Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Диссертационная работа:

Кутателадзе Олег Джумберович. Підстави виникнення зобов'язань за римським приватним правом і сучасним цивільним законодавством України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. - О., 2006.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

ВСТУП...3

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ОБРАННЯ НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...12

1.1. Огляд літератури за темою дисертації .12

Висновки до розділу...43

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДСТАВ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ...45

2.1. Зобов’язання як категорія цивільного права...45

2.2. Категорії „юридичні факти” та „підстави виникнення зобов’язань” у цивільному праві...54

Висновки до розділу...70

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ У РИМСЬКОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ...72

3.1. Формування системи підстав виникнення зобов’язань у Стародавньому Римі...72

3.2.Делікти як підстави виникнення зобов’язань за римським приватним правом. 82

3.3. Контракти як підстава виникнення зобов’язань за римським приватним правом 91

3.4. Інші підстави виникнення зобов’язань...98

Висновки до розділу .115

РОЗДІЛ ІV. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЗА СУЧАСНИМ ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ...117

4.1. Концептуальні засади визначення системи підстав виникнення зобов’язань за цивільним законодавством України та вплив на них римського права...117

4.2. Договір як підстава виникнення зобов’язань за цивільним законодавством України135

4.3. Підстави виникнення недоговірних зобов’язань за ЦК України...156

Висновки до розділу...180

ВИСНОВКИ...183 

Введение к работе:

Актуальність теми. В останні роки в Україні має місце значне зростання інтересу до римського права, зумовлене змінами в політичному, соціальному та економічному житті суспільства, переглядом національної концепції права з огляду на європейський вибір України, а також трансформаціями вищої освіти у цій галузі, зумовленими приєднанням нашої держави до Болонського процесу.

У зв'язку з цим, останнім часом правознавцями України римське право розглядається не лише як одна з базових для вищих юридичних навчальних закладів європейських держав навчальних дисциплін, але також як підґрунтя сучасної цивілістики, котре визначає магістральні тенденції розвитку українського права взагалі і цивільного права зокрема.

Цим пояснюється зростання інтересу до порівняльно-правових досліджень інститутів римського приватного права та сучасного цивільного права України.

Актуальність теми дослідження пояснюється також тим, що зобов'язання належать до числа основних правових засобів, які опосередковують торговий обіг на різних етапах розвитку людства, а відтак визначення кола підстав їх виникнення дає можливість з'ясувати динаміку цивільного обігу та напрямки вдосконалення правового регулювання відповідних відносин.

Зобов'язання («засоби придбання речей») були одним з основних інститутів римського права. Визначаючи зобов'язання як правовий зв'язок між суб'єктами права, унаслідок якого одна особа (боржник) повинна щось дати, зробити або надати іншій особі (кредитору), римські правознавці наголошували на тому, що «сутність зобов'язання полягає не в тому, щоб зробити якийсь предмет або сервітут нашим, але в тому, щоб зобов'язати іншого дати нам щось, або зробити, або надати (залишити, виконати)» (D. 44.7.3 рг.).

Із такого визначення зобов'язання випливає, що воно, передусім, стосується договорів, а його метою є вчинення певних дій боржником. Разом із тим, останні могли виникати і з інших підстав, що робило необхідним їх співвіднесення з договорами, установлення їхнього значення для виникнення правових наслідків.

У кінцевому підсумку, у римському приватному праві було розроблено достатньо чітку класифікацію зобов'язань залежно від підстав виникнення останніх, яка була спрямована, у першу чергу, на впорядкування цивільних відносин та більш повний захист інтересів сторін.


Система зобов'язань римського права виявилася настільки вдалою, що згодом без істотних змін була запозичена переважною більшістю європейських держав.

Разом із тим, у підходах до правової характеристики системи та окремих підстав виникнення зобов'язань, визначення характеру їх взаємозв'язку та взаємодії у сучасній правовій літературі намітилися зміни, викликані використанням у теорії права нової категорії «юридичні факти», котра розглядається як більш універсальна і динамічна.

У зв'язку з цим постає питання про доцільність та можливий ступінь використання в сучасному українському праві здобутків римського права в цій галузі, доцільності їх модернізації тощо.

