Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів

Диссертационная работа:

Домаранський Андрій Олександрович. Концепція ландшафтного різноманіття як основа оптимізації мережі природно- заповідного фонду (на прикладі Кіровоградської області) : дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Вивчення питань, пов’язаних із ландшафтним різноманіттям є одним із порівняно нових і пріоритетних напрямів у сучасній географічній науці і ландшафтознавстві зокрема.

Актуальність теми дослідження зумовлюється групою чинників теоретико-методологічного та суспільно-господарського змісту.

Постнекласичний етап розвитку ландшафтознавства ознаменувався появою нового різноманітнісного аспекту розгляду геокомплексів планети. Основним стрижнем підходу, що згодом почав набувати рис самостійної концепції, став розгляд множинності геокомплексів у контексті закономірно утвореного ними різноманіття. Оскільки процес формування загальних теоретичних засад концепції ландшафтного різноманіття триває, в широкому колі прямих і супутніх наукових проблем актуальними є потреба в узагальненні відомих та формулюванні нових положень про сутність ландшафтного різноманіття (ЛР), методологічні основи його досліджень, вплив ЛР на процеси і явища ландшафтної оболонки, різні аспекти його значення, метризацію ЛР та паспортизацію її результатів. Існує актуальна потреба у дослідженні регіональних особливостей ЛР (зокрема, заповідних об’єктів) тощо.

Суспільно-господарською необхідністю впровадження ландшафтознавчих пошуків різноманітнісного змісту є гостра потреба в оптимізації взаємодії суспільства і природи (загалом та в межах обраного регіону), пошуку шляхів становлення підтримуваного розвитку – екоеволюції, що зокрема стосується галузі природоохоронної діяльності. Важливим засобом реалізації природоохоронних стратегій є загальнодержавна мережа природно-заповідного фонду (ПЗФ). Очевидною є наявність ряду недоліків та загальна невідповідність сьогочасних результатів її багаторічного функціонування первинно декларованим цілям, реаліям природокористування та екостану довкілля. Це потребує пошуку шляхів оптимізації організації роботи ПЗФ, відповідно традиційним та сучасним міжнародним і державним природоохоронним стратегіям. Одним із таких шляхів можуть стати положення географічної концепції ландшафтного різноманіття, реалізовані в конкретних природних умовах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематичне спрямування дисертації відповідає основним напрямам ландшафтознавчих досліджень, декларованих Інститутом географії Національної академії наук України, цілям, означеним Законом України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” (2000), „Програмою формування екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки” (2003). Дисертація також пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка – „Систематика та функціонування ландшафтних комплексів Центральної та Південної України в умовах інтенсивного антропогенного пресингу, геоекологічні та соціально-географічні аспекти проблеми переходу регіону до сталого розвитку.”

Мета і завдання дослідження. Основною метою цього дослідження став пошук шляхів оптимізації мережі природно-заповідного фонду на основі концепції ландшафтного різноманіття (на прикладі Кіровоградської області). Умовою досягнення такої цілі стало послідовне вирішення ряду завдань, головними з яких є:

з’ясування впливу ЛР на процеси і явища ландшафтної оболонки, виявлення різних аспектів його значення для підтвердження можливості розгляду ЛР як основного об’єкту природоохоронної діяльності;

з’ясування теоретичних засад методики та системи показників параметричної метризації ЛР як засобу отримання різноаспектних якісних і кількісних метричних характеристик ЛР – основи оптимізації мережі ПЗФ;

визначення оптимальних способів картографічного відображення структурно-функціональних особливостей ЛР регіону досліджень;

дослідження регіональних метричних особливостей ЛР Кіровоградської області, виявлення особливостей організації, історії формування, функціонування та метричних показників ЛР мережі ПЗФ Кіровоградської області;

пошук можливостей оптимізації організації та функціонування мережі ПЗФ, шляхом виявлення різнорідних невідповідностей традиційним та найбільш актуальним сучасним вимогам до природоохоронних об’єктів (на прикладі Кіровоградської області), на основі теоретичних положень концепції ЛР. Означення ресурсів для усунення недоліків, – шляху подальшого виправлення ситуації.

Об’єктами дослідження стали ідеальні за своєю сутністю відомі теоретичні, методологічні і методичні засади концепції ландшафтного різноманіття, а також ландшафтне різноманіття як матеріальна реалія ландшафтно організованої природи, з його регіональними відмінами у межах Кіровоградської області (ключові фонові масиви, складники мережі ПЗФ та суміжні з ними ділянки).

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і методичні аспекти дослідження ЛР, якісні та кількісні показники параметричної метризації ЛР території дослідження.

Методи дослідження. Реалізація поставленої мети потребувала застосування ряду методів ландшафтознавчих досліджень: емпіричних (методи польових спостережень, систематизації геокомплексів регіону досліджень, параметричної метризації ЛР і паспортизації її результатів тощо), теоретичних (методи пошуку, виявлення та узагальнення відомостей про вплив та значення ЛР, складання методики параметричної метризації ЛР тощо), вузько методологічних (методи аналізу літературних, фондових, картографічних матеріалів щодо виявлення наявних теоретичних, методологічних, методичних відомостей з питань дослідження ЛР, засад формування екомережі тощо); польових (методи польових експедиційних ландшафтознавчих досліджень, застосованих на теренах межиріч Інгулу – Березівки, Великої Висі – Оситної, Бешки – Свинарки; річкових долин Аджамки, Синюхи та ін.; геокомплексів заповідних об’єктів „Когутівка”, „Монастирище”, „Миколаївський”, „Чорний ліс”, „Велика Вись” та ін., тощо) і камеральних (методи складання і аналізу картографічних матеріалів, фотознімків тощо); пасивних (методи візуальних спостережень і вимірів під час польових робіт) і активних (методи математичного моделювання просторово-функціонально-часової структури ЛР для виявлення параметрів його метризації); загальних (методи картографування результатів досліджень, геоінформаційного опрацювання результатів тощо) та галузевих (методи геоморфологічного
та ґрунтознавчого аналізу топографічних карт тощо) природничо-географічних, негеографічних (методи аналізу трансформацій ЛР під дією історичних чинників, виявлення залежностей між вивченістю регіону досліджень та історичним розвитком території; математичного моделювання і опису просторових структур тощо).

Наукова новизна одержаних результатів складається з теоретично-методичних новацій та новацій регіонального змісту.

Теоретично-методичні новації:

узагальнено та доповнено теоретичні положення про вияви різних аспектів значення ЛР для процесів і явищ ландшафтної оболонки;

доповнено теоретичні засади методики та розроблено оригінальну систему показників параметричної метризації ЛР; обґрунтовано, запроваджено і використано нове поняття – „презентивність”;

здійснено спробу визначення оптимальних способів картографічного відображення структурно-функціональних особливостей ЛР;

означено шляхи застосування теоретичних положень концепції ландшафтного різноманіття при формуванні екомережі конкретного регіону;

розроблено методичні аспекти параметричної метризації та картографування ЛР з урахуванням регіональних особливостей;

Новації регіонального змісту:

вперше для ряду регіонів Кіровоградської області здійснено аналіз та систематику геокомплексів рангу родів та видів ландшафтних урочищ;

складено серію крупномасштабних карт ландшафтів масштабу 1 : 100 000 (фонові масиви), 1 : 10 000 (деякі заповідні об’єкти та суміжні з ними ділянки) з позначенням структурних та функціональних особливостей ЛР;

вперше, на основі показників параметричної метризації, здійснено трирівневу регіональну кількісну оцінку ЛР Кіровоградської області (фонових масивів, заповідних об’єктів і суміжних з ними ділянок);

узагальнено, систематизовано і доповнено відомості про принципи організації, риси історії формування та сучасний стан системи природоохоронних об’єктів і територій Кіровоградської області, метричні особливості їх ландшафтної структури;

вперше для території дослідження здійснено ландшафтознавчий аналіз, укладено ряд карт, здійснено метризацію геокомплексів деяких об’єктів мережі ПЗФ з метою виявлення шляхів її оптимізації;

виявлено і кількісно оцінено невідповідність сучасного стану мережі ПЗФ Кіровоградської області, вимогам проекту екомережі, окреслено ресурси для її виправлення.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути застосовані при продовженні опрацювання теоретичних, методологічних і методичних засад концепції ландшафтного різноманіття, шляхом удосконалення, розширення, деталізації, виправлення наведених положень, особливо, у сфері методики параметричної метризації ЛР, оптимальних способів його картографування, практичного застосування результатів тощо.

Наведені матеріали окреслюють можливості застосування теоретичних положень концепції ландшафтного різноманіття при оптимізації організації і функціонування загальнодержавної мережі ПЗФ, зокрема в контексті формування загальнодержавної екомережі.

Результати метризації регіональних особливостей ЛР, що представлені в якісному та кількісному аспектах, окреслені невідповідності сучасного стану об’єктів мережі ПЗФ Кіровоградської області новітнім вимогам і ресурси для їх усунення, є підґрунтям для здійснення оптимізації існуючої системи ПЗФ області.

Наведені в роботі показники регіонального змісту можуть бути корисними при плануванні та здійсненні заходів природоохоронного, рекреаційного, сільськогосподарського спрямування, реформі адміністративно-територіального устрою, будівельних роботах тощо.

Особистий внесок здобувача полягав у формулюванні ряду теоретичних новацій концепції ЛР; аналізі, узагальненні, комбінуванні і розробці нових методичних підходів (до вирішення проблем метризації ЛР, паспортизації його результатів, пошуку способів адекватного картографічного відображення результатів досліджень тощо); випробуванні дієвості пропонованих теоретичних напрацювань на регіональному рівні (для геокомплексів Кіровоградської області, зокрема об’єктів ПЗФ); визначенні можливих шляхів практичного застосування результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дисертації була здійснена шляхом участі автора в роботі ряду наукових конференцій: „Екологічні проблеми Центрально-Українського регіону на рубежі тисячоліть” (Кіровоград, 2001), „Актуальні проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні” (Кіровоград, 2002), „Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра” (Суми, 2003), „Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях” (Вінниця, 2003), „Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004), „Ландшафтознавство: традиції та тенденції” (Львів, 2004), „Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть” (Канів, 2005), а також, ІХ з’їзду Українського географічного товариства ”Україна: Географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, загальним обсягом 3.3 д.а., з них 4 статті у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових наукових видань.

Структура, обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (268), додатків. Загальний обсяг дисертації 278 с. Обсяг основного тексту становить 181 с, що включають 15 таблиць, 29 рисунків. Обсяг додатків складає 75 с., що вміщують 9 таблиць та 16 рисунків.

Подобные работы
Ліщенюк Тетяна Миколаївна
Формування інфраструктури ринку землі (на прикладі земельного фонду Київської області)
Проскурня Микола Іванович
Еколого-економічний механізм планування використання обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (на прикладі Полтавської області)
Гринюк Тетяна Анатоліївна
Комплексне суспільногеографічне дослідження сільської місцевості адміністративної області (на прикладі Київської області)
Патійчук Віктор Олексійович
Територіальна організація релігійної сфери адміністративної області (на прикладі Волинської області)
Романюк Наталія Іванівна
Територіальна організація сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області (на прикладі Волинської області)
Федонюк Сергій Валентинович
Територіальна організація зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області (на прикладі Волинської області)
Гошовський Володимир Сергійович
Екологічна безпека техноприродних геосистем адміністративних областей (на прикладі Львівської області)
Байназаров Анатолій Михайлович
Атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей (на прикладі Харківської області)
Яцишин Андрій Васильович
Математичне моделювання радіоекологічного стану територіально-розподілених об'єктів на прикладі Житомирської області
Шулик Василь Васильович
Методичні проблеми формування регіональних рекреаційних систем (на прикладі Полтавської області)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net