Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Гуляй Алла Миколаївна. Українсько-російські політичні відносини 1659-1668 рр. : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Національний ун-т "Києво-Могилянська академія". - К., 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Державотворчі процеси в незалежній Україні потребують глибокого знання вітчизняної історії, перегляду і переосмислення багатьох її сторінок. Серед них значне місце належить українсько-російським відносинам ранньомодерної доби. З’ясування цієї проблематики дозволить сьогодні уникнути багатьох помилок минулого, позбутися комплексу “малоросійства”, правильно розставити акценти і пріоритети у стосунках із близьким сусідом та важливим зовнішньо-політичним партнером.

Українсько-російські відносини другої половини XVII-XVIII ст. завжди привертали до себе пильну увагу як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Дожовтнева російська та радянська історіографія ігнорували факт державницьких змагань в добу Гетьманщини, спотворено подавали схему тогочасних політичних стосунків, замовчували негативну роль “московського чинника” у справі знищення козацької України. Погляди ж вітчизняних вчених зазнали значної еволюції, особливо щодо подій другої половини XVII ст. Саме в період 1659-1668 років відбулася різка зміна політичного курсу Москви щодо Гетьманщини. Ці роки стали першим етапом на шляху обмеження царським урядом автономії козацької України, її інтеграції до Росії. Окрім того, питання українсько-московських політичних відносин не досліджувалося комплексно, з урахуванням таких важливих аспектів, як особливості перебування в Гетьманщині російської воєводської адміністрації, механізм зв’язку між державними інституціями сторін, що передбачає висвітлення діяльності відповідних московських приказів та інші.

Для з’ясування суті досліджуваної проблеми необхідним є визначення вживаного у дисертації поняття “політичної автономії”. Воно включає в себе широке внутрішнє самоврядування у міждержавній спілці. Такий статус козацької України був визначений Березневими статтями 1654 р. і передбачав право Війська Запорозького самостійно обирати гетьмана і старшину та поширення їх влади на всю Гетьманщину, право на власну систему військово-адміністративного устрою, судові органи, самостійні зовнішньо-політичні зносини (крім Польщі і Туреччини).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у межах розробки планової теми відділу історії України середніх віків Інституту історії України НАН України “Українське суспільство доби середньовіччя-початку нового часу: політичні, економічні, правові, міжконфесійні взаємини, соціокультурні уявлення та ціннісні системи” (державний реєстраційний номер 0103U003921).

Метою роботи є здійснення комплексного аналізу українсько-російських політичних відносин 1659-1668 років через постановку і розв’язання наступних завдань:

охарактеризувати соціально-політичне становище підпорядкованих Росії українських земель у 1659-1668 роках;

з’ясувати, які плани виношували українська і російська сторони для усталення політичних стосунків;

розкрити особливості україно-російських відносин за гетьманування Юрія Хмельницького;

визначити головні чинники промосковського курсу Івана Брюховецького і наслідки цієї політики для Гетьманщини;

дослідити механізм зв’язку між козацькою Україною та Москвою через висвітлення діяльності приказів і царських воєвод;

з’ясувати роль української сторони, її політичних ініціатив, у справі обмеження автономії Гетьманщини.

Об’єкт дослідження – соціально-політичні процеси в Гетьманщині у 1659-1668 роках, російська політика щодо останньої та її вплив на перебіг подій в регіоні.

Предмет дослідження – українсько-російські політичні стосунки 1659-1668 років як важливий чинник історії України доби Руїни.

Методологічною основою дослідження стали принципи історизму, об’єктивності, системності, що передбачають пріоритетність документальних фактів, охоплення та залучення їх до науково-критичного аналізу, об’єктивне висвітлення подій і узагальнення отриманої інформації. У процесі роботи використані загальнонаукові методи синтезу розвитку знань, аналізу, а також ретроспективний, проблемно-хронологічний та інші спеціальні методи історичних досліджень.

Географічні межі дослідження охоплюють територію козацької України, що перебувала у підпорядкуванні Росії в 1659-1668 рр. (до жовтня 1660 року вона включала землі по обидва береги Дніпра*, після переходу Юрія Хмельницького під Чудновим на бік польського короля – Лівобережжя). В роботі також побіжно висвітлюється перебіг подій на підпорядкованому Речі Посполитій Правобережжі, оскільки соціально-політичні процеси в обох частинах України в означений період дуже тісно переплітаються і часто-густо взаємообумовлені.

Хронологічні рамки дослідження. Нижня дата обумовлена другим обранням на посаду гетьмана Юрія Хмельницького і нав’язаною йому у Переяславі 1659 р. новою союзною угодою (Переяславські статті), що засвідчила _______________

* Йдеться про Українську козацьку державу, територія якої сформувалася у ході Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, мала полково-сотенний устрій, на кінець 1659 року включала полки Ніжинський, Чернігівський, Переяславський, Прилуцький, Миргородський, Полтавський, Лубенський, Київський, Черкаський, Іркліївський, Канівський, Чигиринський, Корсунський, Уманський, Брацлавський, Кальницький, Білоцерківський, Паволоцький, Овруцький, але протягом досліджуваного періоду їх кількість і назви змінювалися.

різку зміну політичного курсу Москви щодо України. За верхню межу обрано події осені 1668 року, пов’язані із антимосковським повстанням, коли, після невдалої спроби Петра Дорошенка об’єднати землі по обидва береги Дніпра під своєю булавою в єдину соборну державу, наказний гетьман Дем’ян Многогрішний склав присягу царю і повернув Лівобережну Україну у московське підданство.

Наукова новизна роботи. Уперше у вітчизняній історичній науці виділено в окремий об’єкт наукового розгляду і комплексно розкрито тему українсько-російських політичних відносин 1659-1668 років. У результаті залучення раніше невідомих писемних джерел і з’ясування додаткових інформативних можливостей вже опублікованих матеріалів та науково-критичного їх аналізу:

розкрито основні напрямки московської політики щодо України 1659-1668 років;

з’ясовано бачення українською та російською сторонами сутності і перспектив розвитку своїх взаємовідносин;

досліджено і охарактеризовано методи, що їх використовувала Москва для досягнення своїх політичних цілей у регіоні;

показано роль української сторони в справі обмеження автономії Гетьманщини та її політичного підпорядкування Росії;

висвітлено причини, хід і наслідки для українсько-російських відносин антимосковського повстання 1668 року.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання зібраного у ній фактологічного матеріалу, основних положень і висновків при підготовці підручників та навчальних посібників з історії України, написанні спеціалізованих курсів з історії українсько-російських відносин, козацької доби тощо.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації викладені автором у доповідях та повідомленнях на VII, XIІ, XIІІ наукових конференціях “Нові дослідження пам’яток українського козацтва XVI-XVIII ст.” (Київ, 1998, 2003, 2004 рр.), “Украина – Россия: история и современность” (Умань, 2002 р.). За матеріалами дисертаційної теми опубліковано 4 статті у виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура дисертації зумовлена характером, метою і завданнями дослідження, побудована за проблемно-хронологічним методом, включає вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел та літератури (214 позицій) і додатки (5 позицій). Обсяг роботи становить 201 сторінку (основна частина – 171 стор.).


© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net