Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Внутрішні хвороби

Диссертационная работа:

Захаров Олександр Григорович. Вміст стабільних метаболітів оксиду азоту та ремоделювання лівого шлуночка серця при нефрогенній гіпертензії : дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Прогресуючі захворювання нирок небезпечні своїми ускладненнями і розвитком хронічної ниркової недостатності (ХНН) (Л.А.Пиріг, 1999; Ж.Д.Семидоцька, 2003; A.S.Mezzano, 2005), а показники смертності серед осіб, які знаходяться на програмному гемодіалізі, залишаються високими (І.А.Васильова, 2003). Серцево-судинна патологія при захворюваннях нирок з одного боку є наслідком, а з іншого - фактором, що сприяє розвитку нефропатії і наближенню ХНН (І.І.Топчій, 2000). При цьому артеріальна гіпертензія (АГ), що обумовлена паренхіматозними захворюваннями нирок, погіршує прогноз при хронічному гломерулонефриті, сприяючи прогресуванню склеротичних змін у нирках. Частота виявлення АГ у пацієнтів із захворюваннями нирок в залежності від різних нозологічних форм складає від 40 до 93%. (N.Ridao, 2001). При цьому основною причиною смертності хворих із захворюваннями нирок є серцево-судинні ускладнення. В останні роки з'ясувалося, що зміни в серці, що розвиваються у хворих на АГ, у тому числі ренопаренхіматозного генезу, не є однорідними, при прогресуванні АГ відбувається процес ремоделювання лівого шлуночка серця (ЛШ). Тип геометричних змін ЛШ впливає на ризик смертності хворих від серцево-судинних ускладнень. Тому вивчення гемодинамічних і гуморальних механізмів, відповідальних за розвиток ремоделювання серця при ренопаренхіматозній АГ, становить особливий інтерес. Дисфункція ендотелію разом з іншими факторами відіграє значну роль у підвищенні судинного опору і розвитку серцево-судинних ускладнень при АГ. Але недостатньо вивчений стан обміну оксиду азоту (NO) при ремоделюванні серцево-судинної системи у хворих на ренопарехіматозну АГ. Фактори, що сприяють прогресуванню патологічного процесу в нирках досить різноманітні, зокрема, це цитокіни і вазоактивні агенти. NO є унікальним медіатором міжклітинної взаємодії та приймає участь у регуляції багатьох гомеостатичних параметрів організму (S.Moncada, 1991), тому вивчення стану системи L-аргінін – NO та особливостей ремоделювання ЛШ серця при захворюваннях нирок може бути корисним для ефективного лікування серцево-судинних ускладнень у таких хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок досліджень пов’язаний з науковою діяльністю Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України як фрагмент науково-дослідної роботи відділу нефрології “Вміст інтерлейкінів та чутливість нейтрофілів та тромбоцитів до оксиду азоту у хворих на прогресуючі нефропатії в динаміці лікування” (№ державної реєстрації 0101U000138, термін виконання 2000-2002 рр.). У межах зазначеної теми автором проведено обстеження тематичних хворих, дослідження структурно-функціональних особливостей ЛШ, показників метаболізму оксиду азоту. Проведено статистичну обробку отриманих даних.

Мета і завдання дослідження. Оптимізація діагностики серцево-судинних ускладнень та підвищення ефективності лікування хворих на прогресуючі нефропатії на підставі вивчення особливостей метаболізму оксиду азоту та ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих з нефрогенною артеріальною гіпертензією. Для досягнення поставленої мети потребували вирішення наступні завдання:

1. З‘ясувати особливості геометричної моделі лівого шлуночка серця у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію.

2. Дослідити функціональну активність ендотелію у хворих на хронічний гломерулонефрит і хронічний пієлонефрит із синдромом гіпертензії шляхом визначення вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту.

3. Визначити зміни в NO-продукуючій активності судинного ендотелію в залежності від геометричної моделі лівого шлуночка при нефрогенній артеріальній гіпертензії.

4. Вивчити вплив інгібіторів АПФ, антагоністів кальцію на функціональну активність системи L-аргінін – оксид азоту у хворих з нефрогенною артеріальною гіпертензією.

5. Оцінити вплив інгібіторів АПФ, антагоністів кальцію на ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих з нефрогенною артеріальною гіпертензією.

Об‘єкт дослідження: нефрогенна гіпертензія, прогресуючі нефропатії.

Предмет дослідження: показники гемодинаміки, структурно-функціональні показники ЛШ, вміст нітрозотіолу, нітритів та нітратів, L-аргініну, показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту.

Методи дослідження: загально-клінічні, біохімічні, інструментальні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вивчені особливості ремоделювання ЛШ серця у хворих на нефрогенну АГ обумовлену хронічним пієлонефритом (ХП) та хронічним гломерулонефритом (ХГН). Встановлено, що у хворих на хронічний гломерулонефрит переважає ексцентричний тип ГЛШ, у хворих на хронічний пієлонефрит і есенціальну АГ (ЕГ) найбільш поширеним є нормальний тип геометрії ЛШ. Поширеність концентричного типу ГЛШ у хворих на хронічній гломерулонефрит більша, ніж при ХП і ЕГ.

