Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Диссертационная работа:

Бородовський Станіслав Олександрович. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2005.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Поняття цивільно-правового договору та джерела правового регулювання цивільно-договірних відносин в Україні 10

1.1. Поняття цивільно-правового договору в літературі та законодавстві 10

1.2. Загальна характеристика нормативно-правової основи укладення, зміни і розірвання договорів у цивільному праві України 28

РОЗДІЛ 2. Порядок укладення цивільно-правового договору. 59

2.1. Пропозиція укласти договір (оферта) 59

2.2. Прийняття пропозиції укласти договір (акцепт) 81

2.3. Особливості укладення окремих видів цивільно-правових договорів 105

2.3.1. Загальний порядок укладення господарських договорів 105

2.3.2. Особливості укладення договорів на біржах 111

2.3.3. Укладення договорів на аукціонах та конкурсах 119

2.4. Вирішення переддоговірних спорів 129

РОЗДІЛ 3. Зміна та розірвання цивільно-правового договору. 143

3.1. Поняття та підстави зміни і розірвання договору 143

3.2. Порядок і наслідки зміни та розірвання договору в цивільному праві України 167

ВИСНОВКИ 183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 190

 

Введение к работе:

Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням кількості договірних зв’язків в економічному середовищі України та міжнародній торгівлі у зв’язку із запровадженням нових принципів цивільного права, розвитком різних договірних форм та електронної комерції, що спостерігається з початку 90-х років та зумовлено здійсненням державою широкого спектру економічних перетворень. Зазначене вимагає формулювання і застосування нових підходів до цивільно-правового регулювання інституту договору взагалі та укладення, зміни і розірвання договору, зокрема. Цей процес супроводжується звуженням адміністративного впливу держави на діяльність фізичних і юридичних осіб, чим розширюється свобода цивільно-правового договору та виникає потреба у регулюванні договірних відносин на основі загальних принципів цивільного і договірного права.

Ступінь наукової розробленості питань укладення, зміни та розірвання договору в Україні є досить низькою. Протягом останніх десятиліть інститут договору із запропонованої нами точки зору практично не вивчався, а тому не було запропоновано оптимальних способів його застосування на практиці. З часу переорієнтації економічної системи України було опубліковано декілька наукових статей та праць з цієї тематики (О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Н.С. Кузнєцова, В.М. Коссак, В.В. Луць, З.В. Ромовська, М.М. Сібільов, М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський та інші). Але на даний час відсутнє чітке і єдине законодавче визначення поняття договору. Поза увагою українських вчених залишились окремі питання правового регулювання укладення, зміни та розірвання договору, неповно досліджені проблеми оферти та акцепту, недосконало вивчено сутність зміни і розірвання договору, відмови від договору тощо.

Окремі питання договірного права досліджувались у дисертаційних роботах присвячених змішаним договорам (Р.А.Лідовець, 2005р.), договору ренти (М.П.Апанасюк, 2004р.), цивільно-правового договору, як підстави виникнення права власності юридичної особи (І.Р.Калаур, 2004р.), договору, як підстави виникнення права власності фізичної особи (Л.М.Николайчук, 2004р.), поняттю, функцій та системі цивільно-правового договору (В.Г.Олюха, 2003р.), зміни цивільно-правового договору (Н.М.Процьків, 2003р.), договорам франчайзингу (Г.В.Цірат, 2003р.), свободи договору (А.В.Луць, 2001р.), договорам факторингу (Я.О.Чапічадзе, 2000р.), договору консигнації (В.А.Васильєва, 2000р.), господарського договору (О.А.Беляневич, 1999р.), договорам страхування (В.П. Янишен, 1997р.), підрядним договорам у будівництві (Н.С. Кузнєцова, 1993р.) та інші. Однак, зазначені дослідження в основному стосуються окремих видів договорів, що значною мірою зумовлює актуальність дисертаційного дослідження саме загальнодоговірних проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до комплексної цільової програми “Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.0.070867), а також теми науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Удосконалення цивільно-правового регулювання суспільних відносин у світлі Конституції України”, затвердженої Радою Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, протокол №9 від 27.03.2001 р.

