|
Анатация
Мельник А.Я. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів колишнього СРСР. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена комплексному аналізу практики України у сфері правонаступництва щодо міжнародних договорів колишнього СРСР з огляду на новітні тенденції розвитку цього інституту міжнародного права з урахуванням вітчизняних та зарубіжних доктринальних джерел, досвіду інших держав-наступниць, а також опрацюванню на цій основі рекомендацій щодо вдосконалення існуючого міжнародно- і внутрішньо-правового механізму встановлення для України наслідків правонаступництва стосовно договірних прав і зобов’язань колишнього СРСР.
У роботі, зокрема, розкривається юридичний зміст таких міжнародно-правових понять як правонаступництво держав, категорії правонаступництва, презумпція континуїтету, аналізується природа інституту правонаступництва держав, пропонується його дефініція, з’ясовується місце цього інституту в системі сучасного міжнародного права, насамперед, його співвідношення з правом міжнародних договорів. Дається оцінка статусу в міжнародному праві Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів 1978 р., ідентифікуються загальновизнані принципи і норми у цій сфері, що набули звичаєвого характеру, а також положення de lege ferenda, які претендують на цей статус. Детально розглядається вітчизняна практика у сфері правонаступництва стосовно дво- і багатосторонніх договорів колишнього СРСР, включаючи територіальні і правовстановлюючі договори, питання їх статусу у внутрішньому правопорядку України, дається аналіз Закону про правонаступництво 1991 р., інших законодавчих актів, на підставі чого вносяться конкретні пропозиції з метою усунення виявлених дисертантом вад і прогалин у законодавстві України.
Ключові слова: правонаступництво держав, категорії правонаступництва, презумпція континуїтету, інститут правонаступництва щодо міжнародних договорів, право міжнародних договорів, Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів 1978 р., міжнародні договори колишнього СРСР, договори територіального і правовстановлюючого характеру, Закон про правонаступництво України 1991 р.
Мельник А.Я. Правопреемство Украины в отношении международных договоров бывшего СССР. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Институт законодательства Верховной Рады Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена комплексному анализу практики Украины в сфере правопреемства относительно международных договоров бывшего СССР, принимая во внимание новейшие тенденции развития этого института международного права с учетом отечественных и зарубежных доктринальных материалов, опыта других государств-правопреемников, а также разработке на этой основе рекомендаций по усовершенствованию существующего международно- и внутриправового механизма установления для Украины последствий правопреемства в отношении договорных прав и обязательств бывшего СССР.
В работе, в частности, раскрывается юридическое содержание таких международно-правовых понятий как правопреемство государств, категории правопреемства, презумпция континуитета, анализируется природа института правопреемства государств, предлагается его дефиниция, выясняется место этого института в системе современного международного права, прежде всего его соотношение с правом международных договоров. Дается оценка статуса в международном праве Венской конвенции о правопреемстве государств в отношении договоров 1978 г., идентифицируются общепризнанные принципы и нормы в этой сфере, которые приобрели обычно-правовой характер, а также положения de lege ferenda, претендующие на данный статус. Детально рассматривается практика Украины в сфере правопреемства относительно дву- и многосторонних договоров бывшего СССР, включая территориальные и правоустанавливающие соглашения, изучается вопрос их юридического статуса во внутреннем правопорядке Украины, дается анализ Закона о правопреемстве 1991 г., других законодательных актов в этой сфере, на основании чего вносятся конкретные предложения с целью устранения выявленных недостатков и пробелов в законодательстве Украины.
Ключевые слова: правопреемство государств, категории правопреемства, презумпция континуитета, институт правопреемства в отношении международных договоров, право международных договоров, Венская конвенция о правопреемстве государств в отношении договоров 1978 г., международные договоры СССР, договоры территориального и правоустанавливающего характера, Закон о правопреемстве Украины 1991 г.
Melnyk Andrii. State Succession of Ukraine with Respect to Treaties of Former USSR. – Manuscript.
Thesis for a scientific degree of Candidate of Sciences (Law), specialty 12.00.11 – international law. – Institute of Legislation of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, Kyiv, 2004.
Despite completed codification state succession has been and still remains one of the most controversial matters of international law, inter alia due to doctrinal disagreements on the very meaning of this term. Therefore, a compromise definition of state succession is proposed as a juridical fact of the replacement of one state (predecessor) by another state (successor) in the responsibility for international relations of respective territory to which (replacement) international law ipso facto attaches specific legal consequences. The author also investigates the legal contents of “categories of state succession”, systemising and delimiting them from adjacent factual situations.
Particular attention is drawn to a multi-branch character of the institute of state succession. It is defined as such that regulates a wide range of legal relations arising out in cases of state succession among their subjects (predecessor state, successor state and contracting states) regarding the amount in which rights and obligations of the predecessor can or shall be assumed by successor state and as regards the scope of corresponding rights and obligations that simultaneously emerge for contracting states. It is underlined that state succession rules, being lex speciales, shall prevail over treaty law principles, particularly pacta tertiis.
Limited practical usefulness of 1978 Vienna Convention on State Succession in Respect of Treaties is stressed, since it has only partly codified the widely recognised norms of customary law in this field, such as principle of automatic continuity of territorial treaties, first of all, establishing state borders. There is no sufficient clarity as to the application of this principle vis-а-vis multilateral law-making treaties. At the same time, as regards other categories of treaties, even though recent state practice indicates some tendency towards de facto continuity, because of the lack of opinio juris, this tendency as such cannot produce legal consequences. Growing practical role attains the “presumption of continuity” pursuant to which predecessor treaties are considered as remaining in force till the opposite is proved. Important principle that has crystallised beyond the framework of 1978 Convention creates an obligation of successor and contracting states to start bona fides negotiations to determine the status of predecessor state treaties.
Existing instruments signed by Ukraine within the framework of the Commonwealth of Independent States as well as her accession to 1978 Convention have been of a rather restricted utility for the identification of the validity of treaties of the former USSR. Only conclusion of special agreements with contracting states in relation to bilateral treaties shed more light in this respect. During the stocktaking of Soviet treaty base so far conducted by Ukraine the validity of some 160 out of 10 to 16 thousand treaties has formally been confirmed that is less than 1-1,5 per cent. To determine the status of the rest 98,5-99 per cent of these treaties it is proposed to apply such criteria as: achievement of treaty purpose of its fulfilment; treaty expiration; innovation of treaty; change of territorial scope of application; tacit agreement identifiable through factual conduct or other concluding actions; presumption of continuity in respect of treaties where there is no such conduct available. Ukrainian experience by and large confirms the principle of automatic continuity of territorial treaties, especially establishing state borders, though there are some doubts whether the same conclusion can be made about other treaties of this category. Either, there is no uniform practice regarding multilateral treaties: there were cases of notification of depositaries about their validity as well as acts of accession. As a result, the fate of more than 95% of about 500 multilateral treaties still remains unclear.
The Law of Ukraine “On State Succession of Ukraine” of September 1991 has merely declaratory character aimed at obtaining international recognition of country’s independence and, therefore, does not contain detailed technical-juridical provisions regulating the implementation of former USSR treaties into domestic legislation. This Law could be viewed as general transforming instrument by which means these treaties are ipso jure capable of attaining legal force within the national legal order. Moreover, this Act does not fully correspond with the Law of Ukraine “On International Treaties of Ukraine” of June 2004. For the improvement of the exposed gaps and shortcomings a necessity is argued to prepare and approve a special Law on the mechanism of entry into force of treaties of the former USSR within the national legislation of Ukraine that, inter alia, shall “legitimise” the factual practice, confirm the validity of bilateral and multilateral treaties in respect to which there already exists an expressed agreement, regulate the status of the rest of treaties where no formal steps have been undertaken as to confirm or terminate their force and ensure the official publication of Soviet treaties.
Key words: state succession, categories of state succession, presumption of continuity, institute of state succession with regard to treaties, treaty law, 1978 Vienna Convention on State Succession in Respect of Treaties, international treaties of the USSR, treaties of territorial and law-making character, Law of Ukraine “On State Succession of Ukraine” of 12 September 1991, Law of Ukraine “On International Treaties of Ukraine” of 29 June 2004.
| 
