Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Корнієнко Віра Миколаївна. Благодійність в освітянській галузі Харківської губернії (друга половина ХІХ - початок ХХ століть) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Сучасна освіта, що стала масовою й тому постійно збільшує свою витратну складову, перетворилася на досить обтяжливу проблему для бюджету будь-якої держави.

Не є винятком й Україна, що модернізує свою освітню систему і прагне відчутно розширити й зміцнити джерела фінансування навчальних закладів. Історія української благодійної діяльності, меценатства – складова і невід’ємна частина національної історії та її відродження – це справа не тільки громадська, але й державна.

В 90-і рр. XX ст., після ліквідації СРСР, традиції доброчинства почали відновлюватися, що сприяло відродженню інтересу до історії питання. Це зумовило підвищену увагу фахівців до періоду другої половини ХІХ – початку ХХ століть, ознаменувало прискореною модернізацією багатьох сфер життя, підвищеною активністю громадськості, розвитком усіх сфер системи освіти. На території Харківської губернії цей процес відбувався динамічно й різноманітно. Стрімкий соціально-економічний розвиток регіону, будівництво нових промислових підприємств, залучення вітчизняного та іноземного капіталу, виникнення нових комунікацій – усе це вимагало оновлення й розширення освітньої системи. Харківська губернія перетворилася на один із центрів освіти в Україні. Осередком освітнього процесу в регіоні став Харківський університет.

На прикладі Харківської губернії з її розгалуженою освітньою мережею, добре простежуються причини виникнення добродійності, форми її реалізації – особливо в системі освіти. Губернія, що зосередила на своїй території значний на ті часи освітній і промисловий потенціал, об’єктивно опинилася серед лідерів в організації та розвитку благодійності.

На сучасному етапі трансформації освіти виникла відчутна необхідність додаткових інвестицій, оскільки держава не може повністю забезпечити зростаючі фінансові потреби для освітнього сектора. І це стосується не лише України. Всі провідні розвинуті країни зіткнулися з проблемами значного збільшення витрат на розвиток освіти. Пошук інвестицій, аналіз можливих шляхів додаткового фінансування об’єктивно поставили на порядок денний питання розвитку добродійності, спонсорства, залучення додаткових коштів.

Вивчення історії благодійності в освітянській галузі другої половини ХIX – початку ХХ століть у Харківській губернії дає можливість познайомитися з різноманітною діяльністю добродійних організацій, опікунських рад, меценатів, системою додаткового інвестування в розвиток освіти. Аналіз ситуації, характерної для розвитку благодійності й меценатства в Харківській губернії, дозволяє створити цілісне уявлення про генезис проблеми, її особливості й тенденції, властиві цьому явищу в кінці XIX – на початку XX століть.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках розробки науково-дослідної проблеми «Формування інтелектуального потенціалу нації на межі століть: економічні, політичні, соціокультурні аспекти», затвердженої Міністерством освіти і науки України як комплексна наукова тема Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (державний реєстраційний № 0199.V.004470), а також безпосередній має зв’язок із науковими програмами кафедри історії України Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Об’єкт дослідження – система освіти в Харківській губернії другої половині XIX – початку XX століть.

Предмет дослідження – благодійна діяльність в освітянській галузі Харківської губернії другої половини XIX – початку XX століть як один із впливових чинників розвитку освіти в регіоні.

Мета роботи – дослідження історії формування й розвитку благодійності в освітянській галузі Харківської губернії другої половини ХIX – початку ХХ століть. Для її досягнення вбачається за доцільне вирішення наступних завдань:

проаналізувати стан і ступінь дослідження проблеми в історіографії;

визначити передумови й умови виникнення й розвитку благодійності в освітянській галузі Харківської губернії в досліджуваний період;

дослідити генезис благодійності в системі освіти;

проаналізувати основні напрями й форми діяльності добродійних товариств, організацій, опікунських рад, меценатів;

показати роль держави, громадськості й конкретної особи в благодійному русі в освітянській галузі.

Територіальні межі роботи – Харківська губернія в межах другої половини ХІХ – початку ХХ століть – це історичне ядро колишньої Слобідської України. У досліджений період перетворилася в один із провідних освітніх центрів на українських землях у складі Російської імперії.

Хронологічні рамки – друга половина ХIX – початок ХХ століть. Реформи 60-70-х рр. ХIX ст. сприяли значному розвитку всіх сфер життя суспільства. На цей період припадає зародження благодійного руху в освіті, створюється система державного й громадського патронування освітніх установ, в яку входили попечителі за посадою, опікунські ради, благодійні товариства та організації. Дослідження доведене до 1917 року, коли, внаслідок відомих революційних подій, відбулися докорінні зміни у ставленні до благодійної діяльності, яка з ідеологічних причин була зведена нанівець і ліквідована.

Методологія дослідження складає систему світоглядних теоретичних положень про складні діалектичні взаємозв’язки: освіта – суспільство, освіта – політика – держава, що виступають як наукові ідеї в пізнанні благодійності й у дослідницькій практиці, а також втілюються в реалізації вимог принципів наукової об’єктивності, історизму, системності.

