Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Лиман Ігор Ігоревич. Православна церква на півдні України (1775-1861 рр.) : дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. В історії Південної України остання чверть XVIII – середина ХІХ ст. стала надзвичайно важливим етапом, під час якого відбулись і закріпились знакові трансформації у формах та рівні залежності краю від Петербурга, в ступені уніфікації місцевої управлінської системи, зміни в рівні і напрямах господарського розвитку, в чисельності населення.

При цьому досить помітно відчувається брак узагальнюючого дослідження, в якому б систематизувалась церковна історія регіону цього періоду, і передусім — історія православної церкви. Використання традиційного кола джерел, основа якого сформувалась ще в ХІХ ст., домінування класового підходу обумовили не лише наявність багатьох фактологічних помилок, лакун, але і існування чисельних кліше, повторення в різних формулюваннях тих самих висновків, не всі з яких адекватно відбивають реальність. Зокрема набула поширення теза про те, що православ’я на землі Півдня по-справжньому прийшло лише після ліквідації Запорозьких Вольностей, а до того воно знаходилось тут чи не в зародковому стані. Давню історіографічну традицію має сприйняття південного краю як конгломерату різних етносів та релігійних конфесій. Причому із акцентом на перебування тут католиків, протестантів, іудеїв, мусульман. Дарма, що цілий ряд етносів був представлений лише кількома сотнями осіб. Певною історіографічною традицією стало твердження про специфічність, а то й унікальність деяких аспектів розвитку півдня України, і, зокрема, церкви в регіоні, так само як і про використання Півдня як своєрідного полігону для експериментів, які проводились можновладцями імперії. Такі твердження мають підстави. Але дуже часто відповідні тези абсолютизуються, приймаються апріорно, або застосовуються без застережень. З іншого боку, цілий ряд дослідників взагалі відмовляє церковному устрою краю пост-запорозьких часів у будь-якій специфічності, розглядаючи його як ординарний елемент єдиної, централізованої державної системи Російської імперії. Ці, а також чимало інших кліше, в багатьох випадках некритично сприймаються дослідниками, які, вивчаючи світську історію, змушені звертатись до подій історії релігійної.

Сама ж необхідність такого звернення, як і принципова важливість вивчення церковного минулого, обумовлюється тим фактом, що в умовах невідокремленості церкви від держави, тісної взаємодії духовних і світських інституцій, релігійності світосприймання переважної більшості населення релігійний фактор значною мірою впливав на політичні, економічні, соціальні, культурні процеси. У той же час можливість такого впливу широко використовувалась для досягнення цілей, що лежали далеко поза суто релігійною площиною.

З іншого боку, брак узагальнюючого дослідження з історії православ’я на Півдні зумовлює і недостатнє врахування ситуації в краї у працях, які розглядають історію церкви в межах України або Російської імперії. Специфіка Півдня якщо і згадується, то, знову ж таки, зводиться до кількох стандартних формул, не кожна з яких відповідає дійсності.

Отож, потреба в грунтовному дослідженні історії православної церкви на півдні України 1775 – 1861 рр. давно назріла.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми історичного факультету Запорізького національного університету „Реконструкція демографічних та етнічних процесів на основі комп’ютерної бази даних „Населення Південної України XVIII – XIX століття” (номер державної реєстрації 0100U001736). Особистим внеском автора у розробку теми є пошук, виявлення, аналіз та публікація джерел з історії православного духовенства краю. Обраний напрямок дослідження є також складовою планів Запорізького відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України щодо дослідження документальних джерел з історії України XVIII століття (тема 3.2.7.4).

