Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Кармазіна Наталя Валеріївна. Розвиток історичного краєзнавства в Криму (1954-1991 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Нові геополітичні реалії, які склалися після здобуття незалежності, активізували процеси духовного відродження в Україні. У цій справі важлива роль відводиться історичному краєзнавству, яке переживає сьогодні справжній ренесанс. Ця частина історичної науки визначається як науково-культурна діяльність із дослідження минулого окремого регіону та поширення знань про нього. Вона ґрунтується на виявленні, обліку й охороні пам’яток історії, які мають відношення до краю. Будучи, за висловом академіка Д. С. Лихачова, «наймасовішим видом науки», краєзнавство має велике виховне, наукове й культурне значення. Розвиток історичного краєзнавства в Криму в 50-80-і рр. ХХ ст. до останнього часу залишався поза увагою дослідників.

Актуальність теми дисертації обумовлена особливостями досліджуваного періоду. Вивчення історії рідного краю відбувалося на півострові в умовах істотної зміни етнічної ситуації, яка сталася в роки Великої Вітчизняної війни та продовжувала змінюватися у зв’язку з тим, що Кримська область з 1954 р. знаходилася в складі УРСР. Особливий вплив на розвиток краєзнавчого знання мала політична кон’юнктура тоталітарної держави. Навіть в умовах командно-адміністративної системи, демократичне за характером, історичне краєзнавство зберегло свою самобутність.

Важливу роль у відродженні класичних традицій краєзнавчого руху й у становленні нової генерації істориків-краєзнавців у Криму відіграла дослідницько-пошукова і наукова робота по створенню кримського тому «Історії міст і сіл УРСР», яка об’єднала навколо себе десятки вчених, викладачів, архівістів, співробітників музеїв та бібліотек. Історичне краєзнавство займало центральне місце в діяльності сталої мережі державних і громадських музеїв у Криму, які широко популяризували історію рідного краю серед усіх верств населення. У 1954-1991 рр. новий імпульс отримала пам’яткоохоронна робота, яка складалася з державних та громадських форм охорони пам’яток. Їх спільні зусилля були пов’язані зі збереженням, вивченням та популяризацією пам’яток історії та культури.

Дослідження історії півострова в цей період пов’язане з іменами В. І. Волошинова, П. І. Гарчева, Г. Н. Губенко, Ф. С. Загородських, З. М. Іванової, В. М. Куліпанової, М. М. Максименка, П. Н. Надінського, С. А. Секиринського, С. Б. Филимонова, І. С. Чирви, К. М. Шамко, В. О. Широкова. У зазначений період в Криму проводилися багаточисельні археологічні дослідження у різних регіонах півострова, які повинні стати об’єктом окремого дослідження.

Таким чином, у регіоні здійснювалися різноманітні історико-краєзнавчі дослідження, які не отримали наукового узагальнення. Імена та діяльність багатьох краєзнавців, незважаючи на малий період минулого часу, вже є забутими. Всебічне дослідження напрямів розвитку регіонального історичного знання в 1954-1991 рр. у перспективі дозволить відтворити історію розвитку краєзнавства в масштабах всієї України, а також сприятиме розробці загальнодержавних та регіональних програм дослідження рідного краю й формуванню національної свідомості та історичної пам’яті.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, яка виконувалася згідно з держбюджетною науково-дослідною темою «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України і Криму» (№ 0101U005419).

Об’єктом дослідження є історія розвитку історичного краєзнавства у Криму в 1954-1991 рр.

Предметом дослідження є основні закономірності, напрямки, етапи, форми та методи вивчення рідного краю, музейної роботи, збереження історико-культурних пам’яток у Криму в цей період.

Хронологічні рамки дослідження. Нижня хронологічна межа визначається передачею Кримської області до складу УРСР (1954 р.), коли в період десталінізації суспільства склалися умови для відродження історико-краєзнавчих студій, активізувалася діяльність музеїв та пам’яткоохоронних осередків. Верхня – проголошенням незалежності України (1991 р.) та виходом краєзнавчого руху на новий потужний етап розвитку, коли з’явилися можливості щодо всебічного та об’єктивного вивчення історії півострова.

Географічні рамки дослідження включають територію колишньої Кримської області та м. Севастополя за адміністративно-територіальним розподілом в межах СРСР.

Метою дослідження є наукова реконструкція процесу розвитку історичного краєзнавства у Криму в 1954-1991 рр., а також розкриття його основних напрямків, місця та ролі у науковому й культурному житті регіону, дослідження здобутків кримських краєзнавців.

Завдання визначено відповідно до поставленої мети:

– реконструювати загальний корпус опублікованих історико-кримознавчих досліджень у зазначений період;

– виявити архівні джерела, пов’язані з темою дисертації, провести їх класифікацію та аналіз родо-видового складу матеріалу;

– проаналізувати рівень науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії;

– здійснити історичну репрезентацію процесу розвитку історичного краєзнавства в Криму; дослідити його основні закономірності, етапи та напрямки розвитку ;

– на підставі просопографічного методу визначити персональний склад кримознавців й оцінити їх доробок.

