Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право

Диссертационная работа:

ПОПОВИЧ Володимир Михайлович. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук : 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Київ, 2002.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. В Україні, як і в інших країнах світу, в умовах глобалізації стрімко зростають криміногенні складові тіньових економічних відносин.

Ситуація в нашій країні ускладнюється через прорахунки у податковій, кредитній, монетарній і зовнішньоекономічній політиці держави, інші недоліки, припущені в процесі соціально-економічних перетворень. У результаті тіньова економіка набула значних розмірів і за оцінкою Президента України, яка дана у Зверненні до Верховної Ради України в 2001 році, порівнялась з легальним економічним капіталооборотом.

Поряд з наведеними економічними та політичними макрорівневими чинниками тінізації економіки з’явились сприятливі технічні і технологічні умови здійснення транснаціональних тіньових фінансово-господарських операцій. Виникнення віртуальних магазинів, установ з надання розрахункових, конвертаційних та інших послуг, у тому числі й протиправного характеру, ускладнило контроль за грошовими і товарно-матеріальними потоками. Останнє у свою чергу сприяє активізації діяльності транснаціональних злочинних формувань, скоєнню широкомасштабних шахрайств, розповсюдженню ухилень від оподаткування, корупції, зростанню тіньового капіталообороту, тінізації національних і міжнародних економічних відносин, відтворенню їх криміногенних чинників.

До проблем протидії кримінальним проявам тіньової економіки в їх організованих формах, через відмивання доходів злочинного походження, ухилення від оподаткування, в латентній сфері цих злочинів, а також при вивченні інших кримінально-правових і кримінологічних проблем неодноразово зверталися ряд провідних вітчизняних вчених, зокрема Андрушко П.П., Бандурка А.М., Борисов В.І., Глушков В.А., Голіна В.В., Даньшин І.М., Джужа О.М., Закалюк А.П., Зеленецький В.С., Кальман О.Г., Кондратьєв Я.Ю., Коржанський М.І., Лихолоб В.Г., Матишевський П.С., Матусовський Г.А., Мельник М.І., Мельник П.В., Навроцький В.О., Панов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я., Туркевич І.К., Фесенко Е.В., Шакун В.І., Яценко С.С. Значний вклад у розробку концептуальних засад кримінально-правової протидії злочинним проявам у тіньовій сфері економіки внесли відомі вчені-правники Російської Федерації та інших країн СНД – Акутаєв Р.М., Бурлаков В.Н., Волженкін Б.В., Гуров О.І., Долгова А.І., Карпець І.І., Квашис В.С., Кузнецова Н.Ф., Лунєєв В.В. і багато інших.

Однак, негативні, у тому числі кримінальні прояви тіньової економіки одними кримінально-правовими засобами не подолати. Потрібні розробка та здійснення кримінологічних заходів загальної і спеціальної профілактики тіньових проявів, створення економічних передумов та відповідних організаційно-технічних, інформаційно-технологічних і правових механізмів превентивної протидії псевдолегальним і нелегальним тіньовим операціям. Кримінально-правова та кримінологічна розробка проблеми тіньової економіки має бути поєднана з глибоким вивченням її передумов, проявів та негативних наслідків з позицій та засобами економічної науки.

Цей постулат давно вже обумовив інтерес економічної науки до проблем пізнання тіньової економіки. Характеристиці тіньових економічних процесів присвячені роботи таких західних вчених, як Гутман, Фейг, Блейдс, Баделт, Век-Хеннеман, Вейсрод, Гершуні, Діколт, Моріс, Норман, Макафі, Парк, Патерсен, Хігенс та інших. Починаючи з середини восьмидесятих років до економічних досліджень тіньової економіки зверталися також вчені в колишньому Радянському Союзі, зокрема Козлов Ю.Г., Корягіна Т.І., Осипенко О.В., Рутгайзер В.Н., Савельєв А.Н., Шохін А.Н. та інші. Серед вітчизняних авторів цим дослідженням присвятили свої роботи відомі вчені-економісти Геєць В.М., Базелюк А.В., Бородюк В.А., Коваленко С.О., Турчинов О.В., Мандибура О.В., а також науковці-юристи Горщак А.А., Дидоренко Е.О., Іванов В.М., Мамутов В.К.