Мета і завдання дослідження полягають у комплексному аналізі юридичної природи, доктринальних положень, чинників розвитку, особливостей правового регулювання укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України, а також у розробці і обґрунтуванні на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо його удосконалення. Мета дисертаційного дослідження визначається його теоретико-прикладним характером і включає в себе такі основні завдання:

- встановити правове регулювання та його вплив на укладення, зміну і розірвання договору;

- уточнити сутність цивільно-правового договору і стадії його укладення;

- з'ясувати поняття, зміст, порядок та способи надіслання пропозиції укласти договір (оферти);

- визначити поняття прийняття пропозиції укласти договір (акцепту), порядку прийняття чи відхилення акцепту;

- з'ясувати поняття та механізм вирішення переддоговірного спору;

- встановити сутність, правові підстави, порядок, наслідки зміни і розірвання договору в цивільному праві України;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваних відносин.

Об’єктом дослідження є сучасний стан порядку укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору.

Предметом дослідження виступають відносини щодо укладення, зміни та розірвання договору, система чинних нормативних актів, що регулюють укладення, зміну і розірвання договору, договірні зобов’язання, вчинення правочинів, національні та іноземні наукові джерела, існуюча юридична практика.

Методи дослідження. Основу дослідницької роботи складають філософські, загальнонаукові та соціально-юридичні методи. Використання діалектичного методу пізнання протягом всього процесу дисертаційного дослідження надало можливість розглянути тенденції розвитку досліджуваних інститутів у цивільних правовідносинах.

Системно-функціональний та історичний методи дозволили автору дослідити питання правового регулювання укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору як системи взаємопов’язаних елементів; визначити коло правовідносин та принципи правового регулювання укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору.

На основі формально-логічного методу дослідження запропоновано визначення декількох понять (договір, порядок укладення договору, спосіб укладення цивільно-правового договору, публічна оферта тощо).

На основі порівняльно-правового методу досліджено положення міжнародного та зарубіжного законодавства щодо укладення, зміни і розірвання договору з метою виявлення певних позитивних чи негативних характеристик в національних нормативно-правових актах.

За допомогою таких методів пізнання як аналіз і синтез досліджено порядок укладення договору, що дало змогу виділити в структурі цього поняття такі його стадії як оферта, акцепт та контрпропозиція, а також зроблено висновок, що укладення, зміна і розірвання договору є стрижневим елементом інституту договору.

З позицій логіко-юридичного методу та методу прогнозування зроблено висновки про шляхи подальшого вдосконалення і розвитку інституту договору.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що робота є комплексною, завершеною, самостійною науковою працею щодо дослідження відносин, пов’язаних з укладенням, зміною та розірванням договору в цивільному праві України. Системно сформульовані висновки, пропозиції з теорії та практики укладення, зміни і розірвання договорів, які спираються на сучасний досвід правотворення та правозастосування. Наукова новизна конкретизується в таких основних положеннях:

- удосконалено поняття цивільно-правового договору і визначено його як юридичний акт двох і більше осіб, заснований на їх погоджених діях, виражений в єдиному волевиявленні, зафіксований у передбаченій законом формі і спрямований на досягнення правового результату, який полягає у встановленні, зміні та припиненні цивільних прав і обов'язків;

- свормульовано порядок укладення цивільно-правового договору як визначену правовими нормами юридично-логічну послідовність стадій встановлення цивільних прав і обов’язків, здійснену на основі погоджених дій осіб, звернених назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору. У зв'язку з цим розрізняються загальний, спеціальний і судовий порядок укладення договору;

- удосконалено поняття оферти як адресованої чітко визначеній особі пропозиції про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним такими умовами, породжує для оферента обов'язок укласти договір з моменту її отримання вказаною особою та вимагає повного і безумовного її акцепту. Відповідно до часового проміжку дії оферта може: а) бути акцептована негайно (у договорі між присутніми сторонами); б) діяти з врахуванням часу, необхідного для поштового чи іншого способу її доставки; в) дію оферти може бути обмежено визначеним періодом часу або поставлено в залежність від виникнення події, вказаної в оферті (це стосується і публічної оферти, що умовно не обмежена дією в часі);

- удосконалено визначення публічної оферти як зверненої до необмеженого кола осіб пропозиції про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним її умовами та вимагає повного і безумовного акцепту. Критикується поділ публічної оферти на колективну і абстрактну. Вказується, що безпідставним є виділення колективної оферти як самостійного виду оферти;