Не заперечуючи корисності досвіду інших сучасних європейських країн, варто зауважити, що відправною точкою у формуванні їхнього зобов'язального права були ідеї римської юриспруденції. Відтак такий підхід дозволяє найбільш повно згодом використати і власні національні традиції, збагачуючи їх загальноєвропейською ідеєю римського права та характером його інтерпретації у сучасних умовах.

Цим зумовлена необхідність спеціального дослідження основних інститутів римського права, зокрема зобов'язань, підстав їх виникнення та порівняння їх із відповідними інститутами українського цивільного права.

Слід зазначити, що в українській цивілістиці мали місце дослідження окремих аспектів впливу ідей римських правознавців на концепцію відповідних інститутів у цивільному праві України (науковий доробок О.А. Підопригори, Є.О. Харитонова, В.В. Васильченка, В.Д. Онофрейчука, Р.Ф. Гонгало, П.М. Федосєєва, Є.С. Сєверової, В.М. Зубара). Проте в жодній із праць згаданих авторів не розглядалися спеціально питання правової характеристики підстав виникнення зобов'язань у римському праві та не провадився порівняльний аналіз їх із тими, що мають місце в сучасному цивільному праві України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів досліджень Одеської національної юридичної академії на 2001 - 2005 роки «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі вивчення і аналізу римських та сучасних правових джерел скласти уявлення про розуміння в Стародавньому Римі та сучасній вітчизняній цивілістиці сутності зобов'язань та підстав виникнення останніх і на цьому підґрунті подати пропозиції щодо вдосконалення сучасного цивільного законодавства України.


Для досягнення означеної мети були поставлені такі задачі:

1) проаналізувати особливості розвитку розуміння поняття зобов'язань та підстав їх виникнення на різних етапах розвитку римського права;

2 ) визначити тенденції розвитку підстав виникнення зобов'язань у процесі трансформації римського права від права цивільного до права приватного і публічного;

3) проаналізувати концептуальні підходи до визначення поняття зобов'язань та підстав їх виникнення в сучасному цивільному праві;

4) розглянути особливості трактування категорії «юридичні факти» стосовно сучасного цивільного права взагалі та стосовно зобов'язань, зокрема;

5) розглянути підстави виникнення зобов'язань у сучасному цивільному праві і визначити практичне значення диференціації останніх;

6) дослідити і дати правову оцінку сутності підстав виникнення зобов'язань у сучасному цивільному праві;

7) розглянути значення договорів у системі підстав виникнення зобов'язань і визначити їхнє місце поміж інших юридичних фактів;

8) визначити оптимальну систему і структуру підстав виникнення договірних зобов'язань і оцінити перспективи її розвитку в сучасному цивільному праві України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є система підстав виникнення зобов'язань за римським правом та сучасним цивільним правом України, взята в порівняльному аспекті.

Предметом дисертаційного дослідження є сукупність норм римського права та сучасного цивільного законодавства України, що визначають підстави виникнення зобов'язань.

Методи дослідження, обрані автором, сформували методологічне підґрунтя останнього, яке складається із сукупності загальнонаукового діалектичного методу та окремих наукових методів: порівняльного, системно-структурного та метод логічного (догматичного) аналізу.

При цьому автор виходив із того посилання, що право не є надбудовою стосовно матеріально-технічного базису, а виступає як самостійний важливий елемент культури, хоча, звичайно, матеріальні умови життя суспільства істотно впливають на характер і особливості правового регулювання.

Підстави виникнення зобов'язань розглядалися у їх розвитку, в діалектичному взаємозв'язку.

Щодо окремих методів дослідження, то метод порівняльного аналізу був використаний при з'ясуванні особливостей та відмінностей системи


підстав виникнення зобов'язань на різних етапах розвитку цього інституту, а також для порівняння його в римському праві та цивільному законодавстві України; метод логічного (догматичного) аналізу дав змогу з'ясувати принципи побудови та сутність норм римського права, присвячених вирішенню питань забезпечення належного виконання зобов'язань. Системно-структурний метод дав змогу встановити взаємозв'язок таких понять, як «зобов'язання», «юридичні факти», «підстави виникнення зобов'язань», «договори», «недоговірні зобов'язання» та ін.

