Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Верезомська Світлана Жоржівна. Ф.Ернст у пам'яткоохоронному русі України 1917-1933 рр. : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Звернення до проблем музейного будівництва пам’яткоохоронного та реституційного руху України 1917-1933 рр. через призму діяльності Ф.Ернста, як безпосереднього учасника цих процесів, обумовлюється цілою низкою причин. По-перше, якісні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, посилюють увагу науковців і широких кіл громадськості до проблем, пов’язаних із національною історією та потребують об’єктивного визначення місця й ролі окремих діячів у її творенні. По-друге, критичний аналіз діяльності пам’яткоохоронців, узагальнення їхнього позитивного досвіду в минулому дозволить зробити не тільки теоретичні узагальнення, але й виробити на їх основі пропозиції щодо оптимальних шляхів вирішення сьогоденних проблем дослідження, збереження та повернення національної історико-культурної спадщини. По-третє, незважаючи на те, що останніми десятиліттями яскрава особистість Федора Ернста неодноразово привертала увагу науковців, в українській історіографії відсутні праці, присвячені всебічному, комплексному дослідженню його величезного внеску, як науковця, мистецтвознавця, музейника й пам’яткоохоронця в розбудову української національної культури.

Мета дослідження зумовлена актуальністю проблеми й значенням обраної теми для кращого розуміння, подальшого вивчення процесу охорони пам’яток та музейного будівництва в Україні в 1917-1933 роки. Авторка вбачає її у комплексному дослідженні, на основі аналізу друкованих джерел, архівних матеріалів, періодичної преси, мемуарної літератури, пам’яткоохоронної діяльності Ф.Ернста.

Для досягнення поставленої мети визначено ряд дослідницьких завдань:

проаналізувати джерельну базу та стан наукової розробки проблеми;

визначити головні етапи та особливість участі Ф.Ернста у процесі охорони пам’яток культури й музейному будівництві України;

дослідити чинники, що вплинули на ефективність його діяльності у складі відповідних пам’яткоохоронних і музейних закладів й установ;

з’ясувати роль і місце Ф.Ернста в процесі охорони, збирання і дослідження вітчизняної історико-культурної спадщини;

проаналізувати його досягнення у справі розшуку і повернення Україні її історичних та мистецьких скарбів;

узагальнити його позитивний досвід пам’яткоохоронної діяльності.

Розв’язання вказаних завдань дозволить дати об’єктивну оцінку ролі й місця Федора Ернста в українському пам’яткоохоронному русі, музейному будівництві та реституційних процесах, а також сприятиме кращому розумінню їх перебігу в Україні впродовж 1917-1933 рр.

Об’єктом дослідження виступає історичний розвиток системи охорони пам’яток старовини і мистецтва та музейного будівництва в 1917-1933 роки, який зумовлювався активізацією кращих сил української інтелігенції у розбудові національної культури.

Предметом дослідження стала, по-перше, діяльність Федора Ернста по врятуванню та дослідженню історико-культурних цінностей. По-друге, проаналізовано його досвід, як активного діяча музейного будівництва України зазначеного періоду. По-третє, досліджено плідну працю Ф.Ернста по поверненню з РСФРР в Україну її історико-культурної спадщини.

Хронологічні межі дисертації охоплюють період з квітня 1917 року по жовтень 1933 року. Початковий рубіж дослідження – час включення Ф.Ернста до активної співпраці в Київському музеї старожитностей та мистецтва. Кінцевий – 23 жовтня 1933 року – дата першого арешту Ф.Ернста, який перервав плідну роботу цього видатного мистецтвознавця, пам’яткоохоронця та музейного працівника в царині української культури.

Територіальні рамки дослідження збігаються з тогочасними кордонами УСРР. Проте, через специфіку пам’яткоохоронної та музейної діяльності Ф.Ернста, найбільша увага приділена території Київщини.

Методологічною основою дослідження є положення про діалектичний зв’язок явищ у суспільстві. Згідно з цими принципами соціальні явища розглядаються у процесі становлення і розвитку, в нерозривному зв’язку з умовами, що їх викликали. Участь Ф.Ернста в пам’яткоохоронному русі України розкривається в діалектиці об’єктивного і суб’єктивного, загального і конкретного, державного і громадського.

