Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Донченко Світлана Павлівна. Ліберальні партії України. 1900-1920 рр. : дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження обумовлюється потребою подальшого вивчення історії виникнення та діяльності українських і загальноросійських партій, організацій та рухів початку ХХ ст., які визначили перебіг подій та особливості тогочасного суспільно-політичного життя в Україні. Політичні партії, організації та рухи відіграли винятково важливу роль у процесі творення модерної української нації, важливим етапом якого стала Українська революція 1917 – 1920 рр. Її політико-правові та ідейні наслідки зумовили становлення сучасної держави.

Серед широкого загалу різноманітних політичних партій початку ХХ ст. – в Україні значну частину становили загальноросійські ліберальні партії та об’єднання (кадети, октябристи, прогресисти і подібні до них партії, а також суто національні – Українська демократична, Українська радикальна, Українська демократично-радикальна партія, Товариство українських поступовців, Українська партія соціалістів-федералістів). Без ліберальних партій неможливо уявити весь спектр політичної системи України 1900 – 1920 рр.

Відомо, що історично для українського народу характерне прагнення до індивідуальної свободи і рівноправності в громадському житті. Тому є достатньо причин припускати, що українські національні традиції виступали однією з умов виникнення ліберальних ідей в Україні, оскільки вони відобразилися в менталітеті народу. З іншого боку, ліберальні погляди формувалися і еволюціонували, на думку М. Драгоманова, не стільки на історико-національному, скільки на загальноєвропейському ґрунті. Разом з тим були широко представлені монархістські та революційно-демократичні ідеї. В Україні всі ці ідеї перепліталися, змішувалися з місцевою традицією політичних вольностей і державної автономії. Національно та ліберально налаштована українська інтелігенція виступила з м’якою критикою офіційної російської імперської ідеології, за політичні та національні права народу. Вона обґрунтувала необхідність реформ шляхом мирного вирішення всіх громадянських конфліктів.

Нині Україна переживає непрості часи формування громадянського суспільства. Це зумовлює радикальні перетворення в політичній, економічній та духовній сферах нашого життя. Повернення України в річище загальноцивілізаційного розвитку бачиться на шляху ринку, демократії, широких особистих прав і свобод громадян. І хоч сучасний досвід лібералізму в Україні оцінюється досить неоднозначно, інтерес до ідеології та цінностей рівно як і до діяльності ліберально-демократичних партій початку ХХ ст. не зменшується.

Треба відзначити, що лібералізм – як ідейний напрям – поєднав у собі багато понять, якими живе сучасне західне суспільство, але перенесення західних ідей і досвіду на політичний ґрунт України може привести до серйозних помилок. Відтак треба звертатися до свого, національного досвіду ліберального руху, вивчати теоретичну та практичну діяльність лібералів України початку ХХ ст. і особливо періоду національно-демократичної революції та Українських держав 1917 – 1920 рр.

Ступінь розробки теми дисертаційної роботи характеризується, з одного боку, підвищеною зацікавленістю до лібералізму, як явища, і ліберального руху України в цілому. З іншого – відсутністю узагальнюючих досліджень, присвячених діяльності українських і російських лібералів Наддніпрянської України 1900 – 1920 рр. Згадана проблематика у попередній період розглядалася фрагментарно та епізодично. До того ж теоретико-методологічна одновимірність історичної літератури радянських часів і закритість окремих фондів архівів обумовили обмежені можливості досконального вивчення проблеми. Це пояснює, чому в радянський час ліберальні партії визнавалися “контрреволюційними”, “правими”, “буржуазно-націоналістичними”. У 90-х рр. ХХ ст. у Росії та в сучасних умовах значної лібералізації і демократизації суспільства в Україні ліберальні партії 1900 – 1920 рр. розглядаються як ліві, буржуазно-демократичні і навіть як соціалістичні. Щоправда в Росії останнім часом з’явилися тенденції до визнання лібералізму шкідливим і нехарактерним для історичного процесу Російської держави. Водночас історія і діяльність ліберальних партій України традиційно розглядалися в контексті загальноросійського руху і діяльності російських партій. І лише в роки незалежності України з’явилися дослідження з історії українських лібералів. Це перш за все спеціальні дослідження В. Стрільця та Л. Могильного, які присвячені українським ліберальним партіям. Але поза увагою залишився складний комплекс проблем, як-от: специфічні особливості українського лібералізму, порівняльний аналіз програмних вимог, взаємодія українських і російських лібералів тощо. Таким чином, існує цілий ряд науково-дослідних проблем, пов’язаних зі специфікою українського лібералізму та його місцем в політичній палітрі України й Російської імперії, який вимагає додаткового дослідження.