Сукупність указаних методів була використана при аналізі джерельної бази дисертаційного дослідження, до якої входили Закони XII таблиць, Дигести Юстиніана, Інституції Юстиніана, Інституції Гая, Цивільний кодекс України та інші акти цивільного законодавства України.

Ці ж методи застосовувалися при дослідженні стану вивчення проблематики дисертації, зокрема, праць вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі римського права: М. Бартошека, Д. Віндшейда, В. Володкевича, Г. Дернбурга, М. Заблоцької, А.І. Косарева, А. Малєніци, C.O. Муромцева, І.Б. Новицького, О.А. Підопригори, І.С. Перетерського, Й.О. Покровського, М. Поленак-Акимовської, І. Пухана, Ф.К. фон Савін'ї, Є.О. Харитонова, В.М. Хвостова, З.М. Черніловського та ін., наукових розвідок відомих фахівців у галузі теорії та історії держави і права, а також цивілістів, таких як С.С. Алексєєв, Д.М. Гєнкін, Н.В. Гордон, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, О.С. Йоффе, Н.С. Кузнєцова, В.В. Копєйчиков, С.Н. Ландкоф, О.А. Пушкін, Є.О. Суханов, Я.М. Шевченко, В.П. Маслов, Г.Ф. Шершеневич та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській юридичній літературі зроблено спробу комплексного дослідження системи підстав виникнення зобов'язань за римським правом та сучасним цивільним правом України.

У результаті в дисертації сформульовано пропозиції і висновки, які винесені на захист. До них, зокрема, належать наступні.

1. Вперше робиться висновок про те, що одним із важливих чинників формування вітчизняної концепції підстав виникнення зобов'язань були засади римського приватного права, зокрема, сформульована в ньому ідея summa divisio - поділу зобов'язань залежно від підстав їх виникнення на такі, що виникають із контрактів (договорів); такі, що виникають із деліктів; такі, що виникають із ніби — договорів; такі, що виникають із ніби — деліктів.

2. Вперше обґрунтовується, що в міру розвитку римського права і надання пріоритету в його філософії ідеям природного права, що


втілюється в життя за допомогою преторів, відбувається перегляд поглядів на підстави виникнення зобов'язання, де провідна роль відводиться вже не деліктам, як це було у ранньому римському праві, а контрактам (договорам).

3. Вперше обстоюється теза про те, що елементом, який опосередковував запровадження ідей римського приватного права у вітчизняне цивільне законодавство на різних етапах розвитку вітчизняної традиції цивільного права, були німецьке, польське та австро-угорське право у їхній взаємодії з вітчизняною правовою думкою.

4. Дістала подальшого обґрунтування теза про те, що відповідно до сучасної концепції цивільного законодавства поняття «підстави виникнення зобов'язань», є спеціальною категорією цивільного права, котра входить у більш широку категорію «юридичні факти», не маючи при цьому свого окремого місця в класифікації юридичних фактів, що не можна визнати дуже вдалим рішенням.

5. Вперше на підставі порівняння системи підстав виникнення зобов'язання в сучасному цивільному законодавстві України із системою підстав виникнення зобов'язань римського права визначено, що в римському праві вона виглядала більш структурованою, ніж сучасна, оскільки зараз у вітчизняному цивільному законодавстві фактично має місце спеціальне виокремлення лише одного з видів підстав виникнення зобов'язань — договорів, внаслідок чого відповідно до структури ЦК України зобов'язання за вітчизняним цивільним законодавством виглядають як двохелементна система: 1) зобов'язання, які виникають із договорів; 2) зобов'язання, які виникають з усіх інших підстав.

6. Додатково обґрунтовано тезу про те, що, хоча традиційно у вітчизняному цивільному законодавстві більш ретельно розроблені положення, які стосуються такої підстави виникнення зобов'язання, як договори, однак у ньому залишилися невикористаними такі здобутки римського приватного права у цій галузі, як легальний поділ договорів на консенсуальні і реальні, каузальні і абстрактні, категорія безіменних договорів тощо.

