Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Теорія та методика виховання (з напрямків та сфер діяльності)

Диссертационная работа:

Прушковська Олена Леонідівна. Формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо- творчого освоєння природи у позакласній роботі : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Входження України до світового інформаційного простору актуалізує потребу формування творчої особистості, що відкриває широкий простір впровадженню в освітній процес особистісно зорієнтованих виховних технологій. Важливу роль у процесі творчого становлення молодих поколінь відіграють естетичні фактори. Тому сучасний зміст освіти має охоплювати не лише знання, а й способи духовно-практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості. Зокрема у Національній доктрині розвитку освіти України акцентується увага на необхідності створювати умови для формування здатності особистості до самостійного пізнання світу і творчої самореалізації в будь-якій діяльності.

Проте аналіз шкільної практики, результати проведених досліджень свідчать, що сучасна система освіти не забезпечує достатній емоційно-духовний зв’язок школярів з довкіллям, не сприяє подоланню прагматизму і корисливості у ставленні до навколишнього середовища.

Вивчення цих проблем пов’язано з аналізом праць філософів, психологів, педагогів, насамперед, фахівців з проблем організації навчально-виховного процесу. Утвердження важливості ролі естетичних почуттів у формуванні особистісного ставлення до світу знайшли своє відображення ще в поглядах мислителів епохи Відродження та доби Просвітництва.

Гуманістичні ідеї про необхідність розвитку естетичних почуттів людини та їх вплив на процес формування творчої особистості відзначали передову демократичну думку в ХVІІІ-ХХ ст. Значну увагу цим проблемам надавалось, насамперед, у працях українських мислителів – Б. Грінченка, Г. Сковороди, Лесі Українки, І. Франка; істориків і філософів – М.Антоновича, М. Бердяєва, В. Вернадського, В.Зеньковського, В. Соловйова, М.Федорова, П.Флоренського, П.Юркевича та в психолого-педагогічній спадщині П. Блонського, О. Духновича, Я. Мамонтова, О. Потебні, С. Русової, В. Сухомлинського, Л. Толстого, К. Ушинського та ін.

Зокрема визначення сутності естетичних почуттів як духовно-ціннісного ставлення людини до світу, яке завжди характеризується художньо-творчим пробудженням особистості здійснено у працях А.Азархіна, В.Відгофа, Д.Говоруна, С.Гольдентрихта, І.Зязюна, А.Канарського, Л.Левчук, Д.Лукача, Л.Пєчко, І.Смольянінова Л.Столовича та ін. У цих працях підтверджується думка про те, що різні способи художньо-творчого освоєння навколишнього є джерелом розвитку естетичних почуттів і могутнім чинником виховання творчої особистості.

Психологія творчості, художньо-творчої діяльності була і залишається предметом аналізу як вітчизняних (І. Бех, В. Давидов, О. Запорожець, Г. Костюк, В. Кудрявцев, В. Моляко, В. Роменець, П.Якобсон та ін.), так і зарубіжних (Р. Арнхейм, Дж. Гілфорд, К. Тейлор, Т.Рібо, С.Френе, Р. Хелмен та ін.) дослідників. Аналіз різних аспектів проблеми творчості: її природи, характеру залежності між емоційно-чуттєвою сферою і художньо-творчою діяльністю дають підстави стверджувати про складність та багатогранність цієї проблеми. Так, психологами неодноразово доведено, що, завдяки своїм віковим особливостям, діти молодшого шкільного віку найповніше розкривають особистісний потенціал у художньо-творчій діяльності (Л.Виготський, М. Волокітіна, Д. Ельконін, Б. Ломов, А. Люблінська, С.Максименко, Д. Ніколенко та ін.).

Особливої актуальності дитяча творчість набуває у різновидах художньої діяльності. Цю проблему досліджували А.Богуш, Н. Ветлугіна, Н.Гавриш, Т. Казакова, Н. Карпінська, Л. Момот, О.Ушакова, Л. Шелестова, В Холоденко та ін. Проблемою художньо-творчого розвитку молодших школярів на матеріалах окремих навчальних предметів займались І. Калістратов, В. Кардашов, Г.Кудіна, С.Коновець, О. Малицька, З.Новлянська, В.Рагозіна, В.Тименко, О. Шатагіна та ін.

