Анотації

Юрченко Л.В. Теорія та практика провадження дізнання органами внутрішніх справ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2002.

Дисертація присвячена теоретичним та практичним проблемам провадження дізнання органами внутрішніх справ України. Визначено місце дізнання в кримінальному процесі України й тенденції його розвитку.

У роботі розглядаються питання, пов’язані з поняттям, сутністю та процесуальним порядком провадження дізнання. З урахуванням сучасних  поглядів, теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, норм Конституції, чинного кримінально-процесуального законодавства, відомчих нормативних актів проаналізовані та досліджені особливості функціонального призначення органів дізнання, їх правового статусу, а також правові аспекти їх кримінально-процесуальної діяльності з прийому, перевірки та вирішення заяв та повідомлень про злочини, провадження та закінчення дізнання, здійснення протокольної форми досудової підготовки матеріалів. На підставі цього робиться висновок про те, що органи дізнання є носіями двох кримінально-процесуальних функцій: основної – розслідування кримінальних справ у формі дізнання, і допоміжної – сприяння іншим суб’єктам, які ведуть процес. Пропонується нормативна модель статей, які регламентують порядок провадження і закінчення дізнання як початкової форми досудового розслідування, а також процесуального статусу органів дізнання, начальника органу дізнання та дізнавача. Обгрунтовується необхідність перейменування протокольної форми досудової підготовки матеріалів у “прискорене провадження”, та наділення правопорушника  процесуальним статусом підозрюваного. На підставі ч. 2 ст. 86 КК України розроблено процедуру повного та часткового звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. Сформульовані й інші пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства з деяких аспектів кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання.

Ключові слова: дізнання, орган дізнання, дізнавач, функціональне призначення, правовий статус, процесуальні правовідносини, кримінально-процесуальна діяльність.

Юрченко Л.В. Теория и практика производства дознания органами внутренних дел Украины. – Рукопись.

В работе исследована история становления и развития института дознания, проанализировано уголовно-процессуальное законодательство некоторых зарубежных стран, рассмотрены вопросы, связанные с определением функционального назначения органов дознания, процессуального статуса органа дознания и дознавателя, их взаимоотношений со следователем, прокурором и судом.

На основе анализа правовой литературы, нормативно-правовых актов, материалов практической деятельности правоохранительных органов Украины уточнено понятие дознания, под которым понимается форма досудебного расследования, сущностью которого является уголовно-процессуальная деятельность уполномоченных субъектов по возбужденному уголовному делу, направленная на выявление, получение и фиксацию доказательств путем проведения следственных действий по делам о преступлениях, не являющихся тяжкими или особо тяжкими, и неотложных следственных действий – по делам о тяжких или особо тяжких преступлениях, с целью выявления признаков преступления и лица, его совершившего, с последующей передачей материалов дела следователю или его прекращением. Определено соотношение дознания с досудебным следствием и оперативно-розыскной деятельностью.

В работе получило дальнейшее развитие положение о том, что применение оперативно-розыскных мероприятий с целью выявления признаков преступления и установления лица, которое его совершило, является полномочием не всех органов дознания, а только оперативных подразделений соответствующих органов, исходя из чего обосновывается целесообразность внесения изменений в действующий УПК Украины.

На основании анализа норм Конституции Украины, действующего уголовно-процессуального законодательства сформулирован вывод о том, что органы дознания являются носителями двух уголовно-процессуальных функций: основной – расследование уголовных дел в форме дознания, и вспомогательной – содействие другим субъектам, ведущим процесс.

Предложена нормативная модель статей, регламентирующих порядок производства и окончания дознания как начальной формы досудебного расследования, а также процессуального статуса органов дознания, начальника органа дознания и дознавателя.

В соответствии с ч. 2 ст. 86 УК Украины разработана процедура полного и частичного освобождения лица от уголовной ответственности вследствие акта амнистии.

Обосновывается вывод о том, что создание следственно-оперативных групп, которым поручено расследование многоэпизодных и сложных дел, является комплексной, т.е. процессуально-организационной формой взаимодействия следователя и органа дознания. Высказывается предложение о необходимости закрепления в уголовно-процессуальном законе оснований и порядка их создания.

В диссертации разработан механизм реализации права следователя в любой момент приступить к производству по делу о тяжком либо особо тяжком преступлении, расследование по которому начато органом дознания.

Делается вывод о том, что моментом установления лица, совершившего преступление, относительно дознания является появление процессуальной фигуры подозреваемого, на основании чего обосновывается необходимость внесения изменений в ст. 431 УПК Украины.

Предлагается внести изменения и дополнения в статьи действующего УПК, регламентирующие порядок производства протокольной формы досудебной подготовки материалов, в частности, переименовать указанное производство в “ускоренное”, а правонарушителя наделить процессуальным статусом подозреваемого.

Сформулированы другие предложения по усовершенствованию действующего уголовно-процессуального законодательства по некоторым аспектам уголовно-процессуальной деятельности органов дознания.

Ключевые слова: дознание, орган дознания, дознаватель, функциональное назначение, правовой статус, процессуальные правоотношения, уголовно-процессуальная деятельность.

Yurchenko L.V. Theory and practice of conducting inquest by the organs of Internal Affairs of Ukraine.– Manuscript.

The thesis for a candidate of law degree on speciality 12.00.09 – criminal procedure and criminalistics; judical expertise. National University of Internal Affairs. – Kharkiv, 2002.

This thesis is devoted to the theoratical and practical problems of condacting the inquest by the organs of Internal Affairs. The place of inquest and tendency of its furrther development are determined in the Criminal procedure.

The work deals with the questions, connected with the conceptions, essence, the order of procedure of conducting of inquest. Taking into account the latest views, theoretical conceptions of criminal-procedural law, norms of Constitution, acting criminal-procedural legislation, departmantal normative acts, the peculiavities of functional appoinments of organs of inquest, legal status and also the legal aspects of their criminal-procedural activity on reception, check up and solution of aplications and information about crimes commeted, conducting and finishing of inquest realization of protocol form of pre-trial preparation of materials were analyzed and searched. On the basis of this the conclusion is beind made that the organs of inquest are the bearers of two criminal-procedural functions: the main function is the investigatio of criminal cases in the form of inquest and additional is the assistance to the other subjects, conducting the procedure.

The normative model of articles, which regulate the order of conducting and finishing the inquest as primary form of pre-trial investigation and also procedural status of inquest, the chief of the organs of inquest and the person, who conducts the inquest is offered. It is also offered to re-name the protocol form of pre-trial preparation of materials in “accelerated” execution, and offenders to give the procedural status of a suspect. On the bases of Part 2, Article 86 of the Criminal Code of Ukraine the procedure of complete and partial discharge of the person from criminal responsiblity in accordance of the Act of amnesty was worked out. A few other proposals on perfection operative criminal-procedural legislation on some aspects of criminal-procedural of inquest’s bodies.

Key words: inquest, organ of inquest, functional appoinment, legal status, procedural legal relations, criminal-procedural activity.