Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Етнологія

Диссертационная работа:

Кісь Оксана Романівна. Жінка в українській селянській сім'ї другої половини XIX - початку ХХ століття: гендерні аспекти: Дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / НАН України; Інститут народознавства. - Л., 2001. - 213 арк. - Бібліогр.: арк. 174-213.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми визначається потребою дослідження ґендерних аспектів суспільного буття етносу в історико-етнологічному ключі, що досі не було предметом окремої наукової праці. Питання становища жінки в сім’ї належить до фундаментальних характеристик соціальних відносин, посідає виразну етнокультурну специфіку, що дає підстави розглядати його як важливу етнодиференціальну ознаку. Серйозні дослідження становища жінки в українській сім’ї і громаді, успішно започатковані в українознавстві XIХ - початку ХХ ст., у радянський період були призупинені. Сьогодні вивчення ґендерних аспектів традиційної культури українців переживає нове піднесення, однак цей напрям ще не здобув належного визнання в академічній науці. Насамперед це зумовлено недостатньою обґрунтованістю залучення категорій ґендеру в українське народознавство та потребою адаптації відповідного інструментарію (теорій, методів, термінології). Застосування ґендерного підходу дозволяє розкрити особливості соціально-демографічних процесів, виявити важливі механізми етнопедагогіки та чинники, що визначали генезу етнопсихіки українців. Неупередженого аналізу потребують насамперед господарсько-майнові та особисті права жінки, її місце у структурі сім’ї, подружні взаємини, які в українському народознавстві не завжди обґрунтовано ідеалізувались. Об’єктивне висвітлення всіх аспектів повсякденного життя української жінки надає її етнокультурному портрету реалістичних рис, сприяє з’ясуванню справжньої ролі жіноцтва в українській історії та культурі, виявленню витоків гуманістичних та демократичних цінностей українства. Особливої значущості ґендерні дослідження набувають з огляду на становлення в сучасній Україні громадянського суспільства та актуалізації проблеми досягнення рівності чоловіків та жінок в усіх сферах суспільного життя.

Звязок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана у відділі етнології сучасності Інституту народознавства НАН України в межах наукової програми “Історико-етнологічне дослідження традиційної української культури”.

Об’єкт дослідження – українська селянська сім’я другої половини ХІХ – початку ХХ ст., предмет – базові соціально-вікові статуси, ключові соціальні ролі та функції жінки в межах селянської сім’ї, а також український етнокультурний стереотип фемінінності.

Хронологічні межі роботи – друга половина XIX – початок ХХ ст. Скасування кріпосного права в Росії та конституційні перетворення 1860-х років в Австро-Угорській імперії, до складу яких на той час входили українські землі, забезпечили нове законодавче підґрунтя для соціальних змін у середовищі селянства. Для українського народознавства це був період помітного зростання наукового інтересу до соціокультурних аспектів статі та появи перших глибоких історико-етнографічних та етнопсихологічних досліджень щодо становища жінки у сім’ї, громаді та суспільстві. Верхня часова межа роботи – розгортання так званих “соціалістичних перетворень” на селі у 1920-х роках, які призвели до руйнування традиційного укладу життя українського селянства.

Методологічною основою дослідження є ґендерний підхід до вивчення етнокультурних процесів, що заснований на теорії соціокультурного конструювання статі та спрямований передусім на подолання андроцентризму наукового дискурсу та однобічної інтерпретації етнічної культури. Міждисциплінарний характер роботи зумовив залучення методичного інструментарію соціології, соціальної психології, соціальної історії, культурології та ін. При розв’язанні окремих дослідницьких завдань використано методи: структуроване інтерв’ю, біографічний, структурно-функціональний, структурально-типологічний, історико-порівняльний, компаративний, дискурс-аналіз, деконструкція, історична реконструкція.

Термінологія. Ключовою категорією дослідження є поняття ґендер – історично та соціокультурно сконструйований комплекс суспільних уявлень про чоловіче та жіноче, що виявляється в усіх сферах життєдіяльності етносу та визначає сукупність атрибутів і моделей поведінки, приписаних чоловікові й жінці. Авторка поділяє позицію тих українських дослідників, які застосовують терміни ґендер/ґендерний та вважають недоцільним використання в суспільних та гуманітарних студіях понять стать/статевий (як співвідносних переважно з біологічними аспектами) чи рід/родовий (як надто багатозначних). Першорядною для розуміння сутності ґендерних досліджень є категорія андроцентризму - розгляд чоловіків, їх поведінки та цінностей як центральних та нормативних, щодо яких усі прояви жіночого постають як маргінальні. На рівні соціальних структур андроцентричний дискурс формує ієрархічні ґендерні відносини – патріархат. У дисертації використано також поняття ґендерні стереотипи (стереотипи фемінінності/маскуліннності), ґендерні ролі, соціально-віковий статус, соціальна роль, що є невід’ємними складовими ґендерного підходу.