Проте слід визнати, що, не зважаючи на наведене, у сучасній теорії і практиці ще не визначено загальноприйнятне поняття тіньової економіки, не розроблені відповідний теоретико-методологічний та методичний інструментарій пізнання її сутності, структури і динаміки, уніфікований понятійний апарат. При висвітленні тіньової економіки використовується занадто широкий, інколи побутово-жаргонний спектр її визначень та ознак: “друга”, “нелегальна”, “протизаконна”, “неврахована”, “деструктивна”, “нерегламентована”, “неофіційна”, “прихована”, “фіктивна”, “паралельна”, “чорна”, “підпільна” і т.ін. Потребують об’єктивного, науково обґрунтованого пояснення криміногенні і некриміногенні тіньові процеси і прояви, які здійснюються з використанням легітимних фінансово-господарських інструментів та складних програмно-інформаційних комплексів і мереж Інтернет. Стає все більш зрозумілим, що феномен “тіньова економіка” має міждисциплінарний характер і виходить за межі предмету однієї з правових, економічних або управлінських наук. Набуває очевидної актуальності розробка спеціальної економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки. Це зумовлюється нагальними потребами розвитку теорії та практики, метою комплексного забезпечення протидії тіньовим процесам в сфері економічних відносин. Міждисциплінарний характер явища тіньової економіки, необхідність інтегрованого економіко-правового та кримінологічного підходу до її вивчення, розробки науково-обґрунтованих заходів протидії процесам тінізації фінансово-господарських відносин створюють причинно-детермінаційні передумови розробки даної теорії. Все наведене й зумовило вибір даної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження та його напрями відповідають основним напрямам проекту Державної програми детінізації економіки, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000. В ньому реалізуються вимоги ряду постанов Кабінету Міністрів України з питань відслідкування процесів тінізації економіки та розроблення рекомендацій щодо припинення її зростання, наказу голови ДПА України від 04. 05.98 р. стосовно затвердження комплексної науково–дослідної теми з проблеми відслідкування процесів тінізації економіки, розробки пропозицій щодо її легалізації. Тема дисертаційного дослідження передбачена тематичними планами науково-дослідної роботи Академії ДПС України.

Дослідження проблем співвідношення тіньової економіки з організованою злочинністю та відмиванням доходів злочинного походження виконувалося дисертантом також через його участь у реалізації “Програми спільного українсько-американського наукового партнерства” Академії правових наук України та Національного Інституту Юстиції Департаменту юстиції США. В рамках співробітництва Харківського Центру вивчення організованої злочинності та Американського Університету, м. Вашингтон.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та системна розробка теоретико-методологічних основ та емпірико-методичних засобів комплексного, міждисциплінарного дослідження та пізнання феномена “тіньова економіка”.

Досягнення цієї мети реалізовувалося через постановку та здійснення наступних завдань:

визначити спеціальні системи знань, які концентрують відомості про капіталооборотні, документооборотні, правомірні та протизаконні облікові процедури, а також реєстраційно-посвідчувальні нотаріальні дії у сфері фінансово-господарського та цивільно-правового обороту речей, прав, дій, і, відповідно, відображають економічні, організаційно-технологічні й криміногенні компоненти, джерела та інфраструктуру феномену “тіньова економіка” (надалі ТЕ);

опрацювати теоретичні засади і практичні передумови інтерналізації знань щодо ТЕ з економічного, управлінського та правового блоків наук, принципи інтеграції запозичених знань та їх міждисциплінарного розвитку у спеціальній економіко-кримінологічній теорії детінізації економіки;

теоретично обґрунтувати науково-практичні передумови виділення в кримінології, підгалузі “Економічна кримінологія”, використання її методологічного потенціалу у синтезованій економіко-кримінологічній теорії детінізації економіки;

розробити Програму навчального курсу “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки”, придатну для формування у фахівців – юристів, економістів, управлінців та спеціалістів з інших галузей знань комплексного організаційно-правового, економічного і кримінологічного уявлення про ТЕ, її сутність, структуру, складові елементи, методологічні засади економіко-кримінологічного моніторингу, пізнання криміногенного потенціалу, чинників і механізмів відтворення, а також комплексних підходів до створення економічних передумов та відповідної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки;

забезпечити науковців і практиків синтезованим термінологічним, організаційно-правовим та економіко-кримінологічним інструментарем, чим сприяти подальшій розробці комплексних превентивних заходів щодо локалізації джерел тіньової економіки в різних галузях народного господарства, вдосконалення фінансово-господарського документообороту як стрижневої складової інфраструктури детінізації економіки.

Об’єктом дослідження є економічні, організаційно-управлінські та правові відносини у сфері фінансово-господарського і цивільно-правового обороту речей, прав, дій, пов’язані з тіньовим походженням, виникненням та розширеним відтворенням криміногенного впливу на криміналізацію економіки, а також стратегія, тактика і засоби її детінізації.