- уперше визначено запрошення зробити пропозицію укласти договір як будь-яку пропозицію інформаційного характеру, спрямовану на спонукання особи чи групи осіб звернутися до адресата цього запрошення з пропозицією укласти договір (офертою);

- запропоновано узгодити норми ЦК про згоду укласти договір на інших умовах (ст. 646 ЦК) та норми п.п. 4, 5 ст. 181 ГК про укладення договору за потоколом розбіжностей, шляхом доповнення ст. 181 ГК пунктом 4-1 у такій редакції: “Складення протоколу розбіжностей є новою пропозицією укласти договір на інших умовах”;

- обґрунтовано положення, що акцепт є стадією, яка завершує формування договору і, на відміну від оферти, характеризується виникненням договірних прав і обов'язків у обох сторін договору;

- аргументовано теоретичне положення, що договір може бути укладено за пропозицією у формі конклюдентних дій або шляхом акцепту, вираженого мовчанням та розмежовано правостворюючі властивості конклюдентних дій і мовчання;

- удосконалено поняття публічного договору і визначено його як договір, відповідно до якого у підприємця виникає обов'язок продати товари, виконати роботи чи надати послуги на користь споживачів, які є рівними у своєму праві вимагати укладення з ними такого договору, а у випадку відмови від виконання зазначеного обов'язку можуть примусити підприємця укласти з ними договір на визначених ним умовах;

- обґрунтовано, що договір приєднання необхідно розглядати як форму укладення договору, а не як вид договору;

- уперше запропоновано визначати переддоговірний спір як конфлікт зустрічних інтересів учасників переддоговірного процесу з приводу укладення договору, а не як спір, що виникає при укладенні, зміні і розірванні господарського договору;

- зроблено висновок, що після укладення договору його істотні умови не перетворюються безслідно у права і обов'язки сторін. У змісті договору протягом його дії постійно повинні бути присутні три групи істотних умов: 1) істотні умови про предмет договору; 2) істотні умови, які визнані такими за законом; 3) істотні умови, необхідні для даного виду договору. Такі істотні умови можуть бути змінені, але не виключені зі змісту договору;

- обґрунтовано, що пролонгація строкового цивільно-правового договору на новий строк передбачає його продовження шляхом зміни умови про строк дії договору. Строк дії договору конкретизується в межах певного часового проміжку, встановленням дати укладення договору і дати його припинення. При пролонгації змінюються обидві дати. У передбачених законом випадках, пролонгація договору вимагає додержання нотаріальної форми договору або його державної реєстрації.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що викладені в роботі висновки й пропозиції є вкладом у теорію цивільного права й можуть використовуватись у: науково-дослідній сфері – для наступної розробки вчення про правовідносини щодо укладення, зміни і розірвання договору; правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного цивільного законодавства; практичній діяльності – для розв'язання юридичних проблем і спірних питань договірної, нотаріальної, судової практики; навчальному процесі – при підготовці навчальних посібників, підручників, читанні лекцій для студентів юридичних вузів з курсів “Цивільне право України”, “Договірне право”.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Основні положення роботи оприлюднені на: міжнародній науковій конференції “Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики” 29-30.04.2004 р. (м. Харків); регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” 16.04.2004 р. (м.Івано-Франківськ); регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України” 2-3.11.2002 р. (м. Івано-Франківськ). Результати дисертаційного дослідження відображено в 6 публікаціях у виданнях, що визнані ВАК України фаховими.

Структура дисертації визначається метою дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які охоплюють 8 підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 209 сторінок, список використаної літератури складається з 315 найменувань.

Подобные работы
Мазуренко Світлана Вікторівна
Спадковий договір у цивільному праві України
Новікова Вікторія Валентинівна
Правова природа безвідплатних договорів у цивільному праві України.
Шама Наталія Петрівна
Спадковий договір в цивільному праві України
Лідовець Руслан Анатолійович
Змішані договори в цивільному праві України
Ульяненко Олена Олександрівна
Шлюбний договір у сімейному праві України
Луць Аліна Володимирівна
Свобода договору в цивільному праві України
Косінов Станіслав Анатолійович
Теоретичні проблеми захисту прав споживачів в Україні за договором купівлі-продажу
Лехкар Оксана Василівна
Договір приєднання в цивільному праві України
Соколянський Дмитро Вікторович
Договір притримання у цивільному праві України.
Матвєєв Петро Сергійович
Договори валютного дилінгу в цивільному праві України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net