Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів

Диссертационная работа:

1. Агаркова-Лях Ірина Володимирівна. Парагенетичні ландшафтні комплекси берегової зони моря (на прикладі чорноморського узбережжя Криму) : дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Роль берегової зони в житті людства дуже велика. Морський транспорт і торгівля, марикультура і рекреаційне господарство - це неповний перелік сконцентрованих тут видів господарської діяльності. Особливе значення берегова зона має для Кримського півострова, де туризм і рекреація виступають як пріоритетні напрями його економічного розвитку.

Будучи однією з найбільш яскравих контактних зон географічної оболонки, протягом багатьох десятиліть берегова зона вивчається представниками різних галузевих наук в єдності її наземної і водної частин. Незважаючи на це, в ландшафтному відношенні до цього часу берегова зона досліджена слабо і, особливо, як цілісний природний комплекс, що включає в себе і територіальні та аквальні комплекси. У цьому плані найбільш перспективним представляється застосування для її вивчення теорії парагенетичних ландшафтних комплексів (ПГЛК), яка базується на системному підході, що дозволяє розглядати природні комплекси суші і моря, які взаємодіють у береговій зоні, як цілісну парагенетичну ландшафтну систему.

Однак, у теперішній час, фактично, не розроблено теоретичні і методичні основи застосування теорії ПГЛК до берегової зони моря: відсутнє поняття берегової зони як ПГЛК, не визначено її ландшафтні межі і основні особливості, не розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря. Відсутні і регіональні дослідження ПГЛК берегової зони України загалом і Кримського півострова, зокрема. Це свідчить про актуальність парагенетичних ландшафтних досліджень берегової зони моря як в теоретико-методичному, так і регіональному відношенні, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною наукових досліджень географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з держбюджетної теми «Комплексні географічні дослідження природних і господарських систем Криму, прилеглих територій і акваторій» і держбюджетної теми кафедри фізичної географії і океанології «Ландшафтні, геоекологічні і океанологічні дослідження Кримського регіону і суміжних акваторій» (1997-2001 рр., № 0198И005719). Матеріали дослідження використано при розробці «Програми економічного розвитку Криму до 2015 року», розділ «Екологічний стан» (Кримська академія наук, 2005-2006 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних основ вивчення парагенетичних ландшафтних комплексів берегової зони моря та їх застосування до берегової зони чорноморського узбережжя Криму.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

- проаналізувати передумови та історію ландшафтних досліджень берегової зони моря;

- систематизувати і розширити теоретичні уявлення про ПГЛК загалом і берегової зони моря зокрема: сутність ПГЛК і провідні принципи його вивчення; поняття ПГЛК берегової зони; місце берегової зони як ПГЛК в складі морського узбережжя та її ландшафтні межі; речовинно-енергетичний обмін, будова і особливості ПГЛК берегової зони моря;

- розробити методику виділення і опису ПГЛК берегової зони моря: методи вивчення, індикаційні та класифікаційні ознаки виділення, методичну схему опису;

- на основі розробленої методики виділити типи ПГЛК в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму і дати їх фізико-географічну характеристику;

- запропонувати заходи щодо раціонального природокористування в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму з урахуванням особливостей виділених типів ПГЛК.

Об'єктом дослідження є берегова зона чорноморського узбережжя Криму. Предмет дослідження – парагенетичні ландшафтні комплекси берегової зони чорноморського узбережжя Криму.

Методи дослідження. Теоретичною основою в роботі виступає системний підхід. У основу наукового дослідження покладено роботи українських і зарубіжних вчених з ландшафтознавства і берегознавства: Ф.М. Мількова, В.П. Зенковича, Ю.Д. Шуйського, К.М. Петрова, М. Даневої, В.І. Лимарєва, О.В. Дроздова, О.С. Романюк, Г.О. Саф’янова, В.О. Бокова, М.А. Гвоздецького, В.В. Козіна, А.Ю. Ретеюма, Г.І. Швебса та ін.

У роботі використовуються наступні фізико-географічні методи досліджень: польові (експедиційні, маршрутні, стаціонарні, ключових ділянок); геоінформаційного, картометричного, кількісного, якісного, порівняльного аналізу і синтезу; класифікаційний; провідного чинника; сполучуваного аналізу компонентів; порівняльно-географічний; аналогій; інтерполяції і екстраполяції та ін.

При виконанні роботи залучається фактичний матеріал маршрутних і стаціонарних експедиційних досліджень. Автор брав участь у наукових експедиціях географічного факультету ТНУ ім. В.І. Вернадського з дослідження берегової зони Криму (Карадаг, 2000; Лебедячі острови - Бакальська коса, 2000; бухта Ласпі, 2001), загальна протяжність маршрутів яких склала біля 65 км. Крім того, автором велися спостереження на ключових ділянках в період з 1998 по 2005 рр. на Західному узбережжі Криму від Євпаторії до с. Фрунзе і маршрутні берегові дослідження на Західному, Південно-Західному і Південному узбережжі Криму. Також в роботі використовуються матеріали Українського державного інституту мінеральних ресурсів, Кримської гідрогеологічної експедиції, Ялтинської геологічної партії, Українського державного інституту проектування міст, геоінформаційної системи Чорного моря (BSEP), опублікованих видань і картографічних джерел.

