Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів

Диссертационная работа:

Ільїна Ольга Вікторівна. Еколого-географічний аналіз боліт Волинської області : дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. З виникненням нових форм власності, широкомасштабним ліцензуванням земле- та водокористування, розробкою програми соціально-економічного розвитку “Україна 2010” фіксується низка актуальних проблем у галузі обліку, оцінки і контролю за станом та вико-ристанням болотних ресурсів. А вони є важливим елементом ландшафту і господарського резерву.

На сучасному етапі Прип’ятському Поліссю приділяється значна увага не лише науковців, але й громадськості. Природний комплекс регіону має особливе геоекологічне значення для України і Європи загалом. Заболоченість Західного (Волинського) Полісся в Україні є найвищою і становить понад 10 %.

Наукова інформація про болотні геокомплекси значною мірою носить епізодичний і несистемний характер, не відображає сучасного рівня знань. Тому їх дослідження є надзвичайно актуальною проблемою. Збереження біотичного і ландшафтного різноманіття Полісся є пріоритетним завданням реалізації Національної стратегії України з біорізноманіття. Політика щодо водно-болотних угідь є невід’ємною складовою загальної природоохоронної політики держави.

Розробка теоретичних і методичних основ комплексно-географічного обґрунтування раціонального природокористування, розробка методів аналізу антропогенного впливу на природні комплекси, географічний кадастр, проблеми рекультивації земель, закономірності і чинники просторової диференціації та інтеграції, типологія, класифікації, формування, динаміка, еволюція, аналіз і прогноз структури, функціонування ландшафтних комплексів – належать до основних завдань сучасної фізичної географії. Вирішувати проблеми, пов’язані з оптимізацією й охороною болотних геосистем, можливо лише у результаті комплексного їх вивчення. Тому, такі дослідження мають вагоме теоретичне і практичне значення.

Для досліджуваної території необхідна інвентаризація всіх гідроморфних ландшафтів, оцінка їх сучасного стану і визначення першочерговості в прове-денні реабілітації, реконструкції дренажних систем і систем водорегулювання, розширення мережі та меж природоохоронних об’єктів, обґрунтування місць видобутку торфу, проектів охорони болотних ландшафтів тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення досліджень зумовлене необхідністю реалізації “Основних напрямків державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (Постанова ВР України № 188-98), “Положення про державну систему моніторингу довкілля” (Постанова КМ України від 30.05.1998, № 391), “Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення” (Постанова КМ від 8.02.99), “Про концепцію збереження біологічного різноманіття України” (Постанова КМ України від 12.05.97, № 439), “Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення” (Постанова КМ України від 23.11.95, № 935), Закону України “Про участь в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення” (1996), Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та ін., Указів Президента України про резервування цінних природних територій для створення нових або розширення існуючих природних заповідників та заказників загальнодержавного значення, а також комплексу державних програм із проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Здійснені дослідження пов’язані з рядом Конвенцій “Про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення головним чином в якості місця проживання водоплавних птахів” (Рамсарська конвенція, 1971, Україна приєдналася у 1996 р.), “Про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонська конвенція)”, “Про охорону дикої природи і фауни і природних середовищ життя в Європі (Бернська конвенція)”, “Про охорону і використання транскордонних водойм і міжнародних озер (Гельсінки, 1992)” та “Про біотичне різноманіття (Найробі, 1992)”.

Обраний напрям досліджень тісно пов’язаний з регіональною програмою «Екологія 2010», головною метою якої є реалізація на території Волинської області заходів, спрямованих на охорону природного середовища та забезпечення екологічної безпеки населення і є складовою частиною дослідницької теми Волинського державного університету імені Лесі Українки (№ д.р. 0103U000658 “Природа та екологія Західного Полісся”).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є еколого-географічний аналіз болотних геокомплексів Волині – сучасного екостану, закономірностей просторового розподілу, просторово-часової динаміки, кількісної та якісної оцінки природних ресурсів з метою забезпечення інформаційної основи для обґрунтування напрямів раціонального використання, планування, моніторингу, організації ефективної охорони. Для досягнення цієї мети ставилися такі завдання:

– створити якісні та кількісні характеристики болотних масивів (із оцінками їх сучасної площі та стану, морфологічних та геохімічних особливостей, місцезнаходження, економічних, геоекологічних і культурно-інформаційних ресурсів). На основі систематизації отриманих результатів підготувати Довідник боліт і заболочених ділянок, створити серію тематичних карт;

– встановити особливості просторового розміщення та здійснити типізацію боліт;

– виявити сучасний екостан, особливості динаміки й трансформації болотних геосистем;

– визначити структуру болотних природоохоронних територій: ранг охоронних об’єктів, статус, призначення і локалізацію, виявити болотні масиви, перспективні для включення до природоохоронної мережі як резервати ландшафтного та біотичного різноманіття;

– на підставі аналізу й узагальнення інформації про болота розробити еколого-географічні основи раціонального використання, оптимізації їх стану, охорони та збереження природно-ресурсного потенціалу як унікальних складових ландшафтного різноманіття.

Об’єкти і предмет дослідження. Об’єктами дослідження є болотні геокомплекси Волинської області. Предметом дослідження є їх еколого-географічний аналіз, просторове поширення, закономірності формування, сучасний стан, структура, динаміка, антропогенний вплив, ресурсно-кадастрова оцінка та охорона.

Методи дослідження. Планування досліджень, узагальнення та аналіз їх результатів базуються на положеннях теорії ландшафтознавства та суміжних природничих наук: геоморфології, гідроекології, біогеографії, а також конструктивної географії тощо. Методологічною основою дослідження є просторово-часовий аналіз і синтез із використанням порівняльно-географічного, аналітичного, картографічного, історичного, палеогеографічного та математико-статистичного методів. Розробка схеми електронного збору і зберігання інформації ґрунтується на основі баз даних у форматі Microsoft Access.