Одним із наймогутніших джерел творчого натхнення школярів є природа. Її естетичний потенціал й окремі аспекти творчого освоєння дітьми довкілля розкриті в роботах сучасних українських дослідників М. Артеменка, Н.Горобець, С. Жупанина, Л.Коваль, Н.Коваль, В. Маршицької, Н. Миропольської, Н.Пустовіт, Г.Пустовіта, Г. Тарасенко, Г.Шевченко, А. Щербо та ін. і свідчать, що органічний зв’язок дитини з довкіллям успішно налагоджується через художньо-творчу діяльність. У цих працях доведене безперечне значення сенсорики, образної пам’яті, уяви, фантазії для формування в дітей естетичного ставлення до природи. Однак можна передбачити, що рівень естетичного розвитку учнів від упровадження різних систем і методик у практику загальноосвітньої школи буде не завжди ефективним, оскільки шкільний урок без розмаїтого позакласного середовища не зможе розв’язати проблему духовно-естетичного виховання особистості, сформувати естетичний смак, свідоме прагнення дітей до життєтворчості, що доведено роботами Е.Бєлкіної, Н. Ганнусенко, К. Горбунової, Б.Кобзаря, О. Костюшко, Л. Масол, В. Пабат та ін. Тому нагальною стає потреба створення відповідної системи взаємодії класної і позакласної роботи, яка стане підґрунтям для розвитку емоційно-ціннісного ставлення школярів до навколишнього середовища..

Здійснений вище аналіз свідчить, що проблема формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи в умовах навчально-виховного процесу поки що не була предметом спеціальних досліджень.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість та практичне значення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, а саме „Формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планів і програм науково-дослідної діяльності кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми “Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол №8 від 21.02.1998 року). Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №7 від 24.03.1999 року) і погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 18.06.2002 року).

Об’єкт дослідження – процес естетичного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми, методи формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи зростає за умов гуманно-особистісного підходу до вихованців на основі діалогічної взаємодії у процесі співтворчості вчителя та учнів;

розвитку сенсорної культури школярів як основи творчо-естетичної реакції на довкілля; активізації образного мислення учнів на матеріалі творчої інтерпретації емоційно-чуттєвих вражень; освоєння дітьми естетичного потенціалу природи та мистецтва в контексті поліхудожнього підходу; творчої самореалізації кожного вихованця на основі системного розширення естетичного досвіду в процесі позакласної роботи.

Для досягнення мети дослідження реалізовувалися такі завдання:

  1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці.

  2. Визначити критерії та рівні сформованості в учнів початкових класів естетичних почуттів до природи;

  3. Виокремити педагогічні умови формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи.

4. Розробити, експериментально апробувати та впровадити в позакласну виховну роботу початкової школи методику формування в дітей естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи.

Методологічну основу дослідження складають наукові положення про загальний зв’язок, взаємообумовленість і цілісність природи та людини; про творчо-ціннісний характер культурного освоєння суспільством природи; про єдність процесів емоційно-естетичного та художньо-творчого освоєння навколишнього світу; про гармонійний розвиток особистості на засадах гуманізації та гуманітаризації освітнього процесу.

Теоретичну основу дослідження становлять сучасні концепції філософії освіти (В.Андрущенко, І.Зязюн, В.Кремень, В.Лутай), ідеї особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів ( І.Бех, С.Гончаренко, В.Рибалка, О.Усова, І.Якиманська та ін.); фундаментальні положення психолого-педагогічних концепцій творчої діяльності (К.Абульханова-Славська, І.Волощук, О. Мелік-Пашаєв, В.Моляко, А.Петровський, В.Роменець та ін.); принципи і методи діяльнісного опосередкування навчання, виховання й розвитку молодших школярів (Н.Бібік, М.Вашуленко, О.Савченко та ін.); теорія і методика естетичного виховання дітей (С. Анічкін, В.Бутенко, С.Жупанин, Л. Коваль, Л.Масол, Н.Миропольська, Л. Пєчко, Г. Тарасенко, Т.Цвелих, Г.Шевченко, А. Щербо та ін.).

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано адекватні авторському задуму методи дослідження. Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у філософській, психолого-педагогічній літературі, дали змогу сформувати власний погляд на поставлену проблему дослідження, виявити наукові засади створення експериментальної моделі. Емпіричні методи дослідження: анкетування учнів, батьків і вчителів, оцінка продуктів дитячої творчості сприяли вивченню стану проблеми у сучасній школі; педагогічний експеримент дав можливість перевірити припущення, сформульоване у гіпотезі; кількісний та якісний аналіз.

Дослідно-експериментальна база. Дослідження проводилося у загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів № 2, 7, 15 м. Вінниці, № 2 м. Полтави, № 1 м. Чернівців та загальноосвітніх школах І-ІІ ступенів Львівської та Вінницької області, яке охопило 528 учнів молодших класів. В експерименті взяли участь близько 80 учителів початкових класів та вихователів ГПД, 350 батьків.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи і тривало протягом 1999-2004 років.