7. Вперше обґрунтовано висновок про те, що, незважаючи на зовнішню неструктурованість підрозділу другого розділу третього книги п'ятої ЦК України «Недоговірні зобов'язання», внутрішня логіка цієї частини ЦК України відображає орієнтацію у цій сфері на визначені ще в римському приватному праві такі види підстав виникнення зобов'язань, як ніби — договори, делікти і ніби — делікти, що випливає зі змісту відповідних глав ЦК України.

8. Вперше вноситься пропозиція щодо визнання базовим поділу зобов'язань з урахуванням підстав їх виникнення на чотири групи:


зобов'язання, що виникають з договорів; зобов'язання, що виникають із ніби — договорів (односторонні правочини, публічна обіцянка винагороди); зобов'язання, що виникають із деліктів; зобов'язання, що виникають із ніби — деліктів (створення загрози, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав).

9. Вперше визначена практична доцільність групування підстав виникнення зобов'язань у ст. 509 ЦК України з урахуванням тези про наявність «базових» видів підстав виникнення зобов'язань.

10. Вперше зроблено висновок про те, що наявність «базової» класифікації підстав виникнення зобов'язань не означає, що вона не може зазнавати модернізації. Зокрема, доповненням до неї є такі підстави виникнення зобов'язань, як правомірні дії — цілеспрямовані юридичні вчинки (рятування здоров'я, життя, майна іншої особи; дії в стані необхідної оборони чи крайньої необхідності тощо) та юридичні склади (припис акта законодавства і судове рішення, договір і подія, створення об'єкта інтелектуальної власності і договір про його використання тощо).

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, а також теоретичні і практичні висновки дисертанта можуть бути використані в процесі вдосконалення загальної концепції українського цивільного законодавства щодо виникнення зобов'язань.

Висновки та низка положень дисертаційної роботи були використані викладачами і студентами при вивченні курсів «Цивільне та сімейне право України», «Основи римського цивільного права», «Загальна історія держави і права», а також спецкурсів «Договірне право», «Порівняльне цивільне право» та ін.

Деякі зі сформульованих у дисертації положень мають дискусійний характер і можуть бути матеріалом для подальших досліджень у цьому напрямку.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії протягом 2005 р.

Результати дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях: І Міжнародна науково-методична конференція «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (3-4 грудня 2004 p., м. Хмельницький); 8-ма Звітна наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (22 - 23 квітня 2005 p., м. Одеса); Регіональна міжвузівська конференція молодих учених та аспірантів «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в України» (квітень 2005 p.).


Положення дисертації використані при підготовці планів практичних занять з курсу «Цивільне та сімейне право України», «Основи римського цивільного права» в Одеській національній юридичній академії.

Висновки, отримані в результаті дисертаційного дослідження, впроваджуються в навчальний процес в Одеській національній юридичній академії при читанні лекцій з курсу «Цивільне та сімейне право України», «Основи римського цивільного права».

Публікації. Результати дисертації опубліковані у трьох одноосібних статтях у журналах та збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначена відповідно до завдань, які поставив перед собою автор. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на дев'ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 207 сторінок, основний текст - 186 сторінок, список використаних джерел - 21 сторінку.

Подобные работы
Яворська Олександра Степанівна
Підстави виникнення права приватної власності громадян за цивільним законодавством України
Осетинська Ганна Анатоліївна
Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавством України
Сирота Дмитро Михайлович
Вдосконалення законодавства України про суміжні права до рівня основних універсальних міжнародних договорів про суміжні права
Прутян Денис Сергійович
Опіка за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України
Ольховик Людмила Анатоліївна
Особисті немайнові права дитини за цивільним законодавством України
Колісник Тимофій Васильович
Внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права
Ришкова Олена Валеріївна
Захист прав інтелектуальної власності за цивільним законодавством України
Чанкін Вадим Валерійович
Право приватної власності громадян у цивільному законодавстві України
Гончаренко Владислава Олександрівна
Договір позички за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному законодавстві України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net