Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Документознавство, архівознавство

Диссертационная работа:

Антоненко Ірина Євгенівна. Керування документацією за кордоном: історія, законодавство, теоретичні основи та технології : дис... канд. іст. наук: 07.00.10 / Державний комітет архівів України. - К., 2005.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Керування документацією (далі – КД) є невід’ємною частиною загальної системи керування підприємством, установою, організацією (далі – установою) і, зокрема, складовою інформаційного менеджменту. Інформація належить до основних ресурсів, які використовує установа, поряд з людськими ресурсами, капіталом, матеріалами й технологією. В свою чергу до 85 відсотків інформаційних ресурсів установ складають службові документи, звідси і випливає значення КД для їх успішної діяльності. В усіх країнах з високим рівнем розвитку економіки із середини 1990-х рр. приділяється значна увага методам керування документованою інформацією з огляду на зростання її значущості як економічного чинника та засобу правового регулювання. Як наслідок, актуальними є дослідження вчених та експерименти практиків у сфері КД, спрямовані на перегляд технології традиційного діловодства і перехід до створення високоефективних систем керування всім комплексом документаційно-інформаційних ресурсів.

Україна не залишилися осторонь цих процесів. У її інформаційній інфраструктурі відбуваються суттєві зміни, зумовлені інтеграцією України до світового інформаційного простору, впровадженням прогресивних інформаційних технологій (нових носіїв інформації, способів запису даних, відтворення, зберігання та пошуку інформації), автоматизацією канцелярської праці, що вплинуло на характер документів та діловодства в цілому. Одночасно спостерігається певне відставання вітчизняної теоретичної та методичної бази від потреб сучасної організації роботи зі службовими документами, однією з причин якого виступає відсутність систематичного вивчення зарубіжного досвіду та його творчого застосування у практиці діловодства України.

Об’єктивна реальність існування України як повноправного члена світового співтовариства зумовлює необхідність впровадження суттєвих інновацій
у сферу створення та функціонування службової документації. Дослідження засад КД на прикладі країн, що досягли високого рівня теоретичного та методичного забезпечення організації роботи зі службовими документами (Австралії, США, Канади та Великої Британії), дозволить визначити тенденції розвитку сучасної науки і практики у цій сфері діяльності та використати зазначений досвід в організації вітчизняної технології створення та функціонування службових документів, допоможе під час підготовки національних аналогів відповідних міжнародних стандартів. Застосування міжнародних норм КД має особливе значення для вітчизняних підприємств, що сертифікуються за міжнародними стандартами з систем керування якістю, складовою яких є дотримання певних вимог щодо роботи зі службовими документами. Такі чинники зумовлюють актуальність теми дисертації.

Стан наукової розробки теми. Вагомий внесок у розроблення проблем теорії і технологій КД здійснили вчені та практики США, Канади, Великої Британії, Австралії. На різних етапах розвитку та становлення КД пріоритетні напрями таких досліджень час від часу змінювалися. Впродовж 1950–1960-х рр. у центрі уваги були проблеми визначення критеріїв відбору документів для архівного зберігання та вилучення їх для знищення. Теоретичні засади здійснення цих процесів базувалися на працях англійського архівознавця Г. Дженкінсона та американського архівіста Т. Шеленберга. Їхні погляди на організацію експертизи цінності та відбір документів для архівного зберігання домінували в США, Канаді, Великій Британії, Австралії аж до середини 1990-х рр. Також у 1950–1960-х рр. у фахових виданнях та на наукових форумах активно обговорювалися питання взаємозв’язку між архівною справою й КД, зокрема, щодо взаємодії архівістів і працівників державних установ у роботі зі службовими документами, ролі архівістів у забезпеченні належного документування діяльності урядових установ та збереженні документів (Ф. Еванс, А. Рікс, У. Ламб та ін.). Питанням організації КД в установах присвячені праці М. Кука, Е. Ліхі, К. Камерона, М. Джонсона, Н. Келауса. Наприкінці 1960-х рр. починають розглядатися питання роботи з “машиночитаними” документами (Е. Олдрідж, М. Фішбейн, Л. Белл, Ч. Доллар, Г. Ноглер та ін.). З розвитком електронно-обчислювальної техніки та її впровадженням в службах діловодства й архівах для архівістів і службових осіб, що керують документацією, стають спільними проблеми її використання. 1970–1980-і рр. прикметні пошуком методики КД, яка б відповідала новим інформаційним технологіям (Ч. Доллар, Е. Джонсон, Б. Каннінг, Дж. Пенн, М. Хедстром). У роботах Д. Бірмана, Ч. Доллара, М. Саттона, М. Хедстром, опублікованих у 1990-х рр., було обгрунтовано комплекс нових підходів до організації електронного діловодства, зокрема, вирішення проблем організації КД в умовах електронного середовища, пов’язаних із визначенням автентичності та цілісності електронного документа, технологічною модернізацією апаратного та програмного забезпечення тощо.