Принцип об’єктивності дозволив розглядати благодійність в її багатогранності й суперечності, вивчати факти у всій сукупності, що дозволило уникнути зайвих перебільшень, досягти відповідності наукових узагальнень із реальними процесами, що відбувалися в дійсності. Принцип історизму обумовив вивчення благодійного руху в Харківській губернії з урахуванням конкретно-історичних умов у динаміці їх розвитку. Принцип системності дозволив виявити взаємозв’язок між соціальними, економічними, політичними та іншими внутрішніми специфічними процесами в благодійності з аналогічними процесами в суспільстві в цілому. Історичний і логічний, проблемно-хронологічний і порівняльно-історичний, ретроспективний методи дослідження фактичного матеріалу забезпечили створення повної й достовірної картини формування та розвитку благодійності в освітянській галузі Харківської губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть.

Методологічною основою цього дослідження є також регіональний підхід у вивченні історії України, що постав характерною рисою сучасної вітчизняної історіографії. Конкретно-історичні умови розвитку окремих регіонів нашої країни, безумовно, позначилися на їх економічному, соціальному, політичному, культурному розвитку, зумовили появу регіональних особливостей і характерних рис.

При розгляді кількісних показників, з метою визначення якісних сторін розвитку благодійності в Харківській губернії, використовувався метод статистичного (формально-кількісного) аналізу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що в ньому вперше в українській історіографії поставлено та комплексно розглянуто наукову проблему, яка донині не була об’єктом спеціального дослідження. Авторка розкрила й проаналізувала зміст і регіональні особливості благодійності в освітянській галузі Харківської губернії другої половини ХIX – початку ХХ століть, ввела до наукового обігу значний масив неопублікованого раніше архівного матеріалу. Крім того, у роботі по-новому осмислені явища і процеси благодійного руху, які раніше не були відображені в науковій літературі або висвітлювалися фрагментарно. Зокрема:

описані передумови виникнення й розвитку благодійності в освітянській галузі Харківської губернії, вплив нових соціально-економічних відносин на виникнення й розвиток практики добродійності;

визначено роль та ефективність діяльності меценатів-підприємців і опікунських рад в освітніх установах Харкова і губернії, що виявилося у відкритті нових шкіл, гімназій, училищ, розширенні освітньої мережі, збільшенні кількості учнів і піднесенні освітньої системи на вищий рівень;

виявлено і сформульовано основні функції меценатства, що в розвитку освітньої системи позначилося на зближенні елітарної і масової (народної) культури, формуванні і визначенні соціальної свідомості людей, їх ціннісних орієнтацій, готовності до сприйняття інновацій в освіті, залученні сучасників до духовних і культурних цінностей;

показано роль держави, громадськості й конкретної особи в процесі благодійності: розкрито, як благодійність в освіті сприяла початку переходу від жорсткої системи державного управління освітніми установами до більш демократичної державно-громадської форми.

Практичне значення дослідження. Матеріали дисертації можуть бути використані при подальшому дослідженні проблем розвитку благодійності й меценатства, системи освіти в регіоні й на Україні в цілому. Вбачається доцільним використання цього дослідження для підготовки навчальних курсів з історії України, краєзнавства, організації виховної роботи у навчальних закладах. Висновки та узагальнення, зроблені в роботі, можуть бути використані в практиці сучасних навчальних закладів, при створенні опікунських рад, залученні додаткових інвестицій через інститут благодійності, у роботі державних установ з благодійними організаціями, приватними особами, підприємцями.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри історії України Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: «Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих вчених м. Харкова» (Харків. 1998, 1999, 2000); «Науково-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку й удосконалення» (Рівне, 1999); “Жінки за духовну безпеку суспільства” (Харків, 1999); “Жінки та соціальна політика в Україні” (Харків, 2000); «Економіко-правові аспекти діяльності приватних вузів і концептуальні основи їх подальшого розвитку» (Харків, 2000); “Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії” (Харків, 2000); “Українська історична наука до десятої річниці незалежності” (Харків, 2001); “Багаліївські читання в Народній українській академії” (Харків, 2002, 2003); “Служіння заради миру” (Київ, 2004).

Результати дослідження викладені в 17 опублікованих і депонованих роботах, загальним обсягом 5,2 д. а. (у тому числі 7 статей у фахових виданнях).

Матеріали дослідження були використані в роботі опікунської ради Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» й благодійного фонду «Академія».

Структура дисертації обумовлена характером, метою й завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновку, додатків, списку джерел і літератури (296 найменувань). У додатках подано зведені статистичні таблиці та копії документів. Загальний обсяг дисертації складає 217 сторінки машинописного тексту, з них основна частина 144 сторінок.

Подобные работы
Нарадько Андрій Валерійович
Благодійність у розвитку освіти в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)
Редькіна Ольга Анатоліївна
Земства Лівобережної та Південної України як органи місцевого самоврядування та осередки ліберального руху в другій половині ХІХ - початку ХХ століття
Ступак Федір Якович
Діяльність благодійних товариств Києва другої половини ХIХ- початку ХХ століття
Хаустова Ольга Вадимівна
Розвиток благодійництва у Харкові у другій половині XIX - на початку ХХ століть
Синявська Лариса Іванівна
Вплив русифікаторської політики на економічне, соціальне і культурне життя України у другій половині XIX - на початку ХХ століття
Іваницька Лілія Василівна
Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині XX - на початку XXI століття
Мартинова Ірина Станіславівна
Розвиток середньої освіти на Харківщині у другій половині XIX - на початку XX століття
Плаксій Тамара Миколаївна
Міське самоврядування Середньої Наддніпрянщини в другій половині XIX - на початку XX століть
Дудка Раїса Анатоліївна
Суспільно-культурна діяльність інтелігенції України у другій половині 50-х на початку 60-х років ХХ століття

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net