Зв’язок дисертації з науково-дослідницькими програмами та планами. Дисертаційна робота виконана в процесі науково-дослідних студій кафедри історії України, українознавства і правознавства Дніпродзержинського державного технічного університету, головним напрямом яких є проведення досліджень згідно з держбюджетною темою “Політичні партії України початку ХХ століття” та виконанням наукової програми “Політичні партії України: формування, діяльність, специфіка, розпад” (державна реєстрація № 0198 U 005710, рішення вченої ради від 28.01.1999 р.).

Об’єктом дослідження є історія українських ліберальних партій та осередків (відділів) загальноросійських ліберальних партій, що діяли на теренах України у складі Російської імперії.

Предметом дослідження є генеза, ідеологія, організаційна структура, форми та методи діяльності ліберальних партій, а також тенденції розвитку лібералізму в Україні.

Хронологічні межі обумовлені історією українських і загальноросійських ліберальних партій. Дисертант виходив з існуючої як в українській, так і в закордонній історіографії позиції, згідно з якою періодом становлення, розвитку і діяльності українських лібералів вважається: 1900 – 1920 рр. (РУП, УДП, УРП, УДРП, ТУП, УПСФ). Стосовно головних російських ліберальних партій (кадетів та октябристів), то історіографія визначає період їх існування на теренах України 1905 – 1920 рр. Тому хронологічні межі охоплюють 1900 – 1920 рр. Окреслений підхід в деяких аспектах є дискусійним, що підсилює актуальність запропонованого дисертантом дослідження.

Просторові межі дослідження зумовлені історико-політичними подіями початку ХХ ст., самодостатністю українських і загальноросійських ліберальних партій Наддніпрянської України, що діяли в межах Російської імперії, в одному територіально-адміністративному, правовому і соціально-політичному полі. Безумовно, був зв’язок з українськими політичними партіями і діячами Австро-Угорщини. Тому в даній дисертації, хоч і розглядається коротко ситуація в Австро-Угорщині, та все ж досліджується ліберальний рух Наддніпрянської України.

Мета дисертаційного дослідження полягає в цілісній реконструкції й порівнянні процесу розвитку, організаційного та ідейного становлення і практичної діяльності як українських, так і загальноросійських ліберальних партій. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:

проаналізувати стан розробки зазначеної проблеми в історіографії та охарактеризувати джерельну базу дослідження;

визначити теоретично-методологічні принципи дослідження проблеми, підходи та методи і послідовно використати їх в процесі вивчення й узагальнення конкретного матеріалу;

простежити шляхом критичного аналізу історичних джерел та набутків історіографії генезу та структуру ліберальних партій України, їх соціальну базу та чисельність;

проаналізувати доктрини ліберальних партій і дати порівняльний аналіз з іншими політичними партіями стосовно етнонаціональних, демократичних, економічних питань та державницьких моделей;

охарактеризувати основні принципи виборчої діяльності лібералів України під час виборів до І – IV Думи, дослідити діяльність послів (депутатів) від ліберальних партій у Думах та процес постановки і вирішення українських питань;

проаналізувати позиції ліберальних партій України стосовно “українського питання” і першої світової війни;

визначити чинники впливу на діяльність лібералів у складі Центральної Ради і Генерального Секретаріату;

визначити особливості участі лібералів у складі уряду Гетьмана П. Скоропадського;

висвітлити причини, які завадили українським лібералам активно брати участь у роботі Директорії;

показати, що складність політичної ситуації в Україні початку ХХ ст. накладає відбиток на стан у новітній період. Багато політичних, національних та інших проблем дісталися сучасній Україні в спадок від попередніх часів.