Метою дослідження є реконструкція історичного розвитку православної церкви в південноукраїнському регіоні 1775 – 1861 рр., визначення особливостей системи управління, церковно-територіального устрою краю, статусу духовенства Півдня, взаємин підлеглих духовного відомства з мирянами.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

аналіз стану наукової розробки проблеми;

здійснення евристики в архівних зібраннях, музейних колекціях, рукописних відділах бібліотек України, Російської Федерації та Польщі;

простеження історичних умов розвитку православної церкви на Півдні;

дослідження місця монархів, Синоду, органів єпархіальної влади в управлінні церковною справою у регіоні;

реконструкція церковно-територіального устрою Південної України;

дослідження статусу парафіяльного, військового, чорного духовенства краю;

аналіз державної регламентації функцій духовенства щодо парафіян і практики пастирської діяльності на Півдні;

висвітлення місіонерської діяльності і заходів проти відпадіння від офіційної церкви;

дослідження характеру народної релігійності і впливу на нього заходів офіційної церкви.

Об’єктом дослідження є церковна історія Південної України.

Предмет дослідження — православна церква на півдні України останньої чверті XVIII – середини ХІХ ст.

Хронологічні межі дослідження визначаються 1775 – 1861 роками. Нижня межа пов’язана із „атакуванням” Січі, підписанням маніфесту від 3 серпня 1775 р. про ліквідацію запорозького козацтва і іменного указу від 9 вересня 1775 р., яким передбачались трансформації церковно-територіального устрою краю та об’єднання південноукраїнських земель під зверхністю одного єпархіального архієрея. Верхня межа зумовлена початком проведення реформ 60-х – 70-х років ХІХ ст., які суттєво вплинули на статус духовенства та його місце в суспільстві, а також із початком функціонування окремої Таврійської єпархії, яка втратила залежність від Херсонського архієпископа.

Територіальні межі дослідження визначаються традиційним для історіографії розумінням під терміном „Південна Україна” території трьох степових губерній — Катеринославської, Херсонської і Таврійської в кордонах 1805 р., яка сьогодні включає землі Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької областей, Автономної Республіки Крим і південно-східної частини Луганської області.

Наукова новизна дисертації полягає насамперед у тому, що православна церква на півдні України останньої чверті XVIII – середини ХІХ ст. вперше стала предметом спеціального комплексного дослідження. Дисертантом проведена евристична робота, в результаті якої неопубліковані джерела з тематики дослідження виявлені в 35 архівних, музейних та бібліотечних установах України, Російської Федерації та Польщі. Реконструйовано систему управління православною церквою на півдні України, простежено зміни у структурі та статусі її складових. Заповнено низку лакун, спростовано ряд поширених в історіографії тверджень стосовно хронології розбудови південноукраїнських єпархіальних органів влади. Доведено, що державна влада пріоритетну увагу приділяла розбудові не Катеринославської і Таганрозької, але Херсонської і Таврійської єпархії. Вперше проаналізовано зміни процедури та умов влаштування релігійних споруд, визначено, яким чином тенденції посилення контролю і регламентації з боку Петербурга та єпархіальної влади впливали на темпи храмового будівництва на півдні України. З’ясовано комплекс проблем, пов’язаних із церковним землеволодінням та землекористуванням. Реконструйовано мережу духовних навчальних закладів Півдня, визначено основні тенденції її розвитку, ступінь обумовленості цих тенденцій загальноімперськими процесами і ситуацією в самому регіоні. Скориговані усталені в історіографії уявлення щодо складу, трансформацій порядку формування, змін чисельності, соціального статусу, матеріального забезпечення парафіяльного, військового, чорного духовенства краю. Розглянуто вплив на регламентацію функцій духовенства щодо парафіян ролі, що відводилась православній церкві у системі суспільно-державних відносин. Отримало подальшого розвитку дослідження специфіки місіонерської діяльності і заходів проти відпадіння від офіційної церкви в краї. З’ясовано особливості характеру народної релігійності, впливу на неї традиції, історичних умов, заходів офіційної церкви.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і результати можуть бути використані при створенні узагальнюючих досліджень з історії Південної України останньої чверті XVIII – середини ХІХ ст., з історії релігії, при розробці вузівських і шкільних підручників.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднювались на міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних і регіональних конференціях, конгресах, наукових читаннях, семінарах „Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури” (Запоріжжя, жовтень 1997); „Адміністративний устрій та самоврядування в Україні XVII – XX ст.” (Запоріжжя, жовтень 1999); „Культурологічні та етносоціальні процеси на півдні України XVIII – ХХ ст.” (Бердянськ, травень – червень 2001); „Внесок поляків у соціально-економічний та культурний розвиток Південної України” (Херсон, вересень 2001); „Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня України” (Запоріжжя, жовтень 2001; жовтень 2003); „Історико-культурна спадщина Нікопольського району і проблеми історії запорозького козацтва” (Нікополь, жовтень 2001); „Історичне краєзнавство Наддніпрянщини” (Дніпропетровськ, квітень 2002); „Теорія, методологія, історіографія та джерелознавство досліджень з історії євреїв України” (Запоріжжя, квітень 2002); „Церква та держава в умовах глобалізації” (Херсон, травень 2002); „Актуальні проблеми вивчення історії ХІХ – ХХ ст.” (Бердянськ, вересень 2002); „Чортомлицька (Стара) Запорозька Січ в історико-культурній спадщині Нікопольського району” (Нікополь, жовтень 2002); „Перші Новицькі читання” (Запоріжжя, жовтень 2002); „Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральності особистості” (Донецьк, травень 2003); „Історія релігій в Україні” (Львів, травень 2003); „Теоретична спадщина Миколи Міхновського і Дмитра Донцова в контексті українського державотворення” (Мелітополь, вересень 2003); „Пам’ятні дати в історії краю” (Херсон, вересень 2003); „Діячі освіти і науки Придніпров’я ХІХ – ХХ ст.” (Дніпропетровськ, березень 2004); „Україна модерна і сучасна (історія, історіографія та джерелознавство)” (Дніпропетровськ, травень 2004); „Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця” (Запоріжжя, вересень 2004); „Придніпров’я давнє і сучасне: невідомі та маловідомі сторінки історії та культури” (Дніпропетровськ, березень 2005); „Актуальні проблеми та перспективи дослідження історії козацтва” (Запоріжжя, квітень 2005). Положення дисертації, викладені в публікаціях, були апробовані в рецензіях, що з’явились на сторінках наукових часописів.

