Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Диссертационная работа:

Гончаренко Владислава Олександрівна. Договір позички за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному законодавстві України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. - О., 2005.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ. ВИБІР

МЕТОДОЛОГІЇ ТА НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 11

1.1. Огляд літератури за темою дисертації 11

1.2. Вибір методології та напрямків дослідження 26

Висновки до розділу 1 35

РОЗДІЛ 2

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ ЗА РИМСЬКИМ ПРИВАТНИМ ПРАВОМ 36

2.1. Загальна характеристика системи договорів римського приватного

права 36

2.2. Формування договору позички (commodatum),

його поняття та характерні риси за римським приватним правом 49

2.3. Рецепція римського договору позички

у законодавстві західноєвропейських країн 71

Висновки до розділу 2 86

РОЗДІЛ 3

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ У СУЧАСНОМУ ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ 88

3.1. Поняття та ознаки договору позички 88

3.2. Предмет та сторони договору позички 123

3.3. Порядок укладання та зміст договору позички 142

3.4. Зміна та припинення договору позички 162

Висновки до розділу 3 173

ВИСНОВКИ 176

Додаток А 180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183 

Введение к работе:

Актуальність теми. Зміни соціального, політичного та економічного характеру, що відбуваються зараз на Україні, зумовили істотне піднесення ролі цивільно-правового договору як одного з найефективніших правових засобів опосередкування майнових відносин. В процесі сучасної кодифікації цивільного законодавства України використовувалися не лише досягнення вітчизняної цивілістики, але і здобутки римського приватного права. Більшість сучасних договорів, закріплених у Цивільному кодексі України (далі – ЦК України), сформувалися та широко використовувалися ще у римському приватному праві. Тому, дослідження окремих видів договорів доцільно здійснювати у порівнянні з відповідними договірними конструкціями римського приватного права.

Внаслідок реформування системи зобов’язального права України з’явилися нові види договорів (консигнація, факторинг, франчайзинг тощо) та відбулося переосмислення змісту давно відомих цивільному праву договірних конструкцій. Останнім часом проблемні питання договорів аналізувалися у численних монографічних працях, підручниках, посібниках, на рівні дисертаційних досліджень, присвячених окремим видам договірних зобов’язань. Однак, особливості регулювання договору позички за цивільним законодавством України залишилися поза увагою дослідників.

Договір позички (commodatum) сформувався за доби класичного римського приватного права. Проте в романістичній літературі аналізові характерних рис договору позички та визначенню характеру рецепції положень римського приватного права щодо цього договору більш пізніми системами законодавства, зокрема цивільним законодавством України, спеціальної уваги не приділяється.

Позичка набула значного поширення у побутових відносинах. Договори позички укладаються як щодо незначних за вартістю предметів, так і щодо таких об’єктів цивільних прав, як земельні ділянки, житлові приміщення, автомобілі та ін. Крім того, позичка набуває все більше значення у відносинах у галузі культури та, навіть, підприємницької діяльності (користування книгами з фондів бібліотек, передача речей для експонування на виставках, у музеях тощо, передача товарів у безоплатне користування з метою реклами).

Відсутність у цивілістичній науці спеціальних досліджень договору позички та практична значимість його у повсякденних відносинах у суспільстві зумовлюють теоретичну та практичну важливість аналізу


правового регулювання договору позички за римським приватним правом з метою встановлення характеру рецепції положень про цей договір сучасним цивільним законодавством України та внесення пропозицій щодо вдосконалення норм глави 60 ЦК України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах науково-дослідної програми кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 роки «Традиція приватного права в Україні», яка є складовою комплексної цільової програми науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави» на 2001 – 2005 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування поняття, змісту і характерних ознак договору позички (commodatum) за римським приватним правом та цивільним законодавством України, визначення характеру та ступеню рецепції римсько-правових ідей, підходів та рішень щодо цього договору у цивільному законодавстві України, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення правового регулювання договору позички за чинним ЦК України.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації ставляться та вирішуються такі основні задачі:

– дослідити становлення та особливості системи договорів за римським приватним правом;

– проаналізувати формування, зміст та характерні риси договору позички (commodatum) за римським приватним правом;

– визначити особливості рецепції положень римського приватного права щодо договору позички західноєвропейськими системами приватного права;

– охарактеризувати регулювання відносин з безоплатної передачі речей у користування за договором позички у сучасному цивільному законодавстві України та визначити характер (тип, вид, форму) рецепції у ньому положень римського приватного права щодо договору позички;

– здійснити відмежування договору позички та суміжних із ним договорів, які регулюються ЦК України;

– розробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання договору позички за ЦК України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при укладанні та виконанні договору позички за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України.


Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання правового регулювання договору позички за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження договору позички за римським правом та впливу відповідних римсько-правових рішень на регулювання цього договору в сучасному цивільному законодавстві України було обрано загальнонауковий діалектичний метод вивчення правових явищ у сукупності з окремими науковими методами історико-правового, догматичного, системно-структурного та порівняльно-правового аналізу. Зокрема, використання діалектичного методу дозволило на підставі виокремлення загального та особливого, розкриття єдності та протилежності процесу розвитку права скласти цілісну систему уявлень про явище рецепції римсько-правового договору позички сучасним цивільним законодавством України. Історичний метод було використано для з’ясування умов формування договору позички у загальному контексті розвитку римського приватного права та українського цивільного права. За допомогою догматичного методу досліджувалися правові норми, які регулюють договір позички за римським приватним правом, законодавствами західноєвропейських країн та цивільним законодавством України. Системно-структурний метод використовувався для з’ясування змісту договору позички та його місця в системі договорів цивільного законодавства України. Порівняльний метод дозволив співставити правові норми про договір позички за українським цивільним законодавством на різних етапах його розвитку з відповідними нормами римського приватного права.

Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі римського приватного права, цивільного права, загальної теорії права тощо. Серед них, передусім, треба назвати праці правознавців України та Росії: Д.І. Азаревича, С.С. Алексєєва, М.Й. Бару, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Д.В. Дождєва, Г.Ф. Дормидонтова, О.С. Йоффе, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Д.І. Мейєра, І.Б. Новицького, О.А. Підопригори, І.О. Покровського, Ю.В. Романця, В.О. Рясенцева, Н.О. Саніахметової, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Я.М. Шевченко та ін., а також зарубіжних романістів: Ю. Барона, Б. Віндшейда, Д. Грімма, Г. Дернбурга, М. Поленак-Акимовської, І. Пухан, Дж. Франчозі, Ч. Санфіліппо та ін.

Емпіричним підґрунтям дослідження є першоджерела римського приватного права, сучасне цивільне законодавство та судова практика України з питань, що досліджуються.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що


вперше в науці цивільного права України здійснено комплексне дослідження проблем рецепції договору позички за римським приватним правом у сучасному цивільному законодавстві України.

У дисертації сформульовано такі науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації, що мають наукову новизну:

1. Вперше зроблено висновок про те, що відносини з безоплатного тимчасового користування чужою річчю у римському приватному праві опосередковувалися двома видами договорів: спочатку виник прекарій (precarium), який наприкінці республіканського періоду (приблизно I ст. до н.е.) майже повністю втратив своє значення у зв’язку з появою реального контракту позички (commodatum).

2. Вперше визначено, що римське приватне право істотно вплинуло на правове регулювання договору позички у законодавствах західноєвропейських країн. Пряма рецепція положень римського приватного права щодо договору позички (commodatum) мала місце у кодифікаціях цивільного права таких країн, як Франція, Німеччина, з привнесенням нових характерних рис цього договору, обумовлених особливостями романської та германської родин права. У праві Англії були сприйняті лише концепція та деякі характерні риси договору позички (commodatum) за римським правом: ознака безоплатності позички, правила про розподіл витрат на утримання речі між позичкоотримувачем та позичкодавцем, підстави розірвання цього договору.

3. Вперше обґрунтовано висновок про те, що у сучасному цивільному законодавстві України рецепція римсько-правових рішень щодо договору позички (commodatum) відбувалася як безпосередньо, так і опосередковано – через законодавства таких західноєвропейських країн, як Франція та Німеччина.

4. Вперше сформульовано тезу про необхідність удосконалення термінології, яка стосується договору позички за цивільним законодавством України. Так, пропонується застосовувати на позначення сторін договору позички такі їх назви, як «позичкодавець» (особа, яка передає чи зобов’язується передати річ) та «позичкоотримувач» (особа, яка отримує річ у користування). Вноситься також пропозиція замість терміна «відплатний», яке використовується у ч. 5 ст. 626 ЦК України та в деяких інших нормах ЦК України, застосовувати термін «оплатний».

5. Вперше обґрунтовано, що відсутність у ЦК України визначень понять «оплатний договір» та «безоплатний договір» не дозволяє правильно кваліфікувати договірні відносини як оплатні чи безоплатні, та запропоновані їхні визначення.