Предметом дослідження є:

виробнича, фінансова, комерційна та інша діяльність суб’єктів господарювання у тіньовій сфері економіки, причини, форми, засоби її тінізації;

діяльність органів законодавчої та виконавчої влади держави щодо створення, а також наукових установ стосовно обґрунтування економічних передумов сприяння поверненню підприємницької діяльності з тіньового до легального сектору економіки;

функціонування установ, підприємств, а також відомчих і міжвідомчих служб економічної безпеки, правоохоронних органів щодо створення інфраструктури та умов запобігання тіньовим процесам, локалізації тіньових проявів та детінізації економіки;

система та засоби удосконалення правової регламентації протидії тіньовим процесам у сфері економічних правовідносин;

розробки вчених, у тому числі зарубіжних, в галузях правових, економічних, управлінських та інших наук щодо теорії та практики детінізації економіки.

Методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної діалектики, загальносоціологічні та економічні методи пізнання і перетворення реальних явищ дійсності, системотехнічна теорія конфліктів, загальна теорія кримінології, теорія управління, економічна теорія, теорії економічної безпеки держави (екосестейт), правовідносин та правотворення. При аналізі тіньової економіки використовувалися загальнонаукові методи: системно-структурний, структурно-функціональний, історико-правовий, порівняльно-правовий, статистичний, індукції, дедукції, та ін.

Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані про надані в Україні кредити за останні 10 років, кредиторську і дебіторську заборгованість, позабанківський обіг готівкових грошей, динаміку виявлення конвертаційних центрів і фактів конвертації коштів, ухилення від сплати податків, макроекономічні показники, що можуть свідчити про обсяги і криміногенний потенціал тіньової економіки, стан злочинності у сфері економічних відносин та інших правопорушень у підприємницькій діяльності, у тому числі в структурах підвищеного ризику щодо тіньового фінансово-господарського капіталообороту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у вітчизняній науковій літературі вперше:

  1. визначені і науково обґрунтовані теоретико-методологічні основи комплексного, економіко-кримінологічного підходу до дослідження проблем пізнання, моніторингу і превентивної протидії феномену “тіньова економіка”;

  2. на підставі структурно-функціонального аналізу тіньових економічних процесів на комплексних економіко-кримінологічних і організаційно-правових засадах доведено, що феномен “тіньова економіка” є міждисциплінарною, складною, саморегулятивно-відтворювальною системою, яка містить криміногенні і некриміногенні, різнорівневі і різнопрофільні джерела тіньового капіталообороту;

  3. обґрунтовано висновки про те, що пізнання системи тіньової економіки потребує комплексного застосування кримінологічних, економічних і організаційно-правових знань, розробки спеціального понятійного апарату, теоретико-методологічних і праксеологічних засад, інтерпретації цих знань, а також відповідних методів і методик оцінки тіньових процесів та детінізації економіки;

  4. розроблено економіко-кримінологічну теорію детінізації економіки, її структуроутворюючі елементи, які в сукупності складають новий перспективний науковий напрям теоретико-методологічних знань про засади створення економічних передумов і превентивних організаційно-правових механізмів детінізації економічних відносин;

  5. додатково визначені і науково обґрунтовані потреби та чинники виділення в кримінологічній науці підгалузі “Економічна кримінологія”, встановлено її співвідношення з джерельними та суміжними науками та спеціальною економіко-кримінологічною теорією детінізації економіки;

  6. визначені і теоретично обґрунтовані макро- і мікрорівневі фактори, що зумовлюють тінізацію і криміногенну деформацію економічних відносин, до яких, насамперед, відносяться фіскальна податкова політика і практика, необґрунтована внутрішня і зовнішня кредитна, монетарна і зовнішньоекономічна політика держави, які пригнічують капіталооборот і процеси економічного відтворення, “виштовхують” підприємницьку діяльність в тінь – у сферу функціонування організованих злочинних формувань, заснованих ними фіктивних фірм, конвертаційних центрів тощо;

  7. встановлені причинно-наслідкові зв’язки між усуненням зазначених факторів, детінізацією економіки і зниженням криміногенного потенціалу в сфері економічних відносин; обґрунтовано висновки про те, що передумовою зниження віктимізації економічних відносин, зменшення ухилень від оподаткування, корупційних проявів та інших злочинів у сфері економіки, розв’язання проблем її детінізації є, насамперед, усунення закладених в системі оподаткування дезінтегруючих, системно конфліктних принципів “податок на податок” та “податок на витрати”;