Мета дисертаційного дослідження – відтворити цілісну картину становища жінки в українській сім’ї, коло її прав, обов’язків та повноважень. Ця мета передбачає вирішення таких завдань:

обґрунтування наукової доцільності та ефективності ґендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури та відповідна адаптація понятійного апарату і методичного інструментарію інших суспільних та гуманітарних наук (соціології, соціальної історії та демографії, соціальної психології, соціальної філософії та ін.);

виявлення якісного змісту та особливостей стереотипу фемінінності українців, тобто спектру позитивних та негативних прикмет жіночої вдачі, а також чинників конструювання образу жінки в народному світогляді;

аналіз механізмів відтворення ґендеру в українській сім’ї, тобто форм, способів і засобів ґендерної соціалізації дівчат різного віку;

класифікація базових соціально-вікових статусів і ключових соціальних ролей жінки в українській сім’ї, виявлення особливостей поведінки, взаємодії з соціальним оточенням та суспільного статусу різних категорій жінок;

порівняння дієвості кодифікованого та звичаєвого права в регулюванні повсякденного життя жінки (у господарській, подружній, репродуктивній, виховній, комунікативній, ритуальній, креативній сферах тощо).

Наукова новизна. Вперше на міждисциплінарному рівні досліджено становище, ролі та функції жінки в українській селянській сім’ї другої половини ХIХ – першої третини ХХ ст. із залученням методології ґендерного підходу; теоретично обґрунтовано та практично продемонстровано наукову доцільність залучення категорії ґендеру в дослідження традиційної української культури. Дисертація започатковує новий напрям в історичній етнології – етноґендерологію. Робота суттєво доповнює існуючі знання про права, функції та роль жінок різного віку в українській сім’ї, про образ жінки в народному світогляді. Вперше класифіковано жіночі соціально-вікові статуси та відповідні соціальні ролі.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів в узагальнюючих працях, підручниках та науково-методичних посібниках з історії українського жіноцтва, етнології та соціальної історії України. На основі цього дослідження розроблено та опубліковано авторський навчальний курс “Українське жіноцтво: етнопсихологічні та соціокультурні аспекти” для магістерської програми Львівського національного університету ім. Івана Франка (Програми навчальних курсів з ґендерної проблематики для вищих навчальних закладів Львова. – Львів: НДЦ “Жінка і суспільство”, 2001. – С.9-17). Дисертація може бути використана у педагогічно-виховній та навчальній діяльності, засобами масової інформації та іншими інституціями, що впливають на ґендерну соціалізацію. Популяризація дослідження посилить теоретичне підґрунтя жіночих громадських організацій, сприятиме утвердженню в суспільній свідомості демократичних ідей ґендерної рівності, формуванню громадянського суспільства в Україні.

Результати роботи апробовані на засіданнях відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, а також на 12 міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях та семінарах. Дане дослідження стало основою монографії “Жінка в традиційній українській культурі: етнопсихологічні та соціальні аспекти” (виконана в Інституті народознавства НАН України), ключові положення якої обговорено і схвалено на засіданні відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України 20.04.2001 р. (протокол № 4). Основні положення та висновки дисертації викладено в 10 наукових публікаціях.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (437 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки. Матеріали викладено за структурно-функціональним та проблемно-тематичним принципами.

Подобные работы
Воротняк Іван Дмитрович
Агрокультура українців Буковини (друга половина XIX - початок ХХ ст.)
Батирєва Ірина Миколаївна
Традиційна культура Поділля у дослідженнях другої половини XIX - початку ХХ ст.
Дуда Наталія Михайлівна
Трудові традиції українців Карпат кінця XIX- початку XX століть
Шеремета Оксана Михайлівна
Володимир Гнатюк і українська етнографічна наука кінця XIX - початку XX століття
Пономар Людмила Григорівна
Народний одяг Західноукраїнського Полісся кінця XIX - початку ХХ століття (Комплексне дослідження реалій та термінів за матеріалами картографування)
Аксьонова Наталя Володимирівна
Міфо-ритуальні основи дитячих ігор (на матеріалах Слобожанщини кінця XIX - початку ХХ століття)
Надольська Валентина Василівна
Національні меншини на Волині (середина XIX- початок ХХ століття)
Метка Людмила Олексіївна
Гончарство Слобожанщини в другій половині XIX - першій половині XX століття
Гладкий Микола Іванович
Традиційне скотарство населення Українського Середнього Полісся (друга половина XIX - перша третина XX ст.)
Дмитренко Алла Адамівна
Традиційні промисли українців Західного Полісся в другій половині XIX - 30- х рр. XX ст.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net