Встановлено, що при нефрогенній гіпертензії відбувається перебудова в системі L-аргінін – оксид азоту. При ЕГ та ХП на фоні виснаження фізіологічного субстрату для синтезу NO - L-аргініну зменшений вміст продуктів його окислення (нітрити та нітрати), а показник депонування вільного NO – нітрозотіол перевищує рівень групи контролю, причому у хворих на ХП його рівень максимальний. Хворі на ХГН характеризуються виснаженням всіх ланок цієї системи як субстрату для синтезу NO - L-аргініну, окислених продуктів NO, так і показника депонування вільного NO - нітрозотіолу.

Застосування інгібіторів АПФ та антагоністів кальцію впливає на покращення функціонального стану системи L-аргінін – оксид азоту та структурно-функціональні показники ЛШ у хворих на ренопаренхіматозну АГ. Встановлено, що інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту найбільш ефективні у хворих на ХП та есенціальну АГ, щодо зворотнього розвитку гіпертрофії ЛШ, що підтверджується зменшенням індексу маси міокарда ЛШ та кількості хворих з концентричним типом гіпертрофії ЛШ через 3 місяці лікування.

У системі L-аргінін – оксид азоту дисбаланс між її ланками зменшується при збільшенні тривалості лікування. При 20-ти денній терапії показник депонування вільного NO – рівень нітрозотіолу суттєво зменшується, а рівні окислених стабільних форм NO нітритів та нітратів досягають показника групи контролю тільки через 3 місяці лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути використані у практиці охорони здоров‘я та науковцями для оптимальної діагностики серцево-судинних ускладнень, вибору адекватного диференційованого лікування за умов визначення геометричної моделі ЛЖ та стану системи L-аргінін – оксид азоту.

Запропоновано підхід до оцінки метаболізму оксиду азоту з визначенням концентрації субстрату для синтезу NO - L-аргініну, стабільних окислених форм NO – нітритів та нітратів, та депонованої форми NO – нітрозотіолу. Визначення в динаміці концентрації нітрозотіолу, нітритів та їх співвідношення може бути використане для оцінки ефективності фармакотерапії. Показано, що ефективність впливу на ендотеліальну дисфункцію та ремоделювання ЛШ серця у хворих на ренопаренхіматозну АГ залежить від тривалості лікування.

Результати проведеного дослідження впроваджені у клінічну практику у відділенні функціональної діагностики Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України, Харківській міській клінічній лікарні №1 Ленінського району, Харківській міській клінічній лікарні №31, міській лікарні ім. В.І.Леніна м.Слав‘янськ Донецької області, терапевтичному відділенні Красноградської центральної районної лікарні Харківської області, Житомирській обласній лікарні ім. О.Ф.Горбачевського.

У процесі виконання дисертаційної роботи була розроблена комп’ютерна програма “Програма розрахунку геометричної форми лівого шлуночка серця на основі показників ехокардіографії”, яка захищена авторським правом, свідоцтво №7815 від 18.06.2003.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно обстежував тематичних хворих в клініці інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України, проводив ехокардіографію, аналіз клінічного перебігу хвороб і даних ЕхоКГ, оцінював ефективність призначеної терапії. Автором проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних, сформульовано основні положення і висновки роботи. Оформлення результатів дослідження, матеріалів до друку, дисертаційної роботи та автореферату проведено автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи, були представлені та обговорювалися на підсумкових науково–практичних конференціях Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України (2001, 2002 та 2003 рр.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень” (м.Харків, 2002), IV Українській конференції молодих учених, присв‘яченій пам‘яті академіка В.В.Фролькіса (м.Київ, 2003); Українській конференції - „Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці” (м.Харків, 2003), на міжнародному конгресі нефрологів (м.Берлін, 2003).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 4 статті, 3 з яких у спеціалізованих журналах, регламентованих ВАК України, 10 тез за матеріалами науково-практичних конференцій.

Подобные работы
Орищин Неля Дмитрівна
Клініко-функціональні зміни геометрії шлуночків серця при артеріальній гіпертензії та обгрунтування ефективності тривалої антигіпертензивної терапії
Шабалтас Наталія Леонідівна
Вміст нітритів та чутливість тромбоцитів до оксиду азоту у хворих на прогресуючі нефропатії в динаміці лікування
Гольдіс Ігор Володимирович
Особливості структури та функції лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією та шляхи їх корекції
Слугоцька Ірина Володимирівна
Клініко-патогенетичні передумови розвитку та лікування безсимптомної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на залізодефіцитну анемію з метаболічною кардіоміопатією
Гайналь Наталія Пантелеймонівна
Дисфункція лівого шлуночка при дестабілізації ішемічної хвороби серця: клініко-патогенетична характеристика та оптимізація лікування
Наприковська Наталя Миколаївна
Ремоделювання серця та стан функції зовнішнього дихання у хворих на артеріальну гіпертензію при поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою.
Дьяков Ігор Миколайович
Оцінка ефективності застосування стимуляторів синтезу оксиду азоту для лікування хронічного гломерулонефриту
Тюріна Світлана Миколаївна
"Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту прилікування хворих на стенокардію напруги на тлі хронічного обструктивного бронхіту"
Захаров Александр Григорьевич
Содержание стабильных метаболитов оксида азота и ремоделирование левого желудочка сердца при нефрогенной гипертензии

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net