Актуальність теми. Річкові екосистеми України в ХХ ст. зазнали значного антропогенного впливу, одним з основних чинників якого було їх зарегулювання. На середніх та малих річках сформувались водойми нового типу – малі водосховища з притаманними їм морфометричними, гідрологічними характеристиками, температурним режимом тощо. Результатом створення таких водосховищ була поява значних мілководних зон, які стали слугувати новими екологічними нішами, що заселялися різними групами гідробіонтів, зокрема фітомікроперифітоном. Епіфітні угруповання водоростей, які розвиваються на вищих водяних рослинах, та ті, що вегетують на кам’яних субстратах, зайняли важливе положення у гідроекосистемах. Значні площі мілководних зон, масовий розвиток вищої водяної рослинності з домінуванням рогозу вузьколистого (Дубина, 1988), протікання досліджуваної нами річки Тетерів по Українському кристалічному щиту дозволило фітообростанням відігравати провідну роль у формуванні потоків енергії, кругообігу речовин та слугувати інформативними біоіндикаторами стану водних об’єктів та якості водного середовища. Видовий склад та особливості формування фітомікроепіфітону було досліджено у водосховищах (Костикова, 1986) та нижній частині Дніпра (Федий, 1952). В той же час для малих і середніх річок та водосховищ, розташованих на них, ці дані практично відсутні. Отже, актуальність роботи обумовлена необхідністю встановлення основних закономірностей формування та просторово-часової динаміки фітомікроперифітону на рослинних і кам’яних субстратах середніх річок, створених на них малих водосховищ та природних різнотипних ділянок річки, якими є їх плеси і перекати. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою досліджень Житомирського державного університету імені Івана Франка за програмою: ”Прісноводні молюски в системі біологічного моніторингу”, № держреєстрації 0103U000134. Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначення особливостей формування фітомікроперифітону рослинних та кам’яних субстратів річки Тетерів, її зарегульованих ділянок та основних приток у просторі і часі, а також дослідження впливу природних (плеси, перекати) гідроморфологічних умов водойми на його розвиток. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання: визначити таксономічний склад фітомікроперифітону рослинних і кам’яних субстратів; дослідити просторову та часову динаміку формування чисельності і біомаси водоростей обростань різних типів субстратів; провести оцінку якості води річкових екосистем за фітомікроперифітоном; дослідити особливості фітомікроепіфітону та фітомікроепілітону в різнотипних природних гідроморфологічних умовах (плеси, перекати); визначити закономірності розвитку фітомікроепілітону і фітомікроепіфітону малих водосховищ та незарегульованих ділянок річки; встановити співвідношення фіто-, бактеріо-, зооперифітону та детриту в органічній речовині обростань рослинних та кам’яних субстратів; провести порівняльний аналіз вертикального розподілу біотичних компонентів обростань; за оригінальними даними скласти список водоростевих угруповань обростань р. Тетерів, її малих водосховищ та приток, навести їх еколого-біотопічну характеристику. Об’єкт дослідження – фітомікроепіфітон та фітомікроепілітон річки Тетерів, її водосховищ та приток. Предмет дослідження – особливості формування видового та кількісного різноманіття фітомікроперифітону органічних та неорганічних субстратів на гідроморфологічно різнотипних ділянках р. Тетерів. Методи дослідження – використано ряд стандартних гідробіологічних та гідрохімічних методів. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено видовий склад, представлено еколого-біотопічну характеристику фітомікроепіфітону та фітомікроепілітону річки Тетерів із каскадом водосховищ і притоками. Простежено особливості їх сезонної динаміки, встановлено залежність розвитку фітомікроперифітону від типу природних субстратів на різнотипних ділянках річки (плеси, перекати та зарегульовані, незарегульовані ділянки). Оцінка якості водного середовища за сапробіологічними характеристиками фітомікроперифітону дала можливість встановити, що води р. Тетерів, малих водосховищ та приток характеризувались як помірно забруднені. Вперше доведено, що водоростеві угруповання обростань і рослинних, і кам’яних субстратів зарегульованих водосховищами середніх річок є важливими біоіндикаторами стану якості водного середовища водних об’єктів. Це дає можливість прийняти фітомікроперифітон як відповідний біологічний індикатор у моніторингу водного статусу згідно рамкових угод Європейського союзу (Directive 2000/60/EC). Встановлено, що тип субстрату здійснює безпосередній вплив на водоростеві угруповання обростань. Так, максимального розвитку фітомікроперифітон досягав на кам’яному субстраті. Вивчено таксономічний склад та кількісний розвиток біотичних компонентів угруповань перифітону, а також досліджена роль кожного з них у процесі формування органічної речовини обростань рослинних та кам’яних субстратів. Показано, що незалежно від флористичного спектру, максимального розвитку фітообростання досягали в поверхневих горизонтах, тоді як у придонних їх показники були значно нижчими. У вертикальному розподілі зоо- та бактеріоперифітону репрезентативних закономірностей не встановлено. За оригінальними даними складено список водоростевих угруповань обростань р. Тетерів, її малих водосховищ і приток та приведена їх еколого-біотопічна характеристика. Практичне значення отриманих результатів. Отримані відомості щодо кількісного розвитку водоростевих угруповань обростань дозволяють проводити розрахунки продуктивності й трофічного статусу екосистеми досліджуваного регіону. Підібрані найбільш інформативні субстрати прикріплення фітомікроперифітону, які можуть бути використані для біомоніторингу екологічного стану річкових екосистем за даними угрупованнями водоростей відповідно до Directive 2000/60/EC. Матеріали роботи будуть слугувати при викладанні курсів «Гідробіологія», «Екологія», «Систематика рослин» та «Альгологія» в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Список фітомікроперифітону з еколого-біотопічними характеристиками водоростей обростань р. Тетерів дозволив створити базу даних у форматі Microsoft Excel 2002. Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно обґрунтувала тему, мету, основні завдання наукових досліджень, оволоділа методами досліджень, необхідними для виконання роботи. Весь натурний матеріал на р. Тетерів, основних притоках та її водосховищах отримано автором. Самостійно опрацьовано та узагальнено одержаний натурний матеріал, сформульовано основні положення роботи та висновки. Особисто або у співавторстві підготовлені до друку наукові праці, в яких викладено основні положення дисертації. Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались на: IV з’їзді Гідроекологічного товариства України (Курортне, 2005); Першій Міжнародній конференції студентів та аспірантів: «Молодь і поступ біології» (Львів, 2005); засіданні секції альгології Українського ботанічного товариства (Київ, 2005); ІІІ Міжнародній науковій конференції «Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень» (Житомир, 2006), а також на наукових семінарах кафедри ботаніки природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка та відділу екології водоймищ Інституту гідробіології НАН України. Публікації. Основні положення дисертаційної роботи представлено у 19 працях, 8 з яких у виданнях, що включені до переліку фахових періодичних наукових видань за спеціальностями «Біологічні науки». Об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатку А, в якому наведено список видів водоростей обростань рослинних і кам’яних субстратів та їх еколого-біотопічні характеристики. Робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту, включно з 16 таблицями та 88 рисунками. Список літератури нараховує 224 найменування. Загальний об’єм рукопису становить 204 сторінки.
| 
Вы находитесь:
