Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Літвінов Віталій Віталійович. Участь українців в колонізації Хабаровського краю (1910-1928 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Протягом десятиріч у багатьох західноєвропейських країнах все більше уваги приділяється регіональній або “локальній історії” і це не випадково. Реконструкція історичного минулого окремих регіонів та міст дає можливість достатньо повно дослідити загальний історичний процес, врахувавши його особливості на кожному етапі. Одним з аспектів вітчизняної локальної історії є вивчення зв’язку між Україною та іншими державами та народами. Через низку об’єктивних причин одне з провідних місць у цьому напрямку посідає проблема пізнання історичної минувшини та сьогодення україно-російських відносин. Тим більше, що нині в цій площині науково-пізнавальної діяльності нерідко, всупереч здоровому глузду, домінують ворожість та впертість в поєднанні з фальсифікаціями фактів при відстоюванні власних позицій.

Другим важливим аспектом досліджень вітчизняної локальної історії є вивчення життя та діяльності українських діаспор у світі, а також причин і обставин їх виникнення. Зараз найбільш “просунутими”, образно кажучи, тут є українські діаспори на австралійському та американських континентах. Доля ж українців, які переселялись в межах Російської імперії та Радянського Союзу, залишається здебільшого поза увагою дослідників.

В існуючих дослідженнях більше уваги приділяється розвитку регіону, а не людям, тому третій напрямок полягає в вивченні не далекосхідних територій, а народу, який населяв ці землі.

Становлення української державності супроводжується реформуванням національної економіки, тому четвертий напрямок полягає у вивченні російського досвіду при організації освоєння окремих регіонів держави у контексті розв’язання проблем перенаселення в малоземельних регіонах країни та вивчення методів перетворення економічно відсталих областей в потужні індустріальні та індустріально-аграрні регіони.

Необхідність ідентифікації терміну "колонізації" стосовно освоєння російського Далекого Сходу є п’ятим ключовим компонентом, що визначає актуальність даного дослідження. За своїм характером колонізація може бути як внутрішньою (заселення та освоєння околиць власної держави), так і зовнішньою (заснування поселень, пов’язаних із землеробством за кордонами власної держави). Згідно з історичним досвідом, як правило, у більшості випадків і зовнішня, і внутрішня колонізація супроводжувались або насильницьким підкоренням, або фізичним знищенням корінного населення. Розв’язання проблеми приєднання та освоєння росіянами різних регіонів власної держави та участі українців у загальнодержавних російських колонізаційних процесах не втратило своєї актуальності й на початку ХХІ ст. Нарешті, вивчення української діаспори на Далекому Сході ускладнюється проблемою самовизначення мігрантів, які оселились в регіоні і вважають себе далекосхідниками. Тому наступний напрямок цілком логічно полягає в осмисленні процесу виникнення нової етнічної спільноти - далекосхідників, невід’ємною складовою частиною якої стали і українці.

Вибір теми зумовлений ще й тим, що у вітчизняній історіографії й дотепер відсутня узагальнююча наукова робота, яка давала б всебічне й цілісне уявлення про участь українців в освоєнні російського Далекого Сходу, в тому числі сучасного Хабаровського краю в першій третині ХХ ст., крім того, навіть окремі аспекти цього питання не знайшли на Україні гідного висвітлення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Підготовка дисертації відбувалась в рамках науково-дослідної роботи кафедри російської історії Дніпропетровського національного університету згідно з держбюджетною темою Міністерства освіти і науки України "Радянська державність в Україні: пріоритети і особливості розвитку у ХХ столітті" № 0103U000543.

Об’єктом дисертаційного дослідження є колонізаційна політика російського уряду на Далекому Сході, процес та особливості формування механізму її реалізації в першій третині ХХ ст., яки зокрема проявились в організації переселенського руху з України на Схід та в утворенні нового адміністративного суб’єкта - Приамурського генерал-губернаторства (значна частина якого відійшла до утвореного в 1938 році Хабаровського краю). Переселенський рух на Далекий Схід, економічний розвиток регіону та вплив зовнішньо політичної ситуації на ці процеси розглядаються як взаємопов’язані елементи загального процесу.

Предметом дисертаційного дослідження є участь вихідців з України в освоєнні сучасного Хабаровського краю та в загальнодержавних процесах в регіоні в першій третині ХХ ст.

Метою дисертації є дослідження всього спектру питань історії переселенського руху з України на Далекий Схід та участі українців в процесах його колонізації у першій третині ХХ ст. Відповідно до поставленої мети у роботі передбачено вирішити такі дослідницькі завдання:

- визначити сутність поняття "колонізація" як об’єкту історичного дослідження у контексті регіональних історичних реалій;

- обґрунтувати періодизацію і динаміку переселенського руху на Далекий Схід в першій третині ХХ ст.;

- виявити регіональні особливості колонізаційних процесів за участю українців на території сучасного Хабаровського краю;

- показати місце українців в далекосхідних подіях за часів громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції;

- з’ясувати специфічні риси та роль українських переселенців у відновленні далекосхідної економіки після громадянської війни;

- розкрити вплив зовнішньополітичного фактора на розвиток досліджуваного регіону, в тому числі на переселенський рух з України.

Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють період з 1910 р. по 1928 р. Вихідною датою вважається 14 червня 1910 р., коли Державна Рада Росії затвердила "Закон об изменении и дополнении некоторых постановлений о крестьянском землевладении", який де-юре і фактично дав старт столипінській аграрній реформі, у тому числі й в Україні з урахуванням її тодішнього державного статусу перебування у складі імперії. Верхній рубіж обумовлюється тим, що розпочате в 1926 році соціалістичне будівництво на Далекому Сході в 1928 р. було перервано низкою зовнішньополітичних факторів, після чого регіон починає поволі перетворюватися на потужний укріплений район, покликаний дати гідну відсіч японо-манчжурській агресії.

Хабаровський край розглядається в якості географічного, а не адміністративного суб’єкта, тому географічні межі дослідження визначаються територією, яка на заході обмежується правим берегом річки Зея, на півдні та південному сході - річками Амур (від гирла р. Зеї до гирла р. Уссурі), Уссурі (до гирла р. Бікін) та Бікін, на сході - Охотським та Японським морями, на півночі - річкою Уда та Удською губою. Водночас історія регіону розглядається у тісному взаємозв’язку з іншими областями російського Далекого Сходу.

Методологія дослідження. Комплексне використання основних методологічних принципів історичної науки (історизму, системності, наукової об’єктивності) при розкритті історичних процесів, явищ і фактів дозволило перетворити існуючу різноманітну інформацію з історії Далекого Сходу та його українських переселенців на знання про об’єкт дисертаційного дослідження. Крім того, у ході розробки теми використовувалися такі загальнонаукові методи: синхронний, хронологічний, історико-генетичний, динамічний, історичних паралелей, періодизації, історичного моделювання, "усної історії" та інші.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається, передусім, самою постановкою проблеми участі українців в освоєнні Далекого Сходу (на матеріалах Державного архіву Хабаровського краю) у контексті загальної колонізації регіону та впливу на цей процес зовнішньополітичного фактору. По суті це перше в історіографії комплексне, системне дослідження участі українців в освоєнні Далекого Сходу. Автором зроблена спроба всебічно розглянути даний процес з його передісторією, еволюцією, розвитком, індивідуальними рисами, довести, що представники різних національностей, які прибули в регіон, мирно співіснували поміж собою й зрештою трансформувалися у нове етнічне утворення - далекосхідників. Базуючись на сучасному теоретико-методологічному інструментарії, аналізі широкого кола опублікованих та архівних джерел і значному масиві історичної літератури, автор вперше ввів до наукового обігу маловивчені в Україні документи з Державного архіву Хабаровського краю, обґрунтував і подав власну версію періодизації переселенського руху на Далекий Схід до 1928 р. включно, громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції в регіоні; визначив вплив зовнішньополітичного фактора на переселенський рух; встановив і розкрив особливості цих процесів; з’ясував причини руху так званих "обратників" і ті заходи, що вживала влада для боротьби з цим явищем.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при написанні узагальнюючих наукових праць з історії Росії та участі українців в далекосхідних подіях 1910-1928 рр. Робота становить інтерес для дослідників, які вивчають феномен освоєння околиць держави в усіх його проявах. Результати дослідження можуть бути застосовані в системі середньої та вищої освіти при підготовці вузівських курсів та спецкурсів з історії України та Росії ХІХ-ХХ ст., а також у краєзнавчих студіях.

Апробація результатів дисертації здійснена під час обговорення на засіданнях кафедри російської історії Дніпропетровського національного університету, де вона виконувалась. Окремі аспекти роботи оприлюднювались на третіх наукових читаннях, присвячених пам’яті Д.П. Пойди (Дніпропетровськ, 1998), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства" (Дніпропетровськ, 2005) та на міжнародній науково-практичній конференції "Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства" (Дніпропетровськ, 2005).

Основні положення та висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у 8 публікаціях, з них 4 - у фахових виданнях.


© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net