На першому етапі (1999-2000 рр.) проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, навчально-методичну літературу з проблеми дослідження. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет, мету, конкретизовано завдання і методи дослідження, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2000-2003 рр.) визначено педагогічні умови і розроблено організаційно-педагогічну модель розвитку естетичних почуттів у молодших школярів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі; здійснено формувальний експеримент.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) проаналізовано та узагальнено результати експериментальної роботи, розроблено рекомендації, які втілено в практику роботи початкової школи.

Наукова новизна дослідження:

- вперше виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі та розроблено відповідну організаційно-педагогічну модель;

- уточнено сутність понять „естетичні почуття до природи” та “художньо-творче освоєння природи”;

- визначено критерії та рівні сформованості естетичних почуттів молодших школярів до природи;

- набули подальшого розвитку положення про взаємозв’язок художньо-творчої діяльності і розвитку світоглядних орієнтирів дітей молодшого шкільного віку.

Практична значущість здобутих результатів полягає у розробці методики формування естетичних почуттів молодших школярів засобами художньо-творчого освоєння природи; удосконаленні алгоритмів організації творчої діяльності учнів у процесі позакласної роботи; систематизації змісту, форм і методів естетико- виховної роботи з молодшими школярами, які можуть використовуватися учителями початкових класів, вихователями ГПД у навчально-виховному процесі школи І ступеня, а також у процесах фахової підготовки та післядипломної освіти учителів початкових класів в умовах ВНЗ різних рівнів акредитації. Основні положення і рекомендації щодо формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі впроваджені у роботі Вінницької СЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцеї №7 (довідка №38 від 04.03.05р.), Громадської СЗОШ І-ІІІ ступенів Літинського району Вінницької області (довідка №83 від 20.12.04р.), Селищанської СЗОШ І-ІІІ ступенів Літинського району Вінницької області (довідка №100 від 24.12.04р.), Уманської СЗОШ І-ІІІ ступенів №14 Черкаської області (довідка №830 від 04.04.05р.), Київської СЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназії №109 ім. Т.Г. Шевченко (довідка №26 від 01.02.05р.)

Особистий внесок дисертанта в розробку проблеми визначається тим, що: розкрито сутність понять „естетичні почуття до природи” та „художньо-творче освоєння природи”; визначено критерії та показники сформованості естетичних почуттів молодших школярів; виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови їх формування в учнів початкових класів засобами художньо-творчого освоєння природи; експериментально доведено ефективність розробленої методики. В опублікованій у співавторстві статті (Г.Тарасенко) особистий внесок здобувача полягає в розробці прийомів організації літературно-творчої діяльності молодших школярів на теми природи. В опублікованій у співавторстві статті (Н.Прушковська) особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні ролі емоційно-естетичного розвитку дитини у формуванні її світогляду.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю теоретичних положень; застосуванням комплексу методів науково-педагогічного дослідження адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; достатнім обсягом вибірки та її репрезентативністю; позитивними результатами естетичного розвитку молодших школярів експериментальних класів на основі реалізації педагогічних умов формування естетичних почуттів .

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися й дістали позитивну оцінку на Республіканській науково-практичній конференції “Формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів” (Вінниця, 1999), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти” (Полтава, 2001), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” (Київ, 2001), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2001), на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційне навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2002), на Міжнародній науково-практичній конференції “Освіта і наука: пошуки нових парадигм” (Хмельницький, 2004). Теоретичні положення, висновки і методичні рекомендації представлено на засіданнях кафедри педагогіки та методики початкового навчання ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського (1999-2004), на методичних та педагогічних нарадах Вінницького навчально-виховного комплексу: СЗОШ І-ІІ ступенів-ліцею №7 (1997-2003).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження знайшли відображення у 7 одноосібних публікаціях автора (дві у співавторстві), з них 6 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (266 найменувань, з них 7 іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації – 228 сторінок, основний зміст викладено на 176 сторінках. Робота містить 1 рисунок, 2 малюнки, 7 таблиць на 5 сторінках.

Подобные работы
Грошовенко Ольга Петрівна
Формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі
Басюк Наталія Анатоліївна
Формування почуття відповідальності у молодших школярів
Гагарін Микола Іванович
Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки
Бакуліна Світлана Юріївна
Виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу
Кравченко Ірина Володимирівна
Формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі
Сватьєв Андрій Вячеславович
Соціально-педагогічні умови формування фізичного здоров'я підлітків у позашкільній роботі.
Яковліва Олена Павлівна
Формування комунікативних умінь майбутніх учителів у процесі виховної роботи в оздоровчих таборах
Пішун Сергій Григорович
Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу
Захаров Сергій Вікторович
Формування пізнавальних інтересів учнів основної школи у процесі позакласної роботи

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net