Вирішенню проблем впровадження новітніх інформаційних технологій присвячено дослідження австралійських вчених з Університету Монаш (розроблення схеми метаданих службових документів та концепції континіуму, яка пропонується для заміни традиційного розуміння “життєвого циклу документа”, Б. Рід, Ф. Апворд, С. Маккеміш. Г. Екланд); Пітсбурзький проект (визначення функціональних вимог до свідчення у діловодстві й метаданих); проект “InterPares” Університету Британської Колумбії (визначення автентичності й достовірності електронних документів).

Питання теорії та практики КД постійно порушуються на сторінках фахових видань “American Archivist”, “Information Management”, “Records Management Quaterly. ARMA”, “Archives and Manuscripts”, “Records Management Journal” тощо.

Проблеми КД досліджуються Міжнародною радою архівів (МРА) та у межах Програми ЮНЕСКО з питань КД та архівної справ (RAMP). Тут також вагомим є внесок фахівців США, Канади, Великої Британії, Австралії. Зокрема, під егідою RAMP були опубліковані результати досліджень Дж. Роудса “Роль архівів та КД в національних інформаційних системах”, Г. Ноглера “Архівна експертиза цінності машиночитаних документів”, К. Гаврел “Концептувальні проблеми функціонування електронних документів”, Т. Кука “Архівна експертиза документів, що містять особисту інформацію” тощо. Практично на всіх форумах МРА розглядаються проблеми КД. Якщо на першому конгресі це були питання зберігання службових документів у центрах документації, то у подальшому, з поширенням новітніх інформаційних технологій, все частіше для обговорення пропонувалися проблеми електронних документів, їх правового статусу, експертизи цінності документів, визначення автентичності, організації довгострокового зберігання.

Значний досвід у сфері КД, нагромаджений країнами з високим рівнем розвитку економіки, не знайшов належного висвітлення у вітчизняних дослідженнях. У радянському документознавстві та архівознавстві вивчалися лише окремі питання, які стосувалися певних аспектів КД, насамперед, з точки зору взаємодії служби діловодства з державними архівами. У пострадянській
Україні ця тема представлена окремими статтями у фаховій періодиці. КД ще не ставало предметом комплексного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з планами науково-дослідної роботи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства за напрямом
1.4. “Документознавство”.

Мета дослідження – визначення перспективних напрямів використання міжнародного досвіду КД в Україні на підставі аналізу історії та сучасного стану організації КД в зарубіжних країнах.

Об’єкт дослідження – організація КД в Австралії, Великій Британії, Канаді та США.

Предмет дослідження – історія, законодавство та теоретичні основи й технологія КД в зарубіжних країнах.

Завдання дослідження:

– проаналізувати склад і зміст основних понять сфери КД та зіставити їх зі сукупністю та трактуванням термінів вітчизняної теорії і практики організації створення й функціонування службових документів;

– простежити історію розвитку КД в зарубіжних країнах та визначити
основні етапи цього процесу;

– охарактеризувати технологію КД, нормативні та теоретичні засади її реалізації в зарубіжних країнах;

– визначити перспективні напрями застосування міжнародного досвіду з КД в Україні.

Методи дослідження. Під час дослідження використовувались загальнонаукові методи: історичний, порівняльний, проблемно-хронологічний, поняттєвий та системного аналізу.

Хронологічні межі дослідження – друга половина ХХ ст. – початкові роки ХХІ ст. Вибір нижньої хронологічної межі дослідження зумовлений часом, коли основні засади КД було вперше відображено у нормативних документах, зокрема, у законодавстві США та Великої Британії. Верхня хронологічна межа пов’язана з прийняттям та застосуванням міжнародного стандарту ІSО 15489:2001 “Інформація та документація – Керування документацією” (далі – ІSО 15489).