  8. розроблено методики попередження, виявлення, документування і розкриття економічних злочинів, усунення причин та умов, що сприяють їх скоєнню. Зокрема: економіко-кримінологічного моніторингу; ризик-менеджменту (управління ризиками); раціоналізації і уніфікації бланків суворого обліку чи бланків документів суворої звітності; економіко-кримінологічної експертизи законопроектів та управлінських рішень;

  9. доведено, що запропонована теорія і методологія детінізації економіки в сукупності становлять теоретико-методологічну основу нового наукового напряму в кримінологічній науці;

  10. розроблена Програма нового навчального курсу “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки”;

  11. запропоновано науково обґрунтовані шляхи та конкретні пропозиції щодо вирішення науково-прикладної проблеми народногосподарського значення – детінізації економіки України.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає в розробці основ економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки, її “Загальної частини”, яка утворює новий міждисциплінарний напрям теоретико-методологічних знань, що становлять підґрунтя для проведення системних економіко-кримінологічних досліджень у різних галузях народного господарства, по різних напрямах підприємницької діяльності. На підставі результатів цих прикладних досліджень галузей народного господарства чи напрямів підприємницької діяльності може бути сформована “Особлива частина” теорії детінізації економіки.

Отримані в межах “Загальної частини” системи методологічних знань закладають теоретичні і емпіричні передумови також для розвитку інших наук: кримінології – у частині виділення в ній окремої підгалузі “Економічна кримінологія”; криміналістики – у частині виділення в її межах наукового напряму “документалістика” як підгалузі криміналістики; а також щодо розвитку окремих напрямів у сферах інформаційних, облікових документооборотних і капіталооборотних технологій, економічної безпеки підприємництва і держави та інших.

Практичне значення одержаних результатів полягає насамперед у тому, що:

реалізація методологічних можливостей запропонованої теорії насамперед на основі розробленої Програми навчального курсу “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки” підвищить рівень підготовки і перепідготовки кадрів, що з часом дозволить суттєво удосконалити практичну діяльність органів та підрозділів, покликаних, у межах своєї компетенції, створити і застосовувати превентивні підсистеми організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки;

результати дослідження можна використовувати при підготовці навчальних курсів, навчально-практичних посібників, удосконаленні навчально-методичного матеріалу з курсів кримінології, криміналістики, фінансового менеджменту, аудиту, судової бухгалтерії, тощо;

запропонована теорія детінізації економіки може бути застосована для вирішення науково-прикладної проблеми народногосподарського значення – створення економічних передумов і організаційно-правових механізмів детінізації економіки України;

розроблені в межах Теорії детінізації економіки методики можуть бути застосовані для вирішення ряду інших практичних проблем, зокрема:

для попередження, виявлення, документування і розкриття ухилень від оподаткування та інших злочинів у сфері економіки;

вдосконалення правотворчої діяльності та прийняття конкретних управлінських рішень;

прогнозування і мінімізації різноманітних ризиків економічного характеру, зокрема попередження ризиків шахрайства з боку контрагентів, інших партнерів – суб’єктів підприємницької діяльності, профілактики службових підроблень, корупції і т. ін.

В цілому розроблені теоретико-методологічні передумови вдосконалення економічної моделі нормативно-правових актів можуть слугувати створенню системи соціального контролю над тіньовим капіталооборотом і криміногенними проявами в умовах конкретного підприємства, а також над тіньовими економічними процесами, небезпечними для держави і суспільства в цілому.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідалися близько 20 раз на міжнародних, республіканських, міжвузівських конференціях, семінарах, засіданнях “круглих столів”, зокрема: на Науково-практичній конференції “Американсько–Українське науково-дослідне партнерство” з питань дослідження проблем боротьби з організованою злочинністю (Київ, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з питань боротьби з економічною злочинністю (Будапешт, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності” (Харків, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблема боротьби з організованою злочинністю в регіоні” (Харків, 2000 р.); Всеукраїнській Науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Ірпінь, 2001 р.); Науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні: проблеми та перспективи розвитку” (Ірпінь, 2001 р.); Науково-практичній конференції “Організаційно-правові проблеми економічної безпеки України та кадрове забезпечення їх вирішення” (Львів, 1995р.); Міжнародній науково-практичній конференції спільної українсько-американської науково-дослідницької Програми АПрН України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США щодо дослідження проблем боротьби з організованою злочинністю (Київ, Харків 2002 р.); на засіданнях “круглих столів” за темами: “Дерегуляція економіки як один із шляхів подолання проблем тіньової економіки і корупції” (Київ, 1999 р.); “Про запобігання відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом” (Одеса, 1999р.); з обговорення проекту Державної програми детінізації економіки України (Київ, 2000 р.).