Вихідними матеріалами для узагальнень і апробації були результати власних польових досліджень автора та створена електрона база даних, яка включає інформацію про 1523 болотні геокомплекси, матеріали Госпрозрахункового центру науково-технічних послуг Спілки аграрників України (м. Луцьк), Київської геологорозвідувальної експедиції, Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, Інституту “Волиньводпроект” та ін. Використано, проаналізовано та інтерпретовано результати меліоративних зйомок, картографічних матеріалів, архівних, фондових і літературних джерел.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– для Волинської області вперше здійснено комплексне географічне дослідження боліт;

– на основі детальних геоекологічних досліджень та аналізу багаторічних даних виявлено сучасний стан, особливості динаміки й трансформації болотних геокомплексів;

– здійснено кількісне і якісне оцінювання болотних геокомплексів, створено Довідник боліт, заболочених ділянок і торфовищ, складено серію тематичних карт;

– виявлено внутрішньотипову і просторову диференціацію боліт, явище повторного заболочування, внесено до реєстру значну кількість болотних масивів;

– розроблено пропозиції та принципи щодо науково-обґрунтованого використання, реабілітації, збереження й охорони болотних геокомплексів.

Практичне значення результатів. Результати щодо просторового поширення, генезису, природно-ресурсного потенціалу, використання болотних геосистем мають важливе значення для раціонального використання природних ресурсів Волині, їх заповідання та охорони. Теоретичне обґрунтування практичних заходів, що впливають на стан болотних геосистем, використовується для вирішення природоохоронних проблем, зокрема для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття водно-болотних угідь. Розроблені рекомендації слугуватимуть основою оптимального використання, охорони та збереження природно-ресурсного потенціалу геокомплексів регіону, розробки довгострокових планів ефективного його використання, обґрунтування стратегії і плану дій щодо захисту унікальних болотних утворень.

У результаті дослідження створена комп’ютерна база даних “Болота, заболочені ділянки і торфовища Волинської області” (з інформацією щодо 1523 боліт і 214 торфовищ). Кадастрова інформація може безпосередньо використовуватись при проектних вишукуваннях, при укладанні територіальних комплексних схем охорони природи та як обґрунтування для юридичного оформлення природоохоронного статусу болотних геокомплексів.

Отримані статистичні матеріали щодо боліт можуть бути основою для створення автоматизованої інформаційно-пошукової системи “Болота і торфові родовища Волинської області”, яка дасть змогу зберігати, аналізувати і постійно поновлювати дані та є істотним внеском стосовно оцінювання природно-ресурсного потенціалу регіону.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні даних, зібраних у процесі польових досліджень, і опрацюванні фондової літератури з подальшою їх інтерпретацією та узагальненням, здійсненні кадастрової оцінки боліт, визначенні основних напрямків їх використання, обґрунтуванні значення боліт у системі природоохоронних територій, виділенні перспективних болотних комплексів, які потребують охорони.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на наукових форумах: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології (СЕП-2001)” (Миколаїв, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття” (Бердичів, 2001), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства” (Рівне, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХІ століття” (Тернопіль, 2002), Другому Всеукраїнському семінарі “Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002), Polsko-Ukrainsko-Bialoruskej Konferencji “Srodowisko przyrodnicze Polesia – stan aktualny i zmiany” (Lublin-Szack-Brzesc, 2002), Науковій конференції “Природні ресурси Волині. Результати фундаментальних досліджень (1993-2003 рр.) (Луцьк, 2003), VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ-Мелітополь, 2003; Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретические и прикладные проблемы современной лимнологии” (Минск, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Шацький національний природний парк: Наукові дослідження 1994-2004 рр. (Світязь, 2004), Науково-практичній конференції “Проблеми екології людини” (Луцьк, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004), ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: Міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (Луцьк, 2004), ІХ Ogolnopolskej Konferencji Limnologicznej “Naturalne i antropogeniczne premiany jezior” (Sosnowiec, Poland, 2004) та ін.

Наукових семінарах і конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету ім. Лесі Українки та Луцького інституту розвитку людини ВМУРоЛ “ Україна” (Луцьк, 1999-2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 робіт загальним обсягом близько 14,3 д. а., поміж них: довідник “Болота і заболочені ділянки Волинської області”, 12 статей, із яких 7 статей – у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань, 6 матеріалів конференцій, 1 тези.

Структура, обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (всього 190), 6 додатків (включають 13 таблиць на 79 с.). Обсяг дисертації 275 с., з них 139 с. основного тексту; 29 ілюстрацій, 33 таблиці.

Подобные работы
Присакар Віталій Борисович
Еколого-геохімічний аналіз і оцінка поселенських ландшафтів Чернівецької області
Мельник Анатолій Васильович
Еколого-ландшафтознавчий аналіз Українських Карпат
Гуцуляк Василь Миколайович
Еколого-геохімічний аналіз природно-антропогенних ландшафтів (на прикл. Чернівецької обл. та півночі Молдови)
Вархол Оксана Володимирівна
Калій в буроземах Зовнішньо-Карпатської та Передкарпатської височинної областей (еколого-генетичний аналіз)
Габчак Наталія Францівна
Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області
Мезенцева Інна Василівна
Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області.
Іванов Євген Анатолійович
Еколого-ландшафтознавчий аналіз гірничопромислових територій (на прикладі Львівської області)
Сивак Оксана Олегівна
Еколого-географічний аналіз в Схемах планування території (на прикладі Волинської області).
Храбра Світлана Збігнівна
Дикорослі лікарські рослини Тернопільської області (еколого-ценотичні особливості, ресурси та раціональне використання)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net