Методичну основу дослідження склали принципи історизму, наукової об’єктивності, системності при висвітленні історичних фактів і явищ. Завдання дослідження вирішувалися шляхом поєднання загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів. Серед загальнонаукових були застосовані методи аналізу, синтезу, типологічний, порівняльний, хронологічний, дедуктивний, індуктивний, структурно-системний, логічний, статистичний. Серед спеціально-наукових використовувалися такі методи: структурно-функціональний, історико-порівняльний, історико-системний, синхронний, ретроспективний, періодизації, класифікації, типологізації, просопографії та біоісторіографії. Застосування цього методичного комплексу дало можливість дослідити процес розвитку історичного краєзнавства у Криму в 1954-1991 рр.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що на основі комплексного вивчення архівних та опублікованих джерел уперше в історіографії відтворено цілісну картину розвитку історичного краєзнавства у Криму в 1954-1991 рр. Позначені напрямки діяльності, форми та методи роботи місцевих державних та громадських музеїв, узагальнено науковий доробок кримських краєзнавців, у т. ч. основні етапи підготовки кримського тому «Історії міст і сіл УРСР», проаналізовано процес становлення системи охорони пам’яток. Використані архівні документи, в тому числі вперше введені до наукового обігу матеріали ЦДАВО України та ЦДАГО України, Державного архіву в АРК, що виникли у процесі діяльності краєзнавчих установ, окремих дослідників, уможливили розкриття діяльності кримознавчих інституцій. Значну увагу приділено виявленню та систематизації публікацій місцевої періодичної преси Криму досліджуваного періоду, а також публікацій кримських краєзнавців, у тому числі в збірниках матеріалів всеукраїнських краєзнавчих конференцій, що суттєво доповнює корпус матеріалів із вивчення історичного краєзнавства в Криму.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що одержані результати суттєво збагачують знання про джерельну базу історії науки півдня України, реконструюють генезис діяльності місцевих науковців та аматорів із вивчення Криму в 1954-1991 рр., відтворюють основні тенденції та особливості цього процесу, персоніфікують внесок істориків-кримознавців у розвиток краєзнавчих студій. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в навчальному курсі з історії України ХХ століття, при написанні підручників з історичного краєзнавства, історії Криму й півдня України в цілому, історії музейної справи та підготовці енциклопедій і довідкових видань. Вони вже використовуються в навчальному процесі в спецкурсах із кримознавства та музеєзнавства в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського, Кримському державному інженерно-педагогічному університеті, Кримському університеті культури, мистецтва та туризму, а також у практичній діяльності музеїв, громадських краєзнавчих та пам’яткоохоронних організацій.

Апробація результатів дослідження здійснена на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференціях, таких як: щорічні конференції професорсько-викладацького складу ТНУ (2002-2005); VI Таврійські міжнародні наукові читання (Сімферополь, 2005); ювілейні читання, присвячені 150-річчю з дня народження А. І. Маркевича (Ялта; Сімферополь, 2005); наукові читання, присвячені 115-річчю Херсонського краєзнавчого музею (Херсон, 2005); всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Музейна справа на Житомирщині: Історія, досвід, проблеми» (Житомир, 2005).

Основні положення дисертації опубліковані у монографії «Нариси розвитку історичного краєзнавства в Криму (1954-1991 рр.)», а також в 9 наукових статтях, з них 7 – у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації складається зі вступу, 4 розділів (10 підрозділів), висновків (усього 185 стор.), списку використаних джерел та літератури (456 назв, 26 стор.), 2 додатків.

Подобные работы
Щербина Надія Федорівна
Розвиток історичного краєзнавства на Одещині (1944 - 1991 рр.)
Бородін Євгеній Іванович
Державна молодіжна політика в Україні: процес формування та розвитку (1991 - 2004 рр.)
Гевко Вікторія Романівна
Україна і Польща: особливості розвитку двосторонніх відносин (1991-2004 рр.)
Совінська Наталія Вікторівна
Внесок української діаспори країн Західної Європи в розвиток економіки та культури незалежної України (1991-2001 рр.)
Берені Андраш
Суспільно-політичне становище та культурний розвиток угорської національної меншини Закарпатської області (1991-2004 рр.)
Дибчук Людмила Василівна
Внесок української діаспори Канади та країн Латинської Америки в розвиток економіки і культури незалежної України (1991-2005 рр.)
Романуха Олександр Миколайович
Розвиток українсько-російських відносин у сфері культури і науки (1991-2005 рр.)
Ткаченко Володимир Володимирович
Розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині у 20-30-х рр. ХХ ст.
Поставнича Марина Вікторівна
Розвиток історичного краєзнавства на Черкащині в 50-90-х роках ХХ ст.
Місостов Тотраз Юрійович
Розвиток історичного краєзнавства на Лівобережній Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net