6. Вперше пропонується удосконалене визначення договору
позички: «За договором позички одна сторона (позичкодавець) передає іншій стороні (позичкоотримувачеві) річ у безоплатне тимчасове користування, а остання зобов’язується повернути ту ж саму річ у стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зношення чи у стані, указаному в договорі». Наведене визначення договору позички передбачає, що цей договір є реальним, його сторонами є позичкодавець та позичкоотримувач, а також містить вказівку на стан речі, в якому вона підлягає поверненню позичкодавцеві.

7. Вперше визначено, що консенсуальний договір позички має вважатися укладеним з моменту погодження сторонами істотної умови про предмет цього договору.

8. Вперше внесено пропозицію щодо необхідності встановлення заборони притримання речі, переданої у позичку, оскільки використання примусових засобів забезпечення виконання зобов’язань до відносин між сторонами цього договору суперечить його безоплатному та фідуціарному (довірчому) характерові. 9. Вперше обґрунтовано висновок про те, що обов’язкову письмову форму договору позички доцільно використовувати лише у разі передачі у безоплатне користування нерухомих речей, а також транспортних засобів (за умови, що хоча б однією стороною договору є фізична особа).

10. Вперше запропоновано покладати ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі на позичкоотримувача не лише у разі затримання ним повернення речі позичкодавцеві, але і коли він використовує її не відповідно до умов договору чи призначення, без дозволу позичкодавця передає у користування іншій особі, а також, якщо він при загальній небезпеці для речі, отриманої у позичку, та для власної речі, врятував свою річ, а отриману у позичку річ було знищено чи пошкоджено.

11. Додаткового обґрунтування дістала теза про те, що консенсуальна конструкція договору позички є можливою у теоретичному відношенні, однак у практичному – її використання не є доцільним. Це дало підставу внести пропозицію щодо закріплення договору позички в ЦК України виключно як реального договору.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані: у сфері законотворчості – при вдосконаленні положень актів цивільного законодавства України щодо договору позички та низки положень договірного права; у науково-дослідницькій сфері – для подальших наукових розвідок у галузі римського приватного права та договірного права України; у навчально-методичній роботі – при підготовці


навчальних підручників та посібників з цивільного права України та римського приватного права.

Результати дисертаційного дослідження впроваджувалися у навчальний процес при проведенні практичних та семінарських занять в Одеській національній юридичній академії з курсів «Основи римського права», «Цивільне право України», «Порівняльне цивільне право».

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі цивільного права Одеської національної юридичної академії, доповідалися на наукових конференціях: на І Міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (3 – 4 грудня 2004 р., м. Хмельницький); на Міжнародній науковій конференції в рамках II читань пам’яті В.М. Корецького «Формування правової системи в Україні на сучасному етапі» (21 – 22 квітня 2005 р., м. Дніпропетровськ); на 8-й Звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (22 – 23 квітня 2005 р., м. Одеса); на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини» (28 – 29 квітня 2005 р., м. Острог); на Всеукраїнській науковій конференції «Другі юридичні читання» (18 травня 2005 р., м. Київ); на Науково-практичній конференції «Проблеми правового та методичного забезпечення діяльності «юридичних клінік» України» (3 червня 2005 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження відображені у 4 статтях, опублікованих у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України, у 3 тезах виступів на наукових конференціях, а також використані при підготовці навчального посібника «Цивільне право України (у питаннях та відповідях)».

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, які містять 9 підрозділів, висновків, додатку та списку використаних джерел (210 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок, із них основного тексту – 179 сторінок.

Подобные работы
Достдар Руслана Миколаївна
Рецепція принципів візантійської Еклоги сучасним сімейним та спадковим законодавством України
Процьків Наталія Миколаївна
Правове регулювання розірвання цивільно-правових договорів за цивільним законодавством України
Міхно Ольга Іванівна
Припинення договору за цивільним законодавством України
Гостюк Василь Іванович
Цивільно-правові договори з цінними паперами за законодавством України
Горєв Віктор Олександрович
Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України
Гуляк Ярослава Володимирівна
Договір найму (оренди) житла за цивільним законодавством України
Спіжов Віталій Вікторович
Договір банківського вкладу (депозиту) за цивільним законодавством України
Галущенко Герман Валерійович
Міжнародні договори України про правову допомогу в цивільних справах і внутрішнє законодавство
Сирота Дмитро Михайлович
Вдосконалення законодавства України про суміжні права до рівня основних універсальних міжнародних договорів про суміжні права
Федосєєв Петро Михайлович
Інститут поруки за римським правом та його рецепція у цивільному праві України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net