Методична база дисертації ґрунтується на використанні аналітичного, проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, структурно-системного методів. Їх органічне поєднання дозволили проаналізувати участь Федора Ернста в українському пам’яткоохоронному русі та музейному будівництві, а також виявити вплив на нього національно-культурних, суспільно-політичних, ідеологічних та інших чинників. Основним інструментом дослідження виступав конкретно-історичний аналіз матеріалу, необхідний для отримання наукових узагальнень про зміст соціальних і культурних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першою у вітчизняній історіографії узагальнюючою науковою роботою, у якій, на основі широкого кола джерел, визначається вагомий внесок Федора Ернста в справу збереження історико-культурної спадщини України 1917-1933 років. Конкретними здобутками дисертації є:

уперше комплексно та ґрунтовно, на основі широкого кола архівних матеріалів, проаналізовано пам’яткоохоронну, музейну та реституційну діяльність Ф.Ернста;

доведено, що цей пам’яткоохоронець, мистецтвознавець та музейник здійснив вагомий внесок у розбудову вітчизняної культури, зокрема формування колекцій художнього відділу Всеукраїнського історичного музею, збирання, дослідження й популяризацію художньої спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута, Г.Гольпайна, Гроте та інших

розкрито ефективність діяльності Ф.Ернста з повернення української національно-культурної спадщини;

вперше введено до наукового використання значної кількості архівних документів.

Практичне значення одержаних результатів. Оскільки проблеми, підняті у дисертації, стосуються історії України й історії музейної справи та мистецтвознавства, то відкривається можливість використання значної кількості виявлених у процесі дослідження нових матеріалів, зроблених на їх основі узагальнень і висновків, при підготовці узагальнюючих праць із історії українського музейництва та мистецтвознавства. Результати наукового пошуку можуть стати у нагоді при укладанні навчальних посібників, популярних нарисів, робіт краєзнавчого характеру, вузівських та шкільних курсів із історії України, а також спецкурсів із історії українського мистецтва та музейної справи. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути корисні органам державної влади та місцевого самоврядування при визначенні шляхів збереження, повернення пам’яток національної культури.

Зв’язок дослідження з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконувалося у плані реалізації загальноукраїнської державної програми “Повернуті імена”, завданням якої є відкриття широкому загалу імен науковців, ентузіастів-подвижників, істинних українських інтелігентів, репресованих сталінським режимом.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр історії та культурології й філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України. Авторка доповідала про результати наукового пошуку з теми дисертації на конференціях: ХІІІ Міжнародній науковій конференції “Історія релігій в Україні” (Львів, травень 2003 року) та ХІV Міжнародній науковій конференції “Історія релігій в Україні” (Львів, травень 2004 року), ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Україна наукова-2002” (Дніпропетровськ, червень 2002 року) та Міжнародних науково-практичних конференціях – “Україна наукова-2003” (Дніпропетровськ, червень 2003 року) та “Тенденції наукових досліджень” (Дніпропетровськ, жовтень 2003 року).

Публікації з теми дослідження. Положення дисертації знайшли висвітлення у 8 публікаціях (у 3 фахових статтях, 5 – матеріалах та тезах наукових конференцій).

Структура дисертації. Відповідно до поставленої мети та завдань дисертація побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг тексту основної частини становить 214 сторінок, список використаних джерел і літератури нараховує 678 назв і займає 49 сторінок.

Подобные работы
Боровик Микола Андрійович
Анархістський рух в Україні (1917-1921 рр.)
Чоп Володимир Миколайович
Махновський рух в Україні 1917-1921 рр.: проблеми ідеології, суспільного та військового устрою
Крупина Віктор Олександрович
Білий рух в Україні (1917-1920рр.)
Куташев Ігор Вікторович
Селянський рух в Україні (березень 1917 р. - квітень 1918 р.)
Бондаренко Володимир Григорович
Вільнокозацький рух на Півдні України (1917-1918 рр.)
Половець Володимир Михайлович
Кооперативний рух в Лівобережній Україні (1861- 1917 рр.)
Герасименко Олена Володимирівна
Селянський рух на Лівобережній Україні (1900 - лютий 1917 рр.)
Барановська Надія Михайлівна
Національно-визвольний рух в Україні за відновлення державної незалежності (березень 1917 р.- квітень 1918 р.)
Філоретова Лариса Мартіївна
Опозиційний рух учителів і учнівської молоді України в другій половині 1907 - на початку 1917 рр.
Гончарова Наталія Олександрівна
Національно-політичний рух студентської та учнівської молоді в Україні (90- ті рр. XIX ст. - лютий 1917 р.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net