Методологія дослідження. Дисертаційна робота виконана на методологічних засадах, пов’язаних із загальновизнаними принципами об’єктивності й історизму, логічності, відповідності, всебічності і підходами багатовимірності, діалектики, системності, регіонального підходу. У дисертації використані конкретно-історичні методи: історико-генетичний, порівняльно-історичний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний, синхронічний, діахронічний, ретроспективний. Застосовані також міждисциплінарні методи та методи, запозичені з інших соціально-політичних і гуманітарних дисциплін: системно-структурний, класифікації, верифікації, виключення, фальсифікації, статистичний. Більш докладна інформація подана у першому розділі праці.

Джерельна база дослідження достатньо вірогідна й репрезентативна і цілком дозволяє розв’язати досліджувані питання. Структурно вона складається з програмних документів партій, законодавчих джерел, документів справочинства, судово-слідчих матеріалів, періодичної преси, джерел особового походження. У процесі архівних розшуків дисертантом опрацьовані та використані матеріали 30 фондів центральних та місцевих державних архівів України й Російської Федерації.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній на основі широкої та різноманітної джерельної бази здійснено комплексну реконструкцію історії ліберальних партій України 1900 – 1920 рр. Вона визначається такими науковими результатами дослідження:

проведено порівняльний аналіз програмних вимог політичних партій України;

показані причини розбіжностей між українськими і російськими лібералами;

вивчено позицію лібералів у національному питанні, коли вони висували вимогу “автономізму”, а розуміли, як шлях до федеративності. Розглянуті різні аспекти, які могли впливати на ліберальні партії України;

з’ясовано, що теоретики українського лібералізму не мали чіткого уявлення про подальший розвиток України чи шляхом “соціалізму”, чи “капіталізму”;

показано, що місце українських лібералів у політичній системі Російської імперії – на лівих позиціях, а російських – на ліво-центристських;

показано зміни в позиції лібералів України по відношенню до першої світової війни в той час, коли російські ліберали виступали за “війну до переможного кінця”;

досліджено роль українських і загальноросійських ліберальних партій у становленні трьох Українських держав УНР – УД – УНР;

досліджені причини зникнення ліберальних партій з політичної арени України.

Особистий внесок дисертанта в історичну науку полягає в самостійному і комплексному розв’язанні важливої і недостатньо вивченої проблеми, що дозволяє глибше і повніше пізнати феномен українського лібералізму початку ХХ ст., визначити національну специфіку, узагальнити його значення для сьогодення. Вперше зроблено порівняльний аналіз програм різних політичних партій, і на цьому тлі показані відмінності українського ліберального руху. У дослідженні “Політичні партії України в першій чверті ХХ століття (1900 – 1925 рр.)”, виконаному у співавторстві з доктором історичних наук, професором Р.І. Вєтровим, частина матеріалу про виникнення і діяльність українських та загальноросійських ліберальних партій написана дисертантом. Матеріал же про партії меншовиків, есерів, більшовиків, бундівців, борьбистів був підготовлений професором Р.І. Вєтровим.

