях “Кібернетика очікувана і неочікувана кібернетика”7, а також серією “Наука та технічний прогрес” у збірниках “Кібернетика: Необмежені можливості та можливі обмеження”8. Питання методологічного дослідження взаємозв’язку між кібернетикою та іншими науками з філософської точки зору частково розглядається у збірнику статей “Проблеми кібернетики. Деякі підсумки та проблеми філософсько-методологічних досліджень”1. Комплекс загальних питань, що пов’язані із загальнонауковими проблемами кібернетичної науки і техніки та методи і засоби їх вирішення відображено у спеціальній та проблемній літературі, наукових доповідях та звітах, предметних дисертаціях, архівних матеріалах, довідниках та енциклопедичному матеріалі.

Певним кроком до узагальнення та наукового оформлення комплексної проблематики кібернетичної науки можна вважати монографію І.О.Апокіна “Кібернетика та науково-технічний прогрес”2 та роботу того ж автора у співпраці з Л.Є.Майстровим “Історія обчислювальної техніки”3. Творчим здобутком даних робіт є досить конструктивно та докладно висвітлена виняткова роль кібернетики та обчислювальної техніки в контексті всесвітньої науково-технічної революції середини XX століття, значне місце приділяється питанню зародження кібернетичної науки, але специфічність процесу становлення та закономірності їх розвитку для колишнього СРСР та України в роботі не досліджено. Аналогічне коло проблемних питань розглядається і у дослідженні американського видання “Тайм-Лайф” “Знайомтесь: комп’ютер”4, яке свого часу отримало надзвичайно схвальні відгуки на Заході, як найбільш повне та всеохоплююче. Але і воно обходить увагою умови розвитку кібернетики в Україні, до того ж, у цій праці, на ряду з досить докладним висвітленням вкладу багатьох західних вчених у розвиток кібернетики та обчислювальної техніки, абсолютно незаслужено відсутні відомості про відомих вітчизняних вчених, наукові ідеї та концепції яких не підлягають подібному замовчуванню та “забуттю”.

Одним з перших намагався проаналізувати стан розвитку та рівень досягнень кібернетики в колишньому СРСР та Україні академік В.М.Глушков. Результати цих досліджень, зокрема цілий ряд основоположних визначень та термінів у галузі кібернетики, даних видатним вченим, увійшли не тільки у вітчизняні енциклопедичні та наукові видання, й були відібрані зарубіжними видавництвами, як взірець лаконічності та найбільш вдалого формулювання і розміщені, зокрема, у Британській енциклопедії5. А велика кількість наукових праць вченого в цій галузі, які вражають своєю різноплановістю та всебічністю, загальновідомі у всьому світі. Крім того, В.М.Глушков був відомий і як прихильник масового залучення населення до пізнання та широкого використання досягнень кібернетичної науки у повсякденному житті, тому він приділяв багато уваги питанням популяризації цієї науки у засобах масової інформації.

В свою чергу, внесок В.М.Глушкова у розвиток кібернетики та інформатики в Україні досліджується, зокрема, у працях І.В.Сергієнка та Ю.В.Капітонової, З.Л.Рабіновича та В.П.Деркача1. Основні роботи Глушкова з філософії і методології кібернетики розглядаються у праці В.І.Онопрієнка та М.В.Онопрієнка2.

Творчі біографії відомих та деяких маловідомих конструкторів технічних засобів кібернетики та процес становлення і розвитку промисловості для серійного випуску засобів обчислювальної техніки в колишньому СРСР дослідив у циклі своїх робіт відомий в Україні вчений-кібернетик, безпосередній свідок та активний учасник досліджуваних подій Б.М.Маліновський, що були свого часу зібрані автором у монографії “Нариси з історії комп’ютерної науки та техніки в Україні”3. В роботі зібрані унікальні архівні матеріали, численні фотоілюстрації, а також спогади багатьох учасників тих подій, які являються в даній монографії основною джерельною базою для висвітлення досліджуваної тематики.

Значне місце у своїх наукових роботах приділяє питанню розвитку напрямів кібернетичних досліджень в Україні та процесу їх еволюції знаний спеціаліст у галузі кібернетики та інформатики академік НАН України І.В.Сергієнко. Особлива увага приділяється цим вченим дослідженням, проведеним в Інституті кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, директором якого нині він є4. Крім того, будучи Головою Національного Комітету України з інформатики, Головою наукової ради з проблеми “Кібернетика” при Президії НАН України та Головою Консультативної Ради з питань інформатизації при Верховній Раді України І.В.Сергієнко у засобах масової інформації проводить значну науково-просвітницьку роботу з питань пропаганди інформаційного суспільства в Україні.