Географічні межі дослідження. У дисертації досліджено розвиток КД
в Австралії, Великій Британії, Канаді, США. У цих країнах нагромаджено
достатній досвід розроблення проблем КД, їх вирішення на різних рівнях. Фахівці цих країн зробили вагомий внесок у розроблення проблематики КД на міжнародному рівні.

Джерельну базу дослідження складають законодавчі та інші нормативні акти зарубіжних країн, які стосуються регулювання інформаційних процесів
у суспільстві, інструктивні й методичні розробки у сфері КД.

Під час проведення дослідження було також використано нормативно-правові акти, нормативні та методичні документи міжнародних організацій, фахових асоціацій у сфері КД, національних архівів Австралії, Великої Британії, Канади, США, представлені у мережі Інтернет на їх офіційних сайтах.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в українському документознавстві досліджено понятійний апарат, законодавчу і нормативну базу, особливості та проблеми КД за кордоном на різних етапах його розвитку впродовж другої половини ХХ – початкових років ХХІ ст. Визначено основні перспективні напрями використання світового досвіду у вітчизняній практиці КД як для розв’язання конкретних питань організації роботи, так і для формування нових підходів до роботи зі службовими документами у цілому та, зокрема, у зв’язку з впровадженням новітніх інформаційних технологій, інтеграцією України до світового інформаційного простору, застосуванням в Україні міжнародних стандартів зі систем керування якістю.

Практичне значення отриманих результатів. Рекомендації, сформульовані в дисертації, мають практичне значення для удосконалення методики організації роботи зі службовими документами в установах. Автором дисертації було розроблено та опубліковано концепцію впровадження в Україні норм міжнародного стандарту ISO 15489:2001 “Інформація та документація – Керування документацією”. А також прийнято участь у підготовці проекту національного стандарту, гармонізованого із зазначеним стандартом ISO. Результати дослідження можуть бути використані у вузівських курсах “Управлінське документознавство”, “Керування документацією”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на спільному засіданні відділів архівознавства та документознавства УНДІАСД (протокол від 5 січня 2005 р. № 1) та були оприлюднені на міжнародних наукових конференціях: “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики”
(м. Київ, 25–26 травня 2004 р.); “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (м. Київ, 12-14 жовтня 2004 р.); “Сучасний стан та перспективи розвитку документознавства”, присвяченій
10-річчю Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (м. Київ, 1–3 грудня 2004 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено дисертанткою у 5 одноосібно підготовлених наукових публікаціях у виданнях, рекомендованих ВАК України для апробації результатів кандидатських та докторських дисертацій, та у збірнику матеріалів наукової конференції.

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження і включає вступ, три розділи (чотирнадцять підрозділів), висновки (147 с.), список використаних джерел (249 позицій, 22 c.). Загальний обсяг дисертації становить 172 c.

Подобные работы
Палеха Юрій Іванович
Культура діловодства в сучасних установах України: становлення, технологія, організація, керування
Сокульський Арнольд Леонідович
Флот Запорозької Січі в XVI-XVIII ст.: структурна організація, технологія та військове мистецтво
Шихов Кирило Леонідович
Земська добродійність на Катеринославщині 1866-1913 рр. (комп'ютерні технології обробки та аналізу джерел)
Аль Тавалбех Серхан Ахмед
Міжнародна співпраця бібліотек на базі комп'ютерних технологій: сучасний стан та перспективи
Дмитрієва Вікторія Анатоліївна
Особливості урбанізації в Україні в середині 20-х років ХХ сторіччя: технології баз даних та математико-статистичні методи аналізу
Рудюк Володимир Вікторович
Система керування електронною документацією у Федеративній Республіці Німеччина (1990-2006 рр.).
Айтов Спартак Шалвович
Українська історіографія та журнал "Основа" в контексті культурно- національного відродження України
Хоменко Тетяна Володимірівна
"Київське товариство західних земств (1912-1919): науково-організаційні та концептуальні основи функціонування в галузі механізації сільського господарства"
Хоменко Тетяна Володимирівна
Київське товариство західних земств (1912-1919): науково-організаційні та концептуальні основи функціонування в галузі механізації сільського господарства
Водотика Сергій Григорович
Історична наука УСРР 1920-х років: соціополітичні, організаційні та концептуальні основи функціонування

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net