Напрацьовані в процесі дисертаційного дослідження матеріали використані:

при підготовці пропозицій до 24 законопроектів, внесених до Верховної Ради України (Акт впровадження Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 3.12.2001);

при підготовці науково-аналітичних матеріалів на виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо реалізації “Програми вивчення причин латентності злочинів та розробки засобів забезпечення боротьби з латентною злочинністю” – Реєстр УкрІНТЕІ №0301V007270;

при розробці та підготовці вихідних документів для ДПА України за темами науково-дослідних робіт: “Теоретико-методологічні основи проведення економіко-кримінологічної експертизи законопроектів з питань оподаткування” (Акт здачі-приймання від 24.12.99 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0301V007271 ); “Канали відтоку капіталів за кордон та методи детінізації зовнішньоекономічних відносин” (Акт здачі-приймання від 24.12.99 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0101V007656); “Науково-методичне та практичне забезпечення навчального процесу працівників державної податкової служби з проблем детінізації економіки та протидії ухиленням від оподаткування” (Акт здачі-приймання від 6.12.99 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0200V001057); “Проблеми протидії відмиванню доходів злочинного походження з використанням підприємницьких структур підвищеного ризику” (Акт здачі-приймання від 14.12.2001 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0302V000001). Зазначені теми НДР замовлялись ДПА України на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року №2 “Про Урядову робочу групу з питань відслідкування процесів тінізації економіки та розроблення пропозицій і рекомендацій припинення її зростання” (Акт впровадження Академії ДПС України від 26. 11. 2001 р.);

при підготовці Держзнаком “Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності”, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 9 січня 2001 року №1/3, зареєстровані Міністерством юстиції України 23 січня 2001 року за №58/52 49;

при розробці проекту “Концепція запровадження захищених бланків суворого обліку та звітності у сфері готівкового обігу та руху товарно-матеріальних цінностей”, яка знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України (Акт впровадження Держзнаку Міністерства Фінансів України від 12. 10. 2001р.);

при підготовці робочих навчальних програм та лекційних матеріалів з курсу “Тіньова економіка та методи боротьби з нею”, у тому числі в системі підвищення кваліфікації керівного складу податкової міліції України та у Центрі підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Академії ДПС України;

при підготовці курсу лекцій “Оперативно-розшукова діяльність органів податкової міліції (Особлива частина)” (Акт впровадження Академії ДПС України від 5. 12. 2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація ”Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки” у формі опублікованої монографії на цю ж тему виконана вперше і є результатом самостійної наукової роботи автора. Викладені в дисертації висновки та положення, що виносяться на захист, розроблені здобувачем на базі особистих досліджень.

Публікації. Автором опубліковано 49 наукових робіт загальним обсягом 86,6 друкованих аркушів, у тому числі 43 роботи за темою дисертаційного дослідження – обсягом 71,08 друкованих аркушів. З них: 3 монографії без співавторів; 2 одноосібні розділи в колективній монографії; 9 одноосібних глав у підручнику; одноосібні розділи у 4 наукових посібниках, 3 курсах лекцій; 25 публікацій у наукових журналах, збірниках наукових праць та інших виданнях, визнаних ВАК України фаховими.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, поділених на 16 підрозділів та 54 параграфи, висновків, списку використаних джерел, одного додатку. Повний обсяг дисертації становить 524 сторінки, обсяг основного тексту 487 сторінок.

Подобные работы
Готін Олександр Миколайович
Кримінальна відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки (проблеми теорії та практики)
Кузьмін Ренат Равелійович
Застосування господарсько-управлінських санкцій як засіб детінізації економіки
Пилипенко Пилип Данилович
Проблеми теорії трудових правовідносин в умовах формування ринкової економіки України
Пацурківський Петро Станіславович
Проблеми загальної теорії фінансового права в умовах переходу до ринкової економіки
Засанський Василь В'ячеславович
Механізми управління детінізацією економіки України у трансформаційний період (фінансово-кредитний аспект)
Мазур Ірина Іванівна
Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах.
Ляшенко Юрій Іванович
Формування бюджетних коштів України в умовах ринкової трансформації економіки (теорія і практика)
Карлін Микола Іванович
Формування механізму стимулювання праці в перехідній економіці: проблеми теорії і практики
Ніколенко Сергій Степанович
Товарне виробництво і закон вартості в сучасній високорозвинутій економіці (питання теорії та методології)
Кравців Василь Степанович
Регіональна екологічна політика в умовах становлення ринкової економіки в Україні (теорія, методи, практика)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net