Публікації. Результати дослідження відображені в 72 публікаціях, зокрема 3 монографіях, 2 археографічних виданнях, 1 колективній монографії, нарисах (у співавторстві), 1 брошурі, 61 статті та матеріалах виступів на конференціях і читаннях (22 з них — у фахових виданнях).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, 15 додатків. Обсяг роботи становить 591 с., з них 406 с. — основний текст, 31 с. — додатки, 154 с. — список використаних джерел та літератури, який включає 1597 позицій.

Подобные работы
Бойко Олег Вікторович
Протидія православної церкви і громадськості антирелігійному наступу держави у 20 - 30-ті роки ХХ ст. (на матеріалах Півдня України)
Баковецька Ольга Олександрівна
Проблеми культурного життя півдня України на сторінках періодичної преси (90-ті роки ХХ століття)
Пронь Тетяна Михайлівна
Міграційні та етнічні процеси на Півдні України за доби радянської державності (на матеріалах Миколаївської та Херсонської областей)
Котляр Юрій Вадимович
Повстансько- партизанський рух українських селян у 1919- на початку 1920 рр. (На матеріалах Півдня України)
Марченко Олег Миколайович
Міське самоврядування на Півдні України у другій половині ХІХ ст.
Цибуленко Геннадій Володимирович
Кредитна кооперація на півдні України в кінці XIX- на початку XX століття
Саричев Володимир Іванович
Селянство і Радянська влада в 1925-1929 роках: проблема взаємовідносин (за матеріалами Півдня України)
Козирєв Валерій Кирилович
Запорозька спадщина на півдні України останньої чверті ХVІІІ - початку ХІХ століття
Приймак Олег Миколайович
Столипінська аграрна реформа на Півдні України (1906-1917 рр.)
Дружкова Ірина Сергіївна
Кредитно-банківські установи на Півдні України в XIX - на початку XX ст. (історичний аспект)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net