Найбільш близьким, відносно теми даної роботи є монографія Л.Г.Хоменка “Історія вітчизняної кібернетики та інформатики”1. В цій роботі вперше зроблена спроба проаналізувати причини та сутність тих проблем, що постали перед українською кібернетикою нині, розроблена класифікація та виконане дослідження розвитку структури комплексу основних теоретичних напрямків, що сформували науковий апарат кібернетики та інформатики. Але науково-організаційні питання становлення та розвитку кібернетичної науки в Україні, їх аналіз та зв’язок з тогочасними суспільними подіями та політичною ситуацією в країні, на мою думку, вимагає повнішого та докладнішого викладення саме з історичної точки зору.

Таким чином, стає очевидно, що різні аспекти історії кібернетичної науки в Україні характеризуються не однаковим ступенем дослідженості. Не зважаючи на значну кількість спеціальної літератури, загальним недоліком праць розглянутої проблематики є відсутність повного та всебічного історико-наукового дослідження суспільно-політичних та науково-організаційних аспектів розвитку кібернетики в Україні. Крім цього, деякі з наведених праць залежні від певних стереотипів щодо підбору і викладу матеріалу, які були породжені тогочасною державною системою, а також відсутністю можливості доступу до значної кількості архівних документів і матеріалів, що дали б змогу провести неупереджений аналіз розглянутої проблеми, і, відтак, не можуть бути поставлені в вину авторам. Також слід зазначити, що ці недоліки та зауваження значною мірою стосуються не стільки основного змісту праць, скільки певного ряду висновків та узагальнень, зроблених авторами даних робіт.

Хронологічні рамки дослідження. Розглядається період починаючи з середини XX століття, коли з’являється цілісно сформоване кібернетичне вчення, його теоретичний апарат та методи і засоби розвитку кібернетики й до теперішнього часу.

Мета дисертаційної роботи полягає в об’єктивному та неупередженому аналізі суспільно-політичних та науково-організаційних аспектів розвитку кібернетичної науки в Україні. Для реалізації цієї мети автором були визначені такі основні завдання:

провести історико-наукове дослідження загальних передумов та закономірностей виникнення нового науково-технічного напрямку;

висвітлити закономірності і специфіку зародження та становлення кібернетичної науки в Україні, дослідивши неоднозначність та складність цього процесу у створенні матеріально-технічної та наукової бази;

визначити основні проблеми та стратегічні прорахунки, що їх припустилися в процесі розвитку кібернетики в Україні;

дослідити та систематизувати внесок найбільш відомих вітчизняних наукових шкіл, їх фундаторів та видатних вчених у розбудову фундаментальних підвалин кібернетики та обчислювальної техніки, а також питання щодо якісної підготовки наукових та технічних кадрів у галузі кібернетики та обчислювальної техніки;

з’ясувати роль та місце кібернетичної науки та інформатики за сучасних умов прогресуючого посилення їх приналежності до світової інформаційної культури.

Методологічною основою дослідження стали принципи об’єктивності, науковості, системності та історизму. При вирішенні поставлених задач використовувались такі наукові методи дослідження: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, аналітичний і метод критично-об’єктивного аналізу джерел та статистичного матеріалу.

Джерельна база дослідження. Дисертація підготовлена на широкій джерельній базі, яка включає в себе, крім охарактеризованих публікацій, велику кількість раніше опублікованих і вперше залучених до наукового обігу архівних матеріалів. Основна маса використаних документів, що характеризують проблеми становлення та розвитку кібернетичної науки в Україні зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), в яких зосереджені законодавчі акти та нормативні документи, що відображають процес розвитку кібернетики в Україні. Документи фондів Верховної Ради УРСР 1917 – 1985 рр.(ф. 1), Ради Міністрів УРСР (ф. 2), Центрального державного архіву Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління УРСР 1943 – 1995 рр. (ф. 3665), Державного комітету Ради Міністрів УРСР по координації науково-дослідних робіт 1957 – 1965 рр. (ф. 4819) дозволили відтворити діяльність державних органів в суспільно-політичних аспектах становлення та розвитку кібернетичної науки. В цих фондах зберігаються протоколи засідань вищих органів влади, постанови, накази, законопроекти, стенограми. У фондах Комітету по державних преміях УРСР у галузі науки і техніки при Раді Міністрів УРСР 1962 – 1990 рр. (ф. 4671), Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР (ф. 4621) та Особистому фонді О.О.Богомольця (ф. 4708) знаходяться організаційно-розпорядчі документи, звіти, листування з установами та приватними особами, які містять дані про науково-організаційні проблеми становлення та розвитку вітчизняної кібернетики. Інформативна цінність документів є досить високою, але враховуючи їх офіційний характер, їх дані необхідно співставляти з іншими видами джерел, що дозволить комплексно висвітлити тему дослідження.