Наукова новизна отриманих результатів:

На теоретико-методичному рівні:

  1. Систематизовано уявлення про сутність ПГЛК і визначено концептуальні підходи до розв'язання цього питання;

  2. Узагальнено відомості про речовинні потоки і зроблено їх типізацію за найважливішими кількісними і якісними характеристиками, які можуть використовуватися для вивчення основних взаємозв’язків в ПГЛК;

  3. Розширено поняття ПГЛК стосовно до берегової зони моря, визначено її ландшафтні межі та місце в складі морського узбережжя, виявлено особливості берегової зони моря як ПГЛК;

  4. Уперше розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря на рівні місцевостей, що включає наступні етапи: вибір індикаційних та класифікаційних ознак виділення ПГЛК, визначення їх меж і типізація, створення методичної схеми опису ПГЛК та їх фізико-географічна характеристика.

На регіональному рівні:

  1. Уперше берегова зона чорноморського узбережжя Криму розглядається з позиції теорії ПГЛК;

  2. На основі спрямованості і інтенсивності речовинних потоків між сушею і морем вперше в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму виділено типи ПГЛК і подано їх характеристику;

  3. Відповідно до типів ПГЛК, запропоновано заходи щодо раціонального природокористування в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть мати наступне практичне застосування в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму:

при ландшафтно-екологічних дослідженнях: організації мережі ландшафтного моніторингу, виконанні експертних висновків за сучасним станом різних дільниць берегової зони, проведенні більш детальних локальних ландшафтних досліджень і ін.;

при рішенні народногосподарських задач: комплексній оцінці придатності берегових зон для господарського і рекреаційного освоєння, оптимізації структури і режиму природокористування на приморських територіях і зв'язаних з ними акваторій, організації марикультури та ін.;

Результати дослідження використовуються ДП Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція (ГГРЕС), а також екологічною інспекцією по Сакському району та м. Саки.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно здійснено всі етапи наукового дослідження: збір, обробка, аналіз і узагальнення отриманої інформації; розроблено методику виділення і опису ПГЛК берегової зони; складено картосхему типів ПГЛК берегової зони чорноморського узбережжя Криму і подано їх фізико-географічну характеристику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи докладалися і публікувалися в матеріалах міжнародних наукових конференцій: "Глобальна система спостережень Чорного моря: фундаментальні і прикладні аспекти" (Ялта, 1999), "Геологія Чорного моря" (Київ, 1999), "Екологічні і гідрометеорологічні проблеми великих міст і промислових зон" (Санкт-Петербург, 2000), "Oceanography of the Eastern Mediterranean and Black Sea" (Ankara, Turkey, 2002), "US-IALE Symposium: Transdisciplinary Challenges in Landscape Ecology" (Las-Vegas, USA, 2004), "Геополітичні і географічні проблеми Криму в багатовекторному вимірюванні України" (Сімферополь, 2004), "Littoral 2004. 7th International Symposium: Delivering Sustainable Coasts: Connecting Science and Policy" (Aberdeen, United Kingdom, 2004), "Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть" (Канів, 2005) та ін.; конференцій молодих вчених: "Понт Евксинський – 2000, 2005" (Севастополь, 2000, 2005), "Ломоносов - 2002" (Севастополь, 2002), а також на щорічних студентсько-викладацьких конференціях у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського (1999-2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт (9 статей в наукових журналах і збірниках наукових праць, 6 - у матеріалах і тезах наукових конференцій) загальним об'ємом 2,4 др.арк., в тому числі 7 - статті в рекомендованих ВАК України наукових виданнях. Статті без співавторів, в яких відображено зміст і основні положення дисертаційної роботи, складають об'єм 1,3 др.арк.

Подобные работы
Агаркова-Лях Ирина Владимировна
Парагенетические ландшафтные комплексы береговой зоны моря (на примере черноморского побережья Крыма)
Хаустов Олександр Олександрович
Кліщі (Acarina), пов'язані з короїдами (Coleoptera: Scolytidae) південного узбережжя Криму
Ярош Ольга Борисівна
Інституціональне забезпечення ефективного функціонування нафтогазового комплексу Криму
Каджаметова Таміла Ніриманівна
Формування та використання трудового потенціалу рекреаційного комплексу Криму
Реутов Віктор Євгенійович
Стан і перспективи приватизації в агропромисловому комплексі Криму
Зінов'єв Фелікс Володимирович
Формування ефективних механізмів господарювання в агропромисловому комплексі Криму
Сілкін Володимир Миколайович
Формування ринку матеріально-технічних ресурсів агропромислового комплексу Крима
Лєвдіков Володимир Сергійович
Оцінка стану і перспективи завершення реформування економіки агропромислового комплексу Криму
Пергат Ганна Петрівна
Трансформація виноградарсько-виноробного комплексу Криму в умовах переходу до ринкового господарства
Хамідова Ольга Михайлівна
Маркетингові дослідження ринку туристичних послуг (на прикладі підприємств рекреаційно-туристичного комплексу АР Крим)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net