Наукове та практичне значення результатів дослідження визначається тим, що висновки, узагальнення, наукова інтерпретація та емпіричні матеріали можуть бути використані для підготовки спеціальних курсів, оглядів, навчально-методичних посібників, для підготовки спеціалістів-істориків, політологів, а також для підготовки фундаментальних нарисів з історії України. Ця праця може стати корисною і для політиків, особливо для лібералів. Репрезентована у дисертаційній роботі комплексна реконструкція ліберального руху в Україні 1900 – 1920 рр. дозволяє виробити ряд конкретних рекомендацій для науково обґрунтованої державної політики стосовно принципів демократії, законності, свободи людини в державі, ролі людини в ліберальному суспільстві.

Апробація результатів дослідження. Впровадження та апробація результатів дисертаційного дослідження відбувалися на декількох рівнях. Вони були заслухані на міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях. Так, матеріали дослідження здобувача обговорювалися на таких міжнародних форумах – “Личность в политической истории Отечества” (Москва, 1993); “Трансформація культури в системі вищої технічної освіти” (Харків, 1995); “Наука і освіта” (Друга конференція – Дніпропетровськ, 1999; Третя конференція – Дніпропетровськ, 2000; Шоста конференція – Дніпропетровськ, 2003; Сьома конференція – Дніпропетровськ, 2004).

Узагальнені результати наробку автора доповідалися на всеукраїнських конференціях – “Українознавство в технічному вузі: методологія, методика, перспективи” (Київ, 1994); “Південь України і складання української державності: історія і сучасність” (Одеса, 1994); “ХХ століття – століття революцій” (Дніпропетровськ, 1997); “Гуманізація та гуманітаризація вищої технічної освіти” (Харків, 2000); “Східні слов’яни: історія, мова, культура, переклад” (Дніпродзержинськ, 2003), а також на міжрегіональній науковій конференції “Демократична революція 1905 – 1907 рр. в Україні: актуальні проблеми вивчення” (Дніпропетровськ, 2005). Крім того, результати дослідження заслуховувалися на засіданнях кафедри історії України, українознавства і правознавства Дніпродзержинського державного технічного університету, на засіданні кафедри української історії і етнополітики Дніпропетровського національного університету.

Публікації. Основні положення роботи викладені в одноосібній монографії, дослідженні у співавторстві та 38 публікаціях. Загальний обсяг цієї наукової продукції без співавторів 34,4 др. арк.

Структура дисертації визначається змістом проблеми, поставленою метою і завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, які поділяються на дванадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, що налічує 798 позицій, додатку. Матеріал дослідження подано проблемно-хронологічно. Загальний обсяг дисертації 439 сторінок комп’ютерного набору, зокрема 372 сторінки основного тексту, 11 сторінок додатку.

Подобные работы
Остапенко Яна Михайлівна
Ліквідація більшовиками опозиційних політичних партій в Україні (1920- 1925 рр.)
Рабенчук Олег Петрович
Робсельінспекція УСРР як інструмент політики партії більшовиків у сфері культури (1920-1934 рр.)
Дірявка Юрій Павлович
Українська комуністична партія (укапістів): утворення, діяльність та ліквідація (1920-1925 р.р.)
Глушкова Людмила Валеріївна
Соціал-демократичні партії України наприкінці XX- початку XXI століть
Танчин Ігор Зіновійович
Діяльність політичних партій України серед сільської молоді в період визвольних змагань (1917-1920 рр.)
Малиновський Руслан Ігорович
Суспільно-політична діяльність Комуністичної партії України (1993-2004 рр.)
Терзі Олена Станіславівна
Питання організації державної влади в програмних документах та діяльності сучасних політичних партій України (1989-1996 рр.)
Кондратюк Олена Костянтинівна
Аграрне питання в прогамах та діяльності українських політичних партій Західної України 1919-1939 рр.
Павко Анатолій Іванович
Становлення та діяльність політичних партій і організацій в Україні наприкінці XIX - на початку ХХ ст.
Самойленко Євген Миколайович
Військове питання в програмних документах партій та рухів в Україні (кінець 80-х - початок 90-х років ХХ століття)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net