Важливими джерелами для дослідження науково-організаційних проблем становлення та розвитку кібернетики, стали архівні матеріали поточних архівів Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Інституту електродинаміки імені Г.Є.Пухова НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “КПІ”. В більшості своїй це документи науково-професійного характеру, але в синтезі з іншими джерелами дозволяють комплексно висвітлити тему дослідження.

Змістовним джерелом для дослідження стали матеріали та документи, опубліковані в журналах “Вісник НАН України”, “Український історичний журнал”, “Керуючі системи та машини”, “Інформаційні технології та обчислювальні системи”, “Проблеми кібернетики”, “Автоматика”, “Пам’ятки науки і техніки” Використані у роботі статистичні матеріали зберігаються в архіві Київського міського управління статистики. Комплексне й критичне використання документальних джерел та матеріалів дало змогу виявити недостатньо або й зовсім не вивчені аспекти, а також більш повно висвітлити питання предмету наукового дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення в історичній науці. На основі широкого кола вперше залучених до наукового обігу документальних і статистичних матеріалів та опублікованих джерел в дисертації здійснено комплексне дослідження суспільно-політичних та науково-організаційних проблем, що супроводжували процес становлення та розвитку кібернетичної науки в Україні. У роботі переглянуто організаційні питання побудови вітчизняної концепції кібернетичної науки, доповнено розгляд питання щодо ідеологічного протистояння та суворих репресій проти подвижників новоствореної науки, визначені причини та наслідки невдалого впровадження та функціонування пріоритетних національних програм, проведено аналіз і констатовано коріння стратегічних прорахунків, які врешті і обумовили відставання України від світового рівня розвитку кібернетики та інформатики. У дисертації вперше досліджується питання підготовки вітчизняних наукових та технічних кадрів у галузі кібернетики. Все це дозволило автору сформулювати узагальнюючі висновки та запропонувати своєрідну відтворювальну концепцію розвитку вітчизняної кібернетичної науки.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її матеріали, основні висновки та загальні положення можуть бути використані при розробці та розкритті широкого кола проблем з питань новітньої історії України, підготовці спеціалізованих курсів, узагальнюючих наукових праць, підручників та популярних нарисів.

Апробація результатів дослідження. Тема дисертації була розглянута та затверджена на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (протокол № 10 від 27 грудня 2000 р.). Основні положення та висновки, обґрунтовані автором для публічного захисту, викладені у трьох статтях, тезах виступу на науково-практичних конференціях, зокрема: Міжвузівська історична науково-практична конференція “Історія Батьківщини: Україна на зламі століть” (Київ, 2002), Науково-практична конференція, присвячена 169-річниці заснування Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Київ, 2002), наукова конференція “Історія України: історія вивчення, сучасний стан і перспективи досліджень” до 215-ї річниці від дня народження автора першої історії України Д. Бантиш-Каменського (Київ, 2003).

Подобные работы
Глушкова Людмила Валеріївна
Соціал-демократичні партії України наприкінці XX- початку XXI століть
Довжук Ігор Володимирович
Роль важкої промисловості Донбасу в розвитку економіки Наддніпрянської України (друга половина XIX - початок XX ст.)
Дудар Ольга Володимирівна
МІСЦЕ “ЧЕРНИГОВСКИХ ГУБЕРНСКИХ ВЕДОМОСТЕЙ” У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТOЛІТТЯ
Морозова Анна Валеріївна
Єврейське населення Лівобережної України (друга половина XIX - початок XX ст.)
Донік Олександр Миколайович
Доброчинна та культурно-освітня діяльність родини Терещенків в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.)
Томіленко Андрій Григорович
Пожежна справа на Правобережній Україні в другій половині XIX- початку XX ст.
Богатчук Світлана Степанівна
Залізничний транспорт України у другій половині XIX - на початку XX ст. (Соціально-економічний аспект)
Гузенко Юрій Іванович
Становлення і діяльність громадських благодійних об'єднань на Півдні України в другій половині XIX - на початку XX ст. (на матеріалах Херсонської губернії)
Карсим Інна Анатоліївна
Розвиток